пам’ятні місця, пісні, фільми, фотографії, одяг і навіть якісь номери. непотріб збирає пил у кишенях, на полицях, в альбомі і головне - у підкірці мозку. з легкістю можу відтворити подію дивлячись на фото або тримаючи в руках якийсь сувенір, слухаючи особливу пісню можу плакати або істерично реготати. і це не добрий знак, скажу відверто. часом накопичена інформація виливається у напади. це коли намагаєшся пригадати звичайну подію, а в голові в цей момент відбувається пошуковй процес із надреактивним перелистуванням сторінок. після декількох днів у такому форматі голова починає здаватися зайвою, і лише додає дискомфорту. фетишизм – це купа сміття, щось ароматне але не потрібне і вже давно забуте, це коли ти любиш якусь річ, але вона давно на тебе поклала.