Вже за північ, так що Софійці вже 11 місяців :). Вона гарно і здається свідомо каже "мама", махає ручкою "до побачення" і починає ходити. Останні два тижні робила всього по 2-3 кроки, а ось сьогодні рекорд- зробила 6 кроків. Взагалі вона в плані ходіння зовсім інша ніж колись був Даня. Він пішов дуже різко, один день 2 кроки, наступний 5, і все, через тиждень його було не зупинити, і зробив він це в 10 місяців. Правда він майже не повзав, не любив. Софійка обережніша, старається ходити між людьми чи предметами і здається тільки там де ліньки оце опускатись, проповзти тільки півметра і знову підніматись :).
Але всьому іншому не дуже обережна, улюблене заняття вилізти по сходам на другий поверх і одразу в Данину кімнату, на другий поверх його ліжка чи до його іграшок. Все дістає, все відкриває, постійно щось лепече, відспівує і підстрибує. Спить погано і почала перебирати їжею .

А поки ходити ій допомагає Даня, інколи занадто активно :
[630x700]

Ще фото десь між католицьким Різвом і Новим роком :
[700x474]

Погода в нас перемінлива, дуже перемінлива, то дощ, то сніг, звичайно сніг не Новий рік :), то -18, то +10.
Десь між Різдвом і Новим роком був ідеальний день :), зі снігом і невеличким морозом , першим справжнім снігом. мої так зраділи що навіть не дочекались коли він закінчить падати, фактично вже вночі кинулись ліпили сніговика :
[700x465]
[466x700]

Ого, вже два 2 тижні минуло як тут писала.
В нас все чудово, Влад був вихідний 10 днів ( наша компанія завжди не працює між католицьким Різдвом і Новим роком), ми нікуди не їздили, просто грались, гуляли, танцювали, сміялись, ходили в гості, щось конструювали, смачно їли і т.д.
Різдво не особливо святкували, хоча звичайно пекли печиво для Санти і на ранок розкривали подарунки. Новий рік ми спочатку планували святкували разом із нашими деякими російсько-україномовними друзями в будинку у Наталі і Юри, Софійку мали покласти там спати, а Даню планували вговорити поспати вдень і потім потримати десь до часу ночі, але за кілька днів до того у моєї малечі звявились сопельки, їм вони не особливо і заважали, але ми вирішили не ризикувати, щоб не передати їх іншим діткам і вагітним і тому залишились вдома. Вірніше Влад сходив до Наталі і Юри , відніс їм нашу частину новорічного столу в вигляді шуби, маринованих грибів і десерту :), побув там з 6 до 8, потім прийшов і забрав Даню на салют( добре що живемо так поряд). Феєрверк Влад спеціально закупив для Нового року і влаштував діткам невеличке шоу. В 9 вечора Влад і Даня були вже вдома і ми тут продовжили святкувати. Вірніше святкування це теж назвати тяжко :), просто в 12 випили ігристого ширазу з фруктами, діти взагалі спали( на диво). Звучить це все мабуть дуже буденно, але мені було дуже щасливо і радісно .
А 1 січня зранку ми ходили снідати до Наталі і Юри, а вечором вони до нас вечеряти :).

А тим часом наближається Різдво і Новий рік. В нас цього року аж дві ялиночки , одна маленька штучна в будинку і інша справжня, теж маленька, яку ми посадили осінню, перед будинком. Ялинка в будинку навіть ні разу не впала :), не дивлячись на те що одна моя дитина постійно перевішує іграшки, а інша їх частенько просто знімає. В неділю до нас приходило багато гостей, з дітьми, так я потім взагалі іграшки під диванами находила ( ще й стіни мила :)). Але ми готувались до цього, більшість іграшок зроблена своїми руками , а решта просто не б'ються.
Святий Миколай і добра тьотя Марлен до нас вже приходили, так що тепер нетерпляче чекаємо на Санту і Діда Мороза .
З снігом в нас якось не склалось, він якось і випадав. Минулі вихідні Даня з татком майже назбирали на сніговик :), але одразу танув. І нормальної кількості, такої щоб з гірки зїхати ми не бачили. За прогнозом також схоже на те що на Різдво і Новий рік нам максимум що мокрий сніг світить :(.
Але в нас різдвяний дух :), і до Санті в мол ходили, Даня звичайно замовив truck( грузовик) , а Софійка звичайно злякалась бородатого дідуся. Зате на святі в Даніному дитсадку Софійка була зіркою вечора, всі дітки підходили і просили її погладити чи обняти. А Даня був гордим братиком і навіть на сцені відкривав рота під одну із пісень( назвати співом це рука не піднімається :)).
Минулі вихідні, вже за традицією, їздили в наш парк дивитись на Свято Вогнів, моя улюблена скульптура:
[700x466]

