Як я вже ніби згадувала, в нас постійно всі шуткують, то на внутрішньому сайті знайдеш прикольно оброблену свою фотку, то налякають, але улюблена справа- це написати щось електронною поштою. Далі приклад з передісторією.
-----
Кожен раз коли виносить нова версія ( не знаю яке краще слово підібрати для перекладу build :)), вона проходить спеціальний набір тестів і якщо попередньо приймається, то передається для подальшого тестування. В такому випадку приходить лист типу

Subject: Equitrac Professional 5.0 Build №#### has passed Build Verification

All,

Equitrac Professional 1.0 Build №#### has passed “Build Verification Testing” (BVT) for further testing in QA.

NGL 1.0 Build №#### can be found at \\qafilesrv\ProdInstalls\NGL\1.0\Software\Builds\EP-####

NGL 1.0 Test Matrix for Build Verification Testing of Build №#### can be found at:

\\quattro\Library\QA\Projects\NGL\1.0\Test_Matrix\Server\NGL_Matrix_1_0_BVT_Acceptance_Build####

А сьогодні ми спершу отримали лист "Cookies in kitchen" ( постійно то контора купляє ,то люди притягують щось солодке, з приводу і без нього).

і ось який лист прийшов через деякий час:

Jim’s cookies have undergone a thorough BVT (a Bake Verification Test) and are accepted for further consumption by the rest of the building.

Baking verification was completed against the brownie, oatmeal-raisin-peanut butter and chocolate chip cookies.

Cookies can be found for eating at \\Kitchen\JimsCookies.

Ми сьогодні були в американському посольтві і подали наші паспорта на візи.
Збирались вже давно, але там потрібно зарання записуватись, їхати в робочий день в посольство в Торонто, якісь бумажки оформлювати.
Але коли в нас останній раз був Дюха, заставив записатись через інет. Йому надоїло, що він на своє запитання, коли ми в гості приїдемо, отримувати весь час-скоро, скоро. :).
Ми звичайно як завжди : анкети заповнювали, документи збирали в кучу і фоткались вчора, а конверт ( їм потрібний спеціальний, предоплачений) купляли взагалі сьогодні зранку, а назначено нам між іншим було на 8 ранку (щоб на роботу повернутись раніше).
Почекати в посольстві трошки прийшлось, але саму співбесіду як такою назвати не можна навіть. У Владлена уточнили професію, у мене запитали що контора робить, і ще нас запитали ким нам Дюха приходиться ( ми вказали що зупинимось в нього) і взяли відбитки пальців. Це все, 1-2 хвилини зайняло, навіть бумажки ніякої не взяли крім анкет. А, ще коли документи подавали в віконечку спершу, у Владлена уточними освіту , у мене - який за рахунком шлюб :). Паспорта і конверт забрали, так що надіюсь візи таки отримаємо :).
А віза нам би пригодилась, і не тільки до Дюхи в гості, а і щоб не було як минулий раз, коли Світлана Горбач в Штати приїзджала, а я навіть з нею зустрітись не могла :(.

http://syrianamovie.warnerbros.com/
Я в кінотеатрі не була вже дуже давно, мабуть десь з початку літа, навіть не знаю чого так трапилось, не тяне якось. В основному навіть коли рекламу бачу не хочеться, але бувало що визивало щось інтерес і ми навіть говорили один одному що можна сходить. Але потім то банально забували, то обламувались, так що мабуть і не сильно і хотіли :). Завжди є ще щось чим зайнятись, плюс дома дивимось фільми (але мабуть теж менше ніж раніше) , да ще і кінотеатр місцевий захоплення в мене не визиває.
А про цей фільм я читала і зацікавило дуже. Так що 25 січня ми сходили. Ходили з Девідом, було вияснилось, що він теж дуже хоче цей фільм побачить. Він повернувся, а Марлен ще в Чілі відпочиває, так що ходили втрьох.
Фільм сподобався, не забувається після виходну з залу :).
Вийшли ми всі приголомшеними і сумними, навіть розмовляли мало, хоч перед фільмом ми ще сиділи в кафешці і веселенько тріщали. Звичайно це далеко не документальний фільм , не на фактах базований, просто версія бачення сучасного світу, влади і т.д, але відчувати себе маріонеткою у безвиході не приємно :(.
Знятий теж класно,всі зіграли просто супер.
І ходили ми в інший кінотеатр, подивилась - в розкладі багато нормальних фільмів, стараються пропонувати альтернативний вибір. Цей кінотеатр теж не ідеальний, але трошки якось приємніший, так що може мій наступний похід в кіно буде раніше ніж через півроку :).

