І хоч на музеї в нас часу не знайшлось, але Квартал Червоних Ліхтарів ( red-light district ) ми, будучи в Астердамі, просто не могли не відвідати :). Були ми там вдень, і я навіть думала що ніхто в цей час і не працює, але здається там бізнес 24 годин на добу. Здивувало те, що вулички із секшопами\клубами і такими відомими вікнами з проститутками, дуже симпатичні, чисті. Зовсім не таким мені уявлялось мені це злачне місце. І дівчата там працюють досить симпатичні.
Ще ми звичайно бачити відомі амстердамскі coffeshops , їх там майже так же багато як велосипедів чи мостиків , в середину не заходили, але навіть просто проходячи мимо нанюхались маріхуани :).

[показать]

From Amsterdam

Я звичайно про це читала\чула раніше, але їх там дійсно дуже багато! На майже півтора мільйона населення -500 тисяч велосипедів. Але це зрозуміло і логічно, вулички старого міста часто дуже вузенькі, односторонні чи взагалі закриті для руху автомобілів, паркова дуже дорога, а площа міста не така й велика, крім того зроблено дуже багато для зручності велосипедистів, клімат непоганий.
Там я вперше побачила нестачу паркувального місця для велосипедів і пробку із них же, на перехресті. А ось стоянка для велосипедів біля залізничної станції:

[показать]

From Amsterdam

Ще там багато дуже симпатичних жіночих велосипедів, з корзинками попереду.

Кілька прикладів, щоб показати цю сторону міста, і в яку просто тяжко не закохатись :

[показать]

From Amsterdam

[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]

Їх там десь півтори тисячі.

[показать]

From Amsterdam

[показать]
[показать]
[показать]

Місто мені дуже сподобалось. Не знаю наскільки об'єктивне враження я винесла :), адже ми провели там всього 10 годин, але після прогулянки виникла думка, щоб я б з задоволенням жила в подібному місті.
Оскільки ми мали малого часу, то не змогли відвідати всього щоб хотілось, ми не відвідати сирний чи квітковий базари, не відвідати числених цікавих музеїв. Ми просто купили 24 hours hop- on hop-off білети на катер, який ходить на відомим амстердамським каналам. Це знаю я найкраще перекласти hop- on hop-off на українську , але це варіант коли автобус (чи катер як в Амстердамі) ходить по основним цікавим туристичним місцям з деякою періодичністю, по розкладу, зупиняться біля цих місць, а туристи мають можливість вийти і зайти в будь-який момент. Як правило, паралельно йде розповідь про місто і про місця які видно по сторонам. Подібні варіанти дуже популярні як в Європі, так і в Північній Америці, дуже зручно.
А оскільки Амстердам має більше сотні кілометрів каналів, і які покривають площу всього міста, то такий катер дійсно дуже хороший варіант познайомитись з містом.

Ми повернулись. Вибачте всі, кому не поздвонила, з ким не зустрілась, мали дуже мало вільного часу, в Києві взагалі менше двох днів були.

Реклама Crayola Washable Markers звучить дуже красиво і обнадійливо:

Washability you can trust!™
Crayola Washable Products clean up completely, easily and fast.

Sometimes children accidentally mark themselves or their clothes while they draw and color. They can create without any worry when they use Crayola Washable Markers and Crayons. Crayola Washable Markers come completely off clothes and skin and Crayola Washable Crayon marks come right off walls with a swipe of a sponge. !

Ну можливо коли діти accidentally mark themselves ( тобто випадково писануть по свої шкірі), то воно і легко змивається, але коли діти старанно і довго, кількома шарами розмальовують себе , то, як показала практика, це не такий і простий процес.

Просто в Данилка є шрамик на нозі, подряпина яка зажила , але яку він не може залишити в спокої. І ось останнє - він її вирішив замалювати, червоним маркером, ну і заодно всю ножку, ну і мабуть залишився задоволений результатом, бо ще і вуса додав, геть як в Гітлера.

