Цього поку ми якось, можна сказати випадково :), активно святкували, особливо в в плані одівання костюмів,
Діти костюми не тільки вечором одівали, але і на спеціальне свято( з виступами\конкурсами) в нашому районі, а і в школу\дитсадок , на заняття танцями( спецільне заняття було, всіх просили в костюмах прийти) і т.д.
В школу\дитсадок і на танці малі одівали трошки інші костюми, простенькі, з нашого "dress up" ящика, в нас їх багатий вибір.
А це "основні" костюми. Даня захотів бути ніндзею, а Софійка захотіла бути "принцесою з довгим волосся" ( взагалі вона в нас мультиків майже не дивиться, аде якось побачила Рапанцел і вразилась :)):
a lot of pictures!

http://www.youtube.com/watch?v=9shZslfbaS0&feature=youtu.be

http://www.aisforarray.com/book.html

Минулі вихідні в нас в гостях буда дівчинка, подружка Данилка ще з минулої школи, він до неї дуже добре ставиться, опікає.
Так от, мами п'ють каву, діти граються, Данилко щось будує спиною до Джордан і Софійки , Софійка носить до Джордан свої ляльки. Коли несла чергову, зачепилась, впала і заплакала. Даня розвертається, перед його очима картина- Софійка плаче, а Джордан із Софійкиними ляльками в руках. Він прямо побілів, і до Джордан "Did you hit my little sister?!" . Не вірив їй, ляльки назад почав забирати, лекцію читати, мені навіть прийшлось вмішатись.
---
А ще за день до того Софійка і я їздили по магазинам, татка і Даню залишили дома. Ми рідко коли так розділяємось на вихідних , а тут ще і вийшло на дві години. В результаті Софіка вговорила мене купити Дані ліхтарик, а коли ми повернулись, все обнімала братика і розповідала як вона сумувала без нього.

In just 24 hours BBM™ has been downloaded over 10 million times by Android™ and iPhone® users, one of the best single-day openings for a mobile app to date.
---
Android and iPhone users will have access to BBM Voice and Video calling, as well as the new community building tool - BBM Channels - in the near future.

Після таких фото мені соромно викладати свої з телефона :).
На минулих вихідних у нас був День Подяки , три дні вихідних. Я цього року нарешті приготувала правильну індичку, з ферми.
Просто весь час що ми в Канаді ми щороку то ми в гості ходили кудись, то просто подорожували, а один раз я приготувала морожену із магазина(ну зовсім не той смак). Цього року ж я навіть начинку приготувала хорошу, не зовсім традиційну, з контрабандними білими грибами із України, Владу дуже сподобалось :).
В понеділок до нас в місто приїзжали Світланка і Женя , в неділю ми ходили в гості до Наталі і Юри, там зібралась велика компанія, ми організували прості ігри і конкурси для дітей (але з призами звичайно :)).
А в суботу ми їздили вибирати гарбузи на ферму.
more

Підростаючі конкуренти :)
more

Літаюча Софійка:
[466x700]

І Данилко, що не може повірити своєму щастю, невже йому дозволили потриматись за віжки і покерувати кіньми ?! :)
[700x465]

[465x700]
[465x700]

Ну ви знаєте, хто робить такі чудові фото? :) звичайно Світланка і Женя! - http://nechaiphoto.ca/testimonials/

В понеділок ми потрапили в Діснеївський магазин. Просто проходили мимо по торгівельноум центру , але Софійка все помітила , забігла всередину і прямо до рожевих, блискучих, з якимись камінчиками черевичок на каблучку . Обняла і з щасливим лицем зашепотіла " my princess shoes" . І розмір виявився правильним, її. Ну я звичайно їй їх купила.
Ходить вона в них повільно, періодично завалюючись на бік, але знімати відмовляється, ходить по будинку, бере з собою в дитсадок. Я вчора їх змогла "забути" до дитсадка. Так сьогодні, вона вже спеціально прослідкувала щоб таке не повторилось :).
---
Данилко до Діснея відноситься прохолодно, але от коли ми після цього магазину потрапили до ЛегоЛенд, тут вже його щастя було безмежним :).

В минулу неділю ми були на науковому фестивалі в місцевому ( але відомому :)) інституті теоретичної фізики, як завжди частиною фестивалю були hands-on exhibits ( ну коли не тільки дивишся, а і ручками можеш поторкатись).

