Одновременно с Верхним городом, "городом Владимира", развивался и нижний город - Подол. Обе части Киева соединял узвоз, современное название - улица Андреевский спуск. Спустившись со Старокиевской горы на Андреевский спуск, мы оказываемся около жемчужины Киева - Андреевской церкви.

Эта церковь была построена на том месте, где по легенде, в первом столетии нашей эры апостол Андрей Первозванный поставил крест и провозгласил славу будущему городу: "На этих горах осияет Благодать Божия и будет город великий, и много храмов воздвигнет Господь!". В 1215 году князь Мстислав Удалой приказал построить деревянную церковь в честь воздвижения Честного Креста, которая просуществовала до 17 века. В 1754 году построили новую церковь в честь приезда в Киев императрицы Елизаветы Петровны. Проект был заказан Бартоломео Растрелли, а киевский архитектор Иван Мичурин воплотил в жизнь замысел великого маэстро. Изысканный легкий силуэт храма вырисовывается на фоне голубого неба, с которым гармонирует бело-голубые стройные колонны и "смарагдовые" с позолотой купола.

От Андреевской церкви мы пройдемся вниз, к Подолу, по Андреевскому спуску, или, как он раньше назывался, Боричеву узвозу. Это кратчайший путь от Подола к Верхнему городу. Заканчивался Андреевский спуск Подольскими воротами. С конца 19 века начал заселяться, в начале ремесленниками, а потом и людьми высших сословий. Поэтому все сохранившиеся с момента постройки здания датируются 19 веком. Несмотря на то, что Андреевский спуск был заселен не так давно как верхняя часть города, здесь находится много исторических мест.

Прогуливаясь по Андреевскому спуску, мы будем останавливаться около наиболее интересных сооружений и заглянем в их прошлое. Итак, сейчас мы находимся около Андреевской церкви. Напротив стоит небольшой дом под номером 38. Раньше здесь была усадьба Андрея Муравьева - известного в свое время путешественника, историка, литератора. Он материально помогал реставрировать Андреевскую церковь. Давал также пожертвования на реконструкцию Андреевского спуска, до этого времени грязного, с маленькими хибарками, где вечерами зажигались красные фонари "питейных" и других "сомнительных заведений".

После реконструкции на Андреевском спуске стали строить "доходные" дома богатые горожане, купцы, люди других сословий. Андрей Муравьев - единственный, кто похоронен в Андреевской церкви, как почетный гражданин Киева.

Немного ниже Андреевской церкви находиться небольшой сквер со старинной изысканной беседкой. Она построена на средства господина Кокорева, который жил в доме №34. О Кокореве известно, что он, уезжая из Киева, решил оставить по себе память и для этого положил в банк деньги на строительство беседки. На эти деньги и была построена красавица-беседка. Не так давно здесь также был поставлен памятник Андрею Первозванному.

Очень интересен на Андреевском спуске дом №34, в псевдорусском стиле - "Дом-терем". До революции он принадлежал известному киевскому купцу Андрею Петровичу Слинко. На старых фотографиях можно было увидеть два больших купола-шатра на крыше этого дома, которые очень украшали его и, собственно говоря, дали название "Дом-терем". Теперь, к сожалению, этих шатров нет. Дело в том, что они, по воспоминаниям старожилов были отделаны листовым серебром. Один был сорван ветром, другой же исчез бесследно. Но не своими куполами был известен этот дом, а и тем, что в нем жили известные и уважаемые в Киеве люди: профессор университета Житецкий, востоковед - Кезма, журналист и общественный деятель Совенко, супруга которого, кстати, была известная оперная певица Новоспасская - партнерша Шаляпина во время его киевских гастролей. . В наше время здесь жил известный украинский писатель Григорий Тютюнник. Сейчас на первом этаже этого дома разместился театр "Академия", художественный салон, выставки.

В небольшом двухэтажном доме №21 была мастерская выдающегося скульптора, драматурга и кинорежиссера Ивана Петровича Кавалеридзе. Незабываемыми останутся его скульптурные портреты Шевченко, Сковороды, Шаляпина, Гмыри, Литвиненко-Вольгемут и других. Теперь здесь музей - мастерская его имени, где часто проходят выставки современных художников.

