В колонках играет - Tracy Chapman "In The Dark"

надворі знову падає сніг. знову лапатий, знову за ним нічого не видко.
"...і сніговим ковром щораз всю землю покриває..." - хтось, колись це написав...
навіть не знав, що можна так сумувати за цими хуртелицями і снігопадами, хоча вони й були ще так недавно, буквально ж кілька тижднів тому:), а здається що так давно...
цікаво - сніг, дощ, тент намету, стіна будинку - створює ілюзію захищенності, ілюзію безпеки. але наскільки приємніше бути захищеним природою, наприклад снігом. навіть якщо він[захист] такий ж непостійний - зникає від одного твого подиху!
що значить ілюзія!
та ми готові повірити буть-чому, навіть ілюзії, лиш би відчути себе впевненно, лиш би відчути себе захищеними, лиш би бути щасливими!

[показать]
В колонках играет - Eminem "Stan (Instrumental)"
Настроение сейчас - я - вітер

Падав собі листочок, такий собі, жовтий, ні, навіть жовто-гарячий. Повільно падав, тихцем, спостерігаючи за навколишнім світом з нової висоти, з новим поглядом. Він падав, а перед ним проносилося його життя: от він вмивається весняним теплим дощем, от діти граються в його тіні, от літнє вранішнє сонце висушує росу на ньому, от… А він падав, донизу залишалоя все менше і менше… Ось і все, скоро він невинно впаде на землю, чиясь нога, зовсім випадково, вдавить його в болото, і він так там і залишиться, спілкуючись лише з черв’ячками, жучками і різними мікробами, які будуть роз’їдати його різнобарвне і хрустке тіло... Він падав, ще чу-чуть і… і все… Аж враз, здійнявся вітер, ні вітерець, тихий, теплий, приємний, і закрутив листочок в своїх обіймах, і підняв його високо-високо, понад дерев, понад гілочоки, де він ріс, мужнів і визрівав. Підняв і поніс в нові, незвідані краї.
По-дорозі, листочкові відкривалися все нові і нові місця: галявини і засніжені вершини далеких гір, озера і річки, міста і села, степи і ліси, табуни диких коней і поодинокі лісові мешканці.
Він летів, його ніс теплий вітер, крутячи собою, оберігаючи і обігріваючи, підносячи до небес, пестячи хмарами, купаючись в сонячному промінні.
Він летів, поряд з теплим вітром, разом з вітром, летів подалі від жучків, вперід до життя…

Чи рідко ми самі, як ті листочки, падаємо донизу, в забуття… невсилі піднятися, замість поглянути в майбутнє – дивимося в минуле. Своєю байдужістю, зневірою, розчаруванням, болем – заганяємо себе в “болото”, де немає життя.
І, інколи, коли здається вже, немає вороття, з’являється щось, з’являється хтось, хто мов теплий вітер, піднімає і надихає нас, зігріває своєю посмішкою, зачаровує поглядом, запалює своєю енергією…
А чи рідко ми самі є тим “теплим вітром”, який рятує когось? Тільки варто пам'ятати слова маленького принца: “ми відповідальні за тих кого приручили”…

В колонках играет - Scooter "Dont Stop"
Настроение сейчас - піднесене

Кажуть: "ніщо так не гріє, як холодне пиво", я б ще додав: "ніщо так не лікує, як спорт".
Цікаво пережити це знову: ти виходиш на каток, під тобою голий лід, ноги розїжджаються, а ти незнаєш що робити, намагаєшся знайти якусь позицію, невагомість... а потім, проходить якихось кілька секунд, ноги, все тіло, починає інстинктивно рухатися, і ти вже обганяєш інших горе-ковзянярів, які відважилися сьогодні вийти на лід...
Ти летиш! Відчуваєш, як ковзанами вищерблюєш лід, обганяєш людей, які розмахують руками, намагаючись втримати рівновагу, та зрештою, як мішки, падають на твердий, мов камінь, лід, роблячи нові вибоїни і тріщини :). А ти летиш, в вухах шумить вітер, і на швидкості намагаєшся проскочити між руками закоханих парочок, чи дівчат, які хочуть навчитися їздити... і якщо тобі це вдається!, о, в катанні на ковзанах, це мені подобається чи не найбільше - то чуєш взаді себе писки і перелякані крики. Тобі це вдалося!, і ти прямуєш вперід, долаючи нові і нові круги, граючись в доганялку з іншими ковзанярами і вітром...