Останнім часом хитрий Даня частенько від ранок тихенько приходить до нашої кімнати і вмошується досипати від моїм боком. Ось і сьогодні десь в 5 ранку теплий клубочок посунув мене на середину ліжка, причому сьогодні цей клубочок був схожим на ртуть, постійно крутився і закидав на мене свої ноги. А велика гора з іншого боку закидувала на мене свої великі руки. Я не витримала такого тісного сімейного щастя і втікла досипати на ліжко для гостей. І що ви думаєте ? через півгодини до мене приєднався і Влад, бо Даня поступово досунувся і до татка. Ми щасливо проспали до 7 ранку і прокинулись від криків "Ко-ко"( тобто молоко, якщо хтось випадкво не зрозумів). Бо без своїх 150-200 грам теплого молока зранку з Данилком краще не розмовляти, це ще страшніше явище ніж я без вранішньої кави. Я на автоматі побрела до холодильника і там різко прокинулась, від паніки, молока там не було!, ніякого, взагалі. Цього Даня усвідомити і прийняти ніяк не міг, на сік і воду відреагував так, ніби я над ним згущаюсь. В рекорді 3 хвилини зібралась , залишила Влада і Даню розважатись, а сама побігла до цілодобового магазинчику в 5 хвилинах від нас, виглядала мабуть так як алкоголік прибіг за бутилкою опохмелитись :).
Там же в нас і кавярня, нажаль всього Tim Hortons, я їх каву не поважаю, але зате вони теж відкриті в 7 ранку і мають в цей час теплі bagels and croissants, то я захопила і їх . Через 10 хвилин щасливий Данило пив своє молоко і tea biscuit, а щасливі тато і мама поїдали круасани з кавою. Влад сказав що це була б хороша традиція, мій вранішній пробіг за булочками :). Мені і самій сподобалось, такий заряд енергії на цілий день. Не сподобалось тільки що в цей час на газонах працюють автополивальники :).

Вcі вихідні в нас йшов дощик, і ми їх провели дуже продуктивно, по магазинам :), купили\замовили багато речей для майбутнього будинку, купили трошки подарунків для майбуньої поїздки в Україну. Так що сьогодні вже почну збирати багаж і через всього 3 дні, в четвер вечором вилітаємо. Ура! Ура! Ура! :).

Покритикуйте. Я тут малюю версії освітлення в майбутньому будинку, а саме в living room and dinning room. Це версія що мені найбільше на даний момент подобається:
[699x636]
Червоний хрестик - що люстра , вона буде висіти якраз по центру над столом, пропорції розміру майже збережені, в довжину вона метр, продовгувата. так як стіл такої ж форми і територія вона мала освітлювати таку ж.
Темнозелений прямокутник- то висунута стіна з газовим каміном, пропорції розміру відносно кімнати збережені (десь 1,80 метра на 55 см).
А сині кружки ( так ,я намагалась коло намалювати :))- то pot lights, лампочки вмонтовані в стелю. Вони будуть контролюватись трьома вимикачами ( два з них в living room ). Їх масштаб не правильний :). В dinning room дві лампочки для того щоб красиво освітлювати майбутній елемент меблів(наприклад шкафчик зі скляними дверцятами) чи картину чи дзеркало, не вирішили поки що саме там буде точно. Для розрахунків в living room брала до уваги такі параметри щоб світла було достатньо, щоб була правильна, відносно рівномірна відстань між лампочками ( всі ці дані можна найти в інеті ), щоб світло красиво падало на стінку з каміном( я хочу саме дві точки по кінцям) і т.д..
Сам малюнок не критикуйте, і так все знаю :), і лінії проведені- то просто допоміжні. Між living room and dinning room стінки немає.

Ще варіант який дуже подобається для living room , це варіант №3 із розрахунків по цьому сайту- http://www.potlight.ca/shapes/shape2/shape2_size13-18_on.html, це вже по розмірам саме нашої кімнати.

