Дуже цікаво оформлена виставка присвячена історії Канади http://www.civilization.ca/hist/canp1/canp1eng.html, починається з човнів вікінгів і закінчується сучасністю, не просто опис і якісь експонати, а все об'ємне, човни- то справжні човни, відтворені також архітектурні будівлі того часу і т.д.
Роль українців в розбудові Канади також показана, ось наприклад церква- http://www.civilization.ca/hist/phase2/mod6e.html, і одна з фоток з виставки:
[699x466]
Коли находять хмари, але будівілі готелю Chateau Laurier і парламенту ще освітлені сонечком, вид стає просто нереальним, як з якоїсь казки
[699x466]
Сьогодні вечором виїзджаємо на три дні до Оттави, на фестиваль тюльпанів і так по місту погулять. У нас же понеділок- також вихідний, Victoria day (день королеви). Одне погано- дощик обіцяють на ці вихідні в Оттаві :(. Ну надіюсь же не весь час буде йти дощ :), ну і навіть якщо так, то ми теж сумувати не збираємось, тим більше що ми не самі їдемо, а Юліаною і Сашою.
Я ж в школі і університеті вчила німецьку, вчить то вчила, але не з великим успіхом :), ніколи дуже добре не знала, а зараз взагалі не використовую, і все призабула остаточно. Але неочікувоно виявилось, що якісь залишки знань в мене є :).
Продукт, над яким я зараз працюю, продається і в Європі, тому ми підтримуємо різні мови ( в додаток до англіської німецьку, іспанську, італійську і звичайно французьку). Перекладом займаємось не ми, а стороння найнята компанія, правопис тестувати не потрібно :). Але просто як частина regression ми працююємо з іншомовними інтерфейсами. Ось зараз у мене інтерфес користувача німецькою . Тут і виявилось що в закутках памяті знання німецької в мене залишились. Так ніби слова позабувала, а коли зустрічаю - перекласти можу. І хоч читати можу нормально, не те що як деякі мої колеги :). Ось тільки що почула як можна прочитати nash Drucker ( by printer) :), а довгі слова( такі типові для німецької ) народ взагалі боїться читати :).
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на, зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов
Є багато різних свят, які Україна переймає зараз з інших країн, більшість з цих свят того зовсім неварта, але ось сьогоднішній день - чудова традиція. Бо ніколи не буде зайвим день для слів подяки нашим матусям.
Шахтар-Динамо
А тато який засмучений був, коли додому звонила :(.
Я вчора, в пятницю, розпочала свою футбольну кар'єру в Канаді, відіграла першу гру, початок був веселий, під дощиком :). Ось моя команда- http://www.gary-smith.net/gunners/members.htm.
Я розумію, що цей факт шокує багатьох, особливо тих хто бачив, як я грала на Україні :), таланту я особливого не маю. Але що робити- дівчат в команді мало і ніхто не вірив, що дівчина з України не вміє грати :). Мабуть вас шокує і склад команди : чоловіки і жінки в перемішку, але в моїй лізі( да і взагалі часто в Канаді) грають саме змішані команди, на полі має бути не менше 4 дівчат, детальні правила - http://www.gary-smith.net/gunners/rules.htm. Так що грають тут більше для задоволення, хоча і виграти стараємось :). Гравці в командах різного класу, дехто грає ну дуже класно.
Що ще про гру?... ми виграли :) я грала правого захистника, грала ні би не так і погано, надіюсь до наступної гри допустять :) ,один з голів що нам забили був в результаті проходу по моєму краю :(, але там не тільки моя вина була :) .Поля тут дуже хороші, травичка ідеальна. Я перший раз в житті грала в справжніх бутсах, на мокрому полі особливо відчувається навіщо вони потрібні :). І так у мене справжня форма :), номер - "11"( "7" забрав хтось раніше), великувата трохи :),немає малих розмірів в принципі. Але бутси мого розміру :), ми їх самі купляємо, а форму видають. І навіть щитки маю :)( теж купляємо самі , якщо і де хочемо). Грають всі не особливо агресивно, травм не було :).
Переж грою боялась що сьогодні не зможу ходити, все-таки велике поле, 90 хвилин. Але тут можна робити скільки завгодно замін ( я йшла з поля і потім поверталась), так що якось і не сильно втомилась, ноги трошки відчуваю, але в межах норми, плавала, гуляла сьогодні без проблем.
