так буває солодко, коли однаково. фігово звикати щоразу, відмовлятися від вчорашнього на користь нового. адже з собою не забрати рідних на дотик обіймів, поцілунків. і подих, що збуджував. сьогодні, як би потім не було, хитаючись, напруження в очах, скляні долоні різатимуть. блін, у цукрі плавати. буває сірим день, палатиме щоразу від одного лишень погляду. тікатимеш у спогади, де окрім звички ще й хронічні лампи блиматимуть. спати важко навіть вдома, якщо дім не ароматний, без навіть молока і меду. в моїй корбці вітер. літо плаває долонями розхитуєш його у склянці. так буває солодко, коли однаково. ти не відмовишся на користь завтрашніх м'яких на дотик... засинатимеш...