Дзвінок на домашній, а я саме відношу брудні речі до пральної машинки, тому Даня прилітає першим до однії із трубок, я встигаю тільки почути" Тата, тата? No?! Пока-пока" і побачити що Данилко обриває дзвінок. Добре що в нас залишаються записи, з якого номера звонили і що люди знали про дитину в будинку. Здивувалась, що він знає як підняти трубку і як перервати розмову, чи можливо це була випадковість ? так чи інакше урок на майбутнє - трубки потрібно класти в межах недосяжності, хоча б не явної .
З другої сторони і чого звонити, якщо ти не татко :)?
---
Вчора я відчувала на своїй шкурі, вірніше на своєму волоссі, що значить фраза "краса вимагає жертв", не змогла відмовити сину в його бажанні зробити мамі зачіску. А потім він взагалі роздобрився і додав ще краси- наклеїв на мене дві цінних наклейки- бульдозера і катка, причому чомусь на ноги, мабуть вважає їх не достатньо красивими :)
---
Данилко ловив на свою магнітну вудочку магнітних рибок і випадково виявив що вудочка може кріпитись і до інших металевих предметів. Наступні 30 хвилин він провів перевіряючи всі предмети в будинку на магнітні властивості.
---
Внизу підозріла тиша, спускаюсь, ніби просто малював на папері і вже стоїть з фломастером в руках, але такий підозрілий вид, перевіряю меблі . І точно, книжкова поличка збоку розписала. Не встигаю нічого сказати, як Даня видає : " Oh, no! хто?! хто .. " далі не розбірливо. Надіюсь це він просто мене копіює, а не намагається обманути .
--
Готую вечерю, простий курячий суп і оладки із кабачків. Данило крутиться поряд, невесело на все це поглядає, їжа явно не одна із його улюблених. Перевірив духовку, чи не печеться там чогось смачненького, взагалі засумував. А потім витягнув свою сковорідку, попросив кусочок курки і давай його жарити. Звичайно я допомогла з процесом. Але саме головне- він цей кусочок м'яса повністю зїв, а від супу\оладок звичайно відмовився.
Бідна дитина вже в 2,5 роки мусить сама за себе турбуватись і собі їсти готувати :)
---
Обрізала сухі, перецвівші квіти з клумб біля будинку. Під великим тиском дала садові ножиці і головному помічникові. Те що перецвіту було не так і багато, не змогло зупинити нашу діючу дитину, він розширив поле дії, їм були ідентифіковані деякі явно завеликі листя і приведені до стандарту.

Доречі зі свекрами мені теж на диво пощастило. Нашим життям цікавляться, але ніколи нас не повчають. Здається це взагалі рідкість :). Мене поважають, цінують і ,не побоюсь цього слова, люблять як рідну дочку. Чого тільки варта фраза мами Влада до моєї мами, коли вони між собою тільки познайомились "Он ее выбрал, она для него самая лучшая, значит она сама лучшая и для нас". І я це дійсно відчуваю кожний день.
Це вже не говорячи про такі "дрібнички", як те що вони дійсно хороші люди і якого чудового сина (а мені чоловіка :)) виховали.

Тільки в дорослому віці я оцінила наскільки мені пощастило з батьками і не тільки тому, що малою якось не так оцінювала їх дії, а скоріше тому, що я навіть якось не допускала думки що в інших сім'ях може бути інша атмосфера. І тільки зараз я , і то мабуть не до кінця, оцінила які в мене золоті тато і мама і що то за праця виховати трьох дітей досить непоганими людьми (як я скромно :)).

Мамо і тато, я люблю вас.
Я люблю вас за те що ви відносились (і відноситесь :)) до мене як до дитини, коли я хотіла такою побути, але при цьому відносились до мене як до рівної, коли мені була потрібна ваша довіра, за те що ви дійсно зажди ціните мою думку і підтримуєте мене в моїх рішеннях, що ви пробачали мої помилки і вірили мені.
Я люблю вас за те що ви завжди були для мене прикладом порядності, відповідальності, доброти і працьовитості.
Я люблю вас за те що ви маєте почуття гумору і смак до хорошої книги.
Я люблю вас за те що ви показали приклад того, яким повинна бути сімя, кохання і повага в подружжі.
Я люблю вас за те що ви дали мені щастя бути старшою сестрою для двох чудових братиків.
Я люблю вас за те що ви надали мені можливість отримати хорошу освіту і мати незабутні студенські роки. Так, вступала я самостійно і вчилась безкоштовно, але ж ви допомогли з вибором університету, підготували мене до вступу і моє проживання в Києві було зовсім недешевим, особливо для сім'ї двох вчителів з трьома дітьми в 90-ті роки.
і ще сотні і сотні за що..

