Я вже звикла не дивитись, а читати хід футбольних зустрічей. І як я бачу інколи все-таки краще читати, а не дивитись :). Тільки від однієї статистики по матчу стає погано :(.
А перед матчем Юрка мене запитав, якій мій прогноз. Я начитавшись як сильно Рома почала сезон і т.д., сказала 2:0, тяпун мені на язик! Хоча звичайно я надіялась на інший результат.
Шахтар молодець, але це мене мало втішає. Знаю що це погано, але не люблю я Шахтар :(, при цьому звичайно я не хочу щоб вони програвали на європейському рівні. Зате до Дніпра також душа лежить :).

Багато хто запитує мне про канадський декрет і виплати при народженні дитини. Тому я вирішила про це все написати тут.
Я, як працююча і виплачуюча Employment Insurance зі своєї зарплати( здається це 1.80% з перших 40 тисяч річної зарплати і є обовязковим до виплати), мають право на maternity leave. Також Влад і я маємо право на parental leave, з тієї ж причини.
Maternity leave- це 17 тижнів, дають саме при нарожденні дитини, тільки матері. Можна брати не раніше ніж 17 тижнів до родів ну і не пізніше ніж самі роди.
Parental leave- це 35 тижнів, можуть брати рідні батьки чи ті що всиновили дитину до року, можуть брати що матір, що батько, але в сумі на обох- 35 тижнів. Можна брати з перервами, починати не пізніще ніж 52 тижні від родів.
В сумі Maternity+Parental Leave повинні бути не більше 50 тижнів. Сумма, що виплачується рахується дуже хитро, залежно від зарплати, але максимум що можна отримати $423 per week, до податку. Тобто я отримуватиму десь 1500 в місяць на протязі року. Не багато, але хоч щось.
Все це виплати від держави по своїй суті, ще моя компанія виплатить мені одну тижневу зарплату як подарунок, але це просто добра воля моєї компанії, а зовсім не правило. За законом вони просто зобовязані мене прийняти назад.
Ще від держави дитина до 18 років буде отримувати десь 100 доларів щомісяця. Сума звичайно смішна :). Але вона б була б більшою, якби у нас з Владом були погані зарплати. Як би ж ми не працювали взагалі, то отримували взагалі досить нормальну допомогу.
Так що я планую взяти рік декретного, Влад брати не буде, все-таки в нього більша зарплата, а максимум то той самий :), просто візьме тиждень чи два звичайної відпустки щоб допомогти нам одразу після родів. Поки плануємо що наші батьки на роди не приїдуть.
А взаналі дитина в Канаді- це дорого :)і допомога від держави для тих, хто і сам нормально заробляє, є мінімальною.

Сьогодні з компанією знаняла на екскурсію на завод Тойоти, що знаходиться в 20 хвилинах їзди від нас. Причому вибралась ми на цю екскурсію в середині дня, можна сказати в обідню перерву, от вам і капітілізм :), обідні перерви по 2,5 години :). насправді ми потім довше попрацювали, на півгодинки :).
Сам тур дуже цікавий. Спочатку нас провели в Visitors Centre, там ми подивились на моделі що сходили з конвеєра за весь час існування заводу, можна залізти в середину і все помацати :). Прикольно що вони зберегли першу машину що випустили, це Toyota Corolla 88 року. Потім показали 10 хвилинний фільм про завод та його історію. Після цього забрали в нас всі фотики :(, посадили на спеціальний електропоїзд, наділи на нас наушники і окуляри і повезли по всьому заводу. Дуже багато всього автоматизовано, розміри заводу вражають.. Але особливо вразила чистота і впорядкованність. Прикольно було побачити як тестують машини, наприклад тримають 8 годин під потоко води.
З цікавих фактів про завод- випускає Corolla, Matrix and Lexus RX330, причому є єдиним заводом що випускає Matrix and Lexus RX330 для всієї Пінічної Америки. Кожних 50-70 секунд виходить нова Corolla і Matrix і кожних 2,5 хвилини-Lexus RX330. Всього 5 тисяч працівників.
Нас було всього 10 чоловік, екскурсовод дуже цікаво і весело все розповідав, ще й потім довго відповідав на питання. При цьому всьому екскурсія безкоштовна.

Владлен залишився задоволеним тим, в яких умовах збиралась наша Corolla :). А я вирішила, що коли до мене в гості приїдуть братики чи татусь, то обовязково звожу їх і туди .
В коментарях пару фоток з Visitors Centre.