Данилко потягнув мене в сторону "безпровідної електроенергії", дуже уважно, тихенько дивився\слухав, приймав участь в експериментах, оточуючі (дорослі дядьки в основному) зробили мені кілька компліментів, що маю такого юного, але вже зацікавленого наукою сина . Я сама дивувалась :). Але тут ми дійшли ще до одно теоретичного використання "безпровідної електроенергії", і на екрані почала демонструватись мальована моделька- електроавтобус, який безпровідно підзаряджається на зупинках. І Даня видав, дуже голосно - " Mom, mom, please, please buy it for my birthday!". Всі звичайно засміялись. Але лектор і це використав, почав говорити, що ось воно наше майбутнє- діти, не обмежені умовностями, наше покоління дивиться тільки як використати нові технології в старих речах, а діти дивляться на це як на вже існуючу данність і думають- "Що нового я можу з цим створити? ".
--
Ще один практичний стенд, лампочка світиться від дотику Данилової руки (він намагався навіть торкатись носом, нажаль той момент не сфоткали:))
[393x700]

Але Софійку навіть це не вразило :). Стояла з видом- "А що тут такого? мій братик і не таке може" :).

Это цитата сообщения lj_drugoi Оригинальное сообщение

Поветкин vs Кличко: поражение «русского витязя»

[показать]
© РИА НОВОСТИ/Григорий Сысоев

06.10.2013, Россия | Вчерашний бой между Александром Поветкиным и Владимиром Кличко, который в итоге защитил звание чемпиона мира по версии WBA (Всемирной боксерской ассоциации), а также чемпионские пояса WBO (Всемирной боксерской организации) и IBF (Международной боксерской федерации) был подан российскому телезрителю как главный «боксерский поединок года». Церемония открытия напоминала всем известную сцену из фильма Роки IV, когда Роки Бальбоа приезжает в Москву для боя с советским боксером Иваном Драго. Пафоса нагнали просто выше крыши — от выхода российского боксера под песню про тысячелетнюю Русь до поющего гимн на ринге вечного Кобзона.

_ _ _

«Такой густой замес национализма, под который выходил на ринг Поветкин, возможен только при полной уверенности в победе», — написал в фейсбуке Альфред Кох и едко продолжил: «Как невероятно глупо теперь все это (кольчуги, мечи, «внуки Сварога», гимн Кобзона-Михалкова, Сечин, Розенбаум, Валуев и Ко на трибунах) смотрится после такого беззубого и бездарного поражения, который нанес «русскому витязю» отнюдь даже не гений бокса, а просто хорошо тренированный, спокойный и сильный профессионал».

_ _ _

Бой и правда получился странный, как будто на ринге были спортсмены разных категорий, разного класса. Во всяком случае, Кличко был вчера выше Поветкина на голову не только в прямом смысле, но и в профессиональном. После боя он выглядел так, как будто только вышел на ринг, в отличие от совершенно измочаленного Поветкина. Я думаю, что дело не кончилось нокаутом где-нибудь в пятом раунде только по каким-то причинам не связанным с боксом.

[показать]
© РИА НОВОСТИ/Григорий Сысоев

http://drugoi.livejournal.com/3902549.html

Сьогодні вночі пройшов сильний дощ.
Зранку як звичайно виходимо в Данилкову школу ( звичайно ми з Софійкою його туди відводимо, потім я везу Софійку в дитсадок і сама на роботу). Малі виходять на вулицю, а я ще продовжую перевіряти, що взяла все потрібне, взуваюсь і т.д.
Чую малі щось обговорюють "He is so cute. Let's take him inside"( він такий миленький. давай заберемо його в будинок).
Виявилось що обговорюють черв'яка :), який заповз до нас на поріг. Я їм звичайно пояснила що черв'яки живуть в землі, і в будинку не будуть щасливими. На свою голову... бо черв'яків на асфальт вилізло дуже багато , діти почали хвилюватись що вони не зможуть повернутись до трави , тому ми всіх їх збирали і відносили "додому". Добре що я завжди виходжу в школу зарання :).
І весь шлях до школи, а йдемо ми через парк , Данилко слідкував щоб інші діти випадково не наступили на черв'яків, яких там теж виявилось дуже багато.
--
А взагалі вересень в нас був дуже хороший в плані погоди, багато сонця і тепла. І на роботі стало набагато легше в останні два тижні. В мене новий кусок роботи, і не складно, і цікаво. Поки що :).
Ми вчора з Владом навіть пообідали на вулиці в кафешці, і потім погуляли по парку, прямо під нашою офісною будівлею, вперше. Виявилось що парк величезний і дуже красивий, цілий ліс з полянами лісових квітів . А переїхали ми в цю будівлю ще в липні :).
--
В минулу п'ятницю зробила ще одне відкриття. Вибралась на вечірню "гулянку" із Марлен . Так от, виявилось що в нашому місті кипить "нічне" життя , парковку в центрі не так просто знайти, і навколо стільки щасливої, закоханої молоді, я аж енергією від них зарядилась :)