Дом №15, известный киевлянам как "Замок Ричард Львиное Сердце". Имел он в давние времена и другое название: "Дом с привидениями". Знатоки рассказывали, что начал строить этот дом, как "доходный" в 1902 году господин Орлов. Но во время его поездки в Сибирь он был убит. Дом достроить было очень трудно, не было средств, а долги были огромные. Вдова Орлова вскоре дом продала. Вообще, продавали и перепродавали этот дом много раз по той причине, что в нем происходили какие-то непонятные явления. Нервные жильцы не выдерживали и съезжали из своих квартир. Кто-то в этом доме плакал, стонал, завывал. Ситуация прояснилась только во время капитального ремонта. Там были найдены в трубах куски железа, а в печках вмурованные бутылки и пустая яичная скорлупа. Во время осенних и зимних ветров эффект был потрясающий. Это так "отблагодарили" Читать далее...

[375x500]
Ти, напевно, знаєш про плани київської влади щодо Андріївського узвозу…
Ти чув про тендер на реконструкцію, який дозволить змінити Узвіз до невпізнання, і чув про 16 ділянок земель, відведених під будівлю готелів, офісів та торгівельних центрів на одній з наймальовничіших вуличок міста…
Ти хочеш, аби на Узвозі і надалі були художники, а вулиця так само дихала Старим Києвом та Легендами?..
Тоді приходь 25 листопада о 14 годині на Андріївський узвіз з квітами та стрічками! Якщо ти пишеш вірші – читай вірші. Якщо ти граєш музику – грай музику. Танцюй, радій, веселися! Давай покажемо, що ми підтримуємо реставрацію вулиці, але не хочемо втрачати шматочок серця нашого міста!
Ми не хочемо дати шуму навколо проблеми Андріївського стихнути, тож вирішили провести масштабний вуличний перформенс, своєрідне театральне дійство у підтримку Андріївського узвозу. Ми дуже просимо твого розуміння та підтримки нас у цій акції, бо саме від згуртованості наших дій залежить результат, якість виконання запланованого та резонанс у ЗМІ.
Ми хочемо умовно розділити Андріївський узвіз на дві частини: Узвіз такий, яким він є зараз, і Узвіз такий, яким він може стати. Посередині вулиці з самої гори і до низу буде спущена стрічка, зв’язана із багатьох стрічечок, які принесуть із собою усі ті, кому небайдужа доля Подільської вулички, написавши на ній за що вони люблять узвіз. По праву сторону художники продаватимуть свої твори. Там же впродовж години ходитимуть молоді люди, яким хочеться підтримати Узвіз як вулицю митців. Ці люди гратимуть музику і читатимуть вірші, вони ходитимуть з квітками та кульками, танцюватимуть та веселитимуться. Волонтери роздаватимуть інформаційні аркуші перехожим та пресі.
По ліву сторону вздовж дороги стоятимуть наші волонтери, одягнуті у щось сіре та невиразне, із байдужими обличчями у темних окулярах. На імпровізованих лотках вони продаватимуть туалетний папір і памперси, прокладки та ковбасу, труси та всілякий непотріб. Таким чином ми хочемо створити контраст між двома сторонами вулиці і звернути увагу перехожих на те, у що, умовно кажучи, може обернутися Узвіз.
На місці тих ділянок, які передано під забудову або під «зміну профілю», планується встановити знаки із перекресленою будівлею, історичною довідкою про будинок та інформацією про те, що буде на його місці після реконструкції.
Ми дуже сподіваємося на вашу допомогу в час проведення акції. Нам дуже потрібні волонтери та помічники, свіжі ідеї та поради. Нас наразі тільки четверо, але ми сподіваємося, що до 25 листопада буде значно більше Як-не-як, а не одна тисяча підписів в підтримку узвозу вже зібрано! Сподіваємося, разом ми зможемо відкрити очі та вуха багатьом городянам, до цього часу байдужих до проблеми!
Про нас
Творчий гурт «Горище» - це об’єднання молодих людей, за яким не стоять жодні політичні чи релігійні сили, у якого немає грошей, зате є ентузіазм та любов до рідного міста. Ми – це студенти, молоді журналісти та творчі люди, які досі вірять, що лише на волонтерських засадах і без протекторату «великого дяді» ще можна робити гарні справи :)

Олена Максименко
(+3 8 066 303 44 18), middle-earth@gala.net
Анастасія Мельниченко
(+3 8 066 913 44 77), dutan@jedi.org.ua

