якихось два тижні і станемо світками напруженого фінішу неймовірних перегонів 2006... цікаво чи то мені вже пофіг на політику чи що, але в душі якийсь такий спокій... і впевненість що все буде ... на краще :)

така дурня... сниться, що дали мені роботу в секретаріаті президента... і як малому найбільш не перспективний напрям всунули... реформування органів влади..... лопухи!

зробити щось таке неймовірне і дивовижне!
але передтим виспатись

стан якийсь такий... дивовижний...чи то перепой, чи то що...?

от сьогодні п"ятниця,так? а завтра субота. а після завтра - неділя. далі понеділок, і знову буде віівторок, середа, четвер, і опа! п"ятниця. а далі глядиш і квітень, травень і вже відразу якось осінь... зима.... і 10 років минуло, а потім 20, 30 .. а потім... ну ... от!

а цікавоо... як довго я витримаю у такому ритмі? робота тренування ще треба до сертифікації готуватись... і ще тут ота, як її, весна, збоку.... м"язи так гудуть... таке буває тільки на весні...

після вчорашнього тренування тільки одна думка лишилась... блін і тої нестало

ну що тут казати.... сиджу кайвую :)))

За вікном мете лапатий сніг, але усвідомлення того що сьогодні перший день весни все ж зігрімає і налаштовує на приємні весняні думки.... :)

Здраствуй! я вернулся...

прийшли результати маркетингу... тепер напевно щось ся закрутить

він не падає, а якось .. парить у повітрі, великий лапатий... так би і сидів дивився... сніг...

завжди приємно слухати розумну людину... так і з цим фільмом, монолог Спілберга про патріотизм, про націоналізм, про насильство, про сім"ю і щастя, про людину і совість... один із найбільш антинацоналістичних фільмів що я бачив...

інколи складається враження, навіть не враження, а глибинна впевненість в тому, що знаходишся у якомусь коконі ... замотаний, без вольний, поворохнутись неможливо, але живий... і кокон цей зовсім не ворогий мені, він просто кокон, він виконує як і захисну функцію так і стримувальну та обмежувальну, ... життя лише на 10%від можливого... знаю він мене рятував деякий час від зайвих потрясінь... але напевно вже час вилазити...

РАБОТАТЬ Я СКАЗАЛ!!!!!!!:vinsent:

з якою вдячністю організм поглинає розігріту у мікрохвильовій жарену картоплю і відбивну.... аж не віриться

комбінація пива та коньяку в великих дозах при мінімальный закусці забезпечує неймовірні та незабутні відчуття на наступний ранок :)

воно прийшло несподівано і потужно, дзвінками у двері пів сьомої ранку... перша думка, ідіть на хрен мене немає... друга ... та бля алкаши дерті чого в ночі в двері дзвонити... коли мама побігла все ж відкривати, заради безпеки та бажання зараз скомпенсувати внутрішньочерепний тиск який розриває голову на тисканням на больові точки того ідіота який тризвонить в двері примусили мене піднятись і появитись в дверях квартири, з першої ж маминої фрази при відкриванні дверей все стало ясно і чому дзвонили так наполегливо і хто це був і чому саме пів 7 ранку... "це не ми, це поверхом вище йдіть туди!" зі стелі кухні дрібним дощиком капала водичка , мужик був сусідом з низу, бо вже до нього почало протікати, пів 7 тому що в 6 включили воду... :)

блін одна двацятка з вчорашніх виявилась фальшива

зараз на гуртовню йду ... закупитись... а у вечері...