Читаю стрьомну націоналістичну книжку для «молодих борців за волю». Сміюсянеможу. Книга містить купу не провірених та підтасованих під нац.ідею фактів, що часом заперечують один одного, та які навіть я можу не замислюючись спростувати. Проте книжечка тішить й безліччю забавних моментів.
Наводжу перлини українського фольклору, що стосуються співіснування нашого народу з москвинами:

«бреше, як москаль»
«ти, москалю, добрий чоловік, та руки твої злодійські»
«москаль, мабуть, тоді красти перестане, коли чорт молитися богові стане»
«москаль тоді правду скаже, коли вмиється свиня в сажі»
«коли москаль каже «сухо», то залізеш в болото по вуха»
«хоч би москаль з неба – вірити йому не треба»
«варив чорт з москалем пиво, та й солоду зрікся»
«з москалем дружи, а за пазухою камінь держи»
«москаль ликом в’язаний, у ликах ходить та й усіх у ликах водить»
«від чорта відхрестишся, а від москаля не відмовишся»
«москалики поїли наші волики, як вернуться здорові, поїдять й корови»
«тату! лізе чорт у хату! – дарма, дочко, аби не москаль»

(с) – «московство» Павло Штепа