24 травня маємо закінчити проект над яким я зараз працюю. Як завжди основна робота приходиться на кінцевий період :). По канадський міркам у нас страшна запарка, люди по 9 годин навіть працюють :) ( в цілому всі тут працюю повільно, по три раза все обговорюють і т.д. і звичайно ніяких затримок на роботі :) !). А я люблю такі періоди, робоче життя нарешті кипить по стравжньому. А ще в мене зараз дуже цікаве завдання- Report Manager і особливо воно цікаве тому, що ми підтримуємо різні бази данних. Ну спеціалістом по T-SQL я була вже давно, навіть сертифікованим :), а зараз Oracle, PLSQL мучаю, скоро теж зможу екзамен здавати :) Я раніше, наївна, думала що між їх sql різниця не велика . Ага, зараз..
Ось наприклад елементарне: обмеження по кількості (N) строк
MS SQL Servers: SELECT TOP N ... FROM *
ORACLE: SELECT... FROM * WHERE ROWNUM <=N
MySQL: SELECT... FROM * LIMIT N
Вже другу ніч підряд сниться, що я гостюю в батьків. Минулу ніч снилось, що мама водить мене по садку, показує, які нові деревця вони посадили. А позаминулої ночі снилось що я прокидаюсь дуже пізно в батьківському домі, бо сиділи дуже допізна, а мама пошкодувала будити .
Сни дуже реальні, все в таких яскравих кольорах, груші цвітуть, все відувається як і має в цю пору року :); тато, мама, малі і навіть сусідка, що гукає до нас з мамою в садок , приснились в таких деталях !, навіть Рокі і той хвостом так весело махає.
Це на мене мабуть так остання розмова з родиною, в неділю, вплинула. Малі саме у батьків і коли я звонила, вони там вчотирьох шуміли, забирали один в одного трубку, щоб зі мною поговорити, а на задньому фоні чути той класний гам , такий типовий для дружніх сімей, яким є про що поговорити . Так захотілось було до них, обняти маму, повоювати з Санею і Ромкою, показати свої монетки вживу тату... А так зараз я вже менше скучаю, вірніше не менше, а якось спокійніше, без різких нападів смутку і сліз. Але саме після таких розмова, коли вся вся сімя збирається кучі, різко хочеться перелетіти океан, опинитися в тому колі щастя, веселого шуму і теплоти. Звонимо ми також вже рідше :(, десь раз в тиждень до моїх, Влада і братиків, десь по півгодинки- годинці розмовляємо. Звичайно взагальному з малими спілкуюсь частіше, все таки інет велика сила :), але від телефонних розмов я отримую значного більше задоволення, друковані букви не дають того відчуття близкості :(.
Піду спати, може продовжиться моє гостування :).
Тільки що повернулись з досить непоганого фільму - http://www.slevin-movie.com/ . Давно я вже фільмів з Брюсом Вілісом не бачила :).А на вулиці так класно! ночі вже теплішими стають, і ці квіткові пахощі....
це я про себе :)
Почалося в мене це давно,тягу до збирання хоч чогось я відчувала завжди :), а приїхала до Канади, тут народ з різних країн , попросиш в кожного монеток і купюр їх країн - ось тобі і колекція :). А ще тут різні нестандарні 25 центові монетки ходять, які я відклада в сторону також. Але в ніщо серйозне це вилитись не планувалось, ніякої літератури я не читала, в інеті не лазила і навіть спеціального альбому не мала . Поки Саша і Юліана не переїхали жити до Канади і не виявилось що Саша серйозно колекціонує монети 19-20 століття , в нього фактично вже всіх країни є!
Так от я подивилась на його колекцію, послухала розповіді - загорілась :) А тут ще на ДН вони мені альбом подарували, срібний долар :) і так Саша подарував багато монет. Так що тепер все серйозно, вже навіть купляла монетки :).
А з 25 центових монеток я зібрала вже навіть на одну повну колекцію 2000 року, Канада щомісця 2000 року випускала окрему монетку, символізуючу одну з надії Канади на 3-тє тисячоліття.
Працівники України заслужено відпочивають, а тим часом бідні жителі Канади гнуть спину :). Немає тут свята Першотравня :(.
Владлен взагалі з цього тижня на новій роботі. Він вже давненько періодично подумував міняти роботу, але відкладав активний пошук. На минулій роботі все обіцяли, що ось-ось - і будуть нові супер проекти, значне підвищення зарплати і т .д. Але час йшов, нічого не мінялось. І проблема навіть не в тому що зарплата не росла, це відіграло другорядне значення, головне йому зовсім не цікаво було і майбутнього він не бачив. Коли він сказав що вирішив міняти роботу, керівництво вмовляло залишитись, обіцяло золоті гори, але Владлен щось не дуже вірить :( ( вони і Юрі, коли він йшов, обіцяли, що через три місяці буде супер прорив, а з тих пір 8 місяців пройшло), крім того, якщо справді все так вийде, як вони обіцяють, то і повернутись завжди можна :). Нова робота Владу поки подобається :), всякому разі має бути набагато цікавішою, ну і оплата значно краща :). Надіюсь що і новим колективом він буде так само задоволений як старим.