В перший же вечір після прильоту ми ніяк не могли дійти до ресторану, бо Влад із Данею знайшли краба що перебігав доріжку і звичайно почали на ним слідкувати. А ще прямо біля готелю знаходився кораловий риф, мілка рибка припливала прямо до берега і брала із рук кусочки банана, ну і звичайно цікаво було плавати із маскою. На самому березі було багато дерев, що і красиво і практично( чудова тінь для дітей):
with pictures

Ембарго звичайно дуже негативно і сильно вливає на економіку Куби і на щоденне життя кубинців. але зате в Кубе не пробралось " made in China". Навіть на самих стандартних туристичних базарчиках фактично все зроблено руками,ось деякі приклади :
[700x437]

Причому часто ти там же можеш і побачити процес виготовлення товарів. Дуже багато продається в'язаного крючком. виробів із кісток, шкіри і особливо багато майстрів по дереву. Ось наприклад яку штуку один кубинець робив прямо при нас, на пляжі в сусідньому селі :
[700x466]

Ну і звичайно яка Куба без кави, сигар і рому? :)

Взагалі ми ж літали в 5-ти зірковий " all inclusive". Мене саму лякає це слово :), але враховуючи що я хотіла мінімум мороки, не мучити дітей , а дати їм максимум сонця, води і уваги батьків, щоб Влад хоч трошки ліниво відпочив в цьому році, попірнав, попив мохіто, постріляв ( доречі виборов перше місце в стрільбі з рушниці, а от з луком -повний провал, зате весело), і враховуючи фінансову сторону , це був оптимальний вибір.
Да і я отримала масу задоволення, від пянкого повітря, від смачної кави зранку, джазу по вечорам, цікавих зустрічей і головне від чудового часу з моєю сімєю.

І готель в яку ми зупинялись був величезним, не стільки за кількістю людей. а за площею, виглядав як величезний парк із маленькими будиночками розкиданими по його території, дуже спокійне, тихе місце. Оформлення в нього було в дусі залізничної дороги, при вході стояв справжній музейний паротяг,

дорожки були оформлені як рейси, був бар-вагон і тому подіне. А ось кільки площі були великими, то по території постійно їздили гольф-машинки, їх же можна було викликати до свого номера і чи зловити по дорозі і під'їхати в спортклуб, салон краси ,один із численних ресторанів чи просто ло пляжу. Ми їми звичайно не користувались, але крім машинок. там по території їздив отакий поїзд:


і от на нього Даня нас розкрутив, за маленькі чайові поїзд повозив нас вечором на всій території готелю. В темноті, із вогниками навіть мені було цікаво, а Данилко я думала не буде спати від щастя тієї ночі :).

Цей поїзд також їздить раз на день в сусідне містечко. Ну і атобуси мають кілька рейсів в різні місця навколо. Ну і звичайно великий вибір автобусних і човневих екскурсії.

Але наш син любить коней не менше ніж поїзди, тому ми брали і такий транспорт:
more with pictures

Взагалі фоток я, як звичайно, наклацала багато, а толкових, теж як завжди, дуже мало. Тим більше нормальний фотік тягали ми з собою не завжди. Зараз розбираю все це сміття. Деякі в мене вийшли просто шедевральними :), ось наприклад вечеря в ресторані. що спеціалізується на морепродуктах:
more

[700x466]
[700x466]

Ще один вид кубинського транспорта :
[700x466]

І ще забула згадати про мопеди і велосипеди, а от чого чого, а їх там багато. І в нас в готелі був прокат мопедів, але кататись по черзі було б не цікаво, і ми не користовулись цим варіантом.

