Я якось останній часом не пишу, що цікавого відбувається в нашому містечку.
Ось короткий реліз за останній час:
1)13 жовтня до University of Waterloo приїзджав Bill Gates виступав перед студентами і тільки ними, потрапити нестуденту на лекцію можливості не було :(
Так що мені тільки що і залишилось, це почитати його виступ: http://www.microsoft.com/billgates/speeches/2005/10-13Waterloo.asp
2) в нас з 7 жовтня 15 проходив Oktoberfest http://www.oktoberfest.ca/, ми на дещо ходили дивитись, але не можу сказати що мені все дуже сподобалось, німецька народна музика не моя музика :).
10 жовтня був парад, ми думали на нього подивитись, але уявляєте парад починався в 8.30 ранку.Ну хто в вихідний день так рано встає ? :) ми з Владленом спробували проснутись в 7.30, а проснулись, глянули один на одного і заснули знову :).
Але моя подружка Маша зробила такий героїчний вчинок заради свого сина і навіть фотки поробила, ось навіть хто на тому параді був (цю фотку Маша спеціально для мене зробила :)):
[700x525]
3) В жовтні в Kitchener-Waterloo проходить Einsteinfest http://www.perimeterinstitute.ca/activities/community/einsteinfest/ присвячений 100-річчю від народження Енштейна
Я нічого не відвідувала :(. Дещо не цікаве для мене, дещо в незручний час,а на дещо, коли я вирішила піти, не було вже місць :(.
Але я ходжу на курси англіської мови з фізиком-французом, він волонтирив ( працював задарма :)) на цьому фестивалі і саме цікаве мені поперерозповідав :).

Дівчата на роботі підсадили мене на коктелі :).
Взагалі тут це дуже прийнято, в барах п'ють або пиво або коктелі (вино тільки з повноцінною їжею), перед святковою вечерою в якості аперитиву. І коли народ в гості приходить, то це не завжи на вечерю, часто це тільки бар і якість розваги. Багато народу має в бейсменті своїх будинків (як спробувати перекласти, то напівпідвал мабуть найближче слово) кімнату відпочинку, в яку часто входить домашній невеличкий бар. Наприклад моя колега Меліса саме такий і має :).
Ми поки бару не маємо, але я купила шейкер. А кухонний комбайн я мала і раніше (бо в склад коктелів як правило входить сік, а найкраще коли він натуральний і свіжевіджатий). Виходить досить класно.
Ось як вигляжає мій улюблений ( на даний момент :)) Космополітен, рецепт від Меліси:
[700x525]
Колір дає сік журавлини ( клюква російською :)).

В пятницю, що минула, десь о четвертій зникла електроенергія в цілому кварталі, де я працюю. Пішла додому. А на моєму шляху був одне з центральних перехресть нашого містечка, ну відповідно і світофор. І тільки коли я підішла до самого перехрестя, я усвідомила, що світофор то не працює ( коли розпочала дивитись на сигнал). Бо машини їздили як звичайно, хвилину один напрямок, хвилину інший, пішоходи теж без остраху переходили в свій час. А коли перейшла , ще тільки хвилин стояла і дивилась як зачарована на це дійство.
Я завжди знала, що водії тут в Канаді, а особливо в таких містечках як наше, вічливі. всі один одного пропускають. Тут найчастіше побачиш жест -"дякую", або "їдь, я пропускаю", а не специфічний палець, як Києві :), але таке....
Ще мене захоплює, як всі тут зупиняються, як їде машина з мигалками (причому не поліція, такого тут мало, а як правило пожежники, це дуже частий випадок). Рух на вулиці просто завмирає, всі машини туляться то обочин. В мене перші рази теж виникало рефлекторне бажання завмерти, хоч я була пішоходом на тротуарі :).