Я вчора здала екзамен.
Exam 70-229: Designing and Implementing Databases with Microsoft SQL Server 2000 Enterprise Edition.
Навіть на нормальний результат - 885 (максимум як я розумію 1000, а прохідний 700).
Здавала я цей екзамен, тому ще минулим літом пообіцяла Владу :).
Я саме тоді почала шукати нову роботу, помітила що на сертифікати трошки звертають увагу, часто потрібні знання баз данних , тим більше я думала, що був би стимул щось повторити, щось вивчити.
Владлен скористався моєю тимчасовою слабкістю :), взяв обіцянку з мене і замовив екзамен.
Час йшов, вчитись якось не хотілось, з роботою налагодилось (коли на мене найшло помутніння на рахунок здачі, я була в відпустці), дата здачі наближалась. І тут я знайшла, що екзамен можна відмінити або перенести без штрафу. Звичайно я перенесла!
Час йшов, вчитись якось не хотілось,тим більше я знайшла нову роботу (теперішню), дата здачі наближалась. Але переносити можна скільки завгодно. Звичайно я знову перенесла!
Час йшов, вчитись якось не хотілось....але я на роботі я працюю багато з MS SQL, Влад інколи заставляв мене щось прочитати або глянути на питання закачані з інету, дата здачі наближалась. Звичайно я подумувала перенести :), але Владлен і так з мене вже сміявся. І надоїло, що щось висить над душею, відмінити ж взагалі і дали такий аргумент Владу в наших дискусіях я не могла.
Прийшлось здавати. Звичайно трошки боялась, тим більше що повчитись на минулих вихідних, як планувалось ( обіцяла собі-ну все, от на наступні вихідні два дні вчитись буду!) ну ніяк не вийшло :).
Коли заявила Владу що здаю 24 січня, він прямо не повірив, запитав- "Невже забула перенести?".
Але здати було легко, із 44 питань як мінімум 20 були з тих що я скачала була (а скачала десь дві сотні), багато їм аналогічних. Плюс дурних запитань було мало.

У нас же тут 23 січня відбулися вибори до федерального парламенту.
Ми, поки не маємо громадянства, голосувати не можемо, але я для загального розвитку :) навіть перед виборами почала цікавитись канадською політикою, а то до того взагалі тільки самі основні факти і події знала. Хоча звичайно не настільки , щоб розібратись в різниці між косерваторами і лібералами :).
Дуже коротко в чому суть, щоб і ви знали яке в Канаді політичне життя :)
Вибори в нас дострокові. Останні 12 років в Канаді був ліберальний уряд (його відповідно вибирає парламент, де більшість мали ліберали). І відповідно останні вибори, що були 1,5 роки тому, теж виграли ліберали. Але за цей час тут був корупційний скандал, суспільне розслідування і були виявлені факти дачі "відкатів" державним службовцям, що є членами ліберальної партії. Результат- вотум недовіри уряду і нові вибори.
На цих виборах майже всі прогнозували перемогу консерваторів, вони і перемогли з невеликим відривом. Ліберали теж нормально набрали, в основному в містах.
У нас теж на наші містечка було три округа, в двох з відривом перемогли ліберали і в одному консерватор з маленьким.
Як самі вибори відбувались?- тихо. Я ще коли була в Україні, казала що тут мало політичної агітації. Коли ми повернулись, в січні, агітації було більше, чимало досить коротких, простих роликів по телевізору, в основному консерватори гнали на корупційність лібералів, ліберали проводили асоціації між американськими республіканцями і консерваторами (а їх тут ох як не люблять), а NDP(New Democratic Party)- просто так і говорили, якщо ви розчаровані в лібералах, але і консерватори вам не подобаються, голосуйте за нас. Самі програми дій рекламувались мало. Також тілька раз знаходила під дверима брошурки місцевих кандидатів. От і все. Хоч би одну людину хтось з розмахуючим прапором в центрі міста поставив :). Відбувались також дебати, навіть серед депутатів по округам, але особливого інтересу в людей вони ніби не викликають.
О, що цікаво. Активні виборці ставили перед своїми будинками за кого будуть голосувать. Всі плакати однакового формату, мабуть беруться в штабах. І досить великий процент будинків мали такі плакати, біля нас взагалі десь 20-30%, в цілому по місту менше, але може до 5-10% доходило було. Доречі, консерватори у нас біло-голубі, ліберали - біло-червоні, а демократи-оранжево-жовті.
В нашому будинку, прямо в холі була дільниця для голосування. Ні тобі кабінок, ні наглядачів від депутатів. Коли я вечором проходила по дільниці :) забирати свою кореспонденцію, за столом сиділо дві тьоті передпенсійного віку і стояло дві урни. На урнах тут теж явно економлять, прості картонні коробки. Наш хол правда ніби обладнано відеокамерою, але це все що можна віднести до безпеки. Не знають канадці життя і фальсифікацій :).
____

