Ну от, тепер черга дійшла і до освіти. Загальні риси американської освіти дуже
подібні до нашої, але це тільки так здається на перший погляд. Для кращого
розуміння я приведу слайд з нашого семінару, де ми обговорювали системи
освіти в різних країнах.
[700x526]

В школу в них діти починають ходити так само як і в нас – з 6 років, а закінчують в 17.
Дітей в школі називають студентами, а не учнями. Школи звичайно бувають різні по
рівню навчання: найкращі – платні приватні школи. Вже прямо в школі можна
починати слухати курси, які викладаються в коледжах, і таким чином набирати
години (у них тут все рахується по кількості годин на тиждень), які можуть зарахуватися
потім в коледжі.

Після школи діти можуть іти на 2-х річні курси і отримати якусь технічну спеціальність
(типу як у нас ПТУ). Інша можливість (в залежності від успішності навчання в школі) –
поступати до коледжу. Але навчання в них платне, тому треба мати джерело
фінансування. Це можуть бути батьки, це може бути стипендія (для отримання якої
треба брати участь в якихось конкурсах, подавати свої документи, здавати якісь
тести і т. д.), або можна оплачувати самому (для цього треба знайти роботу і працювати
паралельно з навчанням). Останній варіант найскладніший і найдовший.
Коледж – це частина університету, тому навчання в коледжі – це практично навчання
в університеті. Стандартний строк отримання степеня бакалавра – 4 роки, але він
може варіюватися. Все залежить від кількості набраних годин, тобто прослуханих
курсів. В залежності від спеціальності ця кількість може бути різною.
Цікаво, що спеціальності можна легко змінювати на протязі навчання, що студенти
і роблять дуже часто. В певний момент починають відчувати, що даний предмет не
лежить до душі, а от інший – в самий раз. І таких переходів може бути багато. Деякі
вже набрані години при переході зараховуються, деякі – ні.

Таким чином, студентам надано багато прав на вибір: який предмет вивчати, коли
брати відповідний клас, скільки вибирати класів за семестр, робити перерву в
навчанні, коли “втомився” (типу нашої академічної відпустки). Тому загальний
термін навчання може затягнутися від 4 до 6 і, навіть, 7 років, щоб отримати
бакалавра. Диплом бакалавра – вища освіта – яку має далеко не кожний
американець. З цим дипломом можна знайти дуже пристойну, високооплачувану
роботу. Я чув, що бакалавр на підприємстві на початку кар’єри може отримувати
від 60 тисяч доларів і більше. Це зовсім не мало.

Студенти, що здобувають ступінь бакалавра, називаються “undergraduate”.
Наступна стадія навчання – аспірантура – відрізняється від нашої. Такі студенти
вже називаються “graduate students” – це магістри і докторанти. Цікаво, що у
них можна зразу після бакалавра йти на PhD (Philosophy Doctor) – наш кандидат
наук. А можна спочатку отримати магістра (Master’s Degree),
а вже потім – доктора. Також, звичайно, можна і лише магістра отримати.
Це все залежить від того, де студент збирається
працювати в майбутньому. Якщо в індустрії, то достатньо отримати і магістра.
А якщо людина хоче пов’язати свою долю з наукою і викладанням, то звичайно
краще здобути звання доктора. Для отримання ступенів магістра і доктора відведено
відповідно 2 і 3 роки. Але цей час може трохи затягнутися. Наприклад, на захист
докторської дисертації в середньому витрачають 4-4.5 роки. Докторанти і магістранти
однієї спеціальності можуть відвідувати одні і ті самі лекції, однак вимоги на
кількість годин у них різні: магістранти мають більше годин на тиждень, ніж докторанти.

Навчання в магістратурі і докторантурі в Штатах платне. Тому знову
важливим питанням є звідки взяти кошти на оплату навчання.
Є кілька можливостей отримати гроші на навчання. Звичайно перше -
це знайти спонсора чи грант, або платити самому. Однак, більшість студентів
віддають перевагу наступному варіанту: (1) Teaching Assistantship або
(2) Research Assistantship. Це варіант, коли студент фактично відробляє гроші,
які університет (програма чи керівник) платить за його навчання.
При цьому студент ще отримує стипендію, якої вистачає на прожиття.
Перше - це викладання. Студент проводить практичні заняття, лабораторні
роботи, або читає лекції з простих ввідних предметів.
Друге - це проведення досліджень. Тобто студент працює в лабораторії
асистентом і робить дослідження "на благо" свого керівника чи наукової
групи. В обох випадках студент отримує практично однакові гроші, але в
другого варіанту є перевага - часто буває, що дослідження, які робить
студент, можуть співпадати з його власною тематикою і їх результати він
потім може включити в свою дисертацію. А от викладацька робота ніяк не
пов'язана з темою магістерської чи дисертаційної роботи.
(Мені повезло - я маю Research Assistantship)

Загалом, у них напруження студентів іде по наростаючій від школи до
аспірантури, тобто в школі їх не перевантажують знаннями (я би навіть
сказав, що не додають потрібних знань), а от в аспірантурі вже йде
серйозне навчання, яке вимагає повної віддачі. Ще я помітив
вузьконаправленість їхньої освіти, тобто вони отримують більше знань
по вузькій вибраній спеціальності, тоді як багато загальнорозвиваючих
предметів, які у нас обов'язкові на всіх спеціальностях, залишаються
"за бортом". Це їм дається взнаки в аспірантурі чи навіть в житті.
Всі пробіли тоді доводиться заповнювати самотужки.


P.S.
О! Ще одне! Чуть не забув. Найбільше мене вразило те, що в них все в освіті
можна підлаштувати під конкретний варіант, під конкретну людину.
Наприклад, такий собі Джон Сміт після школи ніде не вчився, перебивався
з однієї роботи на іншу, жив так, аби якось прожити. І тут раптом його
осінило, що йому дуже подобається спостерігати зоряне небо, місяць,
комети і таке інше. Він прочитав якусь пізнавальну книжку і зрозумів, що
його доля в астрономії. Тоді він іде напряму до директора аспірантської
програми з астрофізики і науки про космос і починає йому розказувати про
його величезну любов до зірок. (Замітьте, що наш Джонні пропустив
сходинку у 4 роки, щоб отримати бакалавра!). І що ви думаєте, директор
дає йому шанс здати кілька екзаменів по знанням астрономії, після
чого приймає його на магістерську програму. Таке у нас абсолютно неможливо.
У нас би відправили на перший курс і без диплома не було би і мови про
магістратуру. А тут можна про все домовитися, головне показати своє
гігантське бажання чогось досягнути.
Отака вона, ця Америка, країна чудес.