Нопоїла Владьку чаєм з малиною, і він заснув. А то були зявились якись ознаки нежиті, я їх вирішила зупинити на самому початку :).
Він спить, я дивлюсь на нього і ламаю голову, щоб таке придумати, щоб вговорити його піти зі мною на танці ? :).
Річ в тім, що в нас на роботі з'явилась росіянка Таня, вона працює в іншому приміщенні, але ми активно спілкуємось. Так от вона розповіла мені , що в одному з нічних клубів нашого містечка щочетверга - Latin night, спочатку одна година- безкоштовний урок сальси, а далі всю ніч танці. Вона давно ходить і підбила мене. Мені дуже сподобалось, весело, танці якраз для мене - куча енергії і емоцій. Народ збирається класний і не підлітки :), атмосфера приємна . Але Таня і її друзі танцюють вже десь півтора року, ми в різних вагових категоріях, мені потрібен такий же як я партнер. А Владлен - ні в яку, минулий раз відвіз мене, віддав в руки Тані і строго в зазначений час забрав. Він абсолютно не проти щоб ходила я, але що до нього - всі мої хитрощі, обціянки, вмовлянки безсилі. Але без нього мені не так цікаво, хочеться розділити задоволення саме з ним, да і совість не дозволяє ходити самій.

За останній час мала ще одне інтерв'ю, яке не пройшла. Результат очікуваний, вони хотіли людину на лідер позицію, я не дуже підходила під їх критерії, але кликали і я сходила, щоб хоч досвіду набратись. Співбесіда тривала півтори години, з трьома людьми (один з них був Peter Baranowski, але говорив без каплі акценту ), навіть тест потім коротенький писала. Відповідь отримала через тиждень - "that you were a strong candidate but your team leadership skills weren't quite strong enough for this role".
Але є і приємна новина- компанія, де я зараз працюю, вирішила продовжити контракт зі мною ще десь на півтора місяці і дали мені трошки нових обовязків (дали тестувати нові модулі, нову функціональність, ну і етап простого тестування закінчується, починається конвертація данних та одночасна експлуатація старої і нової бази, а з нового року - вже повноцінна робота тільки нової ).
Я цим дуже задоволена, бо, по-перше, нової роботи поки не знайшла, а по-друге, мені тут подобається. Я вже подружилась з дівчатами тут, нові обовязки також цікаві, є де примінити інтелект :).

В нас довгі вихідні, в понеділок- Thanksgiving Day. Це те свято, при якому збирається вся сім'я до кучі і їдять індичку, мабуть всі бачили в американських фільмах :).
А ми вчора перший раз в житті брали участь.
Нас були запросили ті люди, в яких ми купили машину. Народ дуже класний, ми також познайомились з їх друзями. Всі такі цікаві,освітчені, обдаровані, з харизмою. Бувають такі компанії, потрапляєш в них, і прямо підзаражаєшся . Потріщали про все на світі, теми переливались одна в одну, час просто пролетів, ми відчували себе як дома, я була просто горда собою, теж нормально трималась, все розуміла і навіть дискутувала :).
Народ живе за містом, в дуже красивому і великому будинку-бунгало з відкритою концепцією планування- це коли кухня не відокремлена дверима, а перетікає з зали (тут це living room and dining room). Вони також мають класну бібліотеку і бар :)
Як проходила вечеря (наскільки мені відомо, це типовий варіант для канадців).
Запросили нас на 4, з 4 десь до 6 ми сиділи в біля каміна, пили різноманітні спиртні напої, розмовляли, чоловіки періодично відлучались на кухню( Владленка також активно допомагав :)), подивлювались на індичку, десь біля 6 всіх запросили до столу.
Перед самою вечерею промовляють молитву, на Thanksgiving Day традиційні страви- індичка, різні гарніри, типу товченої картоплі, соуси. Обовязково також готують гарбузяний пиріг, причому для поїдання десерту всі знову перебирались до каміну. Тостів не говорять (хіба тільки Олівія один раз сказала до мене - "ну, дай боже", і ми потім всім перекладали, що за секретні у нас розмови :) ).
А ще нам пакунків з їжею надавали, сьогодні цілий день їмо :)
Я до цих пір під приємним враженням. Надіюсь, ми продовжимо наше знайомство.