Шоком для мене було виявити що по нашому округу йшов кандидатом член Marxist-Leninist Party of Canada. Прикольний такий пацан в зеленому біретику з зіркою. Набрав 0.2% (144 голоса). А на сусідньому був від Communist Party of Canada, цей навіть 0.5% набрав.

А ще в нас виявляється є:
Marijuana Party – This party is devoted to ending the prohibition on marijuana use and possession in Canada. The party platform states that after ending prohibition in Canada, it would focus on pressuring the international community to also end prohibition against the drug. The party platform is based entirely on the issue of cannabis.
__

Явка по нашому округу по моїх розрахунках близько 60%. Серед знайомих канадців відносно багато ходили голосувать (звичайно потрібно враховувать що мій круг знайомих специфічний). І на роботі політика була популярною кухонно-обідьною темою за пару тижнів до виборів і два наступні дні.

Класні в нас були вихідні, насичені.
___

Спершу в пятницю вечором до нас приходили Дюхини друзі, що переїхали жити до нашого містечка, класно посиділи до півтретьої ночі.
___

А в суботу після обіду ми спокусились приємною погодою( десь близько нуля і сонячно) , вирішили прогулятись по парку. За деякий час захотіли випити кави і зайшли в непримітну на перший кафешку і залишились там надовго. Таке прикольне місце виявилось! Стиль - Live Music Venue, по вечорам там грають професіонали, а в день просто народ , виконують відомі композиції або свої власні, коли ми були був рок і щось таке що я , як абсолютний профан не знаю, але мені сподобалось :). Як на мене нормальне обладнання- електрогітари, барабани. Обстановка теж не звична - столи і стільчики ( навіть за одним столом) не повторюються, і не те щоб вони суперні, самі-самі дешеві, на стінах якісь плакати, картини і статуетки які мабуть хтось викинув раніше :) . Здавалось би, мало б бути страшно, а ні - дуже приємно. О, і ще- на столах горіли свічки. Народ теж прикольний, здається багато один одного знає, бувало, що тільки частина народу на сцені мінялась , кожен з кожним пробував грати. Більшість пили ну дуже багато пива. Перший раз бачила "інтелегентно" пяних канадців (в всякому разі говорять без акценту) :). Якось бачила алкашного виду пяний народ, якось зовсім молодих, а це пяних "по-нашому": випить і поговорить, поспівать :). І готують там класно , а який класний пунш Apple Jack ( солодкий гарячий яблучний сік, Jack Daniel's+ лимон , кориця ) подають. Головне, як не дивно, ми не відчували себе чужими. Так що мабуть це наший не останній похід туди.
___

Сьогодні ж ми катались на лижах на схилах в нашому містечку http://www.skichicopee.com/index.html . Я вже про це місце ніби згадувала, ми там літом на гірських велосипедах ганяли. Сезон там починається на початку грудня, але ми якось не знайшли часу вибратись раніше. Я не велий спец :), а Влад перший раз взагалі на лижі став. Тому ми взяли були один урок з інструктором, дуже сподобалось і допомогло, вчить класно. А до кінця дня ми досить класно спускались. А Владлен просто талант має, так вже катається! не чекала. І сподобалось йому дуже, сидить зараз, згадує цей день і планує наступний раз :).
Ось як виглядають професіонали :) :
[466x699]

Ось який переклад цього словосполучення дає Лінгво: переохлаждённая морось. А на практиці це коли ніби і моросить дощиком, але всі машини їздять покриті льодовою корочкою :).
О така у нас погода :(.
І прогнозують що ще як мінімум до кінця січня буде в проміжку 0-5 градусів і дощі періодично:( . Хоча звичайно порівнюючи з тим що рухається на Україну, ми повинні мабуть радіти.

