2008 рік

From First year

2011 рік

From March

Тільки Дані тут 2 тижні, а Софійці 4.

Это цитата сообщения З1_июня Оригинальное сообщение

Болезнь блоггера.

Только что читаю в новостях - "пост имеет оздоровительную силу". Лювлю себя на недоумённом выражении лица. И только во вторую очередь дошло о каком именно посте идёт речь:)) Дурдом:)

Мій чоловік ніколи не просить вибачення, ніколи мене не хвалить, майже ніколи не говорить що кохає, насміхається над моїми хобі, часто зі мною не радиться і робить все по-своєму. А ще він майже не читає художніх книжок і не цікавиться футболом.
Із цим монстром я вже 9 років як одружена ( перевірила свідоцтво, так, сьогодні печатці виповнилось вже 9 років!) , і саме дивно, що ЩАСЛИВО одружена, і майже ніколи не думаю про розлучення :)

Що називається не пройшло і року..
Всім дуже дякую за вітаннями, за такі приємні слова ! Нажаль моє цьогорічне ДН співпало зі сумною подією, землетрусом в Японії :(.

А з щоденника і онлайн життя я випала тому що в нас знову перебили кабель і стаціонарного інета не було на цей раз вже значно довше. І це вже було досить невесело. Вірніше на мене це вплинуло мало, від інет залежності я так не вилікувалась :), і навіть примудрилась зробити кілька покупок через свій BlackBerry , а от нашим знайомим, що якраз в нас живуть , це принесло масу незручностей. Адже вони менше місяця як прилетіли з України, і саме в процесі пошуку роботи, квартири і т.д. Прилетіли, а тут погана погода, поганий суспільнйи транспорт, так ще і інет зникає. Справжня дика країна :). Добре хоч є Starbucks, із безкоштовним wi-fi :) .

Ну і Дані прийшлось тяжко, із-за відсутності нормлаьного доступу до youtube і його улюблених документальних роликів про logging trucks.

А Софійці вже місяць.
Просто фото подобається:
[700x466]

Колись я думала що ось Даня і Влад не хочуть мої вязані речі носити, так на малій відірвусь , ось їй то я вже навяжу..
Коли ж дійшло до справи, то виходить не зовсім як планувалось :(, в першу чергу тому що банально не вистачає часу. Але деякі мілкі речі я таки вяжу. Ось наприклад дві шапочки:
[699x466]
[699x466]

Шапочки дуже прості, зате повністю мій "дизайн", вдало використала залишки ниток :).

Вчорашня фотографія, 6 березня між іншим:)
[465x698]

[700x525]

Коли живеш в новому район і поряд ще продовжують будувати будинки, то це значить що поряд копають ями екскаватори, крани піднімають дахи на верх будинків , траки тягають будівельнику техніку, цементовози заливають фундаменти .. Все це є величезним щастям для твого трьохрічного сина, але вся ця техніка може запросто перебити кабеля і залишити ваш будинок на дві доби без стаціонарного телефону і інтернету :)

Особливо тяжкі часи настають для Дані :), і бабуся полетіла додому і святкування День народження закінчились :).

Фото з святкування в нас дома:
[465x699]
Бачите красиву свічку "3"? . Даня намагався її з'їсти , навіть відкусив :). Як сказав Влад" Это ты виновата, зачем говорила, что надпись будет съедобной? ". Але Данилко не засмутився і швидко виправився :):
[466x699]

Влада батьки вже по дорозі в Севастополь, полетіли від нас в минулу неділю, так швидко 4 тижня пролетіли :(. І запаси їжі що мама наготувала нам перед відїздом скоро закінчаться :).

Сказочка, спасибо за сказочний подарок!
[465x698]
[466x698]

Збулася Данина мрія, він таки отримав на своє триріччя кран із обкладинки каталогу Bruder за 2010 рік :).
Заснув він сьогодні тільки в піводинядцятої і ось так, під ліжком, зате кран поряд :)
[466x699]
[699x466]

може Данилка і погано видно :), але я боялась розбутити його спалахом.