Сьогодні ми зробили нашу першу вилазку за місто на своїй власній машині (якщо не рахувати, що ми її забирали теж із-за міста):
[699x466]
Відвідали телефонне місто - воно було 11 років батьківщиною для Alexarder Bell family. В будинку, де вони проживали, зараз музей. А сусідній будинок був першим телефонним офісом. Найбільше нам сподобалась виставка-історія розвитку телефонного апарату. Прикольно, як мінявся його вигляд :).
Ось як виглядав колись комутатор:
[466x699]
Вже приїхавши, вияснили, що місто було батьківщиною ще для однієї видатної людини :), причому для більшості канадців Грецьки, при їх фанатизмі хокеєм, є набагато видатнішогою людиною ніж якийсь там Бел:
[699x466]
Місто розташоване на річці, дуже красива природа.Взагалі, отримали масу задоволення.
Владленка водить просто чудово,впевнено. Я теж стараюсь, Владька каже, що я не поганий штурман :)

Ми повністю оформили машину, заплатили податок, пройшли всі тести ( для регістрації б/у машини потрібно пройти тест на безпеку і кожні два роки потрібно проходити тест на викид шкідливих речовин). Процес оформлення дуже простий, приніс результати тестів, підписав бумагу, заплатив податок на купівлю та річну плату за номери (75$) і тобі видали постійні номери ( до того ми кілька днів використовували тимчасові, на вікні наклеїні :)).
З приводу такої події ми вирішили нарешті здати пивні бутилки :)) :
[700x525]
Батьки, які також це читають, будуть в шоці , вже і так отримувала зауваження :(, але це ж за дуже довгий проміжок часу, і ми не самі, це гості :).

СРОЧНО!
СНБО ожидала участь ГАИ, но в последний момент туда назначили Кинаха. Просто неправильно поняли слова
Президента: ТАКИНАХУЙЦЕСНБО!

До цих пір не можу розібратись з тим, як відношусь до того, що відбувається в України. Не можу сказати, що я підтримую якусь сторону, не бачу, де правда. Просто відчуття якось жалю і розчарування, сорому. Читаєш новини і настрій погіршується :(.

Владленка в минулу пятницю здав на G2.
Коротко розкажу про систему водіських посвідчень в Онтаріо. Спочатку потрібно здати теорію, отримуєш G1. Можеш водити тільки якщо біля тебе є хтось з стажем більше 4 років, і є деякі інші обмеження. Через рік ( якщо закінчив курси, то через 8 місяців) маєш право здати практику , отримати G2 і вже водити де завгодно , правда з 0% алкоголя в крові. Є ще G, тоді вже і пива спробувати можна :).
Якщо маєш посвідчення з попередньої країни проживання, можеш здавати раніше. Але посвідчення потрібно перекласти і завірити, і в нас це зайняло час :). Зараз це смішно, але пару місяців назад я їх офіс хотіла була тихенько підпалити :).
Ще коли Владлен здав теорію, вони дали спеціальне місце, де можна перекласти наші українські права. В тому місці українського перекладача не виявилось, як і взагалі в K-W, відсутні тут сертифіковані українсько-англіські перекладачі :).
Ми найшли сертифіковану контору в Торонто, переслали все, переклали і принесли переклад в офіс. Тьотю не влаштував такий переклад, попросили завірити в нашому посольстві, ми зробили і це ( все відповідно займає час і гроші), принесли, а добра тьотя нам не повірила , сказала, що підозріло печатка виглядає. І саме головне не могла пояснити, що ж нам робити, який переклад їй принести :). Ми накатали скаргу, посварились ( тобто посварилась я :), до того Владлен один їздив ) після цього вони обіцяли розібратись. А час їде, ми ж теж не одразу після теорії почали цей процес, а вони мовчать. Не витримали, приїхали знову розбиратись. Потрапили на іншу тьотю, вона не могла розібрати , що ми хочемо, глянула на документи і каже, так тут же все ОК і зарахувала переклад. О так то, і тут бюрократія трапляється і стукнуті на голову тьоті в установах бувають, що правда це рідкі екземпляри і випадки :). Погано що ця система( завірення попереднього стажу) в них не розроблена нормально, це тільки зараз недавно переклад почали вимагати. Щоденні речі тут давно вже формалізовані, все по стандартам і швидко, а якщось рідке, і не описані формати бумажок,то по-різному буває. Немає перекладача- і все- канадська машина обробити це нормально не може :)
Але все добре, що добре закінчується :).

