Недавно була перша в цьому сезоні гра місцевої команди, яка називається ВЕПРІ
(або Razorbacks). За тиждень до ігри всі почали дуріти по різному. Носяться
з плакатами, іграшками, майками, сумками - все з символом команди - червоний
кабан. Цей символ переслідує всюди: в магазинах, в автобусах, навіть на
студентському ID зображена ця червона потвора. В місті можна зустріти
монументи, присвячені кабану.

[700x525]

Короче, кабан (вепр, боров, свиня - називайте, як хочете) - це бог міста
Фейетвіль і цього університету. А мій сусід Ахмед цих "добрих" тварин
не любить зовсім (бо він мусульманин) і був дуже розчарований, коли
зрозумів, що йому доведеться терпіти їх всюди, навіть на власному
студентському.

День гри - субота. В місто понаїхала тьма-тьменна автомобілів з усього штату
(а також з інших штатів). Боротьба йшла за кожний клаптик землі, щоб
припаркувати машину поближче до стадіону. Багато жителів і студентів, які
живуть в будинках, заробляють по 10$ з машини за парковку на території біля
свого житла.
(Нажаль я не маю такої території)
На всіх машинах наклейки червоного вепря, що біжить. З вікон стирчать
прапори (також з відомим символом команди).
Із-за гри відмінили автобусні рейси, і ми з сусідом не зомгли поїхати у
Вол-Март (Wal-Mart) великий супермаркет; довелося скуповуватися в звичайному
магазині. Хотіли піти в спортивний студентський цетр трохи позайматися в
спортзалі - теж зачинено. Цей футбол заважає нормальним людям (я маю на увазі
іноземцям) жити звичайним життям в Америці.

Одні люди з самого ранку понабирали купу їжі і питва і прийшли під стіни
стадіону: просто посидіти на принесених розкладних стільчиках (теж червоного
кольору із символом команди), потусуватися, покидати м'яча... А гра
починалася тільки о 7:30 вечора. Інші, що мають більше клепок в голові,
влаштували пікніки біля своїх власних будинків. Щоправда, після таких
пікніків потім треба прибирати гори сміття. Тому я розумію тих, що тусують
біля стадіону - там прибирають робітники.

За дві години до початку гри по всьому місту можна зустріти людей, які йдуть
(це рідка можливість для жителя міста пройтися пішки, бо на машині просто не
підступишся) колонами в одному напрямку - до стадіону.
Стадіон був забитий вщент. Шум було чути на кілька кілометрів навкруги.
Я в цей час сидів у лабораторії і займався більш корисними справами.

Ситуація різко змінилася після гри...
Виявилося, що приїжджала команда, яка займає провідні позиції в турнірній
таблиці і неодноразово була чемпіоном США. Вона розгромила в пух-і-прах
Вепрів.

Більшість людей поверталася додому мовчки. Кілька не зовсім тверезих
молодих людей йшли, описуючи кривулі по дорозі, посилаючи свою команду в
такі потаємні місця, про які всі знають, але ніхто туди добровільно не хоче
попасти. А ще кілька годин назад вони боготворили своїх футболістів.
Однак ніхто нічого не розбив і не поламав. В цьому особливість американців.

На ранок місто прокинулося десь в обід, і ніхто навіть півслова не промовив
про вчорашню гру. Весь наступний тиждень в університеті жодна людина
не чіпала тему про футбол.

Чекаємо на наступну гру...

[700x525]