[400x353]
Сьогодні пішла на «Кого-Колу» – «міцну чоловічу поезію» Коропчука, Горобчука, Коцарєва та Лазуткіна. Ну що вам сказати? З якими думками на вечір їхала, з такими і верталася. Нічого нового і вражаючого там я для себе не знайшла, лише в черговий раз здивувалася, навіщо чіпляти на себе такі промовисті бірки і так гучно привертати до себе увагу – з цоканням молотка та киянки?
Ні, сам перформанс був класним, на це у хлопців мозок та фантазія заточені. Четверо хлопаків посьорбували водку, старанно обстругували рубанком дошку, довбали молотком та пиляли пилкою. По ходу виготовляли бульбулятор та читали «Робітничу газету» (я, до речі, там працювала, витримала аж півроку, ги-ги-ги!). Вірші читали у порядку Коцарєв-Горобчук-Коробчук-Лазуткін. Слухала я хлопців і думала: треба буде і самій почати такі вірші писати. Головне, аби там було про сперму, про себе, про глобалізацію, про завод і про друзів-поетів. Алюзій всяких понатикувати і не дай же Боже заримувати! Ні, заримувати можна, але не більше 5% з прочитаного-написаного.
Хлопці спізнилися десь на 40 хвилин. Відчула себе ідіоткою, коли, як чесний журналіст, прийшла на 18 (як зазначено у афіші) і побачила абсолютно порожній зал, на що мені Оленка Максименко шоковано вигукнула: «Та ти що! У «Смолоскип» ніхто не приходить вчасно!» Може для когось це і можна фішка, а я щось не врубилася.
Впродовж всього вечора поети страшенно горлали. Мені весь час думалося, що мікрофон, певно, вже спливає слиною. Голова стала важкою, до криків з динаміків додавалися «виробничі шуми» молотка та пилки. Вірші сприймалися мало не на рівні останніх фраз, і, як мені здалося, публіка жваво реагувала саме на ті вірші, у яких спостерігалася яскрава кінцівка.
На Лазуткіні душа відпочивала. Хоч він і волав страшенно, зате виникло бажання придбати його збірочку. А решті подарувати по люстерку – для самомилування.
Дивне враження після перформансу. Зовсім відмінне від тих вражень, які були після «Живого радіо». Бо «міцність» тієї поезії, яку сьогодні нам читали у «Смолоскипі», і поруч не стояла із силою поезії, із сильною поезією… Бо є вірші…від яких мало не зомліваєш. В які занурюєшся з головою, просто дивуючись тим світам, які є в людині, що складала ті рядки. Розклавши роздруківки перед собою, а чи подаровану збірочку, розумієш: ось людина заплющила очі та побачила під повіками цілісінький всесвіт, та й не просто так, не зовнішнє, а наче глянула у саму суть речей, зрозуміла геть усе – так ясно та чітко, що може й сама не розуміти, яким чином та поезія народилася. А хтось заплющить очі - а бачить лише себе. Закрутить слова про себе, приправить епатажем – і виносить на розсуд збожеволівших від beau-monde’у першокурсниць, які пісятися готові від можливості бути дотичними до цього самого бомонду.
Коротше, я нипойняв. Але знаю, що наш з Про геніальний вірш, написаний по страшному укуру, може гарно прокатити за міцну чоловічу поезію:
Хуї не в тон
До сакури.
Нє. В тон.

(c) British Council in Ukraine

У четвер 23 листопада 2006 року розпочинається VI ФЕСТИВАЛЬ НОВОГО БРИТАНСЬКОГО КІНО. На вас чекає стильна обойма з семи свіжих британських фільмів. Оригінальність, розмаїтість та якість гарантують Британська Рада, а також 39 міжнародних призів і номінацій, що їх загалом отримали фестивальні стрічки.

Сім фільмів буде представлено в столиці, та п’ять – в інших містах.
Деталі дивіться на http://www.britfilm.com.ua або запитуйте в кінотеатрі вашого міста

23-30 листопада
м. КИЇВ – кінотеатр "Україна"
тел. 279 67 50
квитки надходять у продаж із 7 листопада

Вартість квитків на фестивальні покази в Києві – 25 грн.

Як завжди, всі фестивальні фільми демонструються в Україні вперше.

Як завжди, квитків може не вистачити усім бажаючим, тож поспішайте.

Приємних вам переглядів!

Урочисте відкриття відбудеться у Національному палаці «Україна» 21 жовтня о 17:30. Фільмом відкриття стане українська прем’єра великого міжнародного проекту «Люблю Париж». Фільм включає в себе 18 кіно-новел про кохання у 18 районах Парижу, знятих 18-ма відомими режисерами сучасності(брати Коени, Вес Крейвен, Том Тиквер, Гас Ван Сент та ін.)
Читать далее

11 жовтня
„Жадан про Пако”
Юрко Покальчук презентує нову шокуючу книжку „Хуліган”. Ведучій – Сергій Жадан.