Машину ми ту, на яку дивились, Toyota Corolla 2001, купили, вже оформили покупку. Процес дуже простий, просто вони приїхали до нас, підписали бумаги і віддали документи. Коштувала вона для нас 10 000 $ , це десь 8 500 американських. Ще потрібно податку заплатить 800 ( 8%, бо брали в приватної особи , інакше 15%) і так по дрібницям. В минулу суботу навіть страховий поліс оформили. Стахування тут обовязкове і досить дороге :(. У нас виходитиме поки 140 $ (це ще відносно дешево) в місяць. Це покриває 1 мільйон шкоди, яку ми завдамо, і якщо хтось без полісу в нас вріжеться. І більше фактичного нічого. Ми ж виплатили всю суму зразу, так що решта не обовязкова, і життєвої потреби немає. Стоятиме вона в підземному гаражі ( в нашу кварплату одне місце входить), біля роботи Влада теж нормальна стоянка. Звичайно є шанс в стовб вїхати, але маленький, не варто це суми, яку потріно платити щомісяця.
Так що завтра залишилось тільки все зареєструвати в міністерстві транспорту і можна їздить:)

Два дні тому намальовувалась така страшна картина:
[474x307]
Зараз правда вже все виглядає не так і погано:
[476x310]
Але літо таки закінчилось :( , вчора-сьогодні дощило да і вже не +28 :(

В мне розпочався новий навчальний сезон. Як каже Влад - і я свою дитину відправив в школу :).
Відвідую двоє курсів одночасно, одні - платні, але не дорогі, в коледжі, раз в тиждень, інші - безкоштовній, в тій же школі для імігрантів, що і раніше, двічі на тиждень. Обоє курсів дуже подобаються, і студенти і особливо викладачі суперні. Бажаня вчитись є, і навіть велике, після курсів я повертаюсь просто в чудовому настрої. Звичайно, трошки тяжко буде 3 рази на тижлень по 2,5 години, але на роботі я зараз взагалі не втомлююсь, два рази на тиждень мене на машині Марлен возить :) (ми разом ходимо), так що поки що - це тільки задоволення.
Людвік, викладач, до якого я ходжу зараз в школі для імігрантів, колись тріщав зі мною весною, каже, що що в мне дуже хороший прогрес. Дівчата з роботи теж кажуть, що я прямо на очах стаю краще говорити, але вони дуже вічливі і що їм ще казати :).
Я мовою своєю не задоволена, по роботі більш-менш нормально, я вже слів трошки набралась, і головне страх пропав, бо раніше я себе якось невільно почувалась, але останній місяць почала більше говорити і стало краще. Але не вистачає слів на специфічні теми, не вільно я себе почуваю в гуморі. З розумінням проблем не виникає як правило, говорять люди тут досить простою мовою і чітко, тут не Англія :), а от сказати - по різному буває :).

Якщо налаштувати вебсервіс на gmail українською, то можна побачити такі написи:
[660x252]
Владленка в захопленні :)

Сьогодні мали дуже вдалий день.
По-перше, їздили дивитись на машину.
Повних прав у Владлена ще немає, буде здавати тест 23 вересня, але ми вже почали придивлятись. Вибирати будемо з Toyota Corolla or Honda Civic 2000-2002 років, автомат. Зупинився на таких моделях Владлен, машина- це його парафія :). Нову нормальну купляти - зразу всю суму виплатити ми не потянем, а інакше , в кредит, прийдеться двухсторонню страховку платити- це дуже дорого тут. А такі як Владлен хоче, дуже надійні, 5 років- як нова, економіні, як на першу машину ідеальні. І зовні мені подобаються :).
Сьогодні був в нас перший перегляд, Toyota Corolla 2001. Машина дуже сподобалась, можливо і будемо брати. за два дні визначимось.
А коли приїхали , почали трішати з жінкою, що продає, вона як і всі тут, до мене- "Ти полячка?" Я -"Ні ми з України", вона прямо схопила мене за руку і - "Ти мусиш познайомитись з моєю мамою". Мама виявилась 82-річною Олівією, народилась вже тут, але її мама українка, тато- росіянин, говорить українською, слів не вистачає, але коли пригадує, то мова гарна, і говорить фактично без акценту. А чоловік жінки, що продає, взагалі виявився поліглотом, німецькою тріщіть як рідною, іспанську знає непогано, тут вже Марлен з ним потріщала :). І малий Габрієль завоював їх серце, вони навіть іграшки почали йому звідкісь витягувати. Не знаю, чи машину купимо, але запрошення в гості на барбекю вже отримали :). Народ доречі має надзвичайно красивий великий будинок, в чарівній місцевості.
По-друге , ми зганяли на озеро, Guelph Lake:
[700x525]
Погода зараз така чудова, сьогодні +28, але обіцяють похолодання, думаю, це ми вже останній раз скупались в відкритому водоймищі:
[466x699]
Хлопці були перетворились прямо на дітей, запускали повітряного змія, грались з Габрієлем в перегони ігрішкових автомобілів, навіть автотрасу в піску були прорили :) :
[700x525]
Взагалі місце там прикольне, ось як ще народ розважається:
[700x525]

