Я була волонтером у таборі №6214 у Німеччині. Ми жили у будиночку, що стояв у лісі 10 км від міста Hannoversch Münden – це таке маленьке історичне містечко поміж Касселем і Гьоттінтеном.
Отже, що мені сподобалось:
v МЕНІ ПРОСТО СПОДОБАЛОСЬ!!!!!
v Група. Переконалася, що від групи справді залежить усе. Люди підібралися чудові, і конфліктів не виникало.
v Лідери. Власне, лідерів має бути мінімум двоє. Однак на той час у німецької організації IJGD було забагато таборів і замало людей, готових працювати лідерами, тому одна з наших лідерок поїхала після першого тижня. Але це не спричинило проблем, от тільки було дуже сумно прощатися. Що мені сподобалося, то це те, що у лідерів абсолютно не було командирських замашок! Вони лише допомагали нам у організаційних питаннях, а під час free time зажигали з нами, та ще й так, що дай Боже )) Лідер – це яскрава активна особистість і проінформований член організації, але не більше. Табір – ідеальна демократія, анархія, комуна... що завгодно, просто ідеальний устрій. :)
v Німеччина. Люди, табір – це одна з найкращих можливостей пізнати чужу країну зсередини (тим паче для нас, українців, з цією дурацькою візовою проблемою). Ніяка туристична мандрівка не дасть такого інсайту.
v Їжа. А саме, готування їжі (це так приємно, коли завдяки тобі усі хвалять українську кухню))) і поїдання того, що приготували інші. Іноді виникало враження, що кожен день їм в іншому ресторані. Вперше спробувала суші.
v Самоорганізація. Це дуже специфічний досвід – вирішувати якісь питання спільно з