Sun_shadow, Будиночок в Карпатах - це романтично А якщо ти катаєшся вже третій рік, то тебе вже впевнено можна назвати середнім лижником! Хоча, дивлячись як багато щороку ти проводила часу на гірках... А з чайником ти перебільшуєш :))

скромність - це хороша чеснота, особливо для дівчини:), але такого профі як Сонце, ти явно не проведеш!

djabchyk, "колись в нас, в Пласті, казали: "лихе не згине" - ось це про тебе"

Хей, чому це я лихе? "Ніфіга"! :) Я хороший :)

djabchyk, Звідки в твоїх словах з'явилося стільки іронії?

та ні, іронії нема!
"лихе" - це не мається на увазі "поганий".
тут мається на увазі активний, шибай голова. принаймі в нас це було взято на основі одного куреня: "лісові чорти" - вибрані люди, які чуть не живувть в карпатах, збита компанія і просто добрі люди :)
нічого поганого!;)

насправді це швидше комплімент, може прада не дуже зрозумілий... 0-)

djabchyk, О, тепер мені зрозуміло! Шибай голова - це дійсно приємний комплімент :) Дякую, друже! Ти, насправді, теж не промах! Тільки скромняга ще та! :)) А слово "лихе" у нас сприймається у прямому розумінні :( Але тепер все ок :)

тішуся з взаєморозуміння:)

так що з пропозицією поїхати з наметами на відпочинок?
чи ніхто коментів не читає, чи ніхто на море чи в карпати не хоче?

djabchyk, Особисто я виключно ЗА! :) Влітку

Сонце романтика - це будинок в карпатах? я розумію, якщо той будиночок якийсь старенький і зроблений в гуцульському стилі, а той зовсім не такий...ніякої романтики нема...хоч там і дуже красиво...

Sun_shadow, Я ж не бачив той будиночок :) А в моїй уяві одразу намалювалися чудові Карпатські краєвиди, сосновий ліс, полянка біля озера, спекотне сонечко і затишнич, світлий дерев'яний будиночок, обкладений червоною цеглою, з каміном і терасою :)

я сонця розумію - колись біля косова в такому жив. ми кожного ранку з батьками ходили по гриби... ех, веселі були часи!

але романтика - це не тільки будиночок з цервоної цегли, а не з білої. її, романтику, можна створити також і біля намету з багаттям та запашною кашею, веселим спілкуванням і нічним дурінням :)

Сонцеце все майже присутнє, тільки замість річки - озеро...
djabchyk ми з братиком таки вирішили літком полізти кудись в гори з палатками ...можливо збудеться моя мрія...

djabchyk, Хей, звісно! Це теж романтика! :) Як казав чудовий поет Едуард Ассадов: романтика буває різною. Гарній вірш...

Sun_shadow, І ти кажеш, що немає ніякої романтики?? Нічого собі...

Прихлынет тоска или попросту скука
Однажды присядет к тебе на порог,
Ты знай, что на свете есть славная штука -
Романтика дальних и трудных дорог.

Конечно же, есть экзотичные страны:
Слоны и жирафы средь зелени вечной,
Где ночью на пальмах кричат обезьяны
И пляшут туземцы под грохот тамтамов,
При этом почти без одежды, конечно.

Экзотика... Яркие впечатленья.
Романтика с этим не очень схожа.
Она не пираты, не приключенья,
Тут все и красивей гораздо и строже:

Соленые брызги, как пули, захлопали
По плитам набережной Севастополя,
Но в ночь штормовую в туман до утра
Уходят дозорные катера.

А возле Кронштадта грохочет Балтика.
Курс - на Вайгач. Рулевой на посту.
А рядом незримо стоит Романтика
И улыбается в темноту.

А где-то в тайге, в комарином гуде,
Почти у дьявола на рогах,
Сидят у костра небритые люди
В брезенте и стоптанных сапогах.

Палатка геологов - сесть и пригнуться.
Приборы, спецовки - сплошной неуют.
Скажи о романтике им - усмехнутся:
- Какая уж, к черту, романтика тут?!

Но вы им не верьте! В глухие чащобы
Не рубль их погнал за родимый порог.
Это романтики чистой пробы,
Романтики дальних и трудных дорог!

Один романтик штурмует науку,
Другой разрыл уникальный храм,
А кто-то завтра протянет руку
К новым созвездиям и мирам.

Вот мчит он, вцепившись в кресло из пластика,
Взор сквозь стекло устремив к луне,
А рядом незримо висит Романтика
В невесомости и тишине...

Скитальцы морей, покорители Арктики!
А здесь, посреди городской толкотни,
Есть ли в обычной жизни романтики?
Кто они? Где? И какие они?

Да те, кто живут по макушку счастливые
Мечтами, любимым своим трудом,
Те, кто умеет найти красивое
Даже в будничном и простом.

Кто сделает замком снежную рощицу,
Кому и сквозь тучи звезда видна,
Кто к женщине так, между прочим, относится,
Как в лучшие рыцарские времена.

Немного застенчивы и угловаты,
Живут они так до момента, когда
Однажды их властно потянут куда-то
Дороги, метели и поезда.

