хм... всю дорогу плекала силу-силенну думок з приводу того, що відбулося, переварювала і обточувала, а дійшовши, чи то пак, добігши до компу, в голові утворилась повна, майже медична стерильність...
нє. мабуть, залишу писанину вечору... а поки скину фото - у коменти, як завжди.

тут: Марко Захарченко веде роз*яснуювальні роботи зі ЗМІ
[500x499]

...а поки всі спали, я бачила як сходить сонце... і небо було чистим, як давно не бувало... а потім все зному стало туманом...

...страшно...

...на обозі:
http://kiyany.obozrevatel.com/news/2006/11/24/25320.htm

Танка настроения.

ФУНЪЯ-НО АСАЯСУ начало X века На летних полях Рассыпал капли росы Проказник ветер. Словно посеял бусы Своих блестящих семян.

Пройти тест

"це був божевільний день" - так вчора починались пости багатьох, якщо не всіх. і я - не вийняток. ще й який божевільний, блін!!! поки я з треклятою непідйомною торбою і стопкою афіш в зубах опановувала мистецтво обклейки вертикальних поверхонь (а це справді мистецтво!), сів мобілк, і рухнуло все... окрім всього - і мій внутрішній спокій: без телефону напав приступ дикої параної - а раптом Люда вже пішла з Академії, і вахтерка викине афіші на фіг, а раптом Настя, що призначила стрілку під Сковородою, мала сказати щось революційно-важливе, а я не прийшла, бо чекала на Люду (до якої, як виявилось, смс так і не дійшов)... до того ж мала вирішити дуууже глобальну проблему з проваленою англійською, і звісно, не потрапила через все в універ... коротше, по стелях бігала довго і завзято.
потім зустріч з Мєдвєдевим, потім - з волонтерами, після чого нас з Настею можна було самих наклеїти на стінку під гаслом "рятуйте узвіз!"... і коли рятувальна маршрутка до дому з ліжечком маячила вже перед носом, з*явився ще один деструктивний елемент на ім*я Ярослав, який заявив, що можна поїхати в бард-клуб "Вертикаль" і там поагітувати. я намагалась знайти вагомі візмазки, мовляв, не підуть вони, але спиною відчувала, що треба, і нікуди не дітися. приїхали. виступають московські барди, горлають надривно "Пісню про жопу" (що навколо). мені зробилося дурно, наскільки се було взагалі можливо... публіка - інтелігентні ніфери - хіпі, і (переважно) панки. більшість бачила на Фієсті, тому було трохи дико бачити цих людей в старих совдепівських кріслах, а не навколо вогнища з великим казаном чаю. після пісні вийшла дівчина і розказала, що в києві є така чудова вулиця Анд. Узвіз (народ виявився ще й російським у своїй більшості!), з якою відбуваються нехороші речі, і от, мовляв, дєвушка расскажет подробнєє... мій імпровізований спіч мав бути російською (я відчула, що так краще, я зможу вплинути), але з перших слів ганебно заплуталась і перейшла на українську. казала, що вам як нікому іншому се має бути небайдуже, і т. д . після чого інтелігентні панки інтелігентно поцікавились, з якої години можна начінать біть морди...
але зїздила таки недаремно - обіцяв бути Елайф з барабанами й іншими хіппі, і ще купа людей... що ж, поживемо - побачимо...

як відомо, чудова альтернатива обкурці - не поспати кілька ночей. "Мандри світами" забезпечені.

по-перше, людина влаштована так, що її фізичне тіло прокидається раніше за "громадську свідомість". тому, навіть якщо світ погрожує скотитись у прірву, за енної ступені втоми реакція на будильник буде істинно твариняча: вирубити нафіг, проспати, і потім гризтись докорами сумління. щоб цього не сталось, будильник треба заникати якмога далі - поки ти, сонний, будеш бігати по кімнаті, щоб його знайти і вирубити - є шанс, що прокинеться свідомість і ти збагаєш, що треба підриватись і бігти. вчора заперла будильник глибоко на шафу - і не почула. нині замотаю його скочем - щоб вимнкути, доведеться побігати в пошуках ножиць...

боронь Боже, після такого пробудження буде лекція. особливо - лекція Скиби, голос якого створений бути озвучкою сновидинь. без шокового напруження семінару дах не втримати. засинаєш у вертикальному положенні, і виходить щось таке:
(тусівка кіностудії, П. Джексон, мої друзі.) "справжня назва фільму - зовсім не "Володар Кілець, а /// "Верхів*я південного бугу", яке населяли мешканці празької культури (вже голос Скиби)"...
"Так, ми згодні допомогти вам з вашою акцією, тому що /// горщики пеньківської культури мали біконічну круглу форму"...
і так далі, неймовірні реальні картинки, що органічно вливаються в лекцію... балансування на лезі божевілля цілих дві пари... красиво... і страшно...