Не встигла наша компанія почати звільняти( ну я маю на увазі наступне велике скорочення в 40%), як вже кілька компаній заявили про те що відкривають чи розширюють свої офіси в нас в місті, включаючи Моторолу.

І навіть фейсбук підсунув мені рекламний пост про те що Інтел проводить в нас виїзні інтерв'ю на цих вихідних- https://intel-info-session-ontario.eventbrite.com/

А ще вчора дітки вийшли на буквально 5 хвилин на вулицю, повернулись і подарували мені квіти. Дуже приємно, от тільки ці квіти вони нарвали на нашій же клумбі :).
Я її була трошки засадила квітами, в основному однорічними, дещо зайці вже пістригли :), але я запланувала більше багаторічних посадити, частину зараз осінню, частину весною.


1.
[700x392]

2.
[700x392]

На минулу суботу в нас були грандіозні плани:
Заняття з гімнастики в обох дітей
В фермерів-менонітів почався сезон качок, ну і за яблуками потрібно було б заїхати
Фестиваль Середньовіччя- www.royalmedievalfaire.org
День відкритих дверей в нашому регіоні ( коли цікаві в архітектурному плані і звичайно закриті для будівлі, відкривають свої двері для бажаючих)
Цікава лекція в інституті квантової фізики

А день видався поганючим, сильний дощ і не дуже тепло. Логічно було б відмовитись від фестивалю Середньовіччя, але я про нього наперед розповіла дітям. пообіцяла ним що вони зможуть одітись як рицар і принцеса, тому все-таки вирішили заскочити на хвилинку.
В результаті там застряли, намокли, замерзли, і нам вже більше був цікавий камін какао\глінтвейн, чим День відкритих дверей. Вірніше діти з самого початку їм не дуже цікавились :), а від фестивалю залишись дуже щасливими .



1.
[700x437]

2.
[700x437]

А в неділю ми влаштували Пекельну кухню( чи як це шоу називається в Україні ?). Ми не могли вибрати що пекти яблучно-сирний пиріг ( моє бажання) чи кексики з шоколадом( Данилкове бажання), тому вирішили пекти обидва рецепти, одночасно. Діти розривались кому допомагати. чи то мамі різати яблука чи тату тримати міксер.
Випічка вдалась, все було дуже смачним і ароматним, і навіть на вигляд нічого,тільки от кухню довго відмивати прийшлось :)

А вчора я " прихворіла", втекла з роботи раніше, і ми майже весь вечір провели в палатці збудованій з стола, стільців і постільної білизни.
У нас був ліхтарик, ми читали книжки, вкладали ляльок спати, пили там чай, облаштували гараж.
Я навіть фільм вчора вечором подивилось, разом з Владом. Так що сьогодні в хорошому настрої, повна сил і енергії.

Перед тим я заснути, я люблю мріяти. Ще з дитинства. Утопічно.
Про те як я виграю багато грошей в лотерею ( білети звичайно не купляю :)), про те завтра знайдуть метод як назавжди вилікувати Crohn's disease, про те як я все розсортую із завтрішнього дня в мене в будинку буде все ідеально.
Або в крайньому випадку хоч думати про щось приємне, типу про наступну відпустку, про те що малі смішного сьогодні зробили. Бо коли я хоч на хвилинку дам маленькій поганій думці залізти в голову, все - безсонна ніч гарантована.

