Не дивлячись на те що справи в компанії йдуть не ідеально, вони дивують мене своєю щедрістю.
Прислали листа що за 5 років стажу я отримаю не тільки кришталевий телефон, а навіть реальний подарунок :), і дали навіть деякий вибір. Я поки зупинилась на ось такому варіанті:
[250x250]
Топаз, срібло і головне- лого компанії.

Носки правда поки отримав тільки Влад, а мої може пошта поглинула ?

Якщо глянути поверхнево, то мій син такий чистюля. Постійно рветься прибирати, тільки на його одяг капне йогурт, то одразу потрібно весь його міняти. І нехай це навіть тільки від того що йому подобається запускати пральну машину і водити пилососом. Але як скажіть при цьому він запросто може висипати собі на голову формочку з піском ?!
І як, при тому що публічні туалети часто не вдовольняють його своєю чистотою, щоб там покакати( а тут вони дійсно чисті, повірте), можна в ванній, поки миєшся, напісяти в іграшку-кораблик?!

В нас тут в трикутнику( три міста поряд) запланували будувати Light Rail Transit, а якщо по простому то трамваї будуть бігати десь через десяток років.
--
Скоро в Онтаріо перейдемо на нові розрахунки за електроенергію, плата буде залежати від часу, в робочі дні - дорожче, на вихідних і вечорами- дешевше.
--
Національна пошта не функціонує вже другий тиждень, профсоюзи і компанія торгуються. В мене ясна річ підвисло кілька посилок :).
---
В нашій компанії скорочення.

Это цитата сообщения lj_drugoi Оригинальное сообщение

Погром по-канадски

[показать]
© REUTERS/Mike Carlson

15.06.2011, Канада | На примере случившегося вчера в Ванкувере мы в очередной раз смогли убедиться насколько тонка оболочка этой т.н. цивилизованности современного человека в благополучной стране, под которой скрывается обыкновенный дикарь. Достаточно было проиграть местной хоккейной команде, как жители тихого интеллигентного Ванкувера превратились в варваров: http://news.nationalpost.com/2011/06/16/photos-riots-fire-destruction-after-vancouvers-loss/

http://drugoi.livejournal.com/3575739.html

І я б подібне написала, якби мала час, сили і талант-

http://heck-aitomix.livejournal.com/27474.html#cutid1

David Russell Williams - це той маньяк що мені наснився :)

Ще про канадський кримінал..
На днях прочитала що в пригороді Торонто зловили водія з резиновою жінкою- лялькою. Не подумайте нічого такого :). Він просто віз її на пасажирському сидінні, одягнену і навіть в шапці. Але їхав він по high-occupancy vehicle lane ( тобто по спецільній частині дороги, відведеній для машин тільки з пасажирами, вона звичайно менш загружена і їхати по ній швидше\зручніше. Зроблено це, щоб стимулювати людей обєднуватись і разом їздити, на ту ж роботу, тим самим полегшуючи трафік і наносячи менше шкоди навколишньому середовищу).

А як його зловили? хтось помітив і позвонив в поліцію.

Это цитата сообщения Элеонора_Кацнельбоген Оригинальное сообщение

аж полегшало від слів генія...

„Господь світ створив мудро:
те, що тобі потрібно, те – просто,
а те, що складно, те – не потрібно.”
(Григорій Сковорода)

З надією чекаю на грозу. Бо +40( реально було тільки 33, але якщо на сонці, плюс величезна вологість- то відчуття що 40 як мінімум) мій організм не витримує.
Хоча ще кілька днів тому грози я обзивала поганими словами, адже квітень і травень побили всі місцеві рекорди по опадам.
--
Позавчора зробила відкриття. Була в підвалі і почула дивний звук. Звичайно одразу розповіла Владу. І виявилось що в нас під будинком є насос, який відкачує воду і подає її в каналізаційну систему. І що тут завжди так будують, і багато років :)!
А я то думала що все обмежується мембраною якую обтягують фундамент і просто трубами для стоку.

Ще про сни, вірніше про спання.
Щовечора я, як "приличная женщина" засинаю поряд з коханим чоловіком, а от зранку опиняюсь в ліжку з дітьми. Просто майже щоночі під ранок Данилко приходить досипати до нас в ліжко. І Софійка прокидається в 6-7 ранку і вже не хоче засинати. Тому я її беру до нас же в ліжко і ми там або ніжимось до того як Даня прокинеться (і тоді вже втрьох ніжимось), або якщо дуже пощастить :) то ще трошки досипаємо.
Влад на якомусь етапі, як правило швидко після того як до нас приходить син, який старається відірвати побільше місця для себе, втікає в іншу кімнату, на ліжко для гостей.