маємо вже зараз визначити тему дипломної. для мене (як і для більшості наших студентів) це було однозначно ще до вступу: давно і невиліковно хворію на язичництво слов*ян. хотіла простежувати поєднання християнського і язичницького світоглядів в свідомості українця. чи бодай паралелі й аналогії з греками - хто там і там мав більшу "популярність", якими особливостями історій та ментальностей це зумовлено, і т. д...
розмріялась, словом. а фіг.
єдиний спеціаліст в цій галузі помер, не дочекавшись вірного слухача в моїй особі - а "країні не вистачає істориків" (чи бодай могилянці). запропонували писати про греків. звісно, не те, що хотілося б, але грецьких богів я теж люблю - особливо після "мого Рагнеренка" - майже як давні знайомі. все б нічого, але прєп, що читає грецію - такий кошмар. не бачити мені простору для польоту, як власних вух...:(

прикро... я такі надії покладала на написання цієї роботи... знову буде нудно - довго і важко...

[353x500]
Ти, напевно, знаєш про плани київської влади щодо Андріївського узвозу…

Ти чув про тендер на реконструкцію, який дозволить змінити Узвіз до невпізнання, і чув про 16 ділянок земель, відведених під будівлю готелів, офісів та торгівельних центрів на одній з наймальовничіших вуличок міста…

Ти хочеш, аби на Узвозі і надалі були художники, а вулиця так само дихала Старим Києвом та Легендами?..

Тоді приходь 25 листопада о 14 годині на Андріївський узвіз з квітами та стрічками! Якщо ти пишеш вірші – читай вірші. Якщо ти граєш музику – грай музику. Танцюй, радій, веселися! Давай покажемо, що ми підтримуємо реставрацію вулиці, але не хочемо втрачати шматочок серця нашого міста!

Ми не належимо ні до якої політичної чи релігійної організації. Ми хочемо сказати про проблему вголос доти, доки це не стало пізно. Візьми з собою на акцію яскраву стрічку і напиши на ній, за що ти любиш узвіз. Підтримай наш невеличкий міський перформенс!

Олена Максименко
(+3 8 066 303 44 18), middle-earth@gala.net

Анастасія Мельниченко
(+3 8 066 913 44 77), dutan@jedi.org.ua

з нагоди Міжннародного Дня Студента, Останнього Робочого Дня і Просто Хорошого Дня запрошую усіх до себе у п*ятницю на 15:00 (можна й пізніше - в порядку вийнятку). В программі - варіння гарячих напоїв (камри), передгляд кіно (яке - загадка, навіть для мене), вільновисіння.
стосується УСІХ.

Это цитата сообщения Koori Оригинальное сообщение

Любить - идти, - не смолкнул гром,
Топтать тоску, не знать ботинок,
Пугать ежей, платить добром
За зло брусники с паутиной.
Пить с веток, бьющих по лицу,
Лазурь с отскоку полосуя:
"Так это эхо?" - и к концу
C дороги сбиться в поцелуях.
Как с маршем, бресть с репьем на всем.
К закату знать, что солнце старше
Тех звезд и тех телег с овсом,
Той Маргариты и корчмарши.
Терять язык, абонемент
На бурю слез в глазах валькирий,
И, в жар всем небом онемев,
Топить мачтовый лес в эфире.
Разлегшись, сгресть, в шипах, клочьми,
Событья лет, как шишки ели:
Шоссе, сошествие Корчмы;
Светало; зябли; рыбу ели.
И, раз свалясь, запеть: "Седой,
Я шел и пал без сил. Когда-то
Давился город лебедой,
Купавшейся в слезах солдаток.
В тени безлунных длинных риг,
В огнях баклаг и бакалеен,
Наверное, и он - старик
И тоже следом околеет".
Так пел я, пел и умирал.
И умирал и возвращался
К ее рукам, как бумеранг,
И - сколько помнится - прощался.

*****

Знову сни в вікна лізуть від страху й дощів –
Кава гнатиме з вен утому.
Я скажу, полишаючи спокою крів:
„Джаzzz
вашому
дому!...”

*****

Вечірка затяглася. Й у вітальні
Спливав у вікнах ночі антрацит.
Ми так загралися у віру в цю реальність,
Що не помітили, як витворили світ...

[275x360]
*****

(Максу Фраю присвячується)
Ти вже бачив колись цей зелений паркан,
Й безпритульних собак біля входу у храм,
І бруківки ногами не раз шліфував,
І багнюку боліт вже на джинси збирав.

Кавоманія в кнайпах тобі не нова,
І несказані вголос ти знаєш слова.
SMS-ки на Місяць – до третіх півнів,
І розлите варення – із місячних слив.

І відірваний ґудзик – останній з пальто –
Най у душу тепер завітає будь-хто!
Маслом в небо канапка. І страх висоти.
Цей цілунок несе в собі смак самоти.

