Мала тільки що дуже позитивний досвід з Аеросвітом. Хоча вчора їх майже матюкала :).

Почну з вчора. Купляла онлайн білети Сімферополь-Київ. З самих перших кроків сайт не вражає: на одній сторінці намішані 3 мови, не все зрозуміло, security certificate expired. Хоч всередині процесу є приємні сюрпризи-наприклад можна вибрати місця, не всі сайти це дают. А особливо мені "сподобалось" в кінці- пропонують або відправити звичайною поштою або отримати в їх офісі паперовий білет. Хоча я ж купляю так називаємі eTickets . Ну думаю, може це як додаток, тим хто хоче і паперовий квиток, хотіла пропустити- не дає, вибрала офіс, думаючи що в офіс то ніхто не піде, мені буде достатньо тих, що електронною поштою. Заплатила. Прийшло підтверження броні і оплати, навіть місця підтвердили. Але білети все не йдуть, а в підтверженні броні знайшла "цікаві рядки":
1."До оформления билета цена не гарантирована." Але ж я заплатила?!!
2."Билет:Получение бумажного билета в аэропорту Киев". Але ж ми летим із Сімферополя до Києва?!

Сьогодні, так і не дочекавши білетів електронною поштою, позвонила.
Налаштувалась на нервову розмову. Приготувалась посилати свого брата в їх офіс. А вийшло все дуже швидко і приємно. Три хвилин розмови з дуже вічливим молодим чоловіком, отримала білети і навіть вибачення! :).

А саме приємне із всього цього процесу- це ціна- $ 11,40 за білет, податки включені ( власне тариф 4+різні збори і податки 7,40). Скоріше всього літак буде йти з запізненням і т.д. Ми минулого року по Україні літали Міжнародними Авіалініями України, ціна навіть дорожча була :)( десь 40 -50 баксів за людину, але це і серпень був), із трьох вильотів два йшли з запізненням. Хоча за більше ніж 3 години запізнення на один рейс нас навіть погодували в аеропорту. Але літаки нормальні, і за 1,5 години льоту навіть годують і газети роздають. І як там не було, це краще ніж поїздом! :).

Короткі новини:

В ночі до нас дійшов шторм Айк. Добре, що карибські урагани доходять до нас дуже рідко і то в вигляді сильного теплого дощу. Так що в нас в ночі було +21, а зараз +27.

В Данилки вчора прорізався перший зубчик. А пара йому поки десь загубилась по дорозі :).

Розбираю і викладую на picasa Данчині фотки за серпень. Не можу втриматись, щоб не показати деякі тут :).
Як він перший раз їв полуниці:
2 pictures

Одна із мої улюблених канадських журналістів Margaret Wente про лідера однієї із партій:
Also, in case you doubted, Mr. Dion is extremely patriotic. We know this because in his video he says, "I love the snow." Up here in Canada, that's about as much patriotism as we can stand.
(Також, в випадку, якщо ви сумнівались, містер Діон є надзвичайно патріотичний. Ми це знаємо тому шо в своєму відео він каже" Я люблю сніг". Тут в Канаді, це є настільки партріотично, наскільки можливо.)

В Канаді скоро вибори до парламенту, почалася передвиборча компанія. Але за цим не тільки в світі уважно не слідкують,а навіть більшість канадців цього не помічають :). Бо проходить все дуже спокійно і тихо, ну трошки реклами по телевізору, ну статті в газетах, але всі вони теж такі спокійні і нудні :). Пристрасті, як в Штатах чи Україні не вирують. Спочатку мені було сумно від цього, от думаю, живемо в забитій маленькій країні, народ неактивний, світу і країні здається і не важливо хто в нас переможе і від результату нічого не поміняється. Але потім зрозуміла, шо це добре! :) Бо світу і в середині країни дійсно не важливо, хто в нас переможе і дійсно від результатів принципово нічого не поміняється, адже при будь-якому розкладі БУДЕ ДОБРЕ. Народ просто-напросто мало цікавиться виборами, тому що не боїться за своє майбутнє. Пристрасті не вирують, бо якби політики навіть хотіли, вони б не змогли знайти багато болючих тем, зіграти на якихось проблемах. В цілому країна дружна, народ толерантний і згідний з політикою держави. Крім того, фінансово люди живуть непогано.
А проблеми і відмінності звичайно є і канадцям вони навіть інколи здаються серйозними, але це вони просто недосвітчені, мало в житті ще бачили :).