Вчора їздили на Ніагару, в цирк з красивою назвою Avaia.
Всі називають цей цирк російським, воно і не дивно :), гляньте тільки на прізвища артистів :
http://www.cirqueniagara.com/performers.htm

Виступ дуже сподобався. По складності трюки все-таки програвали Київському чи Московському циркам, да і взагаі тут фактично були тільки різні акробати і наїздники на конях. Але все було настільки продумано, унікальні костюми і музика, освітлення, переходи між номерами... Було відчуття ніби втрапив в зовсім інший , невідомий казковий світ. Я б назвала це театром-цирком.
А найбільше сподобались Атланти( доречі українці :))і трюки на конях. Трюки на конях взагалі було найкращим виступом що я бачила з конями.

Ми доречі якось минулого року ходили на окреме кінне шоу, теж було сподобалось. Там були представленні коні тільки однієї рідкої породи - Lipizzaner Stallions . Надзвичайно красиві коні- http://en.wikipedia.org/wiki/Lipizzan, а як танцюють! Але все-таки вчорашні наїздники справили більше враження, були моменти коли я по-справжньому затримувала дихання :).

О, і ще вчора була акція, всім хто купляв білети, оплачувалась вечеря( вірніше не вся, а тільки 25 доларів знижки на людину давали, хоча реально можна і в цю суму вкластись) в досить непоганому італійському ресторанчику. Так що ми ще і гарненько повечеряли :).

Якщо хтось не зрозумів з попереднього запису чи ще не чув від мене особисто, так, я- вагітна , 17,5 тижнів. Ми все таки вирішили вступили на цей тяжкий шлях батьківства. Просто боялись летіти на Україну без вагітності :), а то шо мої батьки, що Влада про це тільки і мріяли, як могли нам натякали. Та що там натякали, погрожували :). Так що під тиском суспільства, під тиском цифр "30" :) я здалась :), за мною не втримався і Влад :).

Щоб одразу попередити питання:
Почуваю я себе чудово, дитина розвивається прекрасно.
Поки не знаємо хто буде, чи хлопчик, чи дівчинка, але для нас це немає значення.

Ми дуже любимо нашу квартиру і будівлю, а собливо вид з вікна і гарне розташування- і центр, і парки поряд, взагалі район красивий. Да і просто звикли ми :). Але ця квартира односпальна, тобто двохкімнатна. Хоч при цьому вона і велика, приблизно 70 км метрів, для нас двох її вистачало і друзів було де прийняти. Зараз же, в звязку з малечею, що почала вже трошки пишатись в моєму животику і вимагати місця і собі :), ми вирішили що нам потрібно більше. В результаті обговорень з Владом зійшлись на ідеї рентувати будинок. А в результаті багатьох переглядів вже і вибрали його, підписали договір. Так що з першого листопада ми житимемо на новому місці. Будинок великий, симпатичний і в іншому, але теж дуже хорошому районі. Надіюсь ми там будемо такими ж щасливими як і тут :). Єдине що погано- я ненавиджу переїзди!!!

Лінуюсь якось писати, не має натхнення :).
Насправді якось спочатку після поїздки на Україну знову втягувалась в канадське життя + трошки хворіла + роботи куча + особистих новин багато.
Як зїздили на Україну, так мені добре там було, друзі прийняли як ми нікуди і не відлітали ніколи, стільки кохання і уваги від рідних... Прийшли думки, а чи правильно ми зробили, що імігрували, чи може варто повернутись. Але ось пройшов місяць з того часу як повернулись, і я розумію, що все-таки мій дім вже тут. Звичайно за Україною я завжди сумуватиму і відвідуватиму її, але жити я поки хочу саме тут.

Багато фоток

Як я вже писала, в принципі в Канаді можна знайти майже всі такі самі продукти, як і на Україні. Але все-таки є деякі, яких немає :(. Наприклад, непастеризоване молоко. Тут є різні види молоко, з жирністю від 0% до 3,75%, ванільне, соєве, кокосове :), але свіжого, непастеризованого не знайти ні на якому фермерському базарчику. Адже в Онтаріо взагалі продавати необроблене молоко не легально :(.
А ще тут білі гриби, підберезовики чи лисички можна купити тільки сушеними чи маринованми, і то в польсько-українських магазинах, місцеве населення наївно рахує, шо парниковий шампіньйон- це смачний гриб :).
Так поки я була в батьків, як вже я відірвалась :). Молоко пила літрами, нормальними жареними грибами відїдалась, мед з вощини їла :).
Ось доречі мої тато і мама дивляться до пасіки, доці кращу рамку з медом вибирають :):
[525x700]
Я доречі контрабандою провезла домашнього меду до Канади , тут він звичайно є, і непоганий, але Марлен так просила привезти липового :)
ще фотки з грибами

http://news.online.ua/2007/06/10/215914.php
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C
http://www.castles.com.ua/kore.html
Багато фоток

За цей тиждень на роботі трошки розгребла завал після відпустки, майже вилікувалась під простуди, шо зловила в останні дні в Україні, зустрілась з багатьма друзями, роздала всі подарунки\замовлення і т.д. Так що прйшов час глянути на фотографії що ми наробили на Україні... Але нажаль фотографії зробили мало і то вони в більшості банальні або особисті, показувати їх не цікаво. Краще я тут викладу цікавіші фотографії, ось наприклад чим Україна вигідніше відрізняється від Канади :), Владлен не втримався щоб не сфотографувати:

З України повернулись, хоч і хотілось там залишитись :).
Коротко- все пройшло дуже класно. Як і планували, постарались більшість часу приділити рідним, адже за ними найбільше скучаємо. Спочатку ми 2,5 дні провели в Києві, потім з моїми братиками вилетіли до Сімферополя, де нас зустріли і відвезли на дачу батьків Влада. Там, за 30 км від Севастополя, прямо на березі Чорного моря я провела 6 днів, а Владден 12. Але відпочивали ми на дачі не тільки з Влада батьками і моїми братиками, а ще з друзями: Льонею і Мілою, Лексиком і Оленкою, малим Захариком. На один день приїзджав і гості і Саня Татура з Ірою, вони також в цей час відпочивали в Криму. Так що було дуже весело :).
Після короткого морського відпочинку я з братиками вилетіла до моїх батьків, а через деякий час до нас приєднались Влад і його батьки. Тут ми вже насолоджувались збором грибів, свіжим молоком, медом з власної пасіки і т.д. :).
Три тижні пролетіли непомітно, в суботу вечором перед відльотом ще зібрались з компанією друзів в Києві, а в неділю зранку вже мчались в Бориспіль :(.


Фотки потім.

Речі спаковані, в квартирі майже прибрано :), і через 3 години ми виїзджаємо до аеропорту. А завтра в цей че час ми вже будемо в Києві !!! Навіть якось не віриться...

Знайшла на Flickr непогану групу фотографій з наших "двох в одному" містечок, Kitchener-Waterloo. Кому цікаво про містечка- http://en.wikipedia.org/wiki/Kitchener-Waterloo

А фотографії- http://www.flickr.com/groups/kwontario/pool/, http://www.flickr.com/groups/waterloo/pool/, особливо мені подобаться фотографії з мого улюбленого парку- http://www.flickr.com/groups/waterloo_park/pool/

Ось ще:
http://travel.webshots.com/album/82579038aVWbGF
А ось фотографії зі спутника якраз нашого будинку( він -висотка, що ближче до Брансвік)- http://maps.google.ca/maps?q=Kitchener+Waterloo&hl...456&spn=0.002289,0.004549&z=18

Випадково знайшла блог сім'ї американців які саме в процесі всиновлення українських дітей - http://melissadrew-adoption.blogspot.com/
І як виявилось подібних історій дуже багато- http://ukraine.adoptionblogs.com/index.php/weblogs/ukraine-adoption-blogs-1997-2005
In 2005, U.S. citizens adopted approximately 821 children from Ukraine.

Всім хто любить фотографію, дуже рекомендую проглянути розділ "Избранное" зі щоденника http://rykun.livejournal.com/

І ще фотки з тваринами з того ж парку.
Одного дня на пляж приходив хлорець з двома дуже красивими собаками, однієї породи(нажаль не знаю якої), але різного кольору і віку. Коричнева була помітно старше, а чорна активніша. Так ось, він кидав в воду одну палочку, за якою кидались обидві собаки, звичайно чорна опинялась біля палочки швидше. Але саме цікавіше починалось потім, коричнива на півдорозі до сущі починала забирати палочку в чорної :). Як правило закінчувалось все мирно і полюбовно, вони разом несли палочку господарю:

Ще з того ж парку, черепаша, що виповзла на дорогу:
[699x421]

Доречі черпаху на дорозі помітив народ, почав турбуватись, щоб її ніхто не переїхав, покликав працівника парку, який довго і терпляче зганяв її з дороги палочкою. Ні, я мабуть ніколи не звикнусь з місцевим відношенням до тварин :).

Влад годував бурундукових білочок черешнею, а за це вони йому позували :)( фотографія з того ж Bruce Peninsula парку):
[699x447]

1 липня був День Канадиі ну і відповідно аж три дні визідних, ми відпочивали в дуже класному парку, 3,5 години від нас на північ. Сама місцевість це вузький, довгий півострів ( http://maps.google.com/maps?hl=en&q=Bruce+peninsul....646653,20.390625&t=k&z=6&om=1) що врізається в одне з Великих озер- Гурон. І якраз побережжя там дуже красиве: скелі,багато каміння, дуже чиста, хоч і холодна, вода неймовірних відтінків. Ось наприклад таких:
[700x525]

Хоч з погодою нам не дуже повезло, було досить прохолодно і навіть дошик намагався капать пару раз, все одно залишились незабутні враження.

Фотографії тут, частина з них зроблина Машею і Дімою на їх фотик, частина мною на мій і Владом на відповідно його -

Bruce Peninsula National Park