Ти вже бачив колись ці міста і людей...
Всі провулки ведуть до зелених дверей.
Ліхтарі у калюжах. Й азарт боротьби...
Або танцю хоча б... Що ж ти тягнеш? – Іди...

[показать]

You scored as XIX: The Sun. This is the happiest card in the deck. It is full of joy and optimism, everything is right with the world. We are as innocent children playing in the fields without care. The Sun brings success, well-being and happiness in all spheres - material, emotional, spiritual -wherever our desires lay.When this card appears in a Tarot spread it indicates success, joy and happiness. Obstacles will be overcome, goals achieved.When badly aspected, it can indicate a stagnation through over-indulgence, too much of a good thing. VIII - Strength 94% XIX: The Sun 94% 0 - The Fool 88% II - The High Priestess 81% III - The Empress 81% XVI: The Tower 75% I - Magician 69% XIII: Death 69% IV - The Emperor 63% XV: The Devil 56% XI: Justice 50% X - Wheel of Fortune 50% VI: The Lovers 38%

Which Major Arcana Tarot Card Are You?
created with QuizFarm.com

...так бува - один випадковий звук, подих вітру чи спалах ліхтаря у краплі на склі може перевернути в голові більше, ніж місяці шукань істини у наймудріших книгах.
...просто-сидіння на вікні, "Грегоріан" і ліниве гортання Кастанеди... по той бік скла спостерігався традиційний для осінніх дипресій пейзаж у вигляні гір сміття, діжок риби і сірої-сірої вати, що заповнювала мокрий, мов курка, всесвіт...
...враз на голову ніби вилили відро холодної води. чи злізла стара шкіра, мов у ящірки. якийсь надламаний шматок всередині відірвався остаточно, і стало легко, як давно не бувало. зникло нескінченне бажання спати, і згорнутись бубликом. до реальності навколо з*явилось почуття дурної підліткової безпричинної закоханості, а новий світ нарешті став рідним... старе знайоме створіння з повним бардаком ідіотських ідей повернулось.
...я залізла на однин із Фраєвських сайтів і погадала на таро. на питання "куди мені йти?" випала "смерть". оновлення. переродження.
...а найголовніше, мій улюблений талісман - руна Альгіз, який давно і несподівано відмовився налазити на голову, легко і вільно сковзнув по волоссю і розмістився на шиї. отже, все вертається на "кругі своя". принаймні, дуже хотілося б вірити...

"- Я все время пытаюсь жить по твоим советам, - сказал я. - Может быть, у меня не всегда все получается, но я делаю все, что могу. Можно ли назвать это безупречностью?

- Нет. Ты должен делать нечто большее. Ты должен постоянно превосходить самого себя".

Карлос Кастанеда, "Сказки о силе".

Это цитата сообщения pravoslavie Оригинальное сообщение

БОГ СКАЗАЛ МНЕ НЕТ
1. Я попросил у Бога забрать мою гордыню и Бог сказал мне "нет". Он сказал, что гордыню не забирают. От нее отказываются.
2. Я попросил Бога вылечить мою дочь, прикованную к постели, и Бог сказал мне "нет". Он сказал, что терпение - результат испытаний. Его не дают, его заслуживают.
3. Я попросил Бога подарить мне счастье, и Бог сказал мне "нет". Он сказал, что дает Благословение, а буду ли я счастлив, зависит от меня.
4. Я попросил Бога беречь меня от боли, и Бог сказал мне "нет". ОН сказал, что страдани отделяют человека от мирских забот и приближают к Нему.
5. Я попросил у Бога духовного роста, но Бог сказал мне "нет". Он сазал, что дух должен вырасти сам, а Он лишь будет подрезать меня, чтобы заставить плодоносить.
6. Я попросил Бога помочь мне любить других также, как Он любит меня, и Бог сказал "Наконец-то ты понял, о чем надо просить"
7. Я попросил сил, и Бог послал мне испытания, чтобы закалить меня.
8. Я попросил мудрости и Бог послал мне проблемы, над которыми нужно ломать голову.
9. Я попросил мужества и Бог послал мне опасности.
10. Я попросил любви и Бог послал мне нуждающихся в моей помощи.
11. Я попросил благ, и Бог дал мне возможности.

Я не получил ничего из того, что просил.
Я получил все, что мне было нужно.
Бог внял моим молитвам.

Это цитата сообщения д-р_АГОН Оригинальное сообщение

...
[389x493]

"Іліада, Платон, Марафонська битва, Моісей, Венера Медецийська, Страсьбурзький собор, французька революція, Гегель, параходи і т. д. - все це лише окремі вдалі думки у творчому сні Бога. Але прийде час, і Бог прокинеться, протре заспані очі - і наш світ растане без сліду, та він, зрештою, і не існував взагалі"...
(с) Генріх Гейне

сорі за мій французький... але якого дідька вискочили видалені невідредаговані повідомлення? це що, комп*ютерні духи вирішили відсвяткувати Хеллоуін?!!!