12 жовтня
„Пако про Жадана”
Сергій Жадан: ‘Karl-Marx-Tour’ на підтримку книги „Капітал”. Модератор – Юрко Покальчук. Feat. Ірена Карпа

19 жовтня
День народження sumno.com.
З нами святкують: Лариса Денисенко, світлана Поваляє ва, Анатолій Дністровий, Ірена Карпа, Марина Соколян...

26 жовтня
Творчий вечір Олеся Ульяненко. Презентація трьох нових книжок.

Місце: м.Київ, віл. Пушкінська, 1-3/5, кнайп-клуб Купідон. Початок о 18:30.

[272x203]
Останнім часом всі з*їхали на квестах. Лише за сьогодні я чула оголошення про квест від сайту фа-дієз (www.fa-diez.com.ua) і ось - про квест від театру-студії "Чорний квадрат". Гра по "Алісі в країні чудес"...
http://www.artkvadrat.com/component/option,com_sim...d,42/func,view/id,172/catid,6/

СООБЩЕСТВО ВЗАИМОПОМОЩИ !!!      

Сообщество для жителей С-Пб ... Лен. обл. ... Северо-западного региона ... и т.д. ...

 

 Слухами ЗЕМЛЯ полнится ... 

(комментировать не нужно, если реклама не уместна в вашем сообществе - удаляйте ... всё ж для начала загляните по ссылке ... возмжно вам это может быть полезным)

з.ы. ... Буду рада если разместите в этом сообществе РЕКЛАМУ СВОЕГО СООБЩЕСТВА ... !!!

що тут ще писати?

програма святкувань.

Однією з найяскравіших подій, яка відбудеться у дні святкування 750-річчя Львова, буде Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев 2006». Він почнеться 29 вересня, у п’ятницю, і триватиме до 5 жовтня.

За словами директора фестивалю Ярослава Федоришина, зважаючи на ювілей міста організатори задля атракції вирішили зробити великий наголос на вуличний театр, щоб залучити у глядачі якомога більше людей, які приїдуть на святкування. Кожного дня з 29 вересня по 4 жовтня включно «Золотий лев» представлятиме вуличні вистави.

Спільно з Дирекцією з організації святкування 750-річчя Львова організатори фестивалю привозять неординарний французький колектив «Кулермеханік», який має стати родзинкою цьогорічного «Золотого лева». «Кулермеханік» — це одночасно актори, гімнасти, циркачі тощо. 1 жовтня на площі перед Оперним театром вони покажуть своє шоу на гідравлічних ходулях, а після цього візьмуть участь у карнавалі вуличних театрів.

Крім того, цього року до Львова приїдуть три театри з Білорусії. Білоруський драматичний театр з Бреста приїде з виставою «Дядя Ваня» Чехова. «Сучасний художній театр» поставить «Дванадцяту ніч» Шекспіра. Однак це не буде п’єса Шекспіра у звичному для нас вигляді. Перш за все, ролі виконуватимуть лише чоловіки, тобто так, як це було у англійських театрах XVI століття. Крім того, актори на сцені самі гратимуть джаз. Цікаво, що третій білоруський театр — Могильовський обласний драматичний представить глядачам «Золотого лева» «Всі п’єси В.Шекспіра». Усі вистави білорусів триватимуть по одній годині.

Також учасниками «Золотого лева» будуть театри з Польщі, Чехії, Австрії та Росії, зокрема всесвітньо відомий люблінський театр «Провізоріум», який привезе п’єсу за Ґомбровичем, та чеський «Контіноу», актори якого працюють на трапеціях у повітрі.

Серед цікавих постановок київських театрів: «Московіада» за романом Юрія Андруховича, яку привезе Київський академічний Молодий театр, та «Ромео і Джульєтта» Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра. Остання зібрала усі перші призи цьогорічної «Театральної пекторалі» та визнана кращою виставою в Україні у 2006 році.

Щодо Львівського духовного театру «Воскресіння», засновника фестивалю, то 30 вересня на площі біля пам’ятника А. Міцкевичу театр покаже «Вишневий сад» Чехова. За словами Ярослава Федоришина, цю найкращу п’єсу світу вони спробують зіграти без тексту.

Також у рамках фестивалю (у мистецькому центрі «Дзиґа») пройде виставка 25 молодих театральних художників.