А сьогодні можна сказати дата :)- рівно рік тому ми перший раз ступили на канадську землю.
На такого роду дати є традиція підбивати підсумки. Ну підсумки - це звичайно занадто, але головне що можу сказати - що я зовсім не жалкую що Влад підбив мене на такий крок :). Можна сказати що я щаслива тут і думаю що як мінімум ще пару наступних років проведу тут :). Я навіть наше К-В полюбила, навіть вже не думаю про переїзд до Торонто (ще кілька місяців тому я цього хотіла). І все в нас склалось за цей час класно, я не надіялась на такий хід справ, коли летіла сюди. Звичайно поки нам досить щастить і Юра з Наталею нам дуже допомогли на початку , інакше можливо було б тяжче, але з другою сторони- Канада сама по собі відкриває великі можливості.
А в цілому справа звичайно не тільки в Канаді, я просто оптимістка і була б мабуть щаслива всюди . Ну як же не радіти життю, коли в мне такий ідеальний чоловік, чудова родина і багато хороших друзів? :).

Минула ж пятниця була саме 13 ще і повний місяць.
На роботі народ активно це обговорював, тут дуже 13 не люблять, у нас же навіть 13 поверху немає.
Мій колега і сусід по кімнаті Роберто (саме Роберто, а не Роберт, має італіські корені) розповів про традицію місцевих байкерів збиратись кожного такого дня ( 13-того, що припадає в пятницю)в містечку недалеко біля Гамільтону. А ще по розповідав про інші традиції байкерів і різницю між ними (сам має мотоцикл і ним страшно фанатіє).
Сьогодні пригадала що він розповідав і ось що знайшла в інеті:
http://www.pd13.com/origins_of_friday_the_13th.htm

Колись читала, адаптація до часу в перельоті на схід дається гірше, ніж на захід.І деякі знайомі так казали.
У нас це було абсолютно не так, при прильоті на Україну мені був потрібен один день для адаптації ( да і то я відчувала себе класно, просто першу ніч спати не хотіла), а Влад не відчував ні грама дискомфорту.
А от при повернені до Канади я три дні раніше лягала і раніше вставала, а Владлен навіть ще вчора раненько заснув і сьогодні вже в сім ранку каву варив. Для когось це може і нормально, але для мого сонечка в вихідний день- щось не бувале :).
в інеті нашла ось таке :

Время – вперед! Или – назад?

От этого тоже многое зависит: обычно передвижение на восток происходит болезненнее, чем на запад. При полете на запад биологические часы человека идут, хотя и медленнее, в ту же сторону, что и изменение времени; а при полете на восток – наоборот. Так что если хотите совершить кругосветное путешествие – двигайтесь, пожалуйста, на запад. Хотя нет правил без исключений. Например, хронобиологи отмечают: лица, страдающие депрессией, чувствуют улучшение, путешествуя на восток.

К такому выводу пришли английские специалисты П. Джаххар и М. Вэллер, которые обследовали несколько сотен путешественников, прибывших в лондонский аэропорт. Феномен объясняют тем, что неизбежное при перелете на восток недосыпание и сдвиг режима улучшают настроение. А еще,

совам и жаворонкам – не по пути.

Жаворонки, т.е. люди, которые просыпаются рано и рано засыпают, легче переносят перелеты на восток. А вот совам проще приспособиться, прилетев на запад. Также хронобиологи отмечают, что быстрее и легче приспосабливаются к «новому времени» общительные экстраверты, а вот углубленным в себя интровертам это дается сложнее. Есть и возрастные критерии: чем старше человек, тем больше времени ему требуется для адаптации. И напоследок: период адаптации педантичных людей очень краток. Чем это вызвано, ученые пока не поняли…


Ми здається під наукову статистику не потрапляємо :). А може тіло згадало- О, так мій нормальний час то український :)

А в цілому якость зараз навіть не віриться що ще тиждень тому були на Україні, знову туди хочеться. Тільки і того що тепер коли зі своїми по телефону розмовляю, то уявляю їх і кімнати такими як бачила тиждень тому, а не рік назад .
Ще цей тиждень було багато роботи, відразу після відпустки нагрузили :). Хоча з іншої сторони це і класно, менше часу сумувати за Україною залишається. Доречі в пятницю , 13-того :) мені продовжили контакт на 2 місяці (був до 14 лютого, тепер до 14 квітня), після цього проекту ще в тестуванні одного буду брати участь. Продовженню, хоч і невеличкому дуже рада, так як ця робота подобається.