Update: Доречі вибори дострокові і всім відомий результ :) - переможуть консерватори з невеликим відривом.

Это цитата сообщения lj_eprst2000 Оригинальное сообщение

Без заголовка

Сегодня оказывается какой-то спецпраздник с длинным названием, которое заканчивается на «верности». День семьи, любви и верности. Как-то так.

Вы как хотите, а я против. Кто-то один раз придумал, что 8 марта – женский день. Сами знаете, что за сумасшествие случается в это число. Цветочные и парфюмерные магазины делают годовую выручку, как шиномонтажи в первый снег.
23 февраля торговцы бритвами для щетинистых подбородков греют руки.
После 14 февраля владельцы заводов по производству сердечек покупают себе квартиры в центре города. И детям своим сразу тоже покупают. И говорят, наверное: «Ну вот в следующем году куплю тебе еще одну квартиру в центре города. Можно даже другого города. Подожди до 14 февраля».

У меня лично 8 марта каждый день. И мне нравится, когда мужчина небритый (поэтому празднование 23 февраля ежедневно я выгодно избежала). Теперь получается так, что 8 июля каждый год мы будем празднично хранить верность. Давайте еще сделаем этот день выходным. Все, как мы любим.

По телеканалам во всех ток-шоу сегодня были торжественно представлены многодетные. У кого девять, у кого одиннадцать детей. Матери-одиночки со всеми детьми не успевали прыгать с канала на канал в одних и тех же халатах. Я прямо виииижу редакторов этих передач, которые курят сигареты и говорят на планерке: «Так, ну что у нас. 8 числа первый раз празднуем День семьи, любви и верности. (Затягивается сигаретой). Значит, многодетные матери. (Выпускает дым). Пара историй про любовь с соплями. Коля, ты еще поройся в архиве, надо что-нибудь такое найти. Про сопли до шеи. Катя, с тебя, значит, звезда со счастливой любовью. И пусть они ребенка своего еще в студию принесут. Ну и спеть в конце кто-то должен». – «Виктор Сергеевич, тогда звезду лучше брать поющую, так сэкономим». – «Правильно думаешь, Катерина, молодец. Ищи нам певца, звони в пиар-отдел».


А мама моя говорит сегодня (она в роддоме работает): «А у меня женщина отказалась от двойни. Да. 36 лет ей. Уже есть дочка, восемь лет девочке». Моя мама умеет лечить людей, которые не могут сказать, что у них болит, потому что им всего несколько дней. А мама знает. Помимо этого в ее обязанности, как заведующей отделения, входит разговаривать с женщинами, которые отказываются от своих детей. У нее свои слова и методы, это непередаваемо в тексте. «А я ей говорю (продолжает мама) как же вы от них откажитесь?» - «Понимаете (отвечает женщина) я ничего не смогу им дать. А так их возьмут люди и воспитают нормально, будут любить, как своих». «А вы знаете (опять мама), что обычно не берут двоих детей сразу? В 99% пара усыновляет или удочеряет одного ребенка. А по нынешнему закону двойню или близнецов нельзя разлучать. Особенно, если это разнополые дети. Они могут встретиться, может быть инцест. В общем, нельзя по закону». Женщина пошла думать на пару дней. А сегодня все равно отказалась. Говорит, думала, что мужчина женится, а он не женился. Сказал: «Да это не мои дети! У нас в роду вообще двойней не было!»

Я слушаю маму и молчу. А она продолжает: «А недавно девочка восемнадцатилетняя отказалась от сына. Я с ней и так, и так… А она смотрит и говорит: «Вы знаете, что мой папа глава такой-то области? А мама работает в таком-то ведомстве. Они уважаемые люди. Вы понимаете, я не могу». – «А родители знают, что ты отказываешься?» - «Мама знает» - «А папа?» - «…» - «Значит, папе боитесь сказать. Как же у такого человека дочь не замужем родила, да?» - «…» - «И из-за этого ложного стыда ты отказываешься от ребенка?» - «…» - «Ты только одно скажи. Почему ты не сделала аборт?» - «Да что я дура, что ли? Это же опасно для здоровья. Вдруг детей не будет».

