В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - Розчарування...

Я був би таксистом...
Якби не був ким? Тим, чим є насправді, чи тим, чим не є взагалі?
Можливо я був би кимось, якби був таксистом!
Я розумів це ще тоді, коли вперше потрапив до рук чарівника, який не докладаючи зайвих зусиль подарував мені маленьку казку про маленького хлопчика з маленької східної країни... Він мав маленькі мрії, бажання, які на той час виглядали цілком реально і мали всі шанси на здійснення.
Я розумію це зараз, коли черговий дивак не маючи на меті нічого окрім власного задоволення подарував мені шматок себе, своєї долі, біль і трошки солоних від сліз залишків того самого великого і нетілінного почуття...
Вчора він мовчки зробив свою роботу...

Пам'ятаю ніч, коли зірки не рахувалися навмисно...
Вони губилися у просторі, ховалися від нас...
Коли я вперше відчував, і на одинці було тісно...
Коли не до емоцій, сліз, не до образ...