В колонках играет - Кому вниz "Кленовий вогонь"

 …здається, вже 3-й місяць, як я не курю. Не знаю, чи це назавжди, але не тягне. Хоча влітку викурював по пачці цигарок щодня… Але tempora mutantur et nos mutamur in illis… Фактично, всі зміни, які я здійснив, були тому, що я чекав на неї. На інше життя, здається… Ну, вважаймо, курити я кинув для себе, просто щоб бути краще. Але волосся пофарбував в темний колір, і зробив стрижку (ну хіба що ледь-ледь коротше і ледь-ледь світліше, але в цілому – один к одному, не відрізниш див. на світлинах), така як була, коли ми запізнались позаторік – це вже тому, що їй це подобалось. І це ще „вершина айсбергу” …

 

 Вона не приїхала…

 

 Здається, в мене було передчуття того, що так буде. Дивно, я вже не знаю, кому зможу довіряти. Мабуть, довіра – зайва річ для життя. З іншого боку, ну що можна взяти з людини, що їй 18 літ.. на що тут можна розраховувати… Я був дурний.

 

 

 А отже я вже не можу більше дивитися на своє відображення в дзеркалі!!! Цей темний колір реально недоречний, я загалом хотів не фарбувати більше ніколи волосся, а тут – пофарбував, дарма, як виявилось… І тепер, вже 1,5 місяці потому, коли воно відросло, видно світлий рядок, себто природний колір на 2 тони світліше, але все ж помітне. Хотів сьогодні хоча б постригтися і меліруватися, але мене „ощасливили” в перукарні, що це не можливо ще 1-2 місяці, бо фарба ще не змилась, будуть якісь рудуваті пасма…

 

 І це вже капєц, себто всерйоз і надовго.

 

 

 Одна радість: бухикати взагалі перестав, відколи перестав палити цигарки. Мені раніше увесь час здавалось, що не від того. Здається, від того… Здається, варто вірити тому, що пишуть на пачках з цигарками, а саме:

 

Курение – причина раковых заболеваний

 

Оградите детей от табачного дыма

 

Курение – причина заболеваний сердца

 

Курение –

Читать далее...

В колонках играет - ТНМКонго "Гранули"
Настроение сейчас - no comments

тлом послужило зображення найбільше популярної на сьогодні (за дослідами, проведеними мною особисто ©) стелі в офісних приміщеннях Волгограду
[640x480]

В колонках играет - Марійка Бурмака "Не тому"
Настроение сейчас - готика

В мене абсолютно несподівано з"явилось відчуття, що я все роблю правильно у житті... Дивно, пра?..  Давно такого не було...

 Мабуть це через погоду... Один із останніх сніжних днів цієї зими (імовірно)..

 А ще я помітив, що стаю якимсь зверхнім. Мабуть це якесь піднесення над ситуацією, і це вже вистраждане.

[698x219]

Отой Сент-велінтейнс дей знову надходить… як мене це все харить!!!!!! Я точно сьогодні посунусь з розуму, терціум нон датур (а що тоді секундум?..)... Нащо????!!!!
Вона мене дістала!!!!!!!! Такого не було вже півроку!!!!!! І взагалі, я її НЕ КОХАЮ!!!!!! Все закінчилось в листопаді!!!! Але, чому тоді я все ще поруч... Україна… через півроку…
А як жити зараз??? Чим? Я всі ці останні місяці всіма можливими шляхами обмежував себе від „випадковостей”, щоб у когось не закохатися, і знов не потрапити в таку ситуацію, коли треба обирати: або залишатися поряд з близькою людиною, або реалізовувати свої „глобальні плани на життя”… здається, я перестарався… занадто захопився „відмежуванням”… це легко зрозуміти, хоча б відкривши телефонну книжку в телефоні, і збагнувши, що востаннє так давно комусь дзвонив „просто так”, що тепер в кращому випадку половина моїх адресатів заледве мене пам’ятає.. ваще =(
Взагалі, це звучить жахливо, але для мене надходить „даремна” весна. Вона просто зайва, непотрібна, надмірна, непридатна, недоречна, невчасна… Весно, а може, наступиш як-небудь іншим разом??? Мені ж тепер не можна жити по-весняному!!! Не можна мати легкий веселий весняний настрій, не можна легковажно закохуватись, не можна почуватися вільним!!!! Інакше я все зіпсую. Інакше остаточно зіпсую своє життя!!!

А перші „ластівки” вже є… Зовсім нещодавно у маршрутці – а так завжди буває – почувши якусь пісню, я зрозумів, що вона – один з імовірних соундтреків до МОЄЇ весни... Але моєї весни НЕ БУДЕ…

ВЕСНИ НЕ БУДЕ???!!!!
[700x525]

прочитал вчера в журнале "Бортовой" на последней странице. Долго умилялся
[388x673]

В колонках играет - Бурмака "Я люблю твої кроки"

К кому-то она годами подкрадывается, приценивается, долго заигрывает со своей жертвой, и лишь потом хватает за горло стальными челюстями…
Кого-то сопровождает по жизни почти что с юных лет, не пряча своего сморщенного лица.
Можно ли дожить до 70, так и не познакомившись с ней?..

Я говорю про старость. Я хочу знать, можно ли от неё убежать? Забыть хоть на год, месяц или один день??? Ложь то, что говорят биологи: старость запрограммирована генетически, и в зависимости от индивидуальных особенностей организма констатируется ранней сединой, склеротическими бляшками на стенках сосудах, целлюлитом, простатитом, облысением этсетера! Всё программируется нашим мозгом, и в зависимости от жизни, которую мы себе выбираем (или если жизнь нас выбирает) мы стареем быстрее или медленнее. Мне часто кажется, я стар… Я не знаю, что с этим делать!!! Что, если я знаю слишком много того, что не хочу знать?.. И старею не от возраста, что самое ужасное, а от негатива, который получаю от жизни. В чём тут дело? Я ведь изначально от всего ищу позитив, априори отношусь к каждому человеку позитивно, кем бы он ни был, до тех пор, пока он не докажет, что не заслуживает этого… Может, именно это слепое стремление к позитиву и толкает на негатив… Парадоксально, я по большому счёту слишком позитивно воспринимаю жизнь, и в итоге она показывает самые свои негативные грани. Я не прошу у жизни справедливости, её и так за край… Уповаю хотя бы на какую-то адекватность с её стороны. Так и этого нет!

Может быть, в моём мироустройстве полюсы поменялись местами. Я настраиваю себя на позитив, а в итоге всё выходит с точностью до наоборот. Может, поменять?.. Того плохого, что я знаю о жизни, хватит уже лет на 70, хорошего – на мой реальный возраст, может чуть меньше.. В итоге чувствую себя лет на 40-50… И так уже продолжается довольно долго…

Хочу
стать
молодым

!

річниця Сталінградської битви...
день перемоги над німецько-фашистськими загарбниками урочисто святкують на Мамаєвому Кургані