А потом мама еще говорит. В ее отделении недавно родила девочка. Девочке 25 лет, у нее олигофрения. Пришли родители, они же являются опекунами. Мать плачет, отец скулами водит. Нормальные здоровые люди, так получилось, что дочка такая родилась. Занималась в своей специальной школе, там с мальчиком познакомилась. Лет им по 25, но развитие на 10. Все знали, что у них связь. Врачи сказали, что при таких заболеваниях у обоих как минимум бесплодие и вообще волноваться не надо. Объясните, мол, про презервативы.

Мальчик родился. Небольшой, но здоровенький. Девяносто процентов, что у него то же самое, что и у родителей. Пришли новоиспеченные бабки, деды. Плачут. Пишут заявление, что будут отказываться. Им до пенсии осталось недолго, ее одну тянут всю жизнь, простые люди, тысячи долларов не получают. У девочки этой пенсия всего три тысячи по инвалидности. Куда еще-то брать? Мы помрем на кого этих троих оставлять? Она же ни взять ребенка не может, ни завернуть. Это опять все на нас. А мы и так всю жизнь!!!... Куда мы его возьмем???

Взяли.

Мама рассказывала, что они сначала все ж таки написали заявление. А потом мама (которая молодая мама) пришла к дверям детского отделения, стоит и воет. Говорит не очень хорошо, а Читать далее...

Я останнім часом багато купляю\бронюю через інтернет. І як тільки ти надав компанії свою інет-адресу - це все, рахуй на тебе повалиться спам, про іїх унікальні знижки\акції . Я звичайно маю окрему адресу для таких цілей і завжди уважно в опціях вибираю що не хочу отримувати їх пропозиції( як правило маленький, непомітнитний check box :)), потім відписуюсь від розсилок, але деякі компанії знаходять цікаві маневри, ось приклад.
Бронювала готель через один із сайтів, вибрала що не хочу отримувати новин від них а вони прислали "Thank you, but we think you forgot something. We've noticed you haven't subscribed to our email program, but there's still time to sign up. " :). Ще часто шлють"подяки" за те що щось в них купили, ну і звичайно пропонують в вигляді подяки якісь знижки :).

І ще дуже популяний метод збору імейлів - проводять акції, можеш щось виграти, але просять розіслати новину 5-тьом друзям :)

В Канаді\Штатах є багато цікавих методик просунення товару, можливо вони і не нові, але я їх вперше побачила саме тут. І дуже багато людей на них ведуться :). Методик дуже багато, але ось що згадалось і з того що не зустрічала в Україні:
1. Різні види хитрих знижок. Звичайно знижки завжди приваблюють покупця і вони тут дійсно є часто і великі, особливо часто на суму( чим більше купиш- тим більша знижка), але також часто знижки подаються більшими ніж вони насправді є. Ось конкретний приклад. Магазин ( інтернет і так) дитячого одягу продає відповідно одяг :) і періодично проводить акцію, що коли ви витрачаєте в них 50 баксів то отримуєте купон на 25 баксів( якщо купуєте на 100 то отримуєте на 50 і т.д) і потім цим же купоном можна в них заплатити. Звучить як 50% знижка, чи не так? але насправді щоб використати купон на 25 баксів, знову ж потрібно купити на 50, тобто насправді знижка 25%( адже в сумі потрібно купити на 100). Ну і звичайно цей купон має обмежений термін дії, кілька конкретних днів :).
2. Популярний продаж в кредит( не на кредитну картку, це само собою), а кредит магазину, виплачуєте поступово. Кредит я бачила і в Україні звичайно, але тут він часто особливий, наприклад купляєте зараз, а перші виплати тільки через рік чи два. Таке собі дозволяють як правило великі мережі магазинів, часто популярне через магазинів меблів( мабуть тому що люди часто купляють меблі в новий будинок :)). Але магазини не втрачають на цьому, бо ціна дорожча+ за послуги беруть+ проценти по кредиту, якщо невчасно платиш.
3. Дають щось "безкоштовно" чи ви отримуєте шанс на знижку. Наприклад "якщо ви купите в нас на 50 доларів косметики , то маєте шанс купити косметичку за 2 бакса, хоч її звичана ціна 10 баксів" .
4. Приваблюють дуже дешевою підпискою чи навіть безкоштовною на деякий період, але коли ти її оформляєш маленьки буквами :) написано, що ти автоматично підписуєшся на довший термін, і вже далі тобі йтимуть журнали за нормальною ціною. Ти можеш отримати перший термін задешево і вотім відмовитись від подальшої підписки, але в конкретний проміжок часу і по телефону. Я ніколи такого не пробувала, але кажуть що відмовитись не так просто, потрібно повисіти на телефоні, тебе вмовляють і т.д. Подібні методи також часто використовують спортклуби , надавачі різних послуг.
5. Коли бронюєш готелі дають ваучер на бензин( ну звичайно тільки на деякі готелі, дорогі, і ваучер на дорогі мережі бензоколонок :)) . Але при сучасних цінах на бензин дійсно хороший метод щоб зацікавити людей подорожувати :).
6. Різні системи балів\накопичень. В Україні я бачила тільки картки від конкретного магазину, які дають право на знижку( і часто залежать від загальної суми покупок за якийсь проміжок часу). Тут же існують цілі системи( працюють одразу в кількох мережах магазинів) і надають не знижки, а ти накопичуєш бали і можеш цілі бали витратити на товари чи послуги.