Ось ми вже два дні як повернулись.
Головне що можна сказати - класно, але мало :(. Два тижні- це зовсім мало, не всім вдалось приділити часу, тому хочу одразу попросити за це вибачення. Наприклад на свою колишню роботу я заскочила тільки на хвилинку , не зі всіми навіть побачилась :(.Але так більш-менш вдалось виконати наміченні плани, все відвідати і т.д.

Спершу ми відсвяткували католицьке Різдво в Канаді зі сімєю Девіда і погуляли по Торонто:
http://community.webshots.com/album/541198455ffKBTG
Ніколи не забуду ранок 25 грудня, коли малий Габрієль проснувся раненько, звук його босих ножок по сходах вниз, а потім знову поверненння на другий поверх, очі які шукають хоч когось, щоб поділитись радість і знаходять мене як єдину що також вже проснулась і першу фразу до мене- "He was here!". :). Він одразу розбудив всіх і повів сонних людей показувати, що печево і кампот , які він залишив Санта Клаусу (є тут така традиція) зїдено і випито, а подарунки зявились під ялинкою.

Літак до України прибув з запізненням і ми не чекали що нас будуть зустрічати в аеропорту, звичайно знали що батьки хочуть, але ми їх відговорювали. Але коли ми вийшли, нас чекав великий сюрприз, не тільки рідні, а й друзі ( Міла, Сергій, Лексик) зустрічали нас на своїх машинах. Так приємно! А як тяжко було чекати самі остання хвилини біля конвейору з отримання багажа, я прям сердилась що наш так довго не зявляється. А працівник таможні глянув на мене, побачив що я дивлюсь далеко мимо нього, стараючись видивитись, чи немає знайомих лиць серед зустрічих, посміхнувся і пропустив без жодного питання. Останні метри я показала марафонську швидкість, не дивлячись на речі :). А Ромка мене теж помітив і теж побіг на зустріч, і навіть пересік забронену лінію :).
Класно було знову прогулятись Києвом, посидіти великим сімейством Руденків-Чучкевичів, побачити всіх друзів.
Потім ми поїхали в Севастополь, зустріли там вже за традицією Новий рік в чудовому будинку Колі і Тані ( Коля- дядя Влада). Звичайно перед тим відвідали сауну і скупались в басейні, як же без бані на 31 грудня :).
http://community.webshots.com/album/541210638vXMJSI
Повернувшись в Київ, провели маленький чемпіонат з боулінгу серед друзів і вирушили в Річки, серце просто зжималось коли помічала всі зміни, шо відбулися за цей час. І немає нічого смачнішого, ніж мамині домашні страви :).
http://community.webshots.com/album/541241634wHkeTi
Наступного дня після Святвечора вирушили до Києва, а ще за день - до Канади.

Так що поїздка вдалась. Наступний раз тільки постараємось приїхати на більше.
З вражень- на дещо почала дивитись зовсім по іншому, почала помічати дещо негативне на Україні, яку коли жила там, сприймала за норму. Хоча звичайно в цілому тільки закріпилась в думці що я надзвичайно сильно люблю її :) і завжди буду щаслива приїхати знову. Повертатись, знову летіти від мами було тяжко :(, але з іншої строни вже є і тут в Канаді для мене щось, до чого є і хочеться повернутись.

P.S. Розповідь спонтанна, фоток виклала мало, але на більше мене не вистачає, думаю суть зрозуміла і тим більше багато з вас були очивидцями і учасниками описаного :).

Ми вже через 3 годинки покидаємо нашу квартиру і виїзджаємо в Торонто (батьки Девіда запросили нас разом з Марлен і Девідом в гості). Ми побудемо там сьогодні-завтра і завтра вечором вилітаємо. Марлен і Девід також вилітають в Чілі 25 грудня, але на кілька годин пізніше.
Машину залишимо на спеціальній стоянці біля аеропорту, буде чекати нас два тижні, недорого, вигідніше і зручніше ніж брати таксі.

Так що всіх з наступаючими Новим роком і Різдвом ! виконання всіх бажання!