--
Даня завжди погано спав, навіть після 2-х років. Прокидався кожну другу ніч, то попити, то попісять, то просто перевірити, як там мама :). Вже був період коли він приходив до нас по ночам, трошки більше року тому, але потім він перестав і ось відновив традицію після народження Софійки і поки від неї не відходить . Мабуть вирішив, що мамі буде тяжко, якщо кликати її до себе, краще перебиратись до неї. При чому робить це так тихо і непомітно. що ми як правило і не чуємо коли він примощується поряд. Ми спробували його ловити на півдорозі і завертати, але тоді він робить повторні спроби прорватись через деякий час. А потім подумали, він же дає нам деякий час звечора побути вдвох :), і раз йому так хочеться- нехай приходить, тим більше і ревнощів до Софійки не буде. А то Софійкине ж ліжечко поки стоїть в нашій спальні. Але ось думаю десь з липня спробувати Софійку окремо перевести і знову спробую Даню серед ночі завернути пару раз.

Это цитата сообщения Nevergiveup Оригинальное сообщение

Википедия - логично...

Счастье — психологическое состояние, при котором человек испытывает внутреннюю удовлетворённость условиями своего бытия, полноту и осмысленность жизни, и осуществление своего назначения.

Коли ми будували цей будинок, по Владовому замовленню і схемам всі low-voltage теж були заховані в стіни, тобто інтернет ( хоч в нас звичайно є і WiFi), телефоні, телевізійні , що особливо мені подобається, дроти від звукової системи невидимі. Телевізор і звукова система в нас можливо не самі круті, але досить нормальні, навіть дозволяють насолодитись переглядом :), тільки от до перегляду руки ніяк не доходять. Коли музику слухаємо всі, на всі поверхахі часто, то телевізор використовується тільки Данилком, дивиться мультики відібрані нами. Стараюсь давати тільки один мультик\день, але частенько виходить що і два дивиться :(. Я за останні 3 місяці 2 рази намагалась подивитись фільм, починала, але щось перебивало, так і не додивлювалась. Влад теж фільм чи два від сили подивився.
І ось на минулі вихідні ми влаштували собі кінозал, вечором вклали дітей і до телевізора :). Подивились Inception . Сподобався. І задумка хороша, і реалізація.

В результаті ми ще довго заснути не могли, згадували наші сни, особливо сни з дитинства.
Я пригадала свій страшний сон, який снився мені часто, в різних варіантах, але закінчувався приблизно однаково. Мою сімю ( мене, тата\маму і братиків) розстрілюють фашисти. При цьому татко каже, що як тільки почнуть стріляли, щоб ми падали і прикидались мертвими. Я падаю, фашисти йдуть геть , а хочу перевірити( і дуже боюсь) чи встигли впасти решта, і на цьому зажди прокидаюсь. Ось такий був результат читання книг і перегляду фільмів про війну в чутливої дитини :).
Я взагалі як тільки щось прочитаю- так те і сниться, мабуть багата прихована фантазія:). Ось коли десь рік тому в Онтаріо зловили маніяка, досить відомого воєнного на той час, ну я і прочитала про це нього статтю, просту таку, без страшних подробиць, просто про те що він залазив до своїх жертв і спочатку проводив деякий час в будинку. Так в ту ж ніч проснулась від свого власного крику і Владового "Ти чего?!)". Просто мені приснилось, що я прокидаюсь від того шо на нас хтось дивиться, а біля ліжка сидить той маньяк :).
Ще пригадалось як я колись, років в 13, прокинулась в коридорі, з одіялом рід рукою. Я взагалі в ранньому дитинстві часто встала і ходила ві сні :).

І що цікаво, виявилось що нам з Владом снились схожі сни, коли ми хворіли, коли в нас була температура, сни з геометричними фігурами.

А от сна ві сні в мене здається ніколи не було.

В нас же скоро фестиваль повітряних зміїв, так мої чоловіки вчора тренувались, щоб на самому фестивалі не вдарити в грязь лицем.
[700x560]
а потім як завжди :) почорніло небо, ми ледь встигли повернутись додому і тут почалось!
Була дуже сильна злива, відтік води не стравлявся, внизу нашої вулиці , на перехресті створилось стравжне озерце, і падав ось такий град:
[700x466]
[700x466]

Это цитата сообщения З1_июня Оригинальное сообщение

Без заголовка "..Как вы думаете, кто по национальности были Адам и Ева? - Кто? - Белорусы. - Почему?! - Голые, босые, одно яблоко на двоих, а все туда же: "Мы в раю, мы в раю!.." (c) А если без шуток, то переживаем за белорусов. Муж каждый день начинает с чтения новостей, как там дома...

