Перший після відпустки день в Києві. Хочу знову їхати кудисьневажливокуди, тільки сплановано із вібруючим вектором всередині. Щоб змінювалися картинки перед очима і тіло випаровувало офісну втому. Щоб вдихалося і видихалося, і опадав мій пил.
А тут ще Ульянов зі своїм туром планетою Земля...:
«…нет ничего богаче интенсивности перемен, рождаемых дорогой. Многие из наших соплеменников живут в надуманных позах, театральных фигурах, картонных ужимках и гримасах; опустошенные потребители, они ласкают голограмму Ваала ― статус, достаток, эффективность, контент-анализ и новая выставка у Пинчука, соревнование одеждой и глупостью, а еще - что же подумают эти шипящие трупы рядом со мной?... Все фальшивка! Все не по-настоящему! Все это ложь, ничто и галлюцинация!...»