...неймовірно підсіла на цього автора... шкода, що у нас його не купити в оригіналі...спробуйте прочитати - це совсім не складно сприймається!!!

* * *

ты ўмееш гадаць бяз кавы — досьць
цынамону й гвазьдзікі
арыентуесься ў музыцы і паралельных сусьветах
юная нібы яшчэ не запалены маладзік і
старая як вечнасьць таму пагашаны ў небе ветах
заўсёдніца ў кожным касьцёле сынагозе і кірсе
гатовая ехаць стопам а потым вяртацца па шпалах
а потым выйсьці на подыюм хістаючыся як на пірсе
такая лёгкая што здаецца змые любы фатаспалах
покуль мэтро развозіць па навагоднім аргане
покуль мяне развозіць — праўду мяшаў з маною
ты засынаеш у недасяжнай дзявочай фата-маргане
і прачынаесься ў ложку побач са мною


більше - тут: http://dzvinkaxxv.narod.ru/stopudov.htm

[показать] Я поставив цю тарілку, аби передати сигнал солідарності до Білорусі - країни, де власті забороняють супутникове телебачення. Посольство Білорусі в Києві, 16 червня 2007, 13:00. Отримати код для ЖЖ

...колекцію тибетського портрету! десь отут - з*явився і зник лінк, але я таки встигла все сскопіювати... http://www.azh.com.ua/newspage.php?subaction=showf...3&archive=&start_from=&ucat=5&

більше - у комментах!

[398x446]

щойно натрапила на альбом своїх дитячих і шкільних віршів. мдя. були часи, коли я знала там кожен рядок на пам*ять, зараз же дивилась, наче вперше побачила себе-тодішню. мамо рідна, чого тільки у моїй брєдовій голові не було намішано! дощ, вітер і весь спектр кліматично-погодних явищ, тема війни (о да, я на цьому міцно "сиділа"), мечі, кулемети і коні (дивно, що не дійшла до ядерної зброї...). гори (альпінізм) і моря, тема вічної дружби і віри в дива, тема страданія і смерті (ну як же ж без них нормальному тінейджеру?), а також розчарування у людстві, фантазії на історичну тематику і за мотивами літературної класики... в одному вірші описувався стрибок із парашутом із "пірнаннам у хмари" - дура набита, хто ж у хмарність стрибає?!! майже нуль теми кохання. і, звіичайно ж, тема дороги - романтішно, назавжди і далеко... користуючись влучним визначенням із Настіної статті, повний нуль життєвого досвіду і грунтовних знань. зате - може збоченої фантазії...
зрештою, не так я і змінилась. деякі з тих віршів є абсолютною графоманією, деякі - цілком навіть пристойними на той вік. у деяких навіть спостерігається цілком конкретна і свіжа, не побоюсь цього слова, думка. а за кожним із них стоїть маленька революція всередині, які тоді траплялися частіше й інтенсивніше.

у зв*язку із цим виникла ідея у авторів "Доби" окрім оповідки на задану тему випрошувати один дитячий віршик, або шматок прози, або щось таке... ообливо було би прикольно проробити щось подібне із більш "матьорими" "зубрами", де збільшується дистанція між "тепер" і "тоді"...

Это цитата сообщения _Korvin_ Оригинальное сообщение

Без заголовка

Еду в трамвае, в голове прорисовывается алгоритм новой программы. Стою возле двух бабок, те, мерзко хихикая, обращаются ко мне с примерно таким текстом: "в нашем центре имении святого кого-то там вы получите реальную помощь и все такое"...
Я, дабы отмазаться, говорю - ага, конечно, приду. Бабки упоенно начинают расписывать достоинства своей секты, и одна из них спрашивает у меня - "молодой человек, а Вы кто по вероисповеданию?"
Я машинально, не приходя в сознание отвечаю - "Линуксойд".
Бабки - "эээ... А это как?"
Я на автомате: "Пингвинам поклоняюсь..."
Больше они ни слова не сказали, а только пялились, как на прокаженного, пока я не вышел...