Даня дуже любить водяний насос, і Влад йому часто поручає мити машину.
Вчора зранку почав він почав канючити, щоб я відкрила йому насос. А в мне Софійка на руках, і взагалі в будинок повернутись вже хотілось. Ось і найшла відмовку, що машина чиста, як забрудниться , тоді і помиємо. Неправильно вибрана відмовка :).
Бо що Данилко зробив? Правильно!. Накопав землі і посипав нею машину.
--
Знайшов на свої шортах надпис з цифрою 12. Дивиться і видає- "three". Я йому, які ж там "три"? Це "one" і " two". А він - "yes, one and two, three".
--
Зранку пропоную йому одяг, який одіти, все відкинув, все його не влаштовує, включаючи труси :). Підійшли до тумбочки , запропонувала йому самому вибрати собі труси, а перший варіант поклала туди назад. Довго вибирає, відкидає всі мої варіанти і в кінці кінців знаходить ті, що я йому пропонувала з самого початку і радісно їх одіває.
---
Сьогодні оділа йому годинник -браслет, іграшковий. Був такий щасливий, він же як "папа". Знімав\одягав сотню раз. А коли був на вулиці і особливо коли ми зустрічали людей, то активно виставляв руку вперед, в надії на запитання :).

А зараз я вяжу ось такими нитками
[700x466]
І це я собі, не Софійці:) почала в'язати кілька днів тому, коли в нас було холодно і йшли дощі, мабуть була кольорова нестача :), а зараз сумніваюсь, може і розпущу.
і взагалі, по ниткам, які я скупляла цієї весни, помітно, шо весна в нас пізня, холодна, а біля будинку взагалі ще немає ніякої зелені:):
[700x466]

З останнього вязального/
Дизайн майже мій :), використала ідею із одного фото. Дизайн звичайно дуже простий, просто нитки цікаві (Plymouth Yarn Kudo, 55% Cotton/40% Rayon/5% Silk), на їх кольоровості і намагалась зіграти.
[700x465]
[700x437]
гудзики від digitsdesigns

[465x700]

Софійка навчилась перевертатись зі спинки на бік, стиль той же що і колись в Данилка :), піднімає ноги, закидає їх набік, і активно починає махати рукою, от ця рука і ноги і перевертають туловище також.

Цікаво, шо вона любить перевертатись на правий бік, до іграшок явно тягнеться більше правою рукою і на стільчику себе розхитує саме правою ногою. В Даня ж більше виористовував ліву ногу\руку, я взагалі до 2-х років підозрювала що він лівша.

Мабуть баян, але ми тільки закачали ці пісні.
Вся сімя в захоплені. Дуже-дуже рекомедую!
http://www.gusli.su/rosava_kolisanki/

Ви думаєте це квітка?
[700x466]
я теж так думала, коли ми з Данею почали "це" робити, але в Данилка інше бачення, насправді це ...
під катом

Раніше я думала що наш ігровий майданчик знаходиться від нас дуже близько, але сьогодні подивилась на цю відстань по-іншому.
Адже коли падають перші великі краплі дощу і небо різко стає фактично чорним, а одна твоя дитина рахує, що дощ то весело і додому спішити не варто, а інша кілька хвилин тому відмовилась лежати в колясці і перелягла в слінг, то кожний метр від дому здається далеким :).
Тобто дощ, Даня який не спішить додому, коляска і слінг. Але тут до мне прийшла геніальна думка( як любить в таких випадках казати Влад, высшее образование ведь как-никак), я запропонувала Дані сісти в коляску. І він погодився!
І можу вам сказати я знаходжусь в досить нормальній фізичній формі. В всякому разі я, зі слінгом і коляскою обігнала молодого сусіда, який біг! в нього правда була небажаюча йти додому собака :).
--
І це все дрібниці в порінянні з тим як я колись в березні вийшла на прогулянку з Софійкою в колясці, з Данею на велосипеді, без слінгу, а коли ми видійшли від дому, Софія виіршила що їй буде краще в мене на руках, а Даня що йому велосипед вже набрид. Пхати коляску, велосипед, при цьому нести Софійку фізично не являлось можливим, ледь вмовила Данилка все-таки потурбуватись про свій байк, а то вже збиралась його залишити і повернутись за ним пізніше.
Тепер я розумна, без слінга нікуди, і беру завжди тільки щось одне, або коляску, або велосипед :)