Перший день занять у спортзалі. Сподобалося, м’язи працюють, а зараз приємно поболюють. Хочеться щось робити, надзвичайний тонус і відчуття життя. Після вправ серце калатає, такий кайф. Передати тяжко, треба вібчути.
Публіка така собі. Тренер також так собі (принаймні не справляє враження спортсмена чи знавця технік), але хіба це має якесь значення? Ну, поживемо-побачимо, що з цього буде. Головне досягти результату.
Початкові вправи я буду робити міцять. В початковий набір входять:
* вправи на ноги 3 підходи по 12 разів;
* вправи для спини (гойдатися з затисненими ногами) 3 підходи по 12 разів;
* вправи для плечей та спини (опускати за плечі перекладинку) 3 підходи по 12 разів;
* вправи для рук (жим лежачи) 3 по 12;
* вправи для пресу (в повітрі підіймати ноги) 3 по 12.
Між підходами перерви 1-3 хв. Ходжу о 19, зал не далеко від м. Арсенальна, хто хоче — вперед.
Зал, наскільки я зрозумів, якимось місцем належить заводу, а розташований у підвальному приміщенні, це не супір, але ціна нормальна — 170 гр. місячний абонимент.
Результат який би хотілось досягти (звісно тільки хотілося б, бо насправді і це забагато для мене)
[300x450]
Піздец, ніколи не міг я очікувати, що Realtek HD таке рідкісне гавно! Її гівнючність у тому, що страшно завищенні середні частоти, звучить як наче страшний дрист з колонок. Можливо я естет, але я не можу переварити подібне «HD», а можливо тому, що я слухав просто МР3, а не HD MP3? У будь-якому випадку довелося лізти і діставати із «целки» Creative Sound Blaster! Live Value 1998 року випуску. І ця стара, кастрована, звукова карта із своєю задачею справляється краще ніж нова Realtek HD!
Саме цікаве те, що коли її мені принесли тазік з Realshit'ом tek'ом на борту, я засумнівався міняти його на SB чи ні і все таки не поміняв, вважав що стара плата пережила своє і час дати дорогу молодим. А н-нет, я вже боюсь думати яка у звучанні Х-Fi [показать]
Цікава історія якось трапилася у мене, пов’язана із звуковими платами. В єру коли 14" монітори були на вершині свого існування, у мене стоав більш-менш новий 486 DX 100, якщо пам’ять не зраджує мені то на мамах тих часів не було встраєних звукових карт, окрім PC-Speaker'а :] і у мене погоріла звуковуха чи то Yamaha чи щось таке, вже не пригадаю. Ну, ми з братом, а точніше я із свого Дня Народження виділив 21$ (як зараз пам’ятаю) і купили якусь там звуковушку, вона і зараз десь валяється :-) не важливо. Важливо те, що процесор мав бути не слабше 133... Ох і намудохалися ми з нею, тормозила всю систему, падлюка :] А зараз розкажи, що звуковуха може систему тормозити не повірять... Молодь
P.S. Realtek [показать]
P.S.S. Ось вона, моя красуня, няшка =^____^=
[350x280]
Кілька кроків зроблено, але по-переду ще не одна сотня. В цілому все виглядає круто, дуже круто. Хоча і трохи сиро, ще.
Із зробленого:
- альбоми працюють файно;
- рандомна фотка на головній;
- криво прикручена, але прикручена RSS ;
- система коментарів;
ну і проблем ще не одна, навіть писати їх не хочеться, бо добуя...
Почав працювати над версію 1.5 для свого сайту, має бути ціла купа смачних речей. Нормальна система коментарів, альбомів, перегляду, RSS, ще щось... Думаю за місяць щось придумаю. Хоча ще треба курсач зверстати :] і матеріал знайти. Тому можливо будуть затримки, ну побачимо. А тим хто не був у мене в гостях завжді раді: www.palanteer.mics.org.ua
Вирішив змінити себе, привести своє тіло в порядок. Хочу красивий прес і трохи більші м’язи на руках. Набрибло дивитися на себе як на глиста паршивого :]
Фотографи початківці при обиранні тушки фотоапарата, не часто звертають увагу на присутність у ньому можливості зміни температури світла у кельвінах, та можливості вводити поправки, залежно від заповнюючого світла. Їх більше хвилює кількість мегапікселів (звісно для того щоб можна було потім краще розгледіти тіло моделі, фон :] ), значення ІСО, якісні можливості акумуляторів, кроп фактор матриці та інші, скажімо так — технічні «цукерки» від виробника. А на художні можливості модельного ряду (якого б виробника не взяти) уваги залишається мало. До них відношу:
- температура світла у кельвінах;
- поправки у тональності світла;
- режими зйомки, та можливості їх налаштування;
- спеціальні можливості тушки.