Цей проект є результатом домовленості між Президентом України В.А. Ющенком та Прем’єр-Міністром Японії Дз. Коїдзумі в ході візиту Президента України до Японії у липні 2005 року. В рамках фестивалю, що розпочався 2 вересня PR-концертом гурту японських барабанщиків TAWOO на Контрактовій площі і буде продовжуватися до кінця листопада, в Києві та інших містах України планується провести біля 40 заходів, присвячених японській культурі.

Перелік подій в рамках фестивалю

Вересень 2006 р.

Концерт скрипкової музики. Соло: Маюко КАМІО
(С. Прокоф'єв. Концерт №2 для скрипки з оркестром соль-мінор op. 63)

12 вересня о 19:00, Національна філармонія України
вул. Володимирський узвіз, 2
Довідки за тел: (044) 279-62-51

Фотовиставка "Моменти дитинства: 60 років після війни в Японії"
(Фотографії експозиції зображують життя японських дітей протягом 60 років після закінчення Другої світової війни. Україна є першою країною, в якій проходить ця виставка)

13 - 26 вересня, Заповідник "Софія Київська" (Галерея "Хлібня")
вул. Володимирська, 24
Довідки за тел.: (044) 278-67-06

"Повна програма"

Хто цікавиться укрмовою і всякими навколомовними питаннями - заіснував такий сайтик:
http://liknep.com.ua/

Мерія міста Львова та Товариство "Срібний Вовк" представляють:

Перший міжнародний фестиваль середньовічної культури "Львів Стародавній"

30 вересня – 1 жовтня 2006 р, музей Шевченківський Гай.

Головною подією фестивалю стане лицарський турнір – яскраве видовище, що після тривалого забуття отримало у сучасній Європі своє друге народження. Його учасниками стануть представники численних клубів історичної реконструкції – як українських, так і російських, білоруських, польських та угорських. Не менш видовищними будуть лицарські битви „За міст”, „За прапор”, „За короля”, де братимуть участь більш ніж 50 лицарів, зброєносців та піхотинців одночасно.
В рамках фестивалю відбудуться концерти музичних гуртів, що виконують музику часів Середньовіччя, а також народну (скандинавський, слов’янський та ірландський фолк). Це, зокрема, білоруські гурти "Тестамент", "Licwinski Chmiel", „Lituus”. „Musica Radicum” з Санкт-Петербургу.

http://community.livejournal.com/misto_lviv/104384.html#comments

[more = програма]

ПЕРШИЙ ДЕНЬ, Субота. Музей Шевченківський гай.

12:30 Урочисте відкриття. Вступне слово герольда, парад та представлення учасників. Слово адміністрації музею та представників спонсорів, завдяки яким відбувається свято.
13:00 Бугурт «Битва в полі». Велика битва усіх „бойових” учасників фестивалю, розділених на дві партії.
14:00 Виступ танцювального колектива від Школи історичного танцю „Віланелла”, м. Санкт-Петербург.
14:30 Великий турнір. Головний турнір фестивалю, де на ристаллі лицарі з 5 країн будуть змагатися не тільки за головний приз фестивалю, а й за прихильність прекрасних дам.
15:30 Виступ музичного колективу Licwinski Chmiel, м.Мінськ.
16:15 Велика лицарська битва між двома партіями.
16:45 Танці у виконанні колективу «Схід»
17:00 Військова забава «Захист мосту»
17:30 Середньовічна танцювальна програма для бажаючих під живу музику гурту "Тестамент", Білорусь.
18:00 Концерт білоруського ансамблю «Літуус»
19:00 Завершення першого дня
22-30 Майданчик під Пороховою вежею. Конкурс фаер-шоу. Учасникам фестивалю та гостям міста будуть представлені показові виступи колективів „Схід”, м.Харків, „Берсерк”, м. Мінськ, „Унія „Меч і ворон”, м.Мінськ та ін.

ДРУГИЙ ДЕНЬ, Неділя. Музей Шевченківський гай.

12:00 Відкриття.
12:30 Командний турнір.
13:00 Середньовічна танцювальна програма для бажаючих під живу музику гурту Тестамент, Білорусь.
13:30 Жартівливий турнір на палицях.
14:00 Танці у виконанні колектива від Школи історичного танцю „Віланелла”, м. Санкт-Петербург.
14:15 Турнір на алебардах через бар’єр.
14:45 Танцювальна програма під живу музику колективу "Licwinski Chmiel". Середньовічні танці на замовлення для учасників та глядачів
15:15 Бугурт «Битва полі»
16:30 Урочисте нагородження переможців та закриття фестивалю.
17:00 Концерт ансамблю "Літуус" (Мінськ, Білорусь) та "Musica Radicum" (Санкт-Петербург).