Ми теж підпали під вплив масового прикращення , балкон не прикращали ( що зробили багато хто в нашому будинку), але прикрасиси нашу араукарію легенькими іграшками:
[699x466]
[699x466]

Тут прийнято прикрашати будинки до Різдва і Нового року ( доречі Різдво набагато значиміше ніж Новий рік) не тільки з середини, а й знадвору, причому готуються зарання , фактично з листорада місяця.
Деякі будинки просто шедеври, цілі казкові сцени розігруються.
Ми з Владленкою інколи гуляємо вечорями і один раз взяли фотик з собою, багато не нафоткали, ходили недалечко да і холодно було, але ось який він північний олень :):
[699x466]

Решта фоток: http://tanchik77.fotoplenka.ru/album152515/

----
Ющенко звонит Путину:
- Володя, ну что за х.ня:Цены на газ для Грузии - 110$, для Прибалтики - 120$, для Украины – 220$?!
- Витя, не обижайся. Ты же меня знаешь - ничего личного. Случайное совпадение. Только у тебя так удачно совпали парламентские выборы с зимними холодами.
----
Фрадков: -Цену на газ будем определять по европейской формуле.
Ехануров: -Как она выглядит?
Фрадков: - Хрен её знает!
Христенко: - Переговоры опять зашли в тупик!
----
Хорошего человека должно быть много. Если хорошего человека мало -
значит у него большая концентрация.
----
Пессимист видит только бесконечный туннель
Оптимист видит свет в конце туннеля
Реалист види туннель, свет, и поезд, идущий навстречу
----
- Чебурашка, слышь, че говорю?
- Гена, ну ты посмотри на меня! Конечно, слышу!
----
По рзелульаттам илссеовадний одонго анлигйсокго унвиертисета, не иеемт
занчнеия, вкокам пряокде рсапожолена бкувы в солве. Галвоне, чотбы
преавя и пслоендяя бквуы блыи на мсете. Осатьлыне бкувы мгоут селдовтаь
в плоонм бсепордяке, все-рвано ткест чтаитсея без побрелм. Пичрионй
эгото ялвятеся то, что мы не чиатем кдаужю бкуву по отдльенотси, а все
солво цликеом.
---
Как бы рассказали "Красную шапочку"...

Эдгар По
На опушке старого, мрачного, обвитого в таинственно-жесткую
вуаль леса, над которым носились темные облака зловещих испарений и
будто слышался фатальный звук оков, в мистическом ужасе жила Красная
Шапочка.

Эрнст Хемингуэй
Мать вошла, она поставила на стол кошелку. В кошелке было молоко,
белый хлеб и яйца.
- Вот, - сказала мать.
- Что? - спросила ее Красная Шапочка.
- Вот это, - сказала мать, - отнесешь своей бабушке.
- Ладно, - сказала Красная Шапочка.
- И смотри в оба, - сказала мать, - Волк.
- Да.
Мать смотрела, как ее дочь, которую все называли Красной Шапочкой,
потому что она всегда ходила в красной шапочке, вышла и, глядя на свою
уходящую дочь, мать подумала, что очень опасно пускать ее одну в лес; и,
кроме того, она подумала, что волк снова стал там появляться; и, подумав
это, она почувствовала, что начинает тревожиться.

Ги де Мопассап
Волк ее встретил. Он осмотрел ее тем особенным взглядом, который опытный
парижский развратник бросает на провинциальную кокетку, которая все еще
старается выдать себя за невинную. Но он верит в ее невинность не более
ее самой и будто видит уже, как она раздевается, как ее юбки падают одна
за другой и она остается только в рубахе, под которой очерчиваются
сладостные формы ее тела.

Виктор Гюго
Красная Шапочка задрожала. Она была одна. Она была одна, как иголка в
пустыне, как песчинка среди звезд, как гладиатор среди ядовитых змей,
как сомнабула в печке...

Джек Лондон
Но она была достойной дочерью своей расы; в ее жилах текла сильная кровь
белых покорителей Севера. Поэтому, и не моргнув глазом, она бросилась на
волка, нанесла ему сокрушительный удар и сразу же подкрепила его одним
классическим апперкотом. Волк в страхе побежал. Она смотрела ему вслед,
улыбаясь своей очаровательной женской улыбкой.

Ярослав Гашек
- Эх, и что же я наделал? - бормотал Волк. - Одним словом обделался.