Это цитата сообщения КАКтейль Оригинальное сообщение

Без заголовка

Посредине мира

Я человек, я посредине мира,

За мною мириады инфузорий,

Передо мною мириады звезд.

Я между ними лег во весь свой рост –

Два берега связующее море,

Два космоса соединивший мост.

 

Я Нестор, летописец мезозоя,

Времен грядущих я Иеремия.

Держа в руках часы и календарь,

Я в будущее втянут, как Россия,

И прошлое кляну, как нищий царь.

Я больше мертвецов о смерти знаю,

Я из живого самое живое.

И -- Боже мой! -- какой-то мотылек,

Как девочка, смеется надо мною,

Как золотого шелка лоскуток.

Арсений Тарковский.

"любити трипільців - це нікрофілія!.." (с) Л. Л. Залізняк (в роздумах про псевдоісторичні концепції).

отже, сталося те, що мало неминуче статися: мій роман із язичниками зайшов у глухий кут. звісно ж, я від початку знала, що тема не є незайманною дуже давно. але ж, хм, не на стільки, блін!
певною мірою виною цьому - моя поверхневість і знання "усього потроху", певною мірою винна, чесно кажучи, моя попередня освіта. адже я тільки тепер усвідомила, яким брєдом було вдовбувати на офіційному академічному рівні про Велесову книгу як про достовірне джерело, та ще й на іспитах (чи заліках) змушувати нас все те зубрити? щоб тепер зрозуміти, що це фальсифікація, принаймні, спиратися на це у дослідженнях не можна аж ніяк... і ще моя "всеїдність" даєтсья взнаки, бо ж читала усе без розбору... а тут, чим ближче я знайомилась з Рибаковим і Павлєнко, тим більше розуміла, що мені тут робити нема чого. Остаточним крахом надій стало знайдення у того ж Рабакова таблиці, яку я, у своїй наївності, мріяла створити... в точності на 99%,як я це бачила, воно було створено у 80-ті роки... мля.
натомість вирішила закохатись у індоєвропейців. у їхні культи та уявлення. я всже точно знала, що те, що я хочу дослідити, грунтовно не чіпав іще ніхто. але ж, як завжди, "правильна мисля приходить опосля..". і виявилось, що тема моя класна, але викладач набрав уже на диплом собі купу народу. і послали мене... так послали, що вже послали... до греків. гррр.. писатиму про культ героя. від цього добряче попахує шкільництвом і банальщиною. можна було б напрягтись і написати про це непопсово, але ж для цього тре бути захопленим.. а так - виходить "шлюб по розрахунку". хех:(

Перша ночі по Цельсію. Сніг в босоніжках не тане.
Понад Римом дощі із, напевно, святої води.
Хтось у каву додасть трохи лондонських свіжих туманів.
„Ми помрем не в Парижі”, та все ж таки будем на „ти”.

Нам у місті не стріти дахів, де не пито ще чаю,
І річок не знайти з незнайомим у них водяним...
Перша ночі по Цельсію. Вітру на морі немає...
Я вбираюсь в луску й по Дніпру вирушаю на Крим...

Это цитата сообщения Wolverrum Оригинальное сообщение

Да!.. Надо бут писать именно так :)

Объяснительная грамота.

Я, раб божий Васильев Дмитрий Михайлович, на 30-й минуте управления
басурманской самодвижущейся повозкою Мазда 323, будучи одержим бесом
высокомерия, впал в грех нарушения заповедей трактового передвижения. На
перекрестке дорог Просвещения и Энгельса (да будет проклят этот
антихрист!) я, пренебрегши тем, что семафор червленный свет показывает,
при повороте одесницу не пропустил пешехода - отрока с божей тварью псом
Тузиком.Читать далее...

Дід Лайн та Муза приходять завжди разом... мабуть, у них романтичні стосунки...

Печальний Лев. і скажіть, що він не живий...
далі - у коментах. трохи...
[525x700]

В колонках играет - Мертвий Півень
Настроение сейчас - летать охота!

