Untitled
Це,що зараз є,звичайно ж краще,ніж нічого,
Колись давно ще не було нікого,
Тепер їх наплодилася ціла купа,
І на кожного припадає по два-три трупа...
Вони створили смердюче багно,
В якому,можливо,купалися давно,
Тоді,колись,не було мікрофона,
Можливо колись вигадають нове поняття „фона”...
...Тепер прийшла ця година-боротьба,
Я не знаю хто виживе,але ти ж молитимешся?ГА?
Я обіцяю,повернуся,але не знаю як,
Можливо зрозумію чому шкідливий той миш*як...
...Боротьба закінчується,але лишились лише ми,
Хто не зрозумів чому ми не їли на війні?
Добре,що ти один тут добрий піонер,
Але ти теж брешеш мені зараз і тепер,
Я знаю,ти-лжевіконт,віконтесса,
Я розумію,це-гра слів...король,принц і принцеса,
Але ти ж розумієш,що програємо ми,
Можливо пора здатись?Ідем по ковзани!
Краще покатаємось,чи будем помирать?
Хто знає,може ми не врятуємось „опять”?
Так що ти вирішив?Кажи!Ми будем „продолжать”?
Чи може краще ми підемо гулять?
Влаштуєм собі свято,підемо у „кафе”,
А потім там,на вулиці,ми вип*ємо „лате”.
Не знаю,все набридло,сама може помру?
А може ти залізеш на Лів-інтернет.ру?
Чого ж ти хочеш?Чого же ти чекаєш?
Добре,Боже,як ся маєш?..
...Але ти не забудь,про мене пям*ятай,і за мене будь,
Я знаю,ти можеш вибрати „найправильніший путь”.
Я у тебе вірю,я також не помру,краще захищати родину я піду,
А ти не забувай всю нашу боротьбу...
Ну все,бувай,я вже іду...



[332x500]