Вчора дочитала одну книжку, художню, на російській, давно я вже не читала на російській. Книжка не дуже сподобалась, мені якось все тяжче і тяжче вгодити :), чи то я помінялась, чи то сучасні автори погано пишуть, чи просто погано вибираю.
Але була в тій книжці одна фраза яка мені дуже сподобалась - "Боже, помоги мне быть таким, каким меня считает моя собака!".

Період спеки і ягід, а значить і молочних коктейлів.
Рецептів і співвідношень є багато, один із самих простих і мій улюблений-
----
2 долі молока
1 доля ягід
1 доля морозива
І збивати в блендері\міксері.
----
На 4-х людей гарно підходить одна доля = одному стакану чи 200 грам, але брати за долю можна буль-яку величину, побільше чи поменше, просто приблизно зберігати пропорції.
Взагалі їх часто готують із соком чи сиропом, але я саме люблю з кусочками ягід. Ягоди майже будь-які, полуниці чи малину, лісові чи черешню, головне щоб вони були стиглими і соковитими.
Смачніше із простим натуральним морозивом чи промбіром, але хто слідкує за фігурою, то можна замінити на обезжирене морозиво чи морожений йогурт, чи навіть молоко взяти соєве. Ще ягоди можна замінити бананом.

Також я люблю кавовий фраппе, самий простий рецепт: 2 стакани охолодженої кави( хто любить солодкий то з цукром), 1 стакан молока, багато кубиків льоду( теж десь стакан) і все збити.

Мабуть якби курила, тоб кинула б після цієї- http://www.youtube.com/watch?v=vrFnnUsfWvw&feature=related
А ще сподобалась ось ця- http://www.youtube.com/watch?v=mjnlQz0XzMA
гарний, веселий спосіб привернути увагу жінок до такого важливого питання як рак грудей.

Данилчин перший виїзд на природу з палатками :

camping at Presquile Provincial Park, July 5-6, 2008
Народ з України прошу не лякатись :), ми виїзджали в дуже цивілізоване місце, з душами з теплою водою і без ведмедів :).
Данилці дуже сподобалось, вів себе просто ідеально. Звичайно всеодно з малечею не так просто відпочивати на природі, хоча б постійно слідкувати щоб був не на сонці і щоб комарики не покусали, але Данька в нас єдина дитина на компанію, тому мене повністю звільнили від турбот типу готування їжі, ще й Даньку розважали :).

Побачила цю фотку:
[500x350]
і захотіла собі таку взуванку!
Навіть найшла сайт конмпанії, що їх випускає- http://nat2.wordpress.com/collections/collection/
Але в Північній Америці вони поки не продаються, онлайн магазина на сайті немає поки і взагалі боюсь що вони занадто дорого коштуватимуть :(.

[620x639]
На днях вечеряли з друзями на вулиці, на нашому задньому дворику. З цього приводу вуличний простий пластиковий столик вирішила прикрити скатертиною і порилась в запасах, шо я конфіскувала :) в моєї мами і тьоті. Річ в тім що в них багато льону і вишивки, рушників і скатертин лежить, так вони поділились зі мною в мій останній приїзд додому. І дійсно знайшлась симпатична скатертина, що ідеально підходила на столик. Але що мене вразило в ній, це етикетка. Я знала шо мамині і тьотині запаси формувались ще в радянські часи, але 1973 рік! і вартість 3-90 :).

http://www.youtube.com/watch?v=uCp4KFhY0FM&eurl

тільки Мінськ і підлодка :), до того ж гімн Росії :).

А взагалі тут акценти широко використовують в рекламі, особливо по радіо. Наприклад спортивні машини часто рекламують мужчини з легким іспанським акцентом, а горілку - народ з російським акцентом :).

А народити Даньку було варто хоча б для того щоб почути як Влад співає дитячі пісеньки! Співає він їх малому тільки коли думає, що я не чую, але я підслухала вже кілька раз :).
І в мне і в Влада з голосом і слухом не дуже, вірніше зовсім погано, але малому подобається :).

У Влада було 4 дні вихідних, перше липня - День Канади, а понеділок він просто взяв вихідним. Для мене це було справжньою відпускою. Ми не робили нічого особливо, нікуди не поїхали, просто ходили в гості,грали в теніс, гуляли в парках і т.д., але Влад багато бавився з малим, ми готували разом їсти, багато розмовляли. Для мене це вже свято :).
А ось яку я картину застала одного ранку на задньому дворику:
[699x466]

Это цитата сообщения BowHunter Оригинальное сообщение

САМЫЙ ПОЛНЫЙ СЧЕТЧИК ЧЕЛОВЕЧЕСТВА ))))

Очень занятная флешка. В реальном времени она отображает статистику всей нашей планеты: сколько человек в данный момент, день, месяц, год родилось, умерло, сколько денег потрачено на военные нужды, сколько автомобилей произведено и много другой статистической информации.

Это цитата сообщения Annataliya Оригинальное сообщение

Закарпатский общепит

Давно уже хотела поведать вам о том, чем, собственно, и как кормились мы, пока путешествовали по Закарпатью.
В общем, типичная закарпатская едальня называется колыба. Откуда пошло такое название, я не знаю, но раньше колыбами назывались небольшие деревянные домики в горах, где местные крестьяне готовили сыры и прочие молочные продукты. Путники, когда проходили мимо этих колыб, всегда могли попросить у крестьян еды и воды, и те им не отказывали. Но сейчас традиционные сыры в колыбах хранят исключительно редко. В большинстве же своем там теперь размещаются кафе.
Вот, как выглядит современная колыба!
[700x525]
Продолжение здесь!!!

Останні поповнення до Данилчиної відотеки :):
"танці"- http://www.youtube.com/watch?v=ER4knSCnHKA
"тяжко трудимось щоб перевернутись"- http://www.youtube.com/watch?v=ufpaleaCXLE
"з неваляшкою"- http://www.youtube.com/watch?v=TgwsVdfljPQ

Это цитата сообщения lj_exler Оригинальное сообщение

Уважаемые беременные


рубрика : картинки

Это просто пять баллов! И ведь реальное объявление...

http://exler.ru/blog/item/5664/

Як я вже не раз згадувала, навколо наших містечок дуже багато ферм, і саме меннонітських ферм.
Виглядають ці ферми дуже мило, як з минулого століття, з полями фруктів і овочів, з дворами повними дітей, з собаками не на привязі, з курами не в клітках, з жінками в хустинках і платтях, що закривають руки і ноги, з мужчинами в брилях і на кіньських бричках. В радикальних меннонітів взагалі немає електроенергії і техніки, в решти- їх самий мінімум, і тільки для роботи, а не для розваг. Звичайно всі подукти вони вирощують без використання або з мінімум хімії. Тому я так і люблю купувати саме в меннонітів, на базарі чи ше краще прямо з ферм.
Ось вчора ми їздили на одну із таких ферм, за яйцями і збирати полуниці( або як називають її в мене на батьківщині польським словом "трускавки"). Суть процесу проста- збирай і плати на виході по вазі зібраного. Ціна фактично така сама як на базарі за вже зібрану, але ж то не так цікаво, це скоріше як розвага :).
Фотоісторія про Даньку і ягоди- http://picasaweb.google.com/Daniel.Rudenko/PickYourOwnStrawberry

Виявилось що в сидінні дома з малям є куча плюсів, одним із них є можливість гуляти на вулиці в робочий час годинами. Особливо цей плюс відчувається в такі дні як сьогодні, з температурою +25 і легеньким вітерцем.
Можна пройтись по тінистим вуличкам, подихати ароматами жасмину і троянд, понасолоджуватись посмішкою сина. А коли малюк засне, то сісти в парку під деревом, попити зеленого чаю і почитати газету.
Такими темпами мені не захочеться повертатись на роботу :).

[466x699]
Ось що в мене дозріло на задньому дворику, сунички! саме сунички( земляника), а не полуниці( клубника). Їх мало, десь півлітри, але не в кількості ж справа :).
Взагалі в Канаді рідко хто садить на своїх двориках щось їстивне: фрукти, ягоди чи овочі. По-перше, мало місця, по-друге, потрібно вкладати багато праці, а коштує все дешево, по-третє, прийдуть білки і зайці і все зїдять :). Садять щось корисне як правило тільки імігранти, в нас в крові закладено, дачами :). Господарі нашого будинку, сербка і боснієць, теж посадили пару різних кущиків і ці суниці.

Коли я приїхала до Канади мені дуже не подобались місцеві "malls" (величезні, як правило одноповерзові будівлі з кучею магазинів в середині), виглядають вони всі на одне лице, сірі коробки з широкими проходами, з харчовими куточками, з величезними парковами перед ними. Вони звичайно зручні, але набагато приємніше було ходити по унікальним маленьким бутікам в ценрі міста. А зараз я люблю ці моли :), адже всі вони обладнані зручним доступом для інвалідних крісел і колясок. І в середині них є спеціальні "family room"( кімнати для матері і дитині), з спеціальними кріслами, де можна малого погодувати, зі спеціальними столиками, де поміняти підгузник і т.д. Ну і всі магазини зібрані до кучи, за один заход можна купити все необхідне. Тобто все продумано, щоб матусі приїзджали, проводили багато часу і тратили свої грошики :). І дійсно в робочий час, особливо в погану погоду в цих магазинах мабуть до 50% покупців це мами з малими дітьми, інколи ходять цілими групками. Я стараюсь не зловживати, рідко туди їздити, не рахую що малому і моєму гаманцю це корисно :), але гарно мати таку можливіть- купляти в зручних умовах, зі спокійною дитиною :).

І так в Канаді все продумало для зручності інвалідів і дітей в колясках,в всякому випадку в нас в містечках, всюди спеціальні зїзди з тротуарів, в більшості точок спеціальні двері, автобуси без сходів і приспускаються до рівня тротуара, щоб було зручно заходити, а в середині них спеціальні сидіння, що піднімаються, щоб зручно було розмістити коляску\інвалідне крісло.

Данилко на минулому тижні навчився перевертатись з живота на спину, зі спини на живіт він вмів ще раніше, дуже радіє своєму новому таланту :), крутиться так і сяк, в результаті гарно переміщається. Ще крутиться навколо своїх осі і намагається повзати, ну до нормального повзання звичайно ще далеко, але дистанції в півметра за кілька хвилин просовуються :). Кожен ранок знаходжу його в все цікавішому положенні :).
А ще він намагається все, що вдасться дістати руками, донести до рота і спробувати на смак. А перед тим перевірити, чи не розривається ця штука на частини.
Позавчора можна сказати випросив в мене іграшку :). Гуляючи по відділу дитячих іграшок я підняла з полиці мяч, Данилко одразу це помітив, випустив іграшку, якою грався, з рук і почав дуже уважно слідкувати за мячиком очима і навіть розмовляти до нього. А коли ми вийшли з магазину і я дала мячик Данилці в руки, він почав його трусити( мячик спеціальний, з пластику, з дирочками і з ще одним мячиком в середині) і сміятись. Коли ж я помітила, що він хоче його облизати і почала забирати, так Данька почав сердитись. Вже проявляє характер :), здається мені потрібно вчитись як відмовляти своїй дитині, бо поки я на це не здатна :).
Посміхається далеко не всім чужим, може навіть заплакати спочатку до незнайомого, потрібно хвилин 5, поки звикне ; хоча дітей дуже любить і на диво чоловіків любить більше ніж жінок. Коли бачить себе в зекрало, кожен раз посміхається, інколи навіть соромязливо відвертається :). Сміється кожен раз коли цілую в живіт і катаю його на своїх колінах, а інколи сміється з чого попало, Влад показував йому знак "roll"(крутись), Данька як почав заливатись, не міг зупинитись.
Інколи вимовляє склади, "бу","ва","га","ма", раз заплакав і при цьому вигукнув "мам". Звичайно це не несло ніякого значення і може взагалі мені вчулося :), але я чуть не розплакалась :). Цікаво, шо буде коли він свідомо звернеться до мене "мама"? я мабуть помру від щастя :).
І взагалі я почуваюсь дуже щасливою, інколи настає відчуття "абсолютного щастя" і "ідеального моменту", коли хочеться щоб світ завмер і залишився таким назавжди. Можливо це ще гармони :).

Сьогодні збирались з народом, з яким ходили на курси для вагітних, по підготовці до пологів. Прикольно було всіх побачити без животів :).
Коли ми ходили на курси, всі дівчата планували народжувати без обезболюючого і це було однією із причин, яка допомогла мені народили без епідуралки, мені було просто соромно здатись, коли всі народжують натурально. Але на практиці виявилось, що тільки я і змогла народити так, решта пішли на обезболююче і серед нас було навіть 3 кесеравих. Хоча звичайно мені відносно повезло, в декого просто вибору не було :(. Але як би там не було, ось що вийшло в результаті наших старань:
[700x240]

На минулі вихідні по пагорбам наших провінційних містечок катався не зовсім звичний велосипедист, до нас був завітав Lance Armstrong. Просто проходив велосипердний пробіг, ціллю якого було зібрати кошти для місцевого ракового центру.
Кількість місць в забігу була обмежена- тільки 40 чоловік, кожен повинен був зібрати або дати своїми 25 тисяч. Недешево коштує покрутити педалі поряд з легендою :). А пятірка тих, хто зібрав\вклав найбільше грошей навіть мали можливість посидіти з Ленсом за одним столиком під час святкової вечері.
Організував цей пробіг RIM co-CEO Jim Balsillie( він є другом Амстронга), також брав участь і є в мене така підозра що він ввійшов в ту першу пятірку :).