знову ці контрасти. на вулиці спекотно, в ефірці холодно. на урегулювання всіх цих температурних балансів не вистачає ані бажання, ані часу. натомість всередині маю комфортний всесвіт. сьогодні я озираюся в бік дівчини тільки, якщо вона вагітна. збираю жовтий колір, не дивлячись на ризик передозування. і їв би багато риби, але чомусь не їм. а ще ці не свідомі одесити із одами російській мові. блін, це так збуджує. ввечері буду їсти морозиво і вболівати за пінгвінів. і пофігу, що вони не грають.