ну чому це не гвинтокрил?!!
на цій штуці я вчора розлякувала мирне населення в радіусі "БЖ - Львівська площа". тепер маю нову хворобу...:)

[700x525]

Отож після дня повзання містом із пачкою журналів і спробами кудись потнутись та десь знайти притулок, вдалося затусувати 10 примірників на Петрівці, це враховуючи, що ми не мали при собі належних документів, а отже, практично, шансів. Пообіцяли (непевно) взяти у книгарню в Могилянці... та, реалізувати невідомий літературнний журнал важко хоча б з огляду на те, що навіть за відомими і розкрученими виданнями, м*яко кажучи, черги чомусь не стоять... отож, з усього вищесказаного два висновки-звернення до всіх небайдужих:

1: Хто ще не встиг, забув, не додумався, не зміг придбати "Золоту Добу", можуть це зробити на Петрівці, на розкладці "Українська книга" (Ряд 46. м. 7), чим сильно зарадите нашій справі, адже надалі із нами співпрацюватимуть в залежності від того, як він буде розходитись...

2: Оскільки однією із найбільших перешкод стає наша маловідомість (ну та, тут "Київська Русь" і "Кур*єр Кривбасу" місяцями пиляться незаймані, а в нас ще чорнила на титулці не обсохли), то величезне прохання до всіх, хто заходить до книжкових магазинів чи розкладок на ринках, запитувати продавців про наявність у продажу журналу "Золота Доба":). Щоб ця назва, нарешті, мозолі у вухах їм понатирала! Вам воздасться за це, а нам буде ніштяк!!

напросилися, короче, двое чудових людей вчитися першоосновам фехтування. я відмахувалась, мовляв, теоретик і учитель з мене фіговий, часу мало, але таки вламали. і от з цієї нагоди весь день як дурна тиняюсь по місту з двома мечами. Звісно ж, видовище викликає прірву мегаінтелектуальних питань ("а ШО це?"). "Консерви відкривати!" - з дзенським пофігізмом відповідаю. але дістає ж таки.
ввечері, ну зовсім уже ніяка, заповзаю в ліфт, там дядько середніх літ. довго і уважно сканує поглядом. "зараз спитає про меч", злісно гарчу подумки. той дивиться писльно, набирає повітря, довго вагається, і... видає із щирим таким неприхованим надривом і тугою:
- вибачте... ви як думаєте, поб*ють наші французів післязавтра на матчі?!...

Это цитата сообщения a7777777x Оригинальное сообщение

Кокон

Пусть твои депрессии и чувства собственной чужеродности в этом мире дадут тебе силы изменить его,дадут тебе силы любить,но не только себя одного.Нету смысла убивать себя,будешь рождаться снова и снова...Грязные улицы и мерзкие рожи сограждан будут преследовать тебя,пока ты не переживешь это все,не превратишь это в маленький комок генных воспоминаний,называемых опытом твоей души.А тело,за которое ты так цепляешься- лишь сезонная оболочка,кокон,из которого позже вылетит бабочка,и насколько уродлива или прекрасна будет она- зависит только от тебя.Живи,не причиняя вреда,а тело дано,чтобы действовать.

-=7 раса=-

Твоя огненная суть - Лиса

Хитрая бестия, тонкая штучка. Талантлива, обаятельна, неподражаема, умна. В критических ситуациях сохраняешь трезвую голову и проявляешь чудеса решимости. Человек смелый, но не безрассудный. Осторожность и предусмотрительность – твои врожденные качества. Порхаешь по жизни, как бабочка, легко и непринужденно. Со стороны твой стиль общения напоминает грамотно сыгранную роль, причем всегда по-разному. Но, несмотря на внешнее легкомыслие, внутри тебя скрывается философ, порой фантазер, даже романтик. Много знакомых, но мало близких людей: твое доверие - на вес золото. А то, какая ты на самом деле, не знаешь даже ты сама. [показать]

Пройти тест

Это цитата сообщения Texxi_Exo Оригинальное сообщение

разбирала стол, на котором уже ничерта найти нельзя было...

вот, нашла:
[500x416]