Поясніть, хто-небудь чому жінки завжди пищать і кричать? Я розумію емоції пруть через кхм... Але дійсно, ну навіщо ж постійно кричати: «Вааааааа-а-а-а-а-а-а-а»; «А-а-а-а-а-а-а-а-а»; «Ля-я-я-я-я-а-а-а-а-а» чи щось подібне?
В CS3 була цікава і досить так часто використовувана мною функція: виділення світлої тональності на виділеному слої. Ця функція викликалася комбінацією клавіш: Ctrl + Alt + Tild (~). Невідомо чому, але в CS4 її прибрали, точніше переставили на іншу комбінацію. Зрозуміти чим викликана подібна заміна я не можу, оскільки комбінація залишилася вільна.
Тож я якийсь час шукав яка нова комбінація, одного разу я знайшов документ у якому описувалося, які комбінації були замінені на нові і приведені нові. Але через певний час я забув нову комбінацію, і тому знову прийнявся шукати вихід.
І ось, що я знайшов — комбінація: Ctrl + Alt + 2 — робить подібне виділення. Але це тільки на перший погляд, людина що працює в Фотошопі не може не знати, що комбінації: Ctrl + #2-5 (6) — це перемикання між кольоровими каналами (комбінація Ctrl + 1 — це наближення до 100%, або іншими словами «дійсний розмір» (від анг. Actual pixels)).
Тож, що насправді робить комбінація Ctrl + Alt + #2-5 (6) — це виділення світлих тонів на певному каналі. При RGB це 2-5, а при CMYK — 2-6.
Переконатися у цьому ви можете провівши наступний дослід: з допомогою комбінацій перемикаємо почергово між каналами і виділяємо світлі тона.
в яку все таки сторону ми рухаємося? Ми — люди. Якщо точкою відліку вважати «добро».
ті, хто звикли пірнати глибоко дуже часто ламають кістки та вбиваються об дно
[показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать]
Repo! The Genetic Opera —
Картинка супер, темні тона створюють загадкову і страшну атосферу майбутнього. Фільм більше схожий не на фільм, а на оперну постановку. Мало декорацій в яких відбувається дії. Класні пісні, тільки кілька мене розчарували. Сара Брайтмен — це щось, хтось підсадив її на «готику» і тепер в неї ця лінія прослідковується всюди, як тут у фільмі так і в житті, взяти напририклад останній її альбом...
Ех, люблю я музікли, цей не підкачав. Звісно до Свіні Тода він не дотягує, але у Тіма Бартона досвіду у зйомках музіклів більше, на голову. А для першого разу вийшло більш ніж достойно.
[показать]Название: Repo! The Genetic Opera
Год выхода: 2008
Жанр: ужасы, мюзикл
Режисер: Даррен Линн Боусман
В ролях: Алекса Вега, Пол Сорвино, Пэрис Хилтон, Билл Моусли, Энтони Хэд, Сара Брайтман
О фильме:
Действие фильма происходит в 2056 году. В это время по миру проносится пандемия отказов человеческих органов. Гигантская корпорация придумывает лёгкий способ приобретения органов, за которым кроются ужасающие махинации, включая нелегальную перепродажу уже использованных сердец.
Фууууф, нарешті він у мене є, нарешті я зможу подивитися цей фільм. Скільки трейлерів я передивився доки дочекався нормальної появи фільму. А чекав близько року. Знятий режисером «Пила 2», «Пили 3», «Пили 4», а тому не може бути просто чимось простим і не цікавим. Ха-ха =)
Що може бути романтичніше вечері при свічках? Та і взагалі, що може бути романтичніше за свічки? Скільки років, скільки поколінь виросло на цьому теплому вогнику. Для когось вона була вогником надії, а для когось освітлювала шлях до коханої (коханого), хтось прочитав свою улюблену книжку її світлі. А для когось це було останнє тепло. А скільки ритуалів пов’язано із її світлом? Яка б не була релігія, а для свічок — цих тендітних ліхтариків, що плачуть віддаючи нам світло — знайдеться місце. Вони чарівні. А, що може бути чарівніше за свічки з медових сот? Ох, як же вони пахнуть... Раніше, до появи лампочок, та газових світильників, вони освітлювали все. А потім їх витіснили дешеві у виробництві та яскравіші лампочки електронакалювання. Зараз свічки зайняли свою нішу. Вона і досі — містична, чарівна, природна... Ми любимо їх за тепло, запах, парафін, світло і звісно вогник, що не знає покою і шмигає із сторони в сторону. Гіпнотична сила вогню.
Але люди, не можуть зупинити віяння «прогресу» і пхають «прогресивні» ідеї всюди. Так і тут. Відома всім нам компанія Philips випустила новий продукт Imageo свічки на світлодіодах. Вони являють собою «стакани» в яких блимає «вогонь». Світити це чудо може упродовж 10 годин без підзарядки. А коштувати в районі 50$ за штуку. Ось такі от замінники.
