Вмирав актор. Він був смертельно хворий,
Він був старий. І це була не роль.
Віджив той голос, наче грецькі хори.
Вмирав актор, шекспірівський король.
Його ім'я розгублена афіша
уже несла, як вечоровий дзвін.
Яка у залі западала тиша,
Коли на сцені ще з'являвся він!
Його в театр привозила дружина.
Стояла там, припавши до куліс.
А він ще грав. І ми за ним тужили,
І вже його не бачили від сліз.
Він грав не так. Але не міг не грати.
Іще раз. Ще! Востаннє...І згасав.
Додому він вертався умирати,
але в мистецтві він ще воскресав.
А поруч грали молоді, високі.
Зривали голос, морщили чоло.
Але це так, це все іще масовка.
І серед них Його ще не було.
А Він вмирав. Вмирала з ним епоха.
Її уже не викличеш на "біс".
Остання дія... Кладовище. Похорон.
В безсмертя також повні очі сліз.
Поступово готуюсь до школи :). Вчора нам прийшла посилка із замовленими мною для Данилка рюкзаком і різними іншими речами із тієї ж колекції ( типу пенала чи сумочки для перекусів). Ну я все сину показала і розповіла як він ходите в школу, як повертатиметься назад на шкільному автобусі і т.д. Мабуть розповідь вийшла занадто яскравою :). Він вже готовий хоч завтра в школу, вчора цілий вечір ходив з пустим рюкзаком, складав туди книжки і олівці, а сьогодні в дитсадок з ним же пішов .
А це хто не зрозумів, шкільний автобус в Данилковому виконанні :): [700x525]
Він навіть розширив автобус і Софійку до себе запросив,і навіть виділив якісь із своїх предметів, але вона вела себе не зовсім відповідно до статусу школяра , тому їй прочитали мораль і вигнали на першій же зупинці :)
Як каже Влада. " Ничего, он быстро свое мнение поменяет, когда почувствует что в школе надо учиться, а не только на автобусе ездить" .
і ще одна, це ми тільки приїхали, діти одразу почали вибирати собі місця біля майбутнього вогнища, а Влад почав ставити палатку. Хотіла сфоткать дітей, але випадково дуже класно захопила Влада, як він активно почав відпочивати :): [700x466]
Спочатку на роботі обіцяли провести всі скорочення за місяць, а зараз кажуть що розтануть до кінця року. Що погано, багато людей в стані очікування, чи їх скоротять, це не те щоб допомагає робочому настрою. Чимало народу самі звільняються. Роботи дуже багато, особливо наступні два місяці.
В результаті цього і ще по кількох особистих причинах в Україну я тепер планую летіти не в серпні, а на початку жовтня всього на два тижні, в Трускавець. Ідея така, що мої і Влада рідні теж туди приїдуть, наступні два тижні буду займаться організацією цього свого, надіюсь нічого не зірветься.
--
Влада підвищили, отримав приставку Senior , 5 додаткових днів відпустки щороку і відчутно підвищили зарплату. Мабуть бояться що він захоче звільниться :). але поки ні він, ні особливо я про це і не думаємо.
Drive home in a Porsche 911 Convertible...23-07-2012 21:00
Таку акцію-розиграш проводять в моїй команді
The first lucky winner will be able to pick up the BlackBerry QNX Car 2.0 at RIM 5 at 5 pm this evening from me and cruise Waterloo until sundown…or even sun up…returning it to RIM 5 at 9 am Tuesday
General Eligibility
- must be over 21 years of age.
- permanent full-time employee of RIM.
- valid driver’s license.
- you must be able to park it overnight in a safe place, in a garage not at driveway.
- MUST know how to drive a standard shift.
- like any rental, you get it full, return it full…94 octane please! 8-)
Але я навіть участь не братиму, я ж на ручній передачі їздити не вмію :)
Пояснення
- в Онтаріо номерні знаки потрібно поновлювати кожний рік чи кожні два роки, шляхом наклеювання нового стікера, і заплативши 75/150 доларів. Це така форма податку, штраф за бути зловленим із простроченним- 65 доларів
- штраф за відсутність страхового полісу 5 тисяч, машину забирають, куча штрафних балів потім проблема застрахуваться і т.д.
- штраф за відсутність діючого документу про страховий поліс, але при цьому бути застрахованим- 110 доларів
В суботу неділю ми їздили на ночівку в ліс з палатками, дуже класно провели час. І тільки повернулись в неділю, відмили дітей, самі прийняли душ, трошки почистили машину і вже за годинку повезли малих на святкування день народження у сина знайомих. Приїхали в їх район і усвідомили що не пам'ятаємо точно адреси, а були там всього кілька раз і останній раз 3 роки тому . Тому змушені були зробити круг, повільно їдучи і вглядаючись і будинки. Тільки ніби знайшли потрібний і зупинились, як за нами пристроїлась поліцейська машина, включила мигалку, до нас підійшов поліцейський і запитав , що це ми робимо. Ми чесно все пояснили, він посміявся. Але сказав, що є проблема, взагалі-то термін дії нашого номерного знаку закінчився 8 червня. Попросив всі документи і тут виявилось що в нас тимчасова папірець на страховий поліс і термін її дії теж закінчився, тобто поліс в нас то є , але ми забули покласти в машину новий документ . Звичайно поліцейський запідозрив що в нас страховки взагалі немає, перестав так щиро посміхатись :) і навіть повернувся до своєї машини, перевірив це.
В результаті сказав, що бачить що ми дуже хороші , просто забудькуваті , і в нас такі милі діти , тому дав тікет тільки на 65 доларів . Ще й вибачився що підозрював нас в відсутності страховки, просто за нас же і хвилювався. Ми вже все заплатили по інету.
Ось такий він, перший штраф у Влада, він же був цей раз за кермом, а у мене ще немає :).
Так що канадська поліція "бдит" !
А Даня який щасливий був, справжній поліцейський з ним розмовляв!:)
Мої діти дуже люблять гратися кусками матерії, Софійка просто ховатись під ними, Даня вже намагається щось будувати, використовувати в різних іграх. Звичайно найкраще використовуються якісь легкі, напівпрозорі матеріали. Звичайно одразу захотілось шовку :), я сама млію від дотику\відчуття справжнього шовку і вирішила накупити дітям таких шарфиків. При пошуку в інеті виявилось що є навіть так називаємий Play silk ( кольорові шарфи саме зручні для ігор), але ціни на такий шовк дуже високі. І річ навіть не в ціні (я нажаль ніколи не відрізнялась бережливістю\здоровим глуздом :() . Виявилось що така ідея\потреба зявлялась не тільки в мене, і є багато порад\методик як купити дешеві білі шарфи і самим її пофарбувати.
З великою надією що дітям буде цікаво в минулу пятницу і я взялась за цей процес. Колись давно ми вже фарбували тонесеньку бавовну в однотонні кольори. Це теж цікаво, але звичайно цікавіше зробити щось менше стандартне. Ну і потрібен був простий метод, щоб Данилко міг брати участь. Тому цього разу ми нанесли на два шарфика ( один великий і один маленький) по два кольори, використовуючи такий метод- http://www.youtube.com/watch?v=HzIpswMxP1k, тільки ми використовували харчові барвники, щоб дітям було безпечно.
А на одному ми взагалі відірвались , зробили його веселковим, трошки іншим методом.
Фото процесу немає, так як я робила це із обома дітьми і без Влада :). Але кому цікаві деталі, можуть так розповісти конкретніше і по відео видно ідею. Тільки так фарбувати можна не кожну тканину, на тій же бавовні фарби не закріпляються так просто.
В неділю вечором пірати Даня і Ярослав прощались після проведено дня на озері, і Ярослав заплакав, казав що без Дані йому no fun. Мабуть це дружба :).
Взагалі хлопці бачаться по кілька раз на тиждень, по вечорам влаштовують перегони на велосипедах ( в них вони однакові ясна річ), запускають ракети( у нас дома ціла колекція, содово-оцтова, повітряна і водяна) , ганяються за повітряними зміями( у Ярослава папуга, у Дані метелик). Майже кожної пятниці або ми приходимо до Наталі на кілька годин, або вона до нас. А хлопцям все мало, вони навіть звонять один до одного в ті дні коли не бачаться.
Але інколи і воюють, ось в минулу пятницю не поділили поліцейський костюм, хто кому буде надівати наручники.
---
Даню по вечорам не можна загнати в будинок. В пятницю погодився йти спати, лише за умови що в суботу зранку знову поїдемо кататись на велосипедах. І звичайно ж нічого не забув :) Тому вже в 8 ранку ми всією сімєю займались спортом.
Софійка теж не відстає від Дані. Як тільки Данилу купили новий велосипед, сама додумалась що трьохколісний тепер її власність. Хоч до педалей не дістає, але для цього є мама\тато і дуже зручна ручка. І дивлячись на старшого братика сама на себе шлем надіває. Ось так і виростають законослухняні канадці :). Це я не в негативному тоні, навпаки.
Ще навколо велосипедне, недавно нащадок Тома Соєра поручив сестричці накачувати колеса в своєму велосипеді. Софія аж світилась від щастя.
--
Хоч Влад і стверджував що нічого не вродить, бо ми зовсім не доглядаємо за "городом", і це правда, але почали стигнути помідори, поки тільки сорт "чері". Даня вже згодував Софійці 6 штучок прямо з куща. Не тільки тому що він дуже добрий, а й тому що помідор не любить :). Софія запихувалась і вимагала ще. Після цього я реально зацікавилась\захвилювалась за врожай. І жалкую що огірки, які Даня любить, не посадила також.
-
Данилко вирішив що він самостійний і дорослий. Що може різати ножем, що може зранку не будити батьків, а сам вийти на вулицю, що може піднімати Софійку. Ми звичайно активно запевняємо його в оберненому.
Софійка навпаки мабуть вирішила що вона маленька ляля, бо цицю вимагає навіть частіше ніж раніше. Відчуваю що відлучати її буде набагато тяжче ніж Даню, який фактично сам кинув в 23 місяці.
--
Вчора діти разом грались конструктором! Даня будував основну частину, командував, Софійка подавала деталі, приєднувала щось мілке. Я дивилась і боялась поворушиться :)
Я памятаю як колись мене вразила кількість і різноманітних доступних занять для дітей і дорослих в нашому містечку. Коли Даня народився я готова була записати мабуть на 5 різних гуртків одночасно, адже навколо стільки всього цікавого і так хочеться все спробувати :).
Але на щастя я подумала :) що варто не тільки задовольняти свої примхи (чи навіть в якійсь мірі амбіції) , а думати про дитину і знаходити баланс. Цієї весни Данилко ходив тільки на гімнастику і плавання, гімнастика була моїм обов'язком, а плавання- Владовим.
З 2 до 3 ,5 років в нас ще буде гарно йшли музичні заняття, особливо нам подобались спеціальні сімейні заняття, коли я була в декреті і ми ходили всі вчотирьох, але це була звичайно скоріше гра. Даня це в якійсь мірі переріс , плюс я набралась звідти багато ідей, музичних дисків і т.д. і просто час від часу влаштовую подібні заняття дома. Я звичайно хочу щоб він потім занявся класичним музичним навчання, але не ставлю це принциповим питанням, і рахую що поки йому рано.
Ще кожен сезон ми пробували різні інші заняття( футбол, спорт для тато\дитина і т.д. ), щоб побачити що Дані подобається, що в нього гарно виходить.
Але гімнастика і плавання виявились фаворитами, як і в Данилка, так і в нас. Гімнастика мені подобається тим що вона закладає основи для будь-якого спорту, розвиває всі частини тіла,координацію і гнучкість, вчить дисципліні, зосередженості і т.д. Якщо Даня підросте і захоче займатись чи якимось східним єдиноборством, тенісом чи навіть хокеєм, в всякому разі це дуже хороший початок. Данило ж любить гімнастику за батут, за перевороти через голову, за те що його хвалять :). Ну а про плавання мабуть всім і так зрозуміло.
Зараз у нас і на плаванні і на гімнастиці канікули, до вересня , і на літо ми вирішили нікуди більше його не записувати.
На вересень я записала і Софійку на гімнастику, на заняття де з батьками, в той же час що і Данилкові заняття. Подумала, раз я всеодно Даню вожу, то це буде ефективніше використання часу. Софійка активно тренується до початку спортивної кар'єри, лазить на стіл, стрибає з дивана :).
Софійка завжди любила книжки, а зараз за ними просто труситься, сама приносить до тебе, гортає, і тикає пальчиков в малюнки, вимагає щоб ти коментував, називав що намальовано.
В суботу зранку. Влад готує каву, я раджусь щоб приготувати на сніданок, діти соваються поряд. Даня бере і кличе Софійку в бейсмент( напівпідвал, де в них теж куча іграшок) і самі так, без нас, йдуть собі туди гратись. На кухні настає не звична тиша. Давно ми вже так спокійно не пили вранішньої кави, коли ніхто нікуди тебе не тягне за руку, не просить допомогти дістати молоко з холодильника і т.д.
Мені здавалось що я про такий момент завжди мріяла :), але коли він настав, то через 5 хвилин я засумувала\захвилювалась що діти задумали щось не хороше і пішла перевіряти, як там вони.
----
Софія зрозуміла що Даня "слабое звено" і коли їй щось потрібно то почала тягнути і його за руку, приводити до того з чим їй потрібно допомогти. Данилко трошки в щоці від такого фізичного насилля і обмеження своєї свободи. Влад йому " Вот видишь как это тяжело? а ты ведь так же нам когда-то делал". Хоча він і до цих пір, тільки вже словами нам життя не дає :). Come here!... Look, look!( після цього як правило чекають на похвалу) ... Help!... I want... Fix it for me... роздаються кожну хвилину.
---
На роботі почали просити працювати про деяким суботам. Щоб народ більше був зацікавленим це робити, в ці суботи найвищий менеджмент стоїть на роздачі обідів, навіть поять пивом ( по пляшці, але сам факт) і розігрують лотереї серед тих хто виходить і ці дні на роботу( виграші не великі, типу картки на 50 доларів в Старбакс чи кінотеатр, але їх з десяток на день і сам факт :)). Я по суботам не виходжу, поки в всякому разі . Але в минулу п'ятницю працювала півдня :(.
---
Після тижня спеки настала чудова погода. В неділю вечором ми гуляли в місцевому парку, там був маленький концерт , грав місцевий оркестр. Мені дуже подобається як тут це організовано, так типово для Канади, все просто і зручно. Глядачі просто приносять розкладні стільчики, або, як ми, одіяльце, приносять з собою термоси і розмішаються на газоні. Діти взагалі коли занудяться, можуть просто побігати поряд. Під час одного із номерів дітей запросили на сцену, витягнули якщик із дитячими інструментами і попросили виступити разом із оркестром. Ну для Дані це за щастя, і Софійка пішла, тільки потягнула і мені в якості підтримки :)
Як же я любила в дитинстві (а в студентські роки може навіть ще більше :)) мамині варення, повидла, різні закрутки. А як сам процес приготування зачаровував! Булькання варення, закрутка банок ключем, аромати на всю вулицю... Мама доручала мені різні дрібниці, типу залити вже приготовленим розсолом огірки, поміщати щось, допомогти перебрати ягоди, а я відчувала себе такою важливою :).
Зараз я варення їсти не дуже люблю, але дивитись на заповненні скляні баночки і готувати його мені все одно хочеться :).
Один тільки мінус в всіх цих джемах\варення, що вони з великою кількістю цукру. Минулого року я експериментувала. Понаходила рецепти з мінімальною кількістю цукру, і малим часом приготування, використовувала цукор із цукрової тростини і різні інші хитрощі. Вийшло досить нормально, Влад їв! і моя мама дала хорошу оцінку :). Ще я була приготувала apple butter (повидло) зовсім без цукру, тільки самі солодкі сорти самих яблук і соку з них же використовувала. Процес правда був довгий, але простояло всю зиму, і це без консервації і просто в шкафчиках кухні.
Натхненна хорошими результатами, я цього року пішла навіть далі. Мені прийшла геніальна ідея :), поєднати мої улюблені малину і мед, замість цукру. Перерила весь інет, так, є такі рецепти, але вони включають в себе кип'ятіння меду, а за таких умов можна і цукор використовувати, від всього самого корисного при кип'ятіння в меді залишається пшик. Тому я вирішила придумати рецепт.
Вчора збила малину в блендері до однорідної маси, закипятила її всього одну хвилину, охолодила до кімнатної температури, додала свіжий рідкий непастеризований чорничний мед ( прямо від фермерів :)) в пропорції 3,5:1, гарно розмішала, а для вірності збила все міксером і розлила по баночкам. На смак вийшло дуже навіть непогано, сильно відчуваються і малина і мед, смак дуже насичений, але і мені і Владу сподобалось.
Незнаю чи стоятиме звичайно. Але мед же має натуральну антибактеріальну дію? :), поки трошки рідкувато, але з часом мед же буде гуснути, в всякому разі я надіюсь. Ну якщо що то продуктів небагато пропаде, я зробила всього 750 грам. Поставлю дві баночки в холодильник, а одну в шкафчик .
А потім я подумала, що мені ж то в дитинстві подобалось варення з великою кількістю цукру , а дітей то я лишаю такого щастя :). Тому ще зварила трошки класичного полуничного джему з великою кількістю звичайного цукру . Ну якщо класичним можна назвати приготовлений з пектином в хлібопічці :).
Данилко став дуже гарно ховатись коли грає в хованки і також став терплячим , не так як колись коли не міг дочекатись поки я його знайду і сам вискакував :). Зате зараз його підводить Софійка, вона звичайно хоче ховатись там же де і Даня, а коли він бере її з собою, то ворушиться, видає різні звуки, сміється.
---
Позавчора Даня прибіг в будинок з заднього двору з криками про мишу, до нього вийшов Влад і теж повернувся в захопленні. Каже" у нас такая странная мышь, очень большая, и вроде слепая, тыкаться прямо в ноги". Ви мабуть як і я одразу по опису зрозуміли що це був кріт :). У Влада було не менше захоплення чим в дітей, він в перше в життя бачив крота так близько, "Посмотри, посмотри, у него же и носик и лапки как в мультиках рисуют."
Нам так і не вдалось якось його відігнати, і в усіх наших сусідів теж діти чи собаки, тому в результаті Влад і Данилко його виловили і віднесли в зелену зону зовсім недалечко від нас .
---
Відсвяткували День Канади, мали сьогодні додатковий вихідний, вчора навіть вибрались на салют. В нас він досить непоганий, особливо враховуючи що місто невелике. Запускають його над озером, а по сторонам горбистий великий парк+ дуже зелена територія університету, на салют приходять багато людей, таке враження що півміста, зі своїми розкладними стільчиками, термосами. Ми взяли одіяльце, розстелили його на схилі, на травичці, дивились феєрверк і всі четверо одночасно обнімались. Дуже романтично :)
--
У нас на роботі великі скорочення, на протязі наступного місяця мають звільнити 5 тисяч чоловік, це майже кожний третій. Я поки не визначилась чи хочу щоб мене звільнили :). В всьому є свої мінуси, якщо будуть давати хороший пакет по звільненню+ допомога по безробіттю, то я б ніби отримала додаткову оплачувано відпуску за догляду по дітьми. Стільки б всього з ними зробила, поїхала б на Україну на нормальний час ... Хоча, все одно це значно менші гроші ніж моя зарплата, і потім, через рік чи два, буде тяжко роботу найти і взагалі бути звільненим неприємно якось. А залишатись - роботи буде багато, атмосфера буде мабуть не сама найкраща, мені точно не продовжать скорочений тиждень :(. В всякому разі це не від мене залежить :).
На минулому тижні в мене був додатковий вихідний, четвер. Я так навідпочивалась , що зараз насолоджуюсь тишею на роботі і намагаюсь не заснути на робочому столі :).
В четвер я прикупила дітям надувний басейн, в пятницю в нашому районі ( є такі хороші слова в англійській мові як community or neighborhood ) був фестиваль, з каруселями!, а в суботу\неділю ми їздили на кемпінг.
Про те скільки щастя мав Данилко мабуть не варто і писати, що від атракціонів, що від лісу з озером, тим більше на кемпінг з нами їздили Юрка\Ярослав і Дімка\Алекс. Ну і особливе задоволення він звичайно отримав від "чоловічих" справ з татком, коли допомагав ставити палатку чи розпалювати вогонь. Софійці теж все дуже сподобалось , стільки всього нового спробувала, вперше в житті каталась на справжній каруселі і вщипнула в Дані цукрової вати, гіпнотизувалась вогнищем, шаленіла від кількості піску на пляжі. Але коли прокинулась серед ночі в палатці то злякалась :).
Про гол багато класного в інеті ходить, насміялась : [604x346]
Але виявляється там же ще з самого спочатку і оффсайд був: [700x393]
Це я не сама помітила, мені bumek підказав , як він же виразився "две ошибки судей в одной атаке - это даже не смешно".
Яка же вдячна робота, в'язати щось в подарунок фотографу!
Проект не дуже вдалий, звязалось не те що задумувалось спочатку, вязалось довго, а ще довше віддавалось . Але Світланка мало того що не зриває з себе і не викидає шарфик куди подалі, не каже " я сомневаюсь что буду это носить ", вона ще й супер фотографії зробила: [700x437]