Паралельно до цього будуть проводитися:

* майстер-класи зі старовинного танцю для учасників та глядачів
* концерти старовинної музики
* виступи танцювальних колективів та каскадерських груп на окремих майданчиках.

На території фестивалю постійно діють:

* показові стрільби з довгого англійського лука
* середньовічна таверна, де можна буде зкуштувати страви за давніми рецептами та випити пива
* торгові ряди з історичними обладунками, зброєю та сувенірами, де можна буде не тільки придбати це все, але і зробити фото
* ковалі з історичною кузнею прямо на місці будуть виготовляти сокири, підкови, ножі та вістря для стріл
* гончари виготовлятимуть посуд на місці та глядачі зможуть спробувати себе у цій справі
* різьблярі по дереву запропонують великий вибір своїх виробів - чеканка монет, що були у вжитку у Львові у 14-15 столітті, котрі кожен зможе придбати на згадку про фестиваль

Будуть проводитись різноманітні конкурси та забави з глядачами:

* перетягування канату
* середньовічний футбол (учасники проти глядачів)
* перегони у мішках
* середньовічні ігри
* інші веселі забави.

У програмі можливі зміни та доповнення.

Дружнє послання від захисників
земель Галицьких до чесних
і хоробрих бойових побратимів
та сестер із Земель Руських.



Мужні та хоробрі, чесні та відважні брати наші, друзі вірні та надійні! Маємо щастя та превелику радість запросити Вас до участі у святі красному та забаві веселій, зо відбудеться під стінами могутньої фортеці „Тустань“.

Приймемо ж ми вас з руками не порожніми , а все хлібом-сіллю та дарами дорогими.

Адже нагоду матимете силу та майстерність бойову проявити та люд простий позабавити, прийнявши участь у боях парних та гуртових, змагу мечовому та стрілецькому. Найвправніші та наймужніші будуть славою людською осяяні та нагородами почесними відзначені.

На багатому ярмарку товари заморські око ваше порадують, а кошель облегшать. І скоморохи та музики на пиру потішать гостей дорогих та хазяїв вельможних.

Тож збирайте свої дружини, князі славні та добрі, тай господинь та слуг-майстерових не забувайте, конів бистрих сідлайте та в путь-дорогу.

Славна фортеця Тустань чекає на вас!

Фестиваль бринзи проходитиме 3го вересня в м. Рахові.

Святкування відбувається на горі, де кожне з 22 селищ регіону розміщує свої столи напаковані всеможливою презентаційною їжею, крім того цей стіл - це міні стенд самого селища і відповідно регіону. Якщо ви колись були на виставках - то це щось віддалено схоже. Представники селища відповідно в національному одязі і є раді відповісти на всі ваші запитання, чи розказати про регіон і незрозумілі речі - елементи культури.

В 10.00 розпочинається парад, який проходить крізь усе місто Рахів. Кожне селище іде своєю ходою, грає на своїх ідентичних тому селу інструментах, одягнуте у відповідний національний одяг і т.д. Видовище неймовірне і дає змогу зрозуміту усю багатогранність культури цього регіону :)

Вся процесія виходить на ось той пагорб і розбігається по презентаційним столам.

Внизу пагорба розміщується сцена, де один за одним проходять виступи народних колективів. Хто втомився від споглядання - може сісти на лавочках, купивши собі напоїв, чи їжі.


а більше інформації про фестиваль і добирання до нього, можна знайти на тут
http://community.livejournal.com/misto_lviv/96238.html?view=1164526#t1164526

[257x259]
Міжнародний гуцульський фестиваль "Коломийка-2006" пройде 25-27 серпня в м. Коломия на Івано-Франківщині.

Передбачається, що у фестивалі братимуть участь фольклорно-етнографічні колективи та виконавці, майстри
образотворчого, ужиткового і декоративного мистецтва гуцульського регіону, інших місцевостей України чи
зарубіжжя, в репертуарі та доробках яких повинні бути гуцульські твори, твори на гуцульську тематику та виконання
коломийки.