Не знаю, як ви, а я знайшов для них тільки кілька застосувань, серед них: прикрашати вулиці, об’єкти в містах на свята, та використовувати як нічник для дітей, дівчат чи кому він ще сподобається.
[700x525]
The Song of the Count - Lemon Demon Version
хм. Наскільки мале і кволе створіння людина. Наскільки мале і кволе.
Ми прагнемо знань, вважаємо знання своїм скарбом, все життя шукаємо його скрізь. Пишемо книжки, читаємо книжки, здобуваємо освіту і це знання не дає нам тієї користі якої прагнемо ми від початку.
Ви тільки подивіться на нього. На цього кота
[показать]Його мудрість читається в очах, у його знаннях ніхто ніколи не буде сумніватися. Навіщо ж людині те, чого її розум не може пізнати впродовж життя? Чому коти не прагнучи знань, як те робимо ми, виглядають мудрішими за самих мудрих людей, очі яких завжди містять крихти безумства. Кіт не прагне знань, він має їх, або здобуває у рази швидше за нас.
У будь-якому випадку коти мудріші за людей, бо їм достатньо і пір'їни, щоб відчути щастя, і дарувати його оточуючим.
Сьогодні День Народження мого племінника, шість років — це вже достатній вік для повного пізнання світу. Наприклад мій батько з 4 почав пасти корови. Я на жаль не пригадую, що робив я, але знаю, що з комп’ютером я вперше познайомився перед першим класом. Тобто років у 5, можливо 6. Звісно про техніку я нічого тоді не знав, та і комп’ютери тоді робили не те, що не для дітей, а навіть не всі дорослі могли у них розібратися. Тож, першим комп’ютером який мені довелося ламати був — 286 з сопроцесором. Тоді це була дуже дорога машина, її встановили в інституті біохімії, де працював мій батько і вона слідкувала за хроматографом. У дитинстві я багато гуляв по-вулиці, катався на гойдалках, копався у піску, зізнавався дівчаткам в коханні, показував пісюна, цікавився анатомією і біологією... Тобто — нормально ріс і пізнавав світ.
Не буду казати, що мій племінник робить це якось гірше чи краще, але він за комп’ютером і телевізором проводить у рази більше часу ніж я міг, на той час навіть мріяти. Пам’ятаю як мене вдарив струмом трансформатор для телевізору, не дуже приємно було. Та і дивитися тоді не було, особливо чого.
Зараз відігнати його від каналів з тупими, навіть, вибірково тупими і безглуздими мультфільмами, придуркуватими ренджерами, та переповнених дибілізмом шоу майже не реально. Мене батько водив до лісу, ми гуляли, розмовляли, грали, каталися на санчатах та лижах. Так, щось я захопився, переходжу до роботів...
Тож батько малого — мій брат, вирішив подарувати подарунок, що надовго запам’ятається малому, та і йому звісно. Купив маленького гуманоїдоподібного робота.
[показать]Робот хороший всім і маленький і прикольний, вміє ходити, битися, позувати, зображати звірів, брати в руки предмети, реагувати на команди голосом, та має ще безліч цікавих функцій. Але от тільки малому він не сподобався. Малий хотів побачити як робот ходить, а інше його не хвилювало. Звісно у майбутньому його це зацікавить, але зараз навряд.
[показать]От я і запитую себе чи варто дарувати дітям настільки модернові і сучасні іграшки? Чи можливо приказка: «Бідне дитинство, дерев’яні іграшки» зовсім не права? Як було б добре дитині розвивати свої природні здібності без впливу комп’ютера, телевізора та інших сучасних розважальних систем. Чи не краще розвивати дитячу нестримну уяву підкидаючи їй складні задачі на кшталт: «Як зробити іграшку з кабачка?». Я подібні розв’язував і ніколи не відчував браку іграшок. Коли їх не було я мріяв, уявляв себе шофером боліду, лікарем, астронавтом... А у дит. садку я рахував...
Без навантаження наш мозок, подібно м’язу, атрофується. Стає м’яким і нездатним швидко мислити у критичних ситуаціях. Оскільки, дитинство чарівна пора, то навіщо її витрачати на «розваги» які будуть потім переслідувати тебе до самої смерті? Чи не краще віддатися тим невидимим для дорослих світам, і пізнати те, чого ВЖЕ позбулися покоління сучасних дітей.
[показать]Шкода, що батьки бажаючи дати дитині те, що не мали самі часто забувають про те, що: «не всі йогурти однаково корисні» і деякі знання краще залишити на потім.
Нафіг роботів...
Як же зараз хочеться тепла сонця і зелені, криштальної води, пікніку та легкої одежі. Терпіти не можу одягати на себе купу всього.
Далі в коментах буде ще кілька фотографій