Мамо, я все пам'ятаю. І мої унікальні новорічні костюми, і як ти сказала "Я тобі довіряю, ти себе поважаєш і не зробиш ніякою дурниці" в мої 15 років, коли я збиралась на побачення. Твої пироги і як ти підтримала мене в мій самий тяжкий період мого життя.
І тату, я теж все пам'ятаю. Мої враження від перший в моєму житті "живого перегляду" футбольного матчу на Олімпійському чи мою першу обласну олімпіаду по фізиці і твої горді : "Так, це моя доця". Як ти вчив мене кататись мене на велосипеді чи розповідав нам про зоряні сузірря.

Мене ж зацікавила парковка біля роботи :). І ось сьогодні я пішла до Влада будівлі, щоб разом піти на обід в улюблений японський ресторанчик. Спеціально пройшлась по стоянці біля його і своєї будівель. Працюють в цих будівлях в основному прості програмісти, тестери і інженери. Думаю шо середній вік працюючих десь 35 років і десь 80% від працюючих залишають свою машину на парковці, машин кілька сотень. І ось які статистичні дані зібрала :) Десь 70 процентів машин - це японські марки, 20 - американські і тільки десь 10 процентів - європейські, причому з них як мінімум половина - BMW. 90 процентам машин менше 10 років.
Але в цілому на вулицях міста процент американських машин вище, я думаю десь 40%.
А ще ось яких два красивих екземпляра побачила:
[699x467]
[699x466]
Так, кожна стара машина мала свою власну особистість, не те що сучасні :(

Photo: YVES HERMAN/REUTERS
View of a giant flower carpet at Brussels' Grand Place. The design required about 750,000 begonias to create.
[540x378]
трошки історії-
http://bbs.keyhole.com/ubb/ubbthreads.php?ubb=showflat&Main=806829&Number=1215541

Я вже відчуваю ці ніжні, милі перші рухи майбутнього малятки :)

вірш Анатолія Костецького, хлопчик - мій :)

Косички
"Косички у дівчаток,
щоб смикати за них",-
так думав я спочатку,
А виявилось - ні.
Вони ростуть для того,
щоб заплітатись довго,
щоб хтось про них сказав:
-Ах-ах! Яка краса!..
А ось мені косичок
не треба. Я-хлопчак.
А шо я теж красивий,
то це помітно й так!
[467x699]
[466x698]

Цю кофтинку я звязала, щоб прохолодними вересневими вечорами накидати її на плечі, сідати на задньому дворику і пити зелений чай з великої чашки.
І хоч вечори в нас стали досить "людськими" ( ось зараз 10 вечора і всього 22 градуса), але до реальної прохолоди ще далеко, мені всеодно хочеться похвалитись :). Тому вчора вечором коли ми з Данею вийшли на пустир напроти будинку, щоб подивитись на життя комах, побігати за метеликами, я оділась не по сезону, накинула таки кофточку і попросила Влада зробити кілька фото:

[показать]

From knitting

more

Это цитата сообщения Элеонора_Кацнельбоген Оригинальное сообщение

Ми різні, але ми єдині!










http://1gor.livejournal.com/

Тільки що сходила в італійську кав'ярню поряд з нами, за капучіно. І щоб скоротити , зрізана угол, трошки пройшлась по парковці компанії.
Побачила аж дві Tesla Roadster ( http://en.wikipedia.org/wiki/Tesla_Roadster), одна чорна, одна червона і між ними ще Mercedes c63 AMG
( http://www.mercedes-amg.com/webspecial/c63/), теж червоний. Виглядають дуже сексуально :).
Мабуть потрібно прогулятись по решті парковки, замість автомобільної виставки :).

Aug 12. Update: ні, точно потрібно погуляти по парковці, дійсно багато симпатичних машин, сьогодні ось побачила Porsche Carrera, не GT :), але теж нічого- Porsche 997, cabriolet.