програма XVI Міжнародного гуцульського фестивалю "Коломийка-2006"

25 серпня 2006 року
10.00 — відкриття меморіальної дошки та Франкові читання, презентація книги І. Білинкевича «Іван Франко на
Станіславщині» (Коломийський медичний коледж імені Івана Франка).
11.00 — літературно-мистецькі свята біля пам’ятників Іванові Франку в селах Корнич, Товмачик, Малий Ключів, Спас
(школа ім. І. Франка).
13.00 — літературно-мистецьке свято біля пам’ятника І. Франкові в селі Слободі.
14.00 — краєзнавчий круглий стіл «Коломийська Гуцульщина», презентація видань про гуцульські села (НД, м.
Коломия). Виставка творів народного мистецтва Коломийської Гуцульщини (з фондів Коломийського музею народного
мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського).
16.00 — заїзд мистецьких колективів.

26 серпня 2006 року, Печеніжин
10.00 — відкриття містечка гуцульських майстрів та фольклорно-музичного подвір’я «Гуцульське село запрошує».
10.00 — хід учасників фестивалю.
11.00 — урочисте відкриття фестивалю.
11.50 — автентичне дійство «Коломийська Гуцульщина зблизька».
14.00–19.00 — мистецька програма фестивалю.
14.00 — гуцульські забави (спортивні ігри, розваги, конкурси).
19.00 — вистава Коломийського обласного драматичного театру.
20.00 — творчі зустрічі колективів у селах Коломийського району та м. Коломиї.
20.00 — молодіжні гуляння.

27 серпня 2006 року, Печеніжин
9.00 — святкові богослужіння в церквах міста й району «За гуцульський рід».
12.00–18.00 — урочисте закриття фестивалю та передача естафети, гала-концерт, нагородження учасників гуцульського
фестивалю.
18.00 — від’їзд учасників фестивалю.

http://piar.org.ua/article/?art10226
http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=6083

[473x236]
Фестиваль української альтернативної музики «Zборів-фест», 2 – 3 вересня м. Зборів

Українська пісня — це те, що завжди заставляло український народ відчувати себе справді могутньою нацією. Як мова, так і пісня була, є і буде невід’ємною частиною самобутности українства. Саме пісня не давала заснути в страху серцям українців, а закликала ставати на битву за свободу. Згадаймо події Помаранчевої революції: пісня гуртувала Майдан, давала наснагу стояти до перемоги.

Чому зараз, в незалежній Україні, ми не є свідками повноцінного розвитку та створення української пісні, музики? Брак талантів? Ні! Несприяння антиукраїнської кучмівської влади протягом останнього десятиліття заборонило справді українській музиці розвиватись та йти в широкі маси. Нас годували зарубіжним примітивом, який важко музикою назвати. А справжні українські виконавці, гурти творили на власному ентузіазмі та з почуттям обов’язку перед собою та Україною.

Повернути справжню українську музику українцям — це одне із завдань сучасного покоління. Тому Львівський осередок ВМГО «Національний альянс», Зборівська міська молодіжна громадська організація «Станиця Зборів Пласту — Національної Скаутської Організації України» Тернопільська обласна організація „Округа Тернопіль Пласту — НСОУ" Тернопільська міська молодіжна громадська організація „Фундація Регіональних Ініціатив" та партнери 2–3 вересня 2006 року вдруге проводять в місті Зборові Тернопільської області (посередині шляху зі Львова до Тернополя) фестиваль української альтернативної музики «Zборів-фест», фестиваль музики, яка твориться для музики та української культури, а не для великого заробітку та зомбування. Бо саме оригінальна і непідробна творчість може зацікавити молодь і відірвати її від популярного зараз ширпотребу («дєвчьонкі, ручьонкі, юбчьонкі»). Адже, коли культурним надбанням юного покоління стане якісна українська музика, а не пережитки рядянщини, тоді воно буде справді українським, надійною опорою для подальшого розвитку нашої нації. Очікуються виступи як маловідомих гуртів з Тернополя, Льовова, Івано-Франківська та інших міст, так і всім відомих гуртів всеукраїнського рівня. Планується запрошення білоруських виконавців.

