все навкруги за кодовано і все навкруги намагаютсья дешифрувати :)
у суботу на Ері слухав розмову присвячену українському перекладу Коду Да Вінчі, і знаєте... вже через декілька хвилин мені стало шкода, що я не приготувався підраховувати скільки раз у тій чи іншій формі прозвучить слово "скандал" .. та нічого я б все одно збився... :) ну хоч вбийте не розумію учому полягає скандальність даного твору, звичайно цікава сюжетна лінія, і особливо ці псевдо історичні розвідки і обгрунтування та пояснення певних подій ... але у чому скандал хоч вбийте не розумію... це все одно що франція заборонить книжку три мушкетери, бо в ній Анна Австрійська наставляє роги Людовіку ... можливо релігія це не тема для інсинуацій, але сприймати художній твір як істину, чи як проповідь, просто смішно... окремо скажу про книжку, читав лише російськомовний варіант, тому моя думка до певної міри суб"єктивна, із оригіналом тексту не знайомий, книжка написана м"яко кажучи посередньо, якщо це література, то лтература низької проби, мені відверто було скучно її читати, і я лише вишуковував монологи у яких розкривалась "велика таємниця"... це не книжка, а маетріал для сценарію хорошого трюлера... до речі фільм мені в цілому сподобався, було і цікаво і приємно дивитись, особливо на гру акторів, ах Том Хенкс, Том Хенкс... :)

от нема бажання нічого писати і все тут

зустрілись з Дмитром, посиділи пом"янули.. легко хміліли, мало пили... трішки дуркували... змучився я вже трішки

вже тиждень мені здавлює горло і важковато говорити...
час відчасу відпускає... от, Діма повзонив, десь скоро у Львів приїде, і знову кліщі за горло взялись

купив добриво для нашої квітки, от шаманю розбавляю, згідно етикетнки добриво натуральне вироблене на основі навозу крупного рогатого ... бидла :)
має натуральний специфічний запах :)))

чомусь мені пригадався віршик Лєрммонтова
БОРОДІНО!!!

Нехорррошая, Нехорррошая, Нехорррошая, скиньмені весенній блюз! плііііііііііііізззз! :)

у батька проснулось бажання навчити мене їздити на машині :) після 2 років я сів за руль, фактично нічого не пам"ятаю, крім того що одна з педаль це газ, а палка між сидінням шофера і пасажира збоку то ричаг переключення передач :) коротко кажучу учора раз чуть не вмазався в іншу машину, і 2 раза заглох на поворотах
нормально :)

все таки для мене тяжкувато, такий розбитий, змучений сонний... капець

Настроение сейчас - ніяке

відбули, поховали, відплакали... хоча плакати ще напевно будемо довго... і не тільки я, але і батько... зараз сиджу змучений і не виспаний

всім хочу сказати дякую, за розуміння і підтримку

[541x699]
Настроение сейчас - течуть сльози

Григорій Ісакович Блотнер, єврей з села Білого Тернопольського воєвудства, який єдиний вижив з своєї сім"ї, пройшов війну, вернувся з-під китайської границі, чесна, справедлива, турботлива людина, яку любили і поважали.
Мій дід, тато мого батька...

учора мав можливість провести дві години за кавою з двома молодими менеджерами з продаж... враження відверто змішані, починаючи від захоплення які молоді та успішні, закінчуючи якимось внутрішнім переконанням: це не для мене. тобто не для мене не молодість та успішність, а саме метод досягнення та все з цим пов"язане. можливо це звучить смішно, але я найду свій шлях до успіху.

тільки що в голову прийшла одна фраза
це напевно сказав якийсь класик ...або принаймні був повинен...


КАК ВСЕГДА, НИКТО НЕ ХОТЕЛ НАПИВАТСЯ

учора як привид пройшла крізь голову думка, як привид, бо не можу сказати, що це була повноцінна дімка, яка з"явилась в наслідок якихось роздумів... просто прийшло на рівні емоції таке враження... спостерігаю за тим як окремі індивіди і індивідуальності (різниці між цими поянттями нажаль не пам"ятаю) починають формувати "ячейки обсчества" (використовуючи совдепську термінологію)... і цей процес такий нормальний і життє стверджуючий, навіть ті негаразди проблеми розриви, комбеги, і образи на життя, якось дуже органічно вписуються у цю картину, як невід"ємна частина картини, без якої вона виглядала б скучною, і схематичною, і ще одне: свідомістю розумію, що це вже як мінімум не в першу тисячу раз це відбувається на цьому світі, але чомусь здається що все ж ми унікальні...

купив картку пам"яті для телефону і от тепер вона чогось глючить ...
дуже не приємне мав спілкування з продавцем у магазині... мені задали геніальне запитання чому я купив цю картку? іншої відповідід ніж бо ваш працівник порадив я не мав... може треба було просто послати?.. та я був занадто змучений

учора на тренуванні мені зробили подарунок айкідоки
притарабанили 5 ананасів і 2 гострі катани
ананаси наколювали на палку и я їх розрізав катаною

згадую себе за цих два останні дні... якийсь я дуже дивний був... поведімка якась ... колись мені властива... нажаль... дуже неприємні якісь відчуття... виглядає на рецидив хвороби яку я думав що вже вилікуваув

я ще п"яний.... ууууухххххх.... нахрена я ще потім вином поправлявся

на раді у новинах лежить текст Указу про присвоєння звання "Мати-героїня"
переможницею думаю можна вважати:


ЛУЦИК - матір сімнадцяти дітей,
Алла Миколаївна м. Нововолинськ, Волинська область

я здав всі екзамени на САР