Оноре де Бальзак
Волк достиг домика бабушки и постучал в дверь. Эта дверь была сделана в
середине 17 века неизвестным мастером. Он вырезал ее из модного в то
время канадского дуба, придал ей классическую форму и повесил ее на
железные петли, которые в свое время, может быть, и были хороши, но
ужасно сейчас скрипели. На двери не было никаких орнаментов и узоров,
только в правом нижнем углу виднелась одна царапина, о которой говорили,
что ее сделал собственной шпорой Селестен де Шавард - фаворит Марии
Антуанетты и двоюродный брат по материнской линии бабушкиного дедушки
Красной Шапочки. В остальном же дверь была обыкновенной, и поэтому не
следует останавливаться на ней более подробно.

Оскар Уайльд
Волк. Извините, вы не знаете моего имени, но...
Бабушка. О, не имеет значения. В современном обществе добрым именем
пользуется тот, кто его не имеет. Чем могу служить?
Волк. Видите ли... Очень сожалею, но я пришел, чтобы вас съесть.
Бабушка. Как это мило. Вы очень остроумный джентльмен.
Волк. Но я говорю серьезно.
Бабушка. И это придает особый блеск вашему остроумию.
Волк. Я рад, что вы не относитесь серьезно к факту, который я только что
вам сообщил.
Бабушка. Нынче относиться серьезно к серьезным вещам - это проявление
дурного вкуса.
Волк. А к чему мы должны относиться серьезно?
Бабушка. Разумеется к глупостям. Но вы невыносимы.
Волк. Когда же Волк бывает несносным?
Бабушка. Когда надоедает вопросами.
Волк. А женщина?
Бабушка. Когда никто не может поставить ее на место.
Волк. Вы очень строги к себе.
Бабушка. Рассчитываю на вашу скромность.
Волк. Можете верить. Я не скажу никому ни слова (съедает ее).
Бабушка. (из брюха Волка). Жалко, что вы поспешили. Я только что
собиралась рассказать вам одну поучительную историю.

Эрих Мария Ремарк.
Иди ко мне, - сказал Волк.
Красная Шапочка Читать далее...

Моя робота мені не просто подобається, я її фактично люблю :).
Цікаво, приміняю свої знання, взнаю постійно щось нове. Дають творить :).
Як це виглядає- виділяють тобі область для тестування, ти її вивчаєш , складаєш план тестування, ділишся зі своїм team leader баченням, він можливо дає якісь рекомендації , ти сам пишеш короткі тести, вносиш свої результати і баги звичайно :) і звітуєш десь раз в тиждень на зустрічі один-один. Такий режим роботи мені дуже подобаєтьчся.
Ще в нас відбуваються командні зустрічі, ми ділимось хто і що приблизно робить. Інколи ми також працюємо по кілька чоловік якщо щось специфічне потрібно протестити. Команда тестирів просто суперна, відносини з програмістами - краще не бувають.
Переважна більшість тестерів- канадці, а от серед програмістів чи не половина -словяни, є росіяни, серби, білорус і навіть українець. Спілкуюсь я з ними не дуже багато, до того я тестувала канадський кусок програми :), але минуло тижня перейшла на словянський :) і почала вже більше спілкуватись. Звичайно по роботі ми використовуємо англіську , але зранку дозволяємо собі - Доброе утро :).
В цілому вся компанія дуже весела, постійно якісь розіграші організовують. Всі зі всіма постійно тріщать, на кухні в нас постійно якісь обговорення, так постійно заходять один до одного в кабінети в гості. Я була повісила в себе на стіні досить велику політичну карту світу (не подобалась біла стіна). Коли двері відкриті, карту видно з коридору, так у мне в перший день просто день відкритих дверей був. Кожний вважав за потрібно зайти і розказати де був, запитати, звідки я або хоч сказати, що це класна ідея - карту повісить.
В цілому народ провадить багато часу разом поза роботою. Ось на минулому тижні ми закінчили першу частину проекту, так керівник проекту, він же співласник компанії, запросив всіх (чоловік 35, менеджерів, програмістів і тестерів) до себе додому в минулу середу після роботи. Було дуже цікаво, народ дивився фільми в величезному домашньому кінотеатрі, грав в більяр, просто засідав за баром. А в минулий четвер вся наша команда тестерів ходила на ланч, вийшли ми в 3 і вже не повернулись на роботу :)
Переважна більшість народу -це чоловіки десь 35-40 років, є багато і старших. Мені подобається такий колектив, дуже легко і приємно працювати, все-таки чоловічий колектив кращий ніж жіночий :). Але я найшла собі і товаришку, Наташу ( взагалі-то її імя Natasa, родом з Сербії). Вона дуже зраділа коли я прийшла до компанії, бо є лише однією дівчиною серед девелоперів, так що ми зараз ми створюємо компанію одна одній, гуляємо в обідню перерву в приємні дні в парку поряд, а кілька днів тому до нас прийшла ще Таня ( Tanja, боснійка за нарожденням), правда на інший проект, але теж гуляти з нами буде :)
Обидві дівчат живуть тут вже більше десяти років, навчались тут, у Наташі взагалі чоловік американець, мова у них просто феноменальна , з акцентом, але наскільки красива і правильна, краща ніж в канадців :).
Також мені дуже подобається колега з яким ділю кімнату, знаходимо спільну мову без проблем. Так що в цілому я говорю англіською зараз дуже багато, надіюсь вона в мене буде все кращать :).