Софійка на перші 8 днів виросла аж на 4 см. Зрозуміло що це не можливо, скоріше всього неправильно поміряли в пологовому будинку, вірніше одразу після народження взагалі тяжко ідеально правильно поміряти, адже діти дуже сильно зжаті і скручені :).
Але дитячі ваги ж я думаю в всіх точках правильно показують? Бо вона за другі 8 днів набрала майже півкілограма. Набирає навіть краще Данилка в такому ж віці, хоча Даня і народився більшим.
---
А Даня в свої 3 роки метр із кепкою і один сантиметр, важить 15 кілограм.

Не пишу, тому що не маю часу. Вибачте ті, кому я так погано відповідаю на листи :(. Але я не замучена недосипами чи тяжкою працею , скоріше навпаки, я просто дуже щаслива, із розділу , " и весь мир подождет" , насолоджуюсь часом зі своєю сім'єю.

12 годин тому наша сім'я поповнилась .

Це 5 годин після пологів:
[699x466]
А це нашій сестричці і донечці цілих 10годин , ми вже дома:
[466x699]

Влада батька "пощастило", прилетіли, а в нас тут сніжний шторм, можливо сама гірша погода за всю зиму. Бо нас все оминали вітри і снігопади, але останній таки проправся, випало не 30 обіцяних см, але теж непогано- 15 :) і вітрюган був сильний.
З іншої сторони дійсно пощастило, бо вони не тільки прилетіли, а приїхати до самого дому встигли ще до завірюхи, і я не почала народжувати цієї ночі; і хоч справжню зиму побачать, після свого Севастополя :).

Ще пригадалась одна недавня "поміч". Я звязала платтячко для майбутнього малечі, закінчувала деякі деталі крючком, залишила все на видному місці. Ну Даня і вирішив взяти посильну участь в виробі для сестрички, мабуть спробував додати деякі деталі, але в результаті крючком повитягував петлі з готового вже полотна.

Але мамі син ще мало допомагає, ось татку то дійсно пощастило :). Влад мусить ховатись\закриватись, виконувати багато роботи коли Даня вже спить, бо син хоче і дрилью попрацювати, і щось тяжке піднести і тому подібне. Інструменти іграшкові ми йому звичайно купили і вони його цікавлять, до тих пір, коли він не почує звук справжніх .

Данилко дуже любить тісто із селянського сиру (того що творог російською і польською). І хоч пекти я не дуже люблю, чого не зробиш для сина, дуже часто готую то сирники, то запіканки , то "троянди" і т.д. Причому Даня любить не тільки їсти, а саме приймати участь в приготуванні, попробуй тільки розбити яйце чи погасити соду без нього...
І ось на днях я вирішила спробувати новий рецепт, творожні конверти із начинкою, найшла в інеті, але вирішила його трошки відкорегувати, чим вже поставила проект від загрозу :). Приготувала класичну начинку: змішала яблуко, горіхи і родзинки, додала трошки цукру . І занялась тістом. І тут підіспів мій помічник, почав просити доручити саме йому процес змішування продуктів. Я передала миску в умілі руки, а Даня так старався, так мило виглядав, що я вирішила пофографувати весь цей процес. Збігала за апаратом, повертаюсь на кухню, а там... Ні, Даня тісто не перекинув :), він просто начинку до нього додав :). Я хотіла їх знову розділити, але не змогла, тому вирішила внести ще змін до рецепту, зробити "лінивий" варіант конвертів ... Настала черга додати останній елемент- муку . І тут виявилось що біла мука в нас закінчилась, є сортів 7 чи 8 різної іншої, але не білої... Збиратись і їхати за мукою ми з Данилком полінувались, і пішли ще далі в і зміні рецепту, ми додали вівсяні пластівці, бо вівсяне печиво Даня теж дуже любить :).

В результаті замість красивих сирних конвертів ми отримали сирно-вівсяне, з яблуками, горіхами і родзинками печево. Страшненько, но вкусненько :).