• Авторизация


Чорна неня 26-09-2006 01:49


[232x319]Сховайте образки з Орантами і майолікові тарілки з Берегинями! Образу неньки -  рідної землі ми не заслужили. Не має вона нас завіщо тулити до грудей. Згадайте-но, як повелися з нею батьки, діди, прадіди... Так хочеться вірити, що ми оте останнє сьоме злощасне покоління, на яке падає вчинений предками гріх. А дітям того вже не буде. 

Над згорілою хижею

Вити буде і хижою

Стане раптом вовчицею

Жаху тінню на лиця нам

Упаде

Невловима невидима

В чорний відчай гонитиме

Шлях наш саваном стелиться

Запах смерті хурделиця

Принесе

А тугу з безнадією

Місяць в душі засіє нам

І не дасть боронитися

І вовчиця насититься

Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Шалала-лала 23-09-2006 01:06


[300x215]

Цілу ніч сидітиме вона При вікні одна Тиньком щоки дертиме стіна Що за сум зміїтиме в очах? Що  за страх? Зблисне кров'ю на прокушених губах

І про що спитає у душі?  Чи міцна?  Чи лахмітиться на вітрі подірявлена? Не помітить як дощем стече на землю ніч Що  затерпла стомлена спина Кам'яна вона не моя вона 
Це мана


          А тому:
  Шалала-лала
  Шалала-лала
  Шалала-лала 
  Шалала

 

і крапка

 

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии

ДЕЖАВЮ, БЛІН... політичне, блін 06-08-2006 23:37


[200x278] Не хочеться, але пишеться. Бо нагла кров вочи заливає :) .
Чотири дні був на іншому кінці світу - у Кореї (тій нормальній). І кожного пізнього вечора (що дорівнювало ранньому ранку в Україні) українські мешканці "Itaewon Hotel" перед тим як розбрідатися по номерах йшли в закуток де у фойє був заінстальований комп з інетом і набирали кілька типових адрес. Хоча й без того добре усвідомлювали чим усе закінчиться. Звістка про голосування за прем'єра В.Януковіча догнала вже у Москві на трансфері. Потім була доба адаптації - тупо не заглядав ні в телевізор, ні в інтернет. А сьогодні нарешті поглянув впритул на "команду фахівців". 2004 рік! З дабл-азаровим, Тумбалалайчніком, Папієвим й іншими персами. Незрозумілий Макуха і нашоукраїнські об'їдки на кшталт Тарасюка - лише додають виразності "ключовим пацанам". Відчув сильну спокусу поверещати в стилі баби Параски. І дуже захотів побачити Луценка з його гіпертонічним кризом. Щоб він ще раз розповів, що за жодних обставин в уряді Януковича.... і т.д. І що йому впарював Ющ, що Луцик сховався у Феофанію? Український політичний сюр.


Настроение сейчас - настроєніє бодроє аж песець
В колонках играет - тихо як на цвинтарі
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Імпресії, блін! Політичні, блін!... 12-07-2006 03:14


[220x363]Ця трагікомедія розігрується як по нотах вже кілька днів поспіль. Як на мене то "юдство" Мороза навіть додало шляхетності безнадійно тупому і цинічному фарсу. Але до рівня високої драми не підняло. Бо дійові особи й надалі не можуть спромогтися ні на що, крім жалюгідної буфонади. Цей заслинений від злості Зварич, понурий Безсмертний, шкодливо-лицемірна Юля. Ці жалюгідні погрози й позови. Вони просрали владу. Яку здобували не вони.
Взимку 2005 перед переможцями стелилося два чітких шляхи:
перший - "візантійський", що означало згідно з традиціями (які свого часу від Царгорода успадкувала найясніша Порта) вирізати усіх можливих претендентів на трон. Після такої підстави як "сєвєраданєцкая" чорна рада це було зробити легко. І навіть надати цьому якоїсь подобизни легітимності. А голос усіляких венеціанських комісій у нас завжди  було чути ледь-ледь;
другий - "европейський" чи то пак демократичний. Що означало дотримання засад співпраці та толеранції і головне - пошанування хай навіть недолугого, але волевиявлення третини українських виборців. І неправда, що согилу помаранчевим вирили якісь зовнішні чи внутрішні сили. Вони почали рити її самі - відколи замість чітких доріг обрали якісь козячі стежечки.
А Мороз? Люди, які вірили у порядність сивого Сансанича зараз переживають непрості дні. І  я теж не у захваті. Від чого? Від того, що аби достойно зійти на маргінес, головний соц так чіпляється за політичне життя. Але не треба забувати яким боком "союзники" вичавлювали Мороза з формули a la Maidan-2004 "Ющенко-президент, Юля - прем'єр, Мороз-спікер". І КОГО всунули у це рівняння замість нього? І про те, як Єхануров сотоваріщі вже відверто обіймався з регіоналами і возив їм "коаліційну угоду" на експертизу. І ще багато чого,,, А надто - як брутально вони усі нам у живі очі б р е х а л и !!!!
Тож не варто кричати Морозу "Юда!!!!". Бо Іскаріот зрадив Спасителя. А Мороз? Фарисеїв?
комментарии: 2 понравилось! вверх^ к полной версии
ХРОНІКИ СКАМЄЙКЕРА ІІІ 10-07-2006 02:22


