Твоя правда. Я уникав слова «працювати». Бо виправдання для нього не мав ані в собі, ані фактично. Відтак і намагався бути чесним. І був таким, ясна річ. А сьогодні використовую його, аби акцентувати на творчій імпотенції, мабуть. Розумієш? В цьому я негідник із хиткою самооцінкою. Вона стосується радіо. Так вже вийшло, ефір для мене давно не розвага і тим більше не радість. Усвідомлення невтішної істини прийшло природнім шляхом, в результаті склеювання відповідей на запитання самому собі. А ще сумніви і боротьба з ризиком заблукати. Емоції, всі ці мікси з внутрішніх переживань. Так вже сталося. Радіо - це єдине, що я можу. Не більше, але і не менше банального хисту, уміння. І це моя особиста правда, яку прикрашаю словом «працювати».
Так і в іншому готовий зняти все, аби не бути образом чи загадкою. Так хочу. Тобто не я, а ти, якщо хочеш маєш на мене право. Будь-яка правда буде адаптована під кого завгодно. Я отримую задоволення, коли справжній.