колись стрілки, сьогодні цифри змінюють орієнтир у часі, просторі, уві сні. на фоні шостого альбому Beck засинатиму, як вчора, завтра під акомпонемент не менш пронизливих торкань. і маритиму. знімки минулого місяця перебиратиму у голові, редагуватиму фото нашої малечі під макроскопом. я буду пити літри чаю, пітніти і сухеньким прокидатися вранці. з посмішкою до клавіатури тягнутимусь, аби не до пульта тіві. одягну сорочку у клітину коричневу із білим. і довго стоятиму на балконі, намагатимусь вловити вітер. і не розділю його ні з ким. залишу у поліетиленовому пакеті до твого приїзду. вийматиму з акваріуму черепашок і питатиму про. що-небудь буду говорити, і вигадуватиму відповіді. ми з тобою цілісні, як ніколи. сьогодні, як вчора, завтра. однаково щодня. без категорій і розмежувань, без поділу на відстані і кліматичні пояси. без проявів чуттєвості до. і навпаки. дві солодкі краплини на склі. чогось, що вібрує.
вдень під прошарком фіолету я ковтатиму газовану воду. десь так сьогодні є життя. і наше маля. його дарує фонова заставка напіврозрядженої nokia.