[200x278]Понад 2000 на рік! Це багато? Мало? Стільки мотоциклістів гине в Україні внаслідок ДТП...

Кажуть, пишуть, посилаються на статистику якусь... що в байкера у 30 разів більше шансів загинути ніж у "чотирилапого"...

А між тим їзда в шоломі мені впеклася гірше редьки ще в мотошколі. На мої 61см ще попробуй знайди той шолом. Чи прийдеться кустарям замовляти каску - так відмазка від лягавих а захист - як від невипраної бандани :)

А до речі - категорія "А" в мене вже є. Отримана разом із "В". Це як і казали мені мудрі люди виявилося легше. Трохи грошей, номінально-мінімальне здавання іспитів у МРЕО і все. Чекати, поки назбирається грошей на мот я можу. А ось поки Олег розрулиться із своїми тренерськими ліцензіями - ні. До слова - все ж таки кілька годин я на майданчику наїздив - на супер-гіпер-вехікулі, про який той же Олег сказав "це не мотоцикл, це - тренажер", що втім не завадило йому вже за мить просити пощади для 125-кубового - бо йому важко возити щось більше за дівчинку-тінейджерку. Я ж звісно не дівчинка і вже давно не тінейджер - 93 кг живої плоті. То ж коли вже найду драндулет на свою голову чи то пак собі під сраку - треба буде далі їхати до Олега - і тренуватися, тренуватися, тренуватися.
І все ж таки: 2000 з гаком у рік - це багато?
[160x203]



І хто вони? Важко віриться у масовий падіж респектабельних чоперистів і туристів на "голдах", "рунах" та інших супер-пуперах. Ну нехай з цих двох тисяч - душ 300 - скамейкери на мій кшталт - на б/в або "китайцях". Нехай ще з пів-тисячі - аматори "спортів" і "стрітфайтери" всілякі. Що "пуляють" від перехрестя до найближчої фури, яка виперлася зненацька з придорожної заправки відразу у лівий ряд... Але решта - здається це все ті ж що й 30 років тому - сільські ізі-райдери, що заливши сурогатом баньки "сідлають"  покоцану "Яву" або ІЖ-П-С і "на весілля", а насправді у районний морг з зупинкою біля бурякозбирального комбайна.
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
СОНЦЕ І 09-07-2006 22:04


[220x388]"Верх неба вже стояло сонце ясне,
Жара стояла на землі страшна,..."
Іван Франко, "Святий Валентій"


Жодного разу жодної жінки (з поміж чималого числа коханих, любих чи просто жаданих) я не назвав "сонце моє" чи "сонечко" чи ще яким-небудь пестливим солярним евфемізмом. І дитину так не назвав (навіть у хвилини, коли писок малого був достоту "розпромінений"). Якось не сподобився полюбити найближчу зірку - одне із підставових джерел життя. І я несправедливий до нього. До Сонця. Хоча, звісно - це все слова надто загальні, а тому - у винятках, як у дірках.
Але важко називати любу тобі істоту сонцем, якщо сонце, насамперед, асоціюється зі смертю. "Сонце, вулиця, пекло. Пилюка, багнюка, сукровиця. Blood on the floor. Чи мене просто нудить?" - написав якийсь небезталанний афтар на одному з улюблених моїх сайтів ANTIPOP.
Сьогодні сонце не дало визирнути з хати. Щоправда (і на щастя!) - аж надто великої потреби в тому не було. Якби в мене був погріб - просидів би там, напевно. Але немає погріба. А в холодильнику не посидиш - там і без мене тісно.
Життєдайне сонце як символ смерті. Все так просто і насправді не парадоксально. Бо все, що пре із землі і буяє, живлячись ультрфіолетиком (violet-violent) - з чого воно пре, звідки воно буяє? З праху. З перегнилих решток відмерлого. З цього постали ми і в це ж перетворимося - чи як там у літанії? За дивним збігом обставин чи не всі похорони, свідком чи учасником яких був - проходили під яскравим сонцем. І такі романтичні у сутінках чи вночі цвинтарі - удень, особливо за ясної погоди, чомусь найболючіше вражають, найжорстокіше і найвідвертіше свідчать про неминучий кінець.