В мене теж все класно, на теперішній роботі продовжили контракт до вересня.
Звичайно я задоволена продовженням мого контракту і тим що Влад поміняв роботу, але є один мінус - процентів 95% що ми цим літом на Україну не прилетим :(, я б ще може і вирвалась, але Владу наступні 6 місяців відпустка не світить. А я так мріяла в кінці серпня - на початку вересня тижнів на 3 прилетіти !
Ось яке красиве поєднання кольорів зараз можна знайти на просторах Онтаріо :):
[699x466]Фотографія зроблена Владом в ботанічному садку недалеко від нас: http://www.rbg.ca/pages/visit_explore.html
Ми (а також Марлен, Девід і їх малий) провели там фактично цілий день. Краса....
Випадково натрапила на дуже цікавий журнал, і фотки супер і особистість неординарна:
http://spuller.livejournal.com/
http://www.theglobeandmail.com/servlet/story/RTGAM...obyl0426/BNStory/International
http://www.chernobyl.info/index.php
Виявляється тут в Канаді, а саме в провінції Альберта куча українських памятників. Точніше продуктам, шо так близькі шлунку кожного українця :).
Наприклад варенику ( канадці вареники "pierogies" називають, повбивав би !:), їх тут багато морожених продається, але наприклад на Тернопільщині вареники теж пирогами називають).
http://www.albertabigtour.ca/glendon's_pyrogy!.htm
[266x400]а ще є красивий памятник писанці: http://www.geocities.com/wenjin92014/pysanka/VEGR.htm
і ковбасі :): http://www.bigthings.ca/alberta/mundare.html
В минулу пятницю наш відділ QA замість роботи розважався :). Влаштували були командну естафету по переносу яєць в ложці, змагання, яка пара людей зможе кинути на найдовшу відстать і ( головне :)) спіймати яйце і т.д.
Все це було сюрпризом і як назло це був той рідкий день коли я одягнула спідницю і маленькі каблучки, тому була "cлабым звеном" :) :
Але приз таки мені теж дістався, втішальний , " глядацьких симпатій" :).
Я хоч і людина невіруюча , але виросла в маленькому селі на Рівненшині , де традиції православ'я дуже сильні. Підготовка до свята Великодня розпочинається на моїй Батьківщині зарання, прибирається подвірря, білиться\красяться будики, загорожі. Як правило, колють кабана і весь тиждень перед святом господиня проводить біля плини, печуться ковбаски і стегно, випікуються паски і круці. А ці відомі крашанки і писанки!
Так що не могла я зустріти сьогоднішнє свято без пасочки і крашанок :
[466x699]Пасочки я не сама пекла, одну купила в своїй улюбленій "російській" пекарні, а іншу в жінки з Львівщини, випадково знайшла таку на нашому базарчику. Яйця сама ( воно і видно :)) просто покрасила харчовою краскою.
А ще я ковбаски і мяса спекла , так що святковий стіл майже як у мами :).
Сходили сьогодні з Владом в сауну, все ж таки чистий четвер :). А після того прийняла ванну з свічками, навіть не з свічками, а з "candlelit simmering pot" , тобто з такою красивою штучкою, внизу горить свічка, а зверху наливається ароматичне масло або кидається спеціальний ароматичний воск. У мене був воск 'Ocean'. А вийшла з ванни, нанесла на тіло 'Ocean oasis' body lotion. Так що пишу я зараз фактично з берега океану :).
Жарти жартами, але сауну я дуже люблю, дійсно чудово себе після неї почуваю. Владлен теж дуже любить ходить, якось нашим басейном він так не фанатіє, інколи мені навіть потрібно його вговорювати, а от в сауну і тренажерний зал навпаки, він постійно мене підбиває.
А сьогодні в сауні в нашому будинку хтось був і ви перший раз пішли в сауну в сусідній будинок (в нашому комплексі два будинка, вони з'єднані між собою). І там познайомились з сім'єю білорусів, виявилось що вже давно живуть в сусідньому будинку. Прикольний, приємний народ, домовились і далі в сауну разом ходить:).