Ka_link_a, дякую, що стала моїм читачем. Завжди так приємно знати,
що комусь не по-барабану, що ти пишеш, думаєш, чим живеш...

Знаєш, якось дивно виходить.
Спочатку створюєш щоденник, домаючи, що робиш це для інших людей, щоб передати їм певну інформацію (для друзів і родичів у моєму випадку).
Потім усвідомлюєш, що ти пишеш все це для себе, для свого самостановлення,
самоствердження (і паралельно практикуєшся краще викладати свої думки на папері,
чи то на екрані:)). А потім в один момент це стає відправною точкою для
багатьох нових знайомств, хай і віртуальних, але все ж таки. І чим більше
людей ти "зустрічаєш", тим більше наповнюється новим сенсом твоє життя. Для
мене зокрема це дуже важливо, оскільки зараз я не можу спілкуватися з
багатьма українцями (бо їх тут просто дуже мало). А з іншого боку моя робота
така, що вона залишає мені дуже мало часу на спілкування, але зато комп'ютер
в лабораторії завжди під рукою, і в перервах між експериментами я можу
поринути в інший, віртуальний, світ.