"...Я боролася проти всього, але тепер мене стало турбувати те, що я ніколи не боролася за щось. Так, я все заперечувала, все критикувала, намагалася судити, засуджувати, і до чого мене це привело? Бути незадоволеною тим, що створили інші, і створити щось самій – це дві різні речі. Бунт – це не перевлаштування. Осміювання – це не переробка. Ми розірвали світ на шматки, але ми не знаємо, що з ними робити. Моє покоління... ми тільки сміялися над всім, як могли, розважалися... та ми не зуміли зробити світ краще. Ми тільки судили те, що створили інші. У нас не було часу створювати щось самим. Бунт для мене – це спосіб сховатися. Критика і засудження створювали ілюзію співучасті. Насправді ми нічого не досягли. Я нічого не дала світу. Нічого цінного..."