Знову я відкладаю завершення епопеї про американську освіту, бо маю
свіжий цікавий матеріал.

Коли я прийшов вчора на англійський клас, викладач нам сказала, що
на 5-му поверсі є щось цікаве, таке що не часто в Сполучених Штатах
можна побачити. Там тібетці мають виставку і роблять на очах і з
участю спостерігачів мандали - дуже гарні і складні зображення.
Це різнокольорові малюнки-схеми, які містять різні геометричні фігури,
квіти, візерунки. Сама цікава особливість, що ці зображення створюються
насипом різнокольорових піщинок (піску), які насипаються за допомогою
спеціальних мідних трубочок. Ці трубочки мають конусоподібну форму,
відкриті з обох кінців, а з одного кінця до іншого мають таку ребристу
смужку, по якій треба водити металевою паличкою, створюючи вібрації,
внаслідок чого кольоровий пісок рівномірно висипається.

Короче, показую кілька фоток.
[700x525]

[700x525]

А це ми вирішили заодно на пам'ять сфотографуватися з класом і нашою
викладачкою. Вона нас дуже добре вчить.

[700x525]

Виникає логічне запитання: а що буде, коли Мандала готова?
Виявляється, що її не фіксують. Проводять таку церемонію: згрібають всі
пісчинки до купи і потім висипають в траву. А скільки труда було вкладено,
щоб створити таку красу...
Це має символічний смисл - все на цьому світі матеріальне - не важливе для
духовного розвитку. Головне - це духовний стан, спокій, який було досягнуто
під час роботи на створенням малюнку. Якщо людина знервована і стурбована,
то в неї руки дрижать і терпіння не вистачає, отже вона ніяк не може
творити такі зображення.

Це було дуже цікаво. Я і сам спробував трохи малювати піском, тібетський
монах сказав мені, що у мене добре получається. Я взагалі завжди цікавився
східними знаннями і філософією, а тібетська культура мене приваблювала
найбільше. Так що я мав гарну нагоду торкнутися тібетської культури
власними руками.