http://www.livejournal.com/community/ru_foto/

В останньому DFoto (за березень місяць) описується Gimp -- безкоштовна альтернатива фотошопу з відкритим кодом
http://www.gimp.org
http://www.gimp.ru
реально стаття з*явилася тому, що гімп було переведено на платформу він32 (з лінукс-юнікса, якщо не помиляюсь).
однак ще місяць тому в іншому блозі (не можу дати посилання, позаяк цей акаунт було видалено власником) вже заходила мова про гімп -- як безальтернативний (в силу безкоштовності) варіант при зміні вінди на мак ос.

короткі, проміжні висновки:
кожна програма має свої +/-. загалом я зустрічав людей, цілком задоволених гімпом, однак для певних вузькоспеціальних задач фотошоп досі залишається насправді заточеним

LI 3.9.25

що це як не симуляція творчості?
всі ці ерзац-думки у щоденниках, котрі завдяки системі блогів стали доступними всім - звісно, всім, хто цього захоче

навіщо людина створює своє альтер-его -- власне відлуння у мережі і чи не ліпше було б послати все подалі й самому податися геть від нету?
видалити всі акаунти, позакривати всі мейлбокси, зтерти пам*ять про сЕбе і віртуального себЕ.

що це як не віра в потойбічне життя, в якому ми станемо тим, чим були в мережевому етері

що це як не невроз
у декого навіть істерія

що це як не спосіб, котрий перетворився на самоціль

що це як не ніщо

=якщо довго дивитись в безодню, безодня почне вдивлятися в тебе=
Текущее настроение:

LI 3.9.25

може, я, звісно, забув щось, але
http://www.livejournal.com/community/poszta/
http://www.livejournal.com/users/urbansheep
(це там я побачив лінк на прикольні флешки -- і взагалі там багато чого цікавого)
http://www.parapluesch.de/
(тут відкриється терапевтична флеш-гра)
http://www.livejournal.com/users/rastafari
http://www.livejournal.com/users/peith0
сьогодні снилося щось -- не пам*ятаю що, але й не важливо, але я зустрічав тих людей, яких хотів зустріти, і говорив їм щось гарне

п.с.
треба шукати якихось шляхів -- як подолати страх перед тим, аби якось змінюватися. пускати людей до себе (в себе?)
чому я відслонююсь від людей, відмежовуюсь (особливо від тих, хто мені небайдужий) і як із цим боротися

LI 3.9.25

В колонках играет - ноуп
Настроение сейчас - ноуп

нарешті згадав:
я нормально сьогодні заснув тільки під радісні звуки гімну о пів на шосту
цілу ніч мучили сумнівні еротичні (сумнівно-еротичні) густо намішані з інетівською тематикою напівсни-напівмарення. маячня якась -- стан, коли, з одного боку, ти знаходишся в цьому світі -- бачиш усе, що навколо себе: кімнату, світло крізь жалюзі, ліжко, собаку, що ходить собі по хаті тощо -- з іншого -- знаходишся в сновидінні онлайн, причому сновидіння з простором реальності нічого спільного немає

в якості ілюстрації -- пейзаж:

[показать]

щось я не зрозумів до пуття: як мені потрапити до комп*юніті =полтава=
щоби могти там запостити якусь гадість

В колонках играет - вчора слухав ВВ

ugly photoshop
[показать]

іду з роботи я, з заводу
маніфестацію стрічать

проблема: організація життя таким чином, щоби не було соромно за дизайн :)

якщо цікаво, зайдіть подивіться на андерканстракшн @ http://nomadologia.narod.ru
картинка не моя, а щодо всього іншого можу прочитати вашу думку
ідеологія вебдизайну на сьогдні: п*юр ейчтіемел, сіесес -- та й по всьому.
грамотну організацію сайту з використанням флеш бачив тільки раз.
якщо зайду туди ще -- поставлю ліночок

LI 3.9.25

холодно.
чай, навпаки, гарячий. навіть чашка обпікає руку.
атомарний рух хоч і не припиняється, але уповільнюється.
не хочеться дивитись у вікно.
кому потрібні ці звіряння?
хто зазирає в цей світ, аби побачити

безмежне поле, як завжди, вкрите снігом
вітер, що грає на флейті
сад, в якому не прибране листя поволі тоне в білому, білому, білому мовчанні всіх моїх щоденників, мовби колишніх і прийдешніх коханців.

я вимкну телефон. світло.
хай не буде снів

LI 3.9.25

дивне почуття онлайн офлайн. тепер, здається, замість снів я бачу довгі статусні рядки, теги (просмотр в відє ейчтіемел, чи не так?)
стиль життя - сіесес
мова - мовчання

п.с.
і коли я вже приходжу в чужі сни -- моя функція -- бути
Текущее настроение:

LI 3.9.25

В колонках играет - ніхуя не грає, чесно кажучи, і колонок нема
Настроение сейчас - як на москальському блозі

чесно кажучи, саме питання існування цього блогу залишається відкритим.
не знаю, чи варто сюди щось постити -- і головне, чи варто сюди взагалі заходити.

якщо хтось прочитає цей пост, активно коментуйте, може переконаєте.
а може і ні.

ніхто ще не розробив клієнт-програму для блогу?

добре дойшлі у лівінтернет.ру

не знам, не вєм, чи довго я протягну (ноги) з другим блогом.
це тобі, олеже, щоби було легше мене камінтувати.

всім іншим -- цьом в якості нав*язливої самореклами