Але було ще і по-третє :), ми зганяли в Eden Mills на на фестиваль письменників. Збираються письменники, проводять лекції, представляють свої книги, тут же проходить книжкова ярмарка. І все це на відкритому повітрі, на фоні річки, мостиків, будинків як з казки. Погано тільки, що моя англіська поки не дозволяє повністю оцінити літературу, але все одно враження надзвичайно приємне.

Їздили сьогодні (10 вересня) на винний тур через компанію, де я зараз працююю, із-за цього обійшовся нам дешево.
Дуже сподобалось. Тур включав в себе відвідування Niagara College, цей вуз готує спеціалістів для винного, ресторанного бізнесу. Нам розповідали про те як винноград вирощується, як робиться вино (в них є своя діюча винарня), показазували,як правильно пити вино, яке з чим подавати, які бокали, яка температура і т.д. Також нам подавали обід з вином, обід і вино виробництва студентів, що там вчаться. Було трошки страшно :), але скуштувавши, можу сказати, шо випускають вони професіоналів,репутація у вуза заслужена,такого обіду не в кожному ресторані знайти можна.
Також ми відвідали дві маленькі винарні, одна взагалі сімейний бізнес,там також нам провели по дегустації, напробувались :).Навіть ходили по виноградникам, пробували різні сорти і визначали, чи вже пора збирати :).Є виявляється прикольний пристрій- роздавлюєш виноградинку, капаєш соком , дивишся на сонце і бачиш скількі цукру має цей виноград, скільки процентів спирту вийде. А ще важливі наскільки тонка шкурка, яке насіння, не тільки по смаку і кольору визначають чи варто вже збирати.
Прикольно як відганяють пташок- всі виноградники охоплює система, яка рандомом, в різних місцях і з різним тоном і силою створює звуки пострілів.
Найбільше сподобалось, коли ми пробували Шардоне різних років і з різних бочок. Ніколи б не подумала, що дійсно грає роль американський дуб чи французький використовується для виробництва бочки. Вина дуже, різноманітні, багато унікальних, які тільки там і купиш. Є в Канаді ще який вид вин як Icewine, виноград для них збирається, коли температура падає до -8. Прикольна штука, надзвичайно класні десертні вина, але і відповідно дорогі неймовірно.
Як завжди сподобалось, як тут це все організовано з екскурсіями, нам би таке в Криму.
Фотки: http://community.webshots.com/album/447734545GHYVuT

В цю неділю ми вибрались в Chicopee, це парк на околиці нашого містечка. Місцевість там гориста, популярне місце зимою для гірських лиж. Підозрюю, що ми вибирались на найвищу точку нашого містечка:
[466x699]
А літом це популярне місце для іншого виду спорту, за цим ми власне і ганяли:
[466x699]
Якщо не зрозуміло по фотографії- це гірський велоспорт :). Шлеми доречі так і не знадобились, ми не впали ні разу :).
Велосипеди ми так і не купляли, фігню якось купляти не хочеться, а класні досить дорогі, на початку літа я не була морально готова платити такі гроші, а зараз ніби вже і літо закінчилось, мабуть відкладемо покупку до наступного року. Я навіть якось і не відчувала, що хочу на велосипедах кататись, да і немає тут Вадика, Наталі і Круглика :). Але минулих вихідних були ми в парку, грали в фрісбі, футбол і ми з Владленом пробували велосипед Девіда, пригадали, що це таке, щоправда велосипед був один на чотирьох, вірніше 2 велосипеда на 5, але на велосипедик Габрієля ніхто, крім нього не претендував :), загорілись бажанням і знайшли через інет цей прикольний парк. Він має послугу ренту, причому ціни нормальні і велосипеди непогані.
Гуляючи там ми знайшли дички-яблуні і зарослі дикого винограду. Яблука для мене новиною не були, а от дикого винограду я раніше не пробувала, виявився досить смачним.
Фотки: http://community.webshots.com/album/442351741kbNJLS