А як у морі сонце потонуло,
Він став і попрощав його рукою:
“Прощай, о сонце, вже тя не побачу!”
Іван Франко, "Святий Валентій"


Настроение сейчас - Млмлмлм-м-м-мля-а-аве-е-е-е!
В колонках играет - Gwen Stefani, Danger Zone
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Ахтунг!!! Тести!!! Рятуйсь хто мо'! І 04-07-2006 02:05


[250x441]Час від часу нариваюся на всіляку дурню у вигляді... тестів. І якщо афтар постарався привабливо сформулювати тему, то грішний - витрачаю час щоб задовільнити пристрасть, таку згубну для родини котячих...
І от маєш ;)! Я все ще "добрий християнин"!  А вже гадав, що скоро почну "жить в лєсу, моліцца калєсу" :)

Благодарим за то, что прошли этот тест. Степень соответствия вашего мировоззрения с основными религиозными и антирелигиозными мировоззренческими концепциями, выраженная в процентах (жирным шрифтом выделена концепция или концепции , которые лучше всего гармонируют с вашими убеждениями):

  • Иудаизм: 47%
  • Буддизм: 60%
  • Агностицизм: 54%
  • Атеизм: 8%
  • Христианство: 75%
  • Сатанизм: 38%
  • Ислам: 46%
  • Язычество: 39%
  • Индуизм: 53%

  • А все ж таки прикольно, що у сатани більше шансів ніж в порожнечі
    Кому цікаво:
    http://www.uath.org/religiometer/index.php
    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
    Зброя ІІ 03-07-2006 04:51


    [150x268]Майже місяць мовчанки після анонсу поїздки на стрільбище спецназу не означає, що мене там застрілили :)
    Навіть навпаки. Наша невеличка команда повернулася увінчана лаврами. І всі нагороди загребла із собою. Тому що - скромні!
    СБУ - фірмочка ще та! І полігончик затишний. І натовп розхристаних журналюг та сексапильних журналісток суворих "альфівців" не налякав. Попросили розділитися на чотири приблизно однакові (душ по 13(sic-щаслива комбінація!)) команди. Ділилися за принципом "я тебе знаю - ходи до нас". Відтак наша команда "Звєрі" (© - моє) взяла командне 1-ше місце в естафеті на 2 рубежі (1-ший з вітчизняного "Форта" - див. світлину, а другий з "калаша"), потім виграли "звільнення заручниці. Мій результат тут був скромним - дві кулі в "терориста", а одну - в цицьку "заручниці" - художнік-гуморист намалював їй "арбузния груді". Догналися "сріблом" за стрільбу по повітряним кулькам, які немилосердно шарпало вітром... і в результаті взяли 1-ше місце в командному заліку. Але... душа хотіла справжнього свята. Бо все було аж надто іграшковим. "Дитячі" відстані, майже повна відсутність віддачі у зброї (я в шоці наскільки відрізняється "калаш" сучасний від того "гіперболоїда", з якого гаратав, і то непогано, у війську) і таке інше.

    Аж тут оголосили, що "желающіє" і краще б чоловічої статі - можуть спробувати себе в індивідуальному змаганні - "killerhouse" - в бронежилеті із зарядженим фортом увірватися у приміщення - перемочити кількох "терористів" і врятувати "дітей". Колега з "Інтерфаксу" таки вскочив поперед мене і... зачепив "хлопчика-заручника" .  Мішень нам показали до того: - на відміну від коміксової цицькатої попередниці що еротично вигиналася в руках якогось підстаркуватого панка з ножичком , цього разу це була фотографія - неприємний "бармалей" притискав до грудей хлопця років... одним словом він тримав мого малого і це вразило. Отже я йшов другим. Досить швидко перестав думати про те, на який цирк це виглядає збоку. Підкрався, прочинив двері, заскочив. Здавалося що роблю все надто повільно, хоча насправді все скінчилося за лічені секунди. Вибиваю першого, другого перевожу люфу в бік третього тисну... затвор з'їжджає назад непристойно оголюючи ствол. "Упс! Пакідаєм памєщєніє..." - це офіцер, що супроводжував із-заду. Не повертаючись, якось бочком  вислизаю з "приміщення". Витягаю пусту обойму передаю "альфівцю", отримую від нього повну, вставив, пересимкнув-дослав, знову заскочив - третій є! В кутку на залізних гаках "інтерактив" - теж залізні хрестовини з вчепленими на них старими лахами. "Ціль у світлій куртці" - стріляю ще на слові "світлій" - є! Нарешті оглядаємо місце "пригоди": всі "хлопчики" цілі, всі "терористи" - готові, до того ж лупив (перстