Стою сегодня на остановке, курю, подходит ко мне мальчик, лет 11 на вид с сигаретой и просит подкурить ему. Я ему:
- ти ще замаленький щоб курити, навіщо тобі псувати своє здоров"я
- Вам що, шкода?
- ні, кажу, не шкода, просто тобі ще рано. Іди спитай у своїх батьків
- вони не курять...
Нет, конечно, не жалко было дать ему зажигалку. Помню себя в этом возрасте, я тоже пробовал курить. Впервые в жизни. Я бы, конечно, обиделся на его месте. Но сейчас для меня это так странно... Дико!Абсолютно нормальный,орошо одетый мальчик, навернео, из обеспеченной семьи, ходит по улицам и просит прикурить сигарету. Всё-таки, с возрастом мы меняемся.
А вечером я стоял около подземного перхода, ко мне подошёл человек, и представившись бродягой, которого "обобрали", тоже просил сигарет. Я отдал ему всю пачку. Мне не жаль...
Унікальна подія!!
Вперше за 30 років, вдруге за життя мама відвідала Київ!!! (на фото - вона на Майдані)
может, я был неправ?
только в чём????............................................................
моє улюблене горня
правда живе воно зараз не зі мною на хаті, а в гуртожитку, але я щодня приходжу до нього, і ми затишно, спокійно п"ємо каву
здається, пора зробити манікюр, принаймні вкоротити нігті на пальцях рук :)
чим я і займусь сьогодні!!!!!!!!!!!!!
вже другий тиждень поспіль, як я "підсів" на безалкогольне пиво!!!!
адже з 28 серпня, тобто сьогодні рівно вже місяць, взагалі не вживаю алкоголь!
причин було багато, але головна - моя підвищена депресивність у зв"язку з різними життєвими обставинами.
на якомусь етапі я зрозумів, що якщо буду щодня пити щось, це призведе рано чи пізно до небажаних наслідків. Алкоголь абсолютно нічого не змінював на краще, але в розпачі, виходячи з дому на вулицю чомусь завжди виникав потяг до найближчого кіоска з пивом з метою придбати якусь гидоту на кшталт шейку, бренді-коли або пива. В підсумку розпач тільки підсилювався. Тому після останнього "зриву", тобто місяць тому, було прийнято та затверджено рішення зробити невелику "технічну перерву". А от з курінням поки нічого не виходить ;((((((
bozhe, zhyttia zaraz perehornuto dohory dryhom... dniamy pryjizdyla mama!!! Vona majzhe 30 rokiv ne bula v ciomu misti!!! I treba skazaty, vona bula prosto v zakhvati!!!!!!
цей тиждень стоїть така гарна погода! Щодня тягаю з собою парасоль в сумці, але ще жодного разу не довелось її використати. Натомість за цей тиждень, який триває тільки 4 дні спілкуюсь 5 мовами: англійською в інеті, польською по телефону з другом, перською по телефону ще з одним другом (правда виключно через смс), ну а українською та російською з усіма рештою ;)))))))))))))))
ja otrymav hurtozhytok!!
spravzhni hurtozhytok
ale faktychno ja v niomu ne zhyvu. Ale ot znimky, zrobleni z joho vikna. v cykh budynkakh kupyly kvartyry vidomi v Ukraine ludy, taki jak klychko, mylo jovovych i t.d. i t.p.
довгенько мене тут не було :( але ось я!
за цей період стільки всього було що неможливо перповісти в одному топіку... тому хочу написати декілька
ось мої останні світлини
дивне відчуття
почуття то є сила
це певна субстанція, яка може жити як в душі людини, так і за її межами
страх
любов
кохання
віра
повага
зненависть
етсетера - це те, що ми відчуваємо одне до одного в тій чи іншій мірі.
які дивні комбінації деколи можуть складатися з цього...
Друзів ми поважаємо, любимо
Батьків поважаємо, любимо, кохаємо, боїмося, віримо їм
"Одружуються не на тих, з ким хочуть жити, а без кого жити не можуть"
А не можемо жити без тих, кого впускаємо в своє серце.
Чи тут річ лише в почуттях?
Можна впустити одного разу в своє серце, і вона навік залишиться там
а що робити
Почуття можуть вмерти або вщухнути.
Але серце...
Орган, який виконує роль мотора в нашому організмі. Захворюваннями серця та судин страждають насамперед люди, які вживають багато жирів, алколголю, палять. Також впливають стреси, екологічне середовище тощо.
А бувають ще розбиті серця... І ті серця, які ніколи не можна склеїти, хронічно...
Бувають рани, які не смердять, але й ніколи не загоюються
І буває нестерпний біль, який випромінює душа, який настільки важкий, що не відходить геть, він лягає на підлогу просто в кімнаті, він як бридка тривка маса поволі витісняє повітря звідтам, залишаючися натомість.
Насправді, просто все лишається всередині. Бо є протисила, яка не дає цій негативній енергії вийти надвір.
І колись буде вибух...
Свєршилась!
Я в Волгограді.
Але тепер вже як киянин, принаймні студент київського вищого навчального закладу.
Приємно бути в цьому місті, усвідомлюючи, що це ненадовго :))
Так, звичайно, був сум за мамою, за волгоградським літнім розжареним асфальтом, за запахом волги, яка завжди справляє враження, наче в ній багато... ну не варто уточнювати чого... хоча, мій щоденник, не гріх і уточнити... але просто мені невідомо, із чим цей запах можна порівняти, просто він такий рідний і незабутній... Та насправді це все ті речі, за якими і не було суму, і лиш цей запах насправді унікальний і незвичайний...
отако
але черз кілька тижнів знову до Києва
можливо, ще вдасться з"їздити до Польщі
але чомусь все одно дуже сумно
відать, це нікуди не пройде...
Bozhe, ja mizh nebom ta zemleyu....
Tut, v Rosii, ja vzhe ne vdoma...
Ale ja ne v Kyevi..
Sertse mozhe bytysia i tut, ale mozok ne vytrymue takoi naprugy...
ja ne znau, jak tak znov zhyty...