Останні два тижні я засинаю дуже швидко, з думками-мріями, що я буду робити коли мене звільнять, скільки я всього встигну з дітьми, як буду пекти пироги і матиму час на вязання.

В нас тут плануються чергові дуже великі звільнення, але річ навіть не в тому, я просто дуже-дуже втомилась.
І якби на мене вішались тільки технічні питання з тестування.... Постійна потреба в швидкому реагуванні і прийнятті рішень, постійні зустрічі і дискусії. Останній імейл який я відправила вчора, був 30 хвилин за північ, а перший який написала сьогодні о 7:30 ранку .

Якщо мене випадково не звільнять, і я не помру :), то буду категорично вимагати або скороченого робочого тижня або великого підвищення зарплати( як метод, щоб дали скорочений тиждень). Але мені цього ніхто не дасть :).

Кілька днів тому були в Данилковій школі на спеціальному вечорі , зустріч з вчителями , барбекю, дитячі музиканти і т.д.
Поки Даня водив Софійку по кімнаті, показував свої улюблені іграшки і книжки, вчителі Данилка дуже хвалили( тут взагалі так прийнято :)), і показували його робочі зошити.

Наприклад зошит "Мої цифри", потрібно на кожній сторінці написати цифру і намалювати малюнок-приклад до цієї .

От щоб намалювали ви? я б яблучка, кубики , квіточки...

у Данила приклади:
1 - dump truck
2 - flatbed with 2 tractors on it
3 - поїзд з трьома вагончиками
4- чотири спортивних машинки
і т.д.

10- якась космічна машина з 10-тю колесами

--

такими колись були і мої брати, пам'ятаю їх малюнки дуже добре :)

Данилко останні 2 тижні всі свої прохання починає словами " I love you so much..."
Допоміг сусідці, вона його хвалить\дякує, а він підтверджує" Yes, I am a such good boy".
--
The girl is sad, she is crying, she lost her ball . Don't worry, Tanya. Danya will get this ball for you.
Художній переказ\обробка "Наша Таня громко плачет" у виконанні Софійки. І яка віра в брата :)

Про нас навіть в Україні пишуть. Ну добре, передруковують :))
http://korrespondent.net/business/web/1600678-blac...-uzhe-cherez-paru-mesyacev-smi
http://proit.com.ua/news/telecom/2013/08/28/105456.html

Сьогодні приоділась в нове плаття. І саме плаття нічого, і мені йде :). Та ще і виспалась минулу ніч. Пішла на роботу задоволена сама собою. Навіть милувалась своїм відображенням в дзеркалі ліфту, хоча звичайно я там розкрити очі не можу чи то не хочу :).
Мабуть тому отримала аж два компліменти від своїх уважних колег. Перший від програміста з мого проекту, зробив комплімент моїй новій зачісці (в його виправдання я і голову помила :)). Інший від одного колеги з іншого міста, з яким ми багато працювали разом, але тільки переписувались. Сьогодні вперше побачились на відеоконференції . Він сказав що я виглядаю молодше ніж він очікував ( потім намагався пом'якшити ситуацію, говорив, що я така серйозна, досвідчена і він не чекав що я така юна, але так старанно це повторював, що вийшло ще смішніше ).
А, ще мене один із наших директорів налякав, зайшов зі спини і гавкнув. Я реально підскочила на стільці. Йому доречі десь 60 років. Може це теж можна рахувати хорошим знаком, ну в світі решти компліментів? :). Тим більше що в рахунок компенсації він мені виділив дуже красивий біленький телефон, для тестування, сказав що дівчачий і спеціально для мене тримав.
--
Даня навчив Софійку що вона Rudenko, на свою голову, бо потім йому прийшлось ще довго її пояснювати\вговорювати, що і він теж одночасно може бути Rudenko + вона запитує прізвище всіх оточуючих, всіх дітей, навіть тих що ми не знаємо. І ляльки в неї теж Rudenko :).

Вчора Данилко сказав на Софійку що вона small, звичайно вона це за норму вважала, але тут образилась і відповіла що вона вже big (мабуть новий дитсадок підняв самооцінку :)), Дані не вистачило розуму промовчати, він почав доводити що він все рівно bigger і т.д. І завязалось, фактично до бійки дійшло.

Але Данилко все одно одружиться на Софійці, коли вони виростуть і якщо вона перестане биться до того часу :).