Не думаю, що буду оригінальною. Але хотілось би почути ваші думки з приводу того, що краще кохати чи бути коханим. Поясню, чому бентежить це питання. Зараз моє сердце належить одній людині, але він не відповідає меня взаємністю. Не можу сказати, що я йому абсолютно байдужа. Але він мене не кохає. Це стовідсотково. І надії на те, що покохає і нарешті впустить до свого життя з часом лишається все менше. Але сердцю наказати не можна і мої почуття від того не слабшають. Найгірше, що є людина, яка кохає мене, але я до нього байдужа. І мучусь через це неменше. Розумію, як йому важко, тому що сама в такій ситуації. Звичайно, можно було б наступити на горло власній пісні і бути поруч з тим, для кого ти є центром всесвіту. Але це буде нечесно. Але я втомилася від боротьби за власне кохання. То може просто бути коханням для того, хто це оцінить.

П.С. Сумбурно вийшло. Але скажіть просто, що для вас важливіше: самому відчувати кохання чи бути коханим для когось.
п.п.с. мысли от 13 ноября 2006 года