Привіт усім. Нарешті я трохи звільнився від буденних американських справ
і добрався (практично повзучи /це я жартую/) до свого щоденника.

Ось уже два місяці і 6 днів, як я приїхав до Сполучених Штатів. Можна
озирнутися назад і підсумувати, які зміни відбулися в моєму житті, що
нового я здобув, як влаштувався і що варто чекати від майбутнього.
Я вже трохи звик, прилаштувався до іншої ширини американських рейок
(це я модифікував трохи вираз, коли "життя повертається в свою колію")
і зараз набираю хід. Навчання йде повним ходом - середина семестру.
В науці - невелика перерва, бо нема свіжих зразків, щоб міряти, та і
Юрій Іванович, з яким я в основному працюю, поїхав на три тижні до
Німеччини.

Отже, що ж я здобув до цих пір. Я живу в окремій квартирі (про Ахмедовий
переїзд буде трохи пізніше), яка досить велика і знаходиться не дуже
далеко від місця роботи і навчання. В мене значно покращилося розуміння
англійської мови (принаймні голова уже не болить в кінці дня). В розмовній
мові теж є прогрес, хоча я б хотів кращого. Я трохи шкодую, що практично
не взяв з собою адаптованої літератури на англійській мові, щоб вчити
готові вирази і фрази. Але я вже знайшов дещо в інтернеті - це плюс.
Крім того, після переїзду Ахмеда, коли стало тихо і скучно в хаті, я
вирішив купити невеликий магнітофон на CD диски з радіо. Так що зараз
я постійно слухаю передачі англійською мовою. Цікаво, що у них практично
немає реклами (досить рідко) і багато хорошої музики.
О, згадав на ходу про музику: я дуже скучив за своєю гітарою. І от
позавчора я знайшов у супермаркеті невеличкий музичний відділ, де можна
всього за 100$ купити досить хорошу гітару. Але мені треба набратися
терпіння і дочекатися наступної зарплати,
бо я вже і так купив пилосос, мобільний телефон, набір посуду, подушку,
одіяло і деякий одяг.

З першого жовтня Ахмед вже живе в окремій квартирі. Він переїжджав минулої
неділі. Дуже це важка справа - переїзд. Якби не хороші люди, які є на світі,
то довелося б дуже туго. На щастя, Ахмеду вдалося домовитися з чоловіком з
його департмента, який має великий причеп (трейлер) до свого джипа.
Коли ми втрьох завантажили весь Ахмедів крам в трейлер, то я усвідомив, що
моя квартира знову опустіла. Тепер мені знову треба думати про меблі. Але
це вже не так критично, принаймні мені є на чому спати, на чому сидіти і
куди класти свої книги і речі. Щоб квартира набула повністю обжитого вигляду,
потрібен час. В ахмеда квартира в дечому краща за мою, однак вона програє
в площі і у відстані від Кампуса (практично вдвічі далі). Ми влаштували
невелике новосілля у вигляді піцци, кока-коли і перегляду фільма на комп'ютері.
Взагалі кажучи, наше співпроживання було взаємно вигідне нам обом, бо і
мені і йому треба було трохи зекономити гроші, оскільки перша платня не була
за повний місяць, а лише за половину. Крім того, в перші дні було дуже
важливо мати друга, з яким можна ділитися проблемами, підтримувати один
одного і давати поради. Це дійсно допомогло. Тепер у мене є справжній друг
родом із Єгипту (з Каїру).

Також за цей період трохи розрослося коло знайомств і потенційних друзів.
Крім людей, з якими я разом працюю і навчаюся, я знайшов земляків з України -
це двоє дівчат-студентів Юля і Марина. Також кожного тижня зустрічаю хлопців
і дівчат з Казахстану і Узбекистану. Росіян щось давно не бачив, видно
загрузли в навчанні. Маю нових знайомих, наприклад Асад з Сирії - хороший
хлопець. Взагалі цікаво, що останнім часом з'являється багато знайомих
мусульман. У них зараз іде місяць посту - Рамадан, і вони кожного вечора
запрошують багато людей до себе в мечеть покуштувати різних страв і
поспілкуватися. (Для довідки: під час Рамадану мусульмани взагалі нічого не
їдять і не п'ють на протязі дня - від сходу до заходу Сонця, а вночі вони
можуть їсти і пити). Так от, у суботу я теж був у мечеті. Дуже цікаво
побачити особливості релігії і культури інших народів. Там я зустрів багатьох
людей, не мусульман, які теж були запрошені - це і викладачі університету, і
студенти. З мого департменту я зустрів десь до п'яти чоловік. Також я зустрів
хлопця, з яким ми разом ходимо на англійську. Він з Бангладеша. Я ніколи не
знав, що 90% населення цієї країни - це мусульмани. Завжди дізнаєшся щось
нове і цікаве про світ і про людей. Крім того, мусульмани зовсім не такі
войовничі, як про них думають багато людей. Ще в мечеті я зустрів "наших"
з Казахстану і Узбекистану - вони теж мусульмани, хоча і не такі ортодоксальні,
як араби.

Ось такі мої роздуми про американське життя...

А ось за цим компю'тером я зараз сиджу і набираю цей тескт:

[700x525]