[показать]
[показать]

В колонках играет - "Dimanche et Fetes" Richard Clayderman
Настроение сейчас - тра-ля-ля татата

все, нарешті, вибираюся на ковзани. і попри хворобу, і незважаючи на цей жахливий мороз, я іду на ковзани!!!:fly:
вже, понад тиждень, ми не могли зібратися, а тут!!! а тут!!! ах...

В колонках играет - Enya "Wild Child"
Настроение сейчас - сидиш перед каміном, вслухаєшся в палахкотіння дров спостерігаючи за хуртелицею...

чи може бути щось краще, аніж в прохолодному приміщенні, тримати обійнявши, горнятко запашної гарячої кави, і тихенько посьорбувати її?...

В колонках играет - Doors Down "Away From The Sun"
Настроение сейчас - хочеться назад!!!

Нарешті, в суботу, вибрався в гори, на лижі. Попри всі труднощі, ти заскакуєш в відїжджаючий поїзд, і ще з кількома тисячами інших пасажирів(туристів) покидаєш це сонне місто...
Вокзал, що мов муравейник кишить лижниками, двадцятиградусний морозяний вітер, червоні щоки і ніс, очі на які виступають сльози. Свіжість, яку Вам не подарує ані дакс, ні ваніш і навіть аріель...
Кузов автомобіля вщент заповнений лижами, наплічниками і лижниками. Ями, "я не їду, а літаю", сніг, гори, які все більше і більше відкриваються в міру піднімання. Притрушені білизною зелені ялинки, і коричневі дерева, лижники, на сусідніх трасах, які їздять, падають і знову піднімаються, і ти - що вчепився за борт автомобіля і спрямував погляд в гірську далечінь...
Виїзд на трасу, перший спуск… Змагання з вітром, що може бути кращим?, коли ти мчиш по снігу, а він, вітер, шумить в вухах, і може тебе догнати тільки на "віражах", чи коли тобі щось не вдалося - і ти, головою розсовуєш сніг, все нижче і нижче спускаючись донизу...
Спуск, падіння, "зішкробування" снігу з обличчя, чиясь дружня рука, повороти, трампління, нові знайомства, посмішки і дружня допомога незнайомої людини, обмін телефонами, і морозяний вітер в обличчя, в якому не відчувається шуму міста, в якому не відчувається запаху міста, тільки природа, а-ля первобутна, а-ля недоторкана, і гори що проносяться за вікном вагону, і ти - втомлений, побитий, але щасливий. Адже знаєш - незабаром ти повернешся, знову повернешся...

В колонках играет - Cranberries "Ode to My Family"
Настроение сейчас - хочеться когось обійняти і задусити в своїх обіймах!!!

вчора нарешті отримав подарунок від доці:smile:скільки то радості!!!
трепетними руками розгортаєш конвертик, в пошуках подарунчика, схвильовано прочитуєш слова, цілі речення, і захоплено затамовуєш подих...
яка ж вона в мене всетаки чудова!!!
моя доця, вся в татка , ні, навіть по-іншому, вона краща від татка ;)
дякую долі що в мене є ти :)

В колонках играет - Shakira "Antologia"
Настроение сейчас - сумно. з поглядом кудись, в минуле...