Але коли порівнювати продуктові корзини :)- українську і канадську, то канадська має велику перевагу в вигляді всесезонної наявності різноманітних свіжих овочей і фруктів за доступними цінами. Частина парникова, але більшість імпортована.
Я здається про це згадувала вже на початку мого щоденника :), бо це було мене приємно вразило.
Так що косервація тут не розвинута особливо.

На Україні існує такий стеоретип, що продукти в Штатах, Канаді, частково Европі без смаку, всі модифіковані і т.д. В всякому разі я також за це трошки переживала , коли сюди їхала.
Що можу сказати, це частково правда, частково ні. Дійсно в стандарних, безликих супермаркетах багато модифікованих продуктів, вибір деяких продуктів( мясного і молочного) значно програє Европі. І багато канадців часто харчується в фастфудах. Але, якшо ти хочеш харчуватись смачно і корисно - це абсолютно легко зробити. В цілому це зробити може навіть легше ніж на Україні за рахунок магазинів і ресторанчиків різних народів, за рахунок базару, ферм і відділів в супермакетах з органічною їжою. Здорове харчування також модне серед багатьох канадців , в основному з хорошою освітою, середнім і вище прибутком.
Я дуже задоволена як ми тут харчуємось, відкрила для себе багато нового і не забула старого :). Не забути старого і закупитись хорошими ковбасними і молочними продуктами допомагає магазинчик Euro food , власники поляки, але куча продуктів зі всієї Европи. Там я інколи навіть рошенівські цукерки купляю. А ось українська частина вчорашньої покупки:
[699x466]
Владлену пряників захотілось, мені сушкии. А сушка виявляється це dry bread rings :).

----
В связи с повышением цены на родственные отношения, Киев уполномочен заявить, что русские города отныне могут считать себя сиротами.
----
Новейший римейк "Бриллиантовой руки".
Путин вызывает к себе Павловского:
- Так, вот вам пачка кандидатов в президенты, распространите их среди государств СНГ.
- А если...
- А если не будут брать - отключим газ!
----
Газ для Украины должен стоить больше, чем для Западной Европы, поскольку Украина получает его намного раньше и, значит, более свежим.
----
Святослав Пискун стал человеком года и получил "Золотой бумеранг".
----
Как теперь расшифровывается партия БЮТ -
БезЮщенко.Тимошенко
---
Матрацы ВЕНЕТТО! Наши пружины не скрипят даже на диктофонных записях.
---
Светлана Ющенко подала в Печерский суд и восстановилась на должности жены Виктора Ющенко.

Є в Канаді така контора :
http://www.winekitz.com/cgi-bin/EN/front/winekitz.cgi?display_home=yes
В ній можна зробити своє власне вино.
Ми саме так і зробили, десь 6 тижнів тому вибрати компоненти і замовили виготовлення вина. Можна купили заготовки і готувати дома, але ми немаємо відповідного обладнання, часу і місця, тому ми залишили вино під наглядом в цій точці. Коли воно стало готовим, вони позвонили і ми разом розливали в бутилки, пробкували і клеїли наклейки.
Вино вийшло досить нормальним, а враховуючи ціну (виходить значно дешевшим ніж звичайно в магазині), взагалі чудовим. І дуже цікаво було саме приготувати вино :).
Так що зараз в нас десь 20 літрів вина (було 23 але Марлен і Девід в гості заходили, частину випили і 1,5 літри подарували їм ).
А розлили ми вино в 24 бутилки ( тут же упаковки по 12) по 750 мл. А решту розлили в такий бутиль:
[466x699]
Погано видно, але там надпис " one gallon" (1 US gallon = 3.7854118 liters).