Те, що ми вимушені платит за воду і хліб мене непокоїть менше ніж те, що ми платимо за музику і кіно. Тобто вже не платимо, платили колись. Але за визначенням маємо робити це і зараз - за кожний домашній кіносеанс, або аудіосеанс в метро із айподом в кишені. За букву-слово-фото-звук.

Та хоч і невеликі за масштабами еволюційні процеси все ж корегують цей дикунський світ, і прийде час, коли наші діти стануть свідками повної ліквідації схеми, де творчість – товар.


"Основна мета сьогоднішньої системи авторського права – дати деяким компаніям несправедливу владу над суспільством, яке вони використовують для збагачення. Сьогодні копірайт дає побічний ефект сприяння літературі і мистецтву, тобто цілям заради яких він був встановлений, але робить він це з високими витратами, які ми покриваємо своєю свободою як і своїми грошима. Мета досі бажана, але ми маємо домогтися її при іншій системі."