Багато фото a lot of pictures

Это цитата сообщения Сказочка Оригинальное сообщение

Возрастная двойственность натуры С одной стороны, иногда смотришь в зеркало и задумываешься о всяких пластических процедурах. :( А с другой стороны, утром первым делом бежишь к окну проверить, а вдруг уже выпал снег. :)

За останній рік в наших містечках багато позитивних зміг в архітеркурному плані, приємно змінились центри міст( дадались кафешки. розшири місцями дороги. багато нового будується), кілька старих промислових будівель перебудовують на модні житлові комплекси, відкрили кілька нових будівель в університетеах, дуже красивих і не звичних.
І відкрили музей історії регіону, не очікувано красиву будівлю, прямо не нашого рівня :):
[700x393]

фото не мої!

А в средині теж не менш цікаво, особливо високо Даня оцінив кусок залізничної дороги вмонтований в підлогу, багато скляних стін, і куски реальних механізнів.
[700x393]

Нажаль не знаю автора.
--
Мужчине, конечно, проще. Он, как известно, должен сделать три вещи: посадить дерево, построить дом и вырастить сына. И ему совершенно не важно, кто потом всю жизнь воспитывает сына, поливает дерево и убирает этот дом.
--
А Влад технічно вже всі три цілі виконав, адже " побудував" можна по різному трактувати.

Ми вже готуємось до Різдва і Нового року. Ні, ялинки ми ще не поставили :), хоча багато хто і їх ставить. Ми поки готуємо подарунки і прикрасили будинок знадвору вогниками. Влад навіть зміг самий верх будинку, на другому поверсі, прикрасити, лазив по даху з драбиною :). І багато в місті вже так же зробив, тут це діло рано починають, в декого не просто будинки , а цілі витвори мистецтва. Просто темніє зараз дуже рано, і поки немає снігу, то навіть з ліхтарями вулиці дуже темні, а так, з вогниками набагато веселіше. Ну і повісити ліхтарики краще ж до снігу, а в Канаді він може випасти в будь-яку хвилину :). Крім того ми в цю п'ятницю летимо на Кубу, а коли повернемось то мабуть дійсно лежатиме сніг.
А в цілому погода в листопаді була досить непоганою, особливо як порівнянні з деякими минулими роками. Були взагалі чудові дні. як наприклад минула п'ятниця з +15, ми її провели практично на вулиці, вивчали останню живність, яка ще на зиму не поховалась . Але були такі як вчорашній день, коли дощ моросить цілий день. Але це ж не привід сумувати? :). Адже можна вибратись на величезний внутрішній ігровий майданчик чи відвідати нововідкритий музей?

А про відносини Данилка і Софійки тим більше потрібно писати, бо буває дуже багато особливих, теплих і смішних моментів.

Що пригадалось і на що вистачить часу.
---
Був початок кінець травня. Ми збирались на вулицю і я оділа Софійці панамку. Дані сестричка здалась смішною в шляпці з широкими полями і він почав голосно сміятись , а Софі захопилась Данилкиним сміхом і давай собі сміятись теж. Це був їх перший сумісний сміх, такий дзвінкий і щирий.
--
Тиждень тому. Даня прибігає і кричить що Фіка хоче какать. Посадила її на горщик і вона дійсно покакала.
---
Півтора місяця тому, Даня впряг :) Софійку, ось так, використовуючи скакалку :

--
4 тижні тому, відео як Даня вчить сестричку підніматись по сходам:



--
Десь з місяць тому. На нашому сімейному занятті музикою, хлопчик з чужої сімї :) захотів Софійку пообнімати. Даня спочатку категорично забороняв, а коли я його вговорила, то дуже стежив, перевіряв, чи той не засильно обнімає .

