і після всього в раз вирішую: не хочу, не маю і не бажаю усвідомлювати.
а просто відчувати без «логічних» вкраплень. бути алогічним в цих стінах. у ванній кімнаті, у надгарячій воді, ковтаючи холодне повітря. так, ніби наситився, ніби це мій абсолют, і з ним я сьогодні ознайомлюсь. де колискова крізь повітря, із вуст коханої, де засинає мій син. де кімната напитая соком свіжевичавленим. жовтим. цитрусовим.