Контакти:
e-mail: info@zboriv-fest.org.ua
web-page: www.zboriv-fest.org.ua

Директор фестивилю Дмитришин Ярослав — тел. +38 (097) 921 53 49
dmytryshyn@zboriv-fest.org.ua
Відповідальний за рекламу, роботу з спонсорами та ЗМІ
Гурняк Віктор — тел. +38 (096) 811 66 76
gartik@zboriv-fest.org.ua

Є така комп’ютерна гра – “Цивілізація-3”. У ній гравець розвиває свою націю – будує міста, створює військо, завойовує територію. При цьому вирішує купу поточних завдань – економічного, політичного, соціального характеру, розвиває науку та дипломатію. Нації “українці” у грі немає. Але це не біда – український гравець може вибрати собі націю “зулусів”, “ацтеків” або “ірокезів”. Не біда також, що англомовну гру русифіковано, але не українізовано, а такі міста, як Київ, Харків, Одеса, Севастополь, віддані нації “русскіє”... У “Цивілізації-3” для нас усе не біда – це ж лише комп’ютерна іграшка... ;)

Читать далее
(стаття з maidan.org.ua)

[200x300]
ЇДЬМО ВСІ!!!!!!!!!!!!!!

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ З МАХНОМ
Музично-літературний андеґраундовий фестиваль
(24-25 серпня 2006 року, Запорізька область, м. Гуляй-Поле)

Мистецьке об'єднання "ОsтаNNя Барикада" пропонує Відзначення Дня Незалежності, альтернативне офіційному, в історичному центрі українського анархізму - резиденції Нестора Махна Гуляй-Полі.

Максимальна демократизація відзначення головного свята країни - Дня Незалежності - уже давно на часі, оскілки воно нині набуло вже такої кількості ознак офіціозу, що поступово перестає бути справді народним святом.

Програма*
Музичні гурти:
"Мертвий Півень" (м. Львів)
"Вертеп" (м. Дніпропетровськ)
"Вій" (м. Київ)
"П@п@ Карло" (м. Харків)
"Перлини степу" (м. Київ)
"ДахаБраха" (м.Київ)
"Вій" (м. Київ)
"Вася Сlub" (м. Київ)
"Хорта" (м.Запоріжжя)

Письменники:
Сергій Жадан
Юрій Андрухович
Олесь Подерв'янський
Світлана Поваляєва
Андрій Кокатюха
Таня Малярчук
Сашко Ушкалов
Олег Коцарев
Сергій Пантюк
Дмитро Лазуткін
Павло Солодько
Назар Федорак
Назар Гончар
Любомир Стрінаглюк
Павло Вольвач
Лесь Ульяненко
Іван Драч

Окрім концертної програми, заплановано проведення карнавально-розважальних акцій та конкурсів, наприклад:
"Поетичний фестиваль";
"Бардівська Ватра"
"Махновські читання";
"Гонки на тачанках";
"Томатний лідер нації";
"Поетичний боді-арт"

Презентація фільму "Махно"

*програма доповнюється

Маршрут

Запорізька обл., м. Гуляй-Поле
Найближча залізнична станція - м. Пологи ( 18 км. від м. Гуляй-Поле)

http://rep-ua.com/music/

*КІНО*

*6 липня*, четвер, Протягом липня київський
кіноклуб "Візуальна лабораторія"
пропонує *ретроспективу фільмів видатного
польського режисера Кшиштофа
Кесльовського*. Початок о 18:30, у програмі –
фільм "Кіноаматор"/Amator
(1979, у головній ролі Єжи Штур). Стрічка
отримала Головний приз і приз
FIPRESCI на Московському кінофестивалі 1979 року,
Приз Interfilm на Форумі
нового кіна Берлінале 1980 року і "Золотого
лева" і приз "Найкращому
акторові" (Єжи Штур) на Фестивалі польських
фільмів у Ґдині 1979 року.

Засідання кіноклубу "Візуальна лабораторія"
проходять щочетверга (початок о
18-30) у приміщенні Державного центру
театрального мистецтва імені Леся
Курбаса (вулиця Володимирська, 23-в, тел. 279-47-83).
Вхід – 5 гривень.

*13 липня* у програмі – фільм "Без кінця"/Bez konca
(1985, у ролях Ґражина
Шаполовська, Марія Пакульніс, Єжи
Радзивилович).

*20 липня* – "Випадок"/Przypadek (1987, у ролях Боґуслав
Лінда, Тадеуш
Ломницький, Збіґнев Запасєвич).

*27 липня* – "Короткий фільм про убивство"/Krótki
film o zabijaniu (1988, у
головній ролі Мирослав Бака).

Специфіка "Візуальної лабораторії" в тому, що
вона не лише надає глядачам
можливість подивитися рідкісні кінострічки,
але й обговорити їх. Фільми в
кіноклубі демонструються з відео або з DVD.
Вперше засідання кіноклубу
"Візуальна лабораторія" відбулося у жовтні 2004
року.

(kinokolo.ua)