Вже дев'ять з половиною місяців як Софійка ввійшла в наше життя, доповнила нашу сім'ю і привнесла ще більше щастя .
А я так мало пишу про неї, про її солодку посмішку, про її впертий характер про те що вони витворяють разом з братиком, що вона вже вміє. Просто не вистачає часу, сил і головне бажання писати, адже простіше просто пару фото виставити :).
Але писати про неї потрібно( не обов'язково в щоденнику), бо час плине і я помітила як навіть зараз мені приємно перечитувати те що я писала про Даню, переживати заново ті відчуття і можливо самим дітям буде цікаво, а якщо не зможуть читати українською, то автоматичним перекладачем перекладуть :).
А час летить дійсно дуже швидко, Софійка росте швидко, занадто швидко. З Данею в мене були інші відчуття, було якось нетерпляче цікаво що попереду, поспішала спробувати щось нове, купляла іграшки на виріс :). З Софійкою я навпаки хочу затримати кожен момент надовше. Звичайно і Данилко в мене до цих пір мамине малятко і Софійку я не планую тримати біля спідниці все життя :), але відчувається що Даня в мене був першим, а Софійка - остання дитина ( 98-99% :)).
Давно пройшли ті часи коли Софі була спокійною дівчинкою і гарно, багато спала. Зараз вона такий же пружинний згусток енергії як її братик. В 4 місяці вона почала багато перевертатись і соватись, таким чином пересуватись, а в 7,5 поповзла, дуже активно і швидко, в 8 ж почала вставати біля меблів чи біля нас і ходити з підтримкою. Було дуже смішно як вона доповзала до дивана, вставала, йшла біля нього , доходила до кінця і кричала ( про допомогу, так як опускатись боялась ). Зараз вона інколи самостійно стоїть, як тільки має шанс, то верхолазить, може самостійно вилізти на стільчик і навіть другий поверх( під нашим наглядом звичайно), нічого не боїться, як тільки падає, одразу піднімається і знову в бій. Майже зовсім не сидить, постійно в русі. Думаю що скоро і піде самостійно.
Категорично відмовляється залишатись в кімнаті сама. До чужих йде на руки легко чи грається з ними, але тільки до тих пір поки бачить когось із нас поряд.
Повзає за Данею як собачка, і іграшки їй потрібні саме ті, якими він грається :). Дуже любить розкидати його конструкції і крутити колеса в машинках, ще любить іграшки-ляльки, особливо з твердими лицями, обмацує їх подовгу. Ну і стандартно, мячики, кубики, кнопки. Почала імітувати, наприклад коли я говорю по телефону то і собі щось тулить до вуха.
Спить в даний момент погано, що частково можна списати на зуби. Зате їсть гарно, особливу радість приносить та їжа, яку сама може донести до рота. Любить нові смаки.
Саме зараз тренує " ма-ма-ма-ма" звертаючись так і до мене, але в основному до Данила . Мабуть зрозуміла що це магічний набір звуків , бо Даня постійно "мамкає" і всі його бажання одразу виконуються, коли хоче якийсь предмет, то дивиться на нього і вимагаючи кричить. Даня навчив її плескати в долоні і говорити щось схоже на " та-да" . Коли відбувається щось не за її смаком\бажанням кричить "не-а, не-а". Коли я їй кажу " ні" чи "no" і махаю пальчиком, то вона на диво частенько навіть слухається, але при цьому починає жалісно хникати.
Відбивається під одівання, зриває з себе шапки точно та,к як це колись робив Данилко. Почала інколи проявляти ніжність, може приповзти і на кілька секунд покласти голову на коліна,чи прикласти щічку до щічки, і всі мої поцілунки і обнімання в основному позитивно сприймає. Я її вчила гладити братика, вона дуже старалась, але поки виходять скоріше ніжні постукування . Любить музику, " підспівує" , на останньому занятті з музики спробувала навіть потанцювати.

pictures

Ми сьогодні були в нашому улюбленому The Museum, взагалі це місцевий дуже хороший дитячий пізнавальний центр-виставка, але там постійно проходять і досить дорослі виставки.
І ось зараз там проходить Rethinking Art and Machine, це виставка робіт художників( ну це досить вузьке слово, скоріше просто митців) які поєднали мистецтво і електронні технології, світло, графіку, роботів і віртуальну реальність.

Не очікувала що мені так сподобаться!

ось наприклад відео з роботою
Daniel Rozin | Trash Mirror No. 3, 2011
500 discarded objects, motors, video camera, wood, control electronics, custom software




а це
Jim Campbell | Exploded View (Birds), 2010
1152 LED, custom electronics, wire steel





Дуже вразили "співаючі транзистори" від Peter Vogel , музичні інструменти створені із транзисторів, вониреагують на рух повітря. тобто на твої рухи навколо них і створюють звук, але не якийсь там дикий, а приємну музику, ось кусок, щоб зрозуміти, як вони виглядають
[700x525]

а це я в одному із зеркал від Daniel Rozin
[700x525]
[700x467]

а це одні із "очей " від Alan Rath
[525x700]