Не к пестрой экзотике - пальмам и зебрам
Умчат они сердцем, храня мечту,
А чтобы обжить необжитые дебри,
Чтоб вырвать из мрака алмазные недра
И людям потом подарить красоту!

Мешать им не надо. Успеха не будет.
Ведь счастье их - ветры борьбы и тревог.
Такие уж это крылатые люди -
Романтики дальних и трудных дорог!

Сонце дуже гарно...справді...стільки вражень і емоцій після прочитання...чудово...
Пе.С. до речі, романтика по-маленьку помирає...

а чо Sun_shadow романтика помаленьку помирає???

нє, романтика неможе померти, вона в тобі, вона - це ти.
тобі може бути сумно, і романтика принишкне, допоки ти не вийдеш з забуття. їй може стати лячно, і вона сховається в незвідані частини твого єства, але романтика ніколи не вмирає, тому що романтика і є тобою - це твоє бачення, твій погляд, дотик, відношення до життя, людей, навколишності

нехвилюйся, вона знову повернеться, дай тільки весні повернутися, повіяти теплому вітрові, і одразу почнеться пиття пива біля шевченка, вечірні прогулянки на високий замок, довгі поцілцнки в тіні дерев... і просто романтичні погляди в далечінь:)

Sun_shadow,
Мудрі слова каже Дябчик. Не помре в тобі романтика, поки ти _жива_! :)

djabchyk чому помирає? тому що, про неї по-маленьку забувають...була сьогодні трішки шокована почувши, що дівчина (!!!) запропонувала хлопцю одружитися...на мою думку це якось неприпустимо...навіть дико певною міроою...а для когось це нормально...що ж, мабуть я відстаю від життя...

Сонце старію я...скільки мені там залишилося...ще чуть-чуть і вона, романтика, таки помре...

Sun_shadow, Скільки тобі років? Які - старію!! :) А пропозиція від дівчини руки і сердця - це ЧУДОВО! Як на мене :) Бо дівчина таке може сказати тільки коли любить БЕЗМЕЖНО і впевнена у таких же почуттях від хлопця на 100%! :)

Сонце і це таким чином виражається? оу! запишемо...
дякую, що пояснив мені, зеленому овочу...

Sun_shadow, Та ладно тобі! З таким сарказмом :) Це тільки моя думка: мені б сподобалось :) Але не факт, що вона вірна...

Сонце ну не знаю... я лише псих-аматор, а не ветеран... у кожного свої таракани в голові...

нє, ну люди, коли дівчина пропонує хлопцеві одружитися - це не тільки не нормально, але ще й підозріло!!!

можливо я занадто консервативний і старий, але то таки хлопцеві належить право пропонувати одружитися.
якщо ж це робить дівчина - то перше що скидається на думку - це її бажання пошвидше вискочити заміж.

djabchyk, А якщо хлопець не впевний у собі або у бажанні створити сім'ю (банально боїться), а дівчина робить йому пропозицію після трьох років життя разом? І вони одружуються і мають досі щасливу сімью? :) Що поганого?

та ніби нічо:)

все насправді залежить від обставин.
але чого він боїться, якщо живе з нею 3 роки?

djabchyk, Боявся - вони таки одружилися :) Там виникла складна ситуація: мама була проти їх шлюбу, бо дівчина - по-перше, досить меркантильна, а по-друге, коли він був у відрядженні, пропонувала мені поїхати за місто у баньку і зайнятися ** Може мама відчувала її внутрішній світ? Я звісно тоді відмовився, бо таку свиню другові не личить робити, але про себе зробив висновки, якими іноді бувають "люблячі дівчата"...

і чи не наштовхує тебе це на думку, що дівчата, які пропонують самі хлопцеві одружитися є саме такими ПІБ?

шкода хлопця... йому ж прийдеться з нею жити, а вона... наврят чи виправиться...

а висновок з байки який: треба маму слухати!

djabchyk, В цьому випадку, в принципі, так і є...

Але мені здається - не завжди ж так! Можливо є і хороші випадки такої пропозиції від дівчини :) Чому взагалі це право належить виключно чоловіку?

Шкода... Але він ніколи не дізнається про цей випадок. Думаєш - не виправиться? Вона мені розповідала після весілля, що тепер кохає тільки його.

Маму завжди варто слухати Мами - вони пройшли життя... Загатом - "батьки", вони мудрі....

знаєш, я собі так зараз мислю, що може то й не принципово, щоб саме чоловік пропонував одружитися, основне щоб обидвоє булди до того готові.
я не про кохання, яке виникає при першому побаченні, а про щось більше - про моральну готовнусть, відповідальність, зрілість тай стабільність, зокрема фінансову.

а про те хто повинен пропонувати.... ну незнаю, я консерватор!:smile3:

те що ти не сказав товаришові - навіть незнаю... і так погана, а сказав би - хто знає як би було добре... мені важко судити.
може й варто було сказати... незнаю!

а батьки, як би то може не було дивно, але знають значно більше від нас, тільки ми не завжди можемо це визнати!

djabchyk,