Після знайомства з "королями" ми прикинули наш план дій і вирушили по набережній
найбільшої річки США - Місісіпі, фотографуючи все, що нам попадало на очі.
Для порівняння - Дніпро в Києві більший (ширший), ніж Місісіпі в Мемфісі.
Місісіпі звичайно більша в сумі, якщо розглядати всю довжину, але в даній
географічній точці "маємо те шо маємо" - Дніпро більший.
[700x525]

Обриси мосту нагадують літеру "М", що можна прив'язати до назви міста і річки,
хоча Марина одразу заявила, що то в її честь так міст збудували
[700x525]
[700x525]

Так ми собі трохи прогулялися набережною і аж навіть відійшли від центру міста.
Тому вже повернули назад і взяли курс на готель (який нам порадили), з даху
якого можна оглянути все місто. В таку чудову погоду гріх було не скористатися
такою можливістю.
[700x525]

По дорозі до готелю ми бачили кілька цікавих пейзажів. Наприклад, такий
маленький брудний провулок, як часто можна побачити в американських фільмах.
Так що це правда - вони дійсно існують !!!
[525x700]

Готель виявився цікавим, з прибамбасами. Його особливістю є те, що в холі
у фонтані плавають справжні качки. Всюди є зображення качок, статуетки...
[700x525]

А ще там був рояль, який сам грав. На вигляд - звичайнісінький дерев'яний рояль,
але зачаровувє тим, що ніби невидимий музикант на ньому грає відомі класичні
мелодії - клавіші самі нажимаються.

Ми пішли до ліфту і піднялися на оглядовий майданчик. Ну там ми вже дорвалися
до фотокамер по повній програмі. Всі знімки не покажу, але кілька - обов'язково
[700x525]
[700x525]
[525x700]
А це я підловив Грегу з Мариною, як вони шось там фоткали
[700x525]

Ну добре, пора спускатися вже на землю.

Після готелю ми ще пройшлися даунтауном, побачилися кілька видів місцевого
транспорту
[700x525]
[700x525]
[700x525]

І сфотографувалися на фоні місцевих ландшафтів
[525x700]
[700x525]
[700x525]

Здається всього так багато, а погуляли ми всього 2 години, поки машина наша
могла безкоштовно стояти біля туристичного центру. Після 20-хвилинного петляння
замислуватими вулицями Мемфіса, ми нарешті вирвалися за межу урбанізованої зони
і попрямували назад до нашого Фейетвілля, який за цей час вже став для нас
майже рідним. За два дні ми вже трохи скучили за нашим невеликим, зручним
містечком.

Ось такі новорічні пригоди ми собі влаштували в якості новорічного подарунку.
А вам би сподобалось ???