при тому всьому, що твориться в житті, шукаєш щось вічне, те що дає наснагу і бажання до життя, впевненість у собі і віру в майбутньому.
і я шукаю, часто знаходжу в вишуканому вині, трішки рідше - в чистому коханні... та всерівно, після всього що знаходжу, а потім і втрачаю, повертаюся туди, назад, як до хорошої коханки, повертаюся в гори вони пянять більше ніж вино, вони вічніші ніж кохання, вони завжди надихають. і незважаючи на несподіванок, які чатують тут на мене - люблять мене і запрошують в гості...
[показать]
[показать]
[показать]

Настроение сейчас - дитяча замріяність. а очками так хлоп-хлоп :)

[показать]
надворі, за вікном сніг, лапатий, мокрий, та такий гарний!!!
мимоволі закриваються очі і пригадується дитинство: ти стоїш перед вікном в вітальні, прохолодно, ноги впираються в батарею щоб було тепліше, ти притискаєшся до фіранки, а потім до самої шибки і дивишся надвір, дивишся на сніг: лапатий і пухкий, він все падає і падає на землю, застеляючи її собою, ховаючи її від мого погляду.
прохолода ледь-ледь пробирає тіло, та зовсім не хочеться відходити від вікна, і тобі добре, тобі затишно - ти щасливий!
за вікном панує зима, в хаті - сімейний затишок, а в твоїй душі - спокій. відчуття насолоди заполоняє твоє тіло!!!!!!!!!!!!!!.....

[показать]
В колонках играет - "скло" від Бурмаки
Настроение сейчас - cидиш в горах біля ватри, дивишся на зорі і п'єш вино

якось природньо що всі звертають увагу на очі, так поміж тим зауважуємо позу, шерсть, складені лапки, але очі... то щось!!!
в них його цілий світ, що ховається за ними? чи часто ми запитаєм про це себе, спілкуючись з іншими людьми? чи часто ми хочемо заглянути всередину, щоб побачити світ, яким живуть інші? а може ця людина така самотня, що хоче поділитися своїм світом? ти ж ніколи над тим не задумувалась! правда, я теж так думаю...
отак і він, лежить і дивиться прямо в вічі, а в очах ...
дивно так, ми звикли що вовки небезпечні, ми звикли що інші люди небезпечні, ми звикли не зазирати людям в очі, щоб не побачити там чогось щоб нас могло відлякати чи, навпаки, полонити. а він лежить, за його поглядом, сповнений болю, суму і самотності сховався він: молодий вовк в розквіті сил, вовк який тільки почав свій шлях, та вже встиг зрозуміти що він тут самотній, що він одинак. зазирни йому в очі! - він запрошує до себе, запрошує в свій світ, та чи готова ти туди попасти, розвіяти його самотність, вислухати його життєві пригоди, перемоги і невдачі?
він ж запрошує не в казку, яку вміє творити, борючись за перемогу, і перемагаючи, керуючи зграєю і мандруючи безкраїми лісами. він запрошує в свій світ, де шлях, до його формування, складався не тільки з перемог. чи готова ти взнати про це, чи готова ти розвіяти ту самотність яка оповила його на цьому шляху?
складно відповісти? - всі ми хочемо попасти в казковий світ, де панує тільки насолода і розваги, хочемо попасти в світ де можна відчути себе захищеним і потрібним, всі ми паразити, які хочемо користуватися чужими досягненнями, та...
ми ніколи не хочемо зазирнути по ту сторону такого світу, туди де схований біль...

він?
він не відкривається до кінця нікому(він має "лише своє"), він уміє дружити, але він одинак.. він закохується... але все рівно, він сам по собі
іноді він - дивак, частіше філософ... ліпше не попадать йому на зуба - таке скаже, щоо....гай-гай..
він не надто хоче оселитись в чийомусь серці - він любить мандрувать
він окремий у натовпі і не такий як інші
іноді з ним дуже складно, навіть йому самому

В колонках играет - мертвий півень "коли ти смієшся"
Настроение сейчас - в передчутті поїздки в карпати на лижі! (блаженство!!!)

цікаво так, листаєш чиїсь щоденники і раз за разом знаходиш там купу приколів: фотографій, статтів, оповідок, анегдотів, афоризмів і купи іншої фігні.
якось поміж тим всім втрачається сенс того щоденника, адже для ля цього є спеціальні сайти, та зрештою ...
ех, подивимось що вийде з мого щоденника, почали!