Сьогодні, як завжди по неділях, телефонував додому, обмінювався новинами з батьками. І одна новина мене просто вивела з себе (що зазвичай практично неможливо): в Ясінях згоріла дотла музична школа.

В цій школі вчилася моя мама, потім вона там викладала 28 років, там вчився і я з братом, і багато інших людей, не лише ясінчан, а й з навколишніх сіл (з Квасів, Лазещини, Яблуниці, навіть з Поляниці), бо в них не було музичних шкіл. Навіть вулиця, на якій знаходилася школа, була перейменована з Жовтневої на вулицю Лисенка, видатного українського композитора.

А тепер школа згоріла... Люди встигли врятувати частину інструментів, але багато згоріло. Уявіть, як важко витягяти піаніно, коли полум'я і висока температура швидко розповсюджується на всі приміщення.

А пожежники... Наші доблесні пожежники... Приїхали через годину і без жодної краплі води: забули наповнити цистерну - "повна бойова готовність"! Їм ще повезло, що вітер дув у "сприятливому" напрямку і вогонь не перекинувся на сусідні будівлі, і вся вулиця не згоріла.

Перша серія "фільму" закінчується обгорілим фундаментом, коменами і залишками, що тліли і диміли ще кілька днів. Друга серія проливає світло на причини і наслідки. Мова про відбудову школи не йде: у району немає коштів!
*Шлях би їх там трафив* (вибачаюся за нецензурщину).
Уроки перевели в приміщення загальноосвітньої школи №2 в другу зміну. Проблему вирішили. Крапка.

Питання: а що з територією, що зосталася? Ходять слухи, що якісь ділки-бізнесмени хочуть там побудувати готель чи турбазу. А чому й ні - місце зручне, в центрі, дуже близько до підйомника, ідеальне місце для туристів-лижників.
ФАК!!! Питання: чому це школа стояла собі десятки років, а це раптом взяла і загорілася??? Може хтось зуби точив на то місце і спеціально підпалив???
На нову турбазу є фінанси, а на нову школу - ні!?!?

Справу розкрито! Чи то опечатка - закрито! Всіх все влаштовує, слава Богу ніхто не постраждав, всі заспокоїлися. А про майбутнє місцевої інтелігенції звичайно ніхто не задумався. Діти селищного голови мабуть до музичної школи не ходили.

На завершення... Епілог
В центрі слища є клуб з гарним залом і сценою. За радянських часів він був власністю лісокомбінату - державного підприємства. Зараз це підприємство приватне і відповідно клуб опинився в тих же руках. Бізнесмени не зацікавлені в розвитку культури і підтриманні клубу у робочому стані. Їх цікавить лише вигідне місце в самому центрі селища. Картинну галерею розпродали, бібліотеку давно закрили, клуб стоїть пусткою, поки не придумали йому вигідне застосування.


Мене просто добиває таке недалекоглядне мислення! Та в такому краї лиш фестивалі влаштовувати! Розвивалася б і торгівля, і готельний бізнес, і туризм. Що, відпочиваючим не було б цікаво відвідати вечори класичної музики, чи місцевого фольклору? Та впевнений, що залюбки пішов би кожен.

Стану мільйонером, приїду додому, і доб'юся, щоб все відновили і повернули.
Мабуть з глузду поїхав, але шо ще тут скажеш...