Сиджу зараз над :
[700x525]
а Владлен розказуючи про шкідливість шоколаду на ніч, точить різні горіхи і сухофрукти.
Просто ми сьогодні закупились в одному з моїх улюблених магазинів. Там ряди із ящиками/мішками, а в них різні види шоколаду, горіхів, фруктів, каш, цукерок, сумішей для випічки, солодких прикрас, кав і чаїв. Більшість з них я тільки там і попробувала, не знала, що такі бувають :). Ходиш і накидаєш собі в пакетики і зупинитись не можеш :). А мед стоїть в бочках :). Сьогодні зайшли за чорносливом, курагою і роздинками, хотіли по 300 грам буквально, але я побачила шоколад, Владлен фісташки :), а далі як пішло як завжди - вийшли з величезним пакетом.

Помітила, що я давно про них не згадувала тут. Просто ми і не так багато вільного часу проводимо разом останнім часом, на роботах разом працювали, вистачало спілкування :).
Але два тижні тому і Юра і Наталя поміняли роботи. Про роботи особливо не знаю, ну і часу мало поки пройшло, але ніби роботи не погані і вони задоволені. Такщо тепер бачитимемось більше по вихідним :).
Владлен теж був подумував про зміну роботи, хоч так і не починав шукати. Просто компанія не розвивалась, він говорив, що не бачить великого майбутнього :) і не цікаво йому було. Але зараз поки відклав цю думку на 3 місяці , бо мав розмову з шефом, який обціяє великі шанси на великі капіталовкладення, цікаві проекти.
І так все в Наталі і Юри добре, займаються облаштуванням свого будинку.

В мене останні два тижні на роботі як я ніби з відпустки і не виходила. В мне і так робота була не тяжка, розмірена, правда і не особливо цікава :). А останнім часом взагалі. І зайнятись є чим, і роботи не багато- ідеальний варіант, час пролітає швидко. А ще мій шеф ( яку я не дуже люблю :)) у відпустці. Трошки розговорилась з народом, я то раніше тільки по роботі і то не багато. Мабуть просто Наталя пішла від нас,так що в мене вибора не залишилось :), да і пересадили мене поближче до наших бізнес аналітиків, вони мне самі почали мене більше зачіпати. А ще я почала приносити на роботу наушники і багато слухаю музики, і чого я раніше цього не робила? :)

Сьогодні були на українському фестивалі в Торонто.
http://www.ukrainianfestival.com/index.htm
мої фотки тут: http://community.webshots.com/album/435160350MfrMhU
Фестиваль проходить прямо на вулиці в відносно українському районі Торонто , її перекрили. Багато людей і дуже різних. Самий популярний одяг-вишиті сорочки, причому дуже красиві, сучасні фасони, але при цьому надзвичайно тонкої ручної роботи. Я такої краси, та ще в такій кількості ніколи раніше не бачила. І такої різної української мови не чула :). Дехто говорить з дуже сильним акцентом, дехто ніби без акценту, але слова вживає застарілі, і звичайно куча діалектів. Владленка навіть кілька разів думав, що то і не українська мова :). Але і багато дуже красивої, сучасної, чистої мови, мені навіть соромно поряд було.
Маса народу в футболках "Так" , Шевченко або "Я-українець".
На вулиці стоять тенти з Львівським і Славутичем, з варениками, голубцями, тушеною капустою і налисниками. Ми як дірвались, що до цих пір в животі тяжко :).
Ну звичайно проходять концерти, в основному українські групи з Канади і Штатів, дехто з України, але нікого з відомих не було.
Погода була підвела, кілька разів пускався дощ, а вечором взагалі пішов як з відра :(.