Може потім ще щось пригадаю .

Это цитата сообщения yesmish Оригинальное сообщение

X+Y=?

На lepra.ru вычисляют происхождение некоторых известных персонажей шоу бизнеса, политики и кино.
Есть очень удачные находки.

[600x201]
[показать]paldies

[600x189]
(с)cyberflipper


... [показать]
[показать]akopyan

[показать]
(с)vince_vega

[показать]
(с) vince_vega

[500x113]
(с)jellycat

[показать]
(с)askent

[показать]
(с) kuznetsoff,

[показать]
(с)kuznetsoff

[показать]
(с) Ariil

[показать]
(с) freddie

[показать]
(с)kuznetsoff

[показать]
(с)kuznetsoff

[600x180]
(с)hmuroyesolntse

[показать]
(с)hmuroyesolntse

[показать]
(с)hmuroyesolntse,

[показать]
(с)Gofer

[показать]
(с)Tarry

[показать]
(с)cyberflipper

[показать]
(с) f3lix

[показать]
(с)cyberflipper

[показать]
(с)Gofer

[показать]
(с) Radagusik

[показать]
[показать]paldies

[показать]
(с)printf

Читать далее...

Ми також відвідали і Монреаль. Багато писати про нього ліньки, крім того і так стільки вже народ наспамила :).
Можу тільки сказати що це відвідування було зовсім іншим, ніж попередні, вперше відвідали ботанічний сад, Biodome ( місце де відтворені 4 екосистеми, особливо цікаво дивитись на пінгвінчиків ),і всі місця де гарно гуляти з коляскою :). Цей раз ми лягали спати в 11 вечора, зустрічались з нашими монреалівськими знайомими за сніданком в кафе о 9 ранку, їх дворічна дочка Рашель відмовлялась їсти їжу, розлила молоко, а наш Данька ліз до мої млинчиків, розкидав ягоди з татової тарілки і взагалі капризуляв :(. А ще здається недавно( в наш перший приїзд до міста) ми гуляли з ними до ранку, пили свіжезварене пиво чи слухали дуже красивий голос кубинки під мохіто в джазовому клубі. Але я не жалкую! :).

Зараз в Пекині змагаються спортсмени-інваліди, що заслуговують ще більшої пошани, ніж звичайні олімпійці. Та нажаль про них мало пишуть і говорять :(.
А Україна доречі вже взяла 23 медалі! і йде на 4 місці
http://results.beijing2008.cn/WRMP/ENG/INF/GL/92A/UKR_T.shtml

Деякі з "жителів села":
6 pictures

Ще одне із місць, куди ми заїзжали - музей від відкитим небом Upper Canada Village. Якщо коротко описати-то діюче поселення 1860 років :). Просто в одне місце звезли з околиці будинки , майстерні, млин і т.д., всі ці будівлі датовані 1860-роками і збереглись в орігінальному стані. Але найбільш цікаво, що село живе, працівники музею ходять в одязі того часу і продовжують виконувати свої обовязки, коваль робить підкови, швець шиє взуття, робиться сир і випікається хліб, навіть просто готується вечеря і всі сідають вечеряти :). Відвідувачі можуть заходити в буль-який будинок, все запитувати і майже всі чіпати руками :). Також можна купити приготовлених на місці сира і хліба, скуштувати імбирного пива.
Все працює як і 150 років тому: лісопильня, млин і шерстяна фабрика від води, фермери на конях, а пічки на дровах.
Карта поселення- http://www.uppercanadavillage.com/mapvil.htm

----
Взагалі то це село не так сильно то і відрізняється від українського села мого дитинства, звичайно у нас була електроенергія і т.д., але 1) ще 10 років тому не було газу 2) моя бабуся і навіть мама інколи пекли хліб і пироги в печі витопленій на дровах 3)не водяний, але вітряний млин стояв за будинок від нашої хати 4) ну а кінь і коса в тата до цих пір є :).
І процес перетворення вовни на нитку для мене не новина, так, я не бачила подібних фабрик, але я бачила навіть більш старовинні методи- веретено і навіть в свої 14 років сама звязала собі світер із вовни дідусевих овечок :).

Всі знають про Ніагарський водоспад, але в Канаді є дуже багато інших, менш відомих, але теж красивих і цікавих водоспадів.
Один із них Монтморенсі водопад, неподалеку від Квебек сіті. Він навіть виший ніж Ніагарський, хоча обєм падаючої води і набагато менший. А особливість водоспаду в навісному мостику прямо над ним і в канатній дорозі з підніжжя до вершини.
pictures

Як я вже казала цього року місто святкує 400 років, з цього приводу постійно, весь рік, відбуваються якісь фестивалі, концерти, відкриті додаткові виставки і музеї. Ми не планували шось таке відвідувати, але поки просто гуляли, дещо саме трапилось на очі :). Деякі виступи були дуже непоганими, а деякі мавіть не знаю як сказати, "незвичними" чи що :). Данилко не міг відірвати очей від цих артистів і чуть не заплакав від їх звуків :):
pictures

Доречі Квебек єдине з міст в Штатах і Канаді, що внесене в список світового культурного спадку ЮНЕСКО, ось так тут погано з культурним спадком :). Хоча з іншої в Канаді до цього списку ще внесено багато заповідних зон, з природою тут справді гарно.
Місто має близько півмільйона населення, зараз це столиця провінції Квебек і навіть колись давно встигло побувати столицею Канади, щоправда тільки кілька років.
Клімат тут суворий, за зиму випадає в середньому 3 метра снігу, зате навколо багато хороших гірськоложних курортів :).

Музеїв в місті чимало, з не зовсім звичних:
Musee du Fort- самого музея як такого там мало, але там є велика модель міста яким воно було в 1759 році і на цій моделі показується 30-хвилинне шоу про воєнну історію міста, рухаються кораблики, стріляють пушечки, відповідне освітлення і музика.
Choco-Musée Érico- маленький музей шоколаду і продаж там же зробленого шоколаду, цим все сказано :).
Ці музеї ми відвідали ще минулого приїзду( тоді ми заїзжали на один день, йшов дуже сильний дощ , ми взяли автобусну екскурсію і пройшлись по музеям).

Это цитата сообщения Ценитель Оригинальное сообщение

Українське весілля.

Я хочу сегодня написать об украинской свадьбе. Почему? Сама не знаю. Может, оттого, что сейчас осень, за окном дождь и хочется в противовес вспомнить о чём-нибудь ярком, а что может быть ярче українського весiлля?

Городских свадеб в своей жизни я видела всего две. Да и те таковыми трудно было назвать, обыкновенные посиделки в кафе. Поэтому при слове "свадьба" память сразу возвращает в детство, в родное бабушкино село, и всплывают в воспоминаниях то одни, то другие детали, какие-то мелочи, но именно из них и складывается вся картина. И вот чтоб она со временем не рассыпалась, не потерялась, я эти мелочи здесь и запишу.

Первые воспоминания - мне лет пять. Бабушка печёт каравай. В решете на старой скрыне лежит гора из пятидесяти яиц, в кухне жарко натоплено, а я сижу у печки не шевелясь - запрещено, бабушка будет месить тесто. Пахнет дрожжами, глиняная крынка с молоком, мука сначала через одно сито, покрупнее, потом через более мелкое, много желтков и тесто от них жёлтое-жёлтое. Бабушка вырезает из него листочки и аккуратно, не дыша, пристраивает по кругу "формы". Потом берёт пучок длинных гусиных перьев, обмакивает в желток и покрывает каравай. Медленно ставит в печку и через некоторое время в доме умопомрачительно вкусно пахнет свежей выпечкой.

Это уже потом, когда я подросла, то узнала, что бабушка была одной из лучших в селе искусниц по выпечке. И потому ей так часто заказывали печь калачи и караваи. А тогда для меня, маленькой, запах пекущегося каравая означал одно - скоро в селе будет свадьба! И я бежала делиться новостью с соседскими детьми, гордая от того, что узнала об этом первой.

Через некоторое время по селу начинали ходить "молодые". Сначала они заходили в дома на своей улице (не пригласить соседей считалось просто невозможным), потом, на других улицах, в дома к родственникам. Среднее количество приглашённых на свадьбу варьировалось от двухсотпятидесяти до трёхсот человек.

Я не помню ни одной свадьбы, на которую нас не пригласили бы - то ли род был такой многочисленный, то ли из уважения к бабушке, но приглашали всегда, хотя шли мы не ко всем: я хорошо помню обсуждения по поводу "идти-не идти", мол, "они же у нашего Коли (Маши, Вали) были, надо бы и нам уважить, и потом, это родня в третьем колене.." Количество гостей на свадьбе было своеобразным показателем в соревновании у кого она прошла достойно, а у кого не очень - вот, к ним почти никто не пришёл.

Мне же, как ребёнку, интереснее всего было смотреть как молодые входят сначала в один, потом в другой дом и вот, они уже возле нашего, вбегаю, кричу: "Бабушка! Просить пришли!!!" Бабушка и все, кто на тот момент есть в доме, выходят в веранду, приглашают молодых войти. Будущий жених одет обыкновенно, а вот молодая (восторг глазами ребёнка:) - в национальный украинский наряд, венок с разноцветными атласными лентами, иногда даже красные сапожки. Молодые кланяются хозяевам в пояс, (венок невесты при этом касается пола) и начинают: "Просили мама й тато i ми вас просимо..." - а я стою не дыша, взволнованная важностью Церемонии. В конце хозяева обещают, по возможности, прийти, и молодые идут к следующему дому, опережаемые детьми.

А потом на подворье, а чаще даже огороде дома, где будет свадьба, строили и наряжали шалаш. Вкапывали в землю деревянные брёвна, из жердей сооружали "потолок", покрывали всё брезентом - а ну как дождь? гости не должны мокнуть. Запомнилось, как мы наряжали уже готовый шалаш. Из города, с кондитерской фабрики привозили неразрезанные рулоны с фантиками от конфет и вот этой красотой обматывались все деревянные "колонны". И каким же нарядным, ярким, красочным всё становилось! Не говоря уже о том, что надписи на фантиках сами по себе навевали наилучшие ассоциации:)

читать и слушать песни:)

В Квебек сіті дуже багато різних симпатичних будиночків, вуличок, церкв і т.д. Я не буду вас їми грузити, подібне можна багато де побачити( мені взагалі це місто досить сильно нагадує Краків), але деякі речі мені здаються унікальними.
Будиночки побудовані на даху іншого будинку:
[700x525]
[700x525]

На стіні навчальної лікарні( під назвоню Hotel-Dieu de Quebec):
[699x466]
один із елементів детальніше:
[699x466]
ще один під назвою Petit-Champlain Mural :
[500x532]
тут можна подивитись що кожен кусок малюнка означає: http://www.quartier-petit-champlain.qc.ca/eng/quartier_fresque.asp#
і менш відомі, модернові :) роботи:
more pictures

Ще це місто відоме своїми малюнками на стінах, найвідоміший так і називається Quebec City Mural, займає стінку 5 поверхового будинку:
[536x577]
на малюнку передана історія міста і відображено багато відомих особистостей.
Не знаю чи видно на верхньому фото, наскільки вдало створений обєм, такий собі обман зору. Ось ще вечірнє фото, не моє, просто найшла в інтернеті :
[500x377]
а це вже знову моє фото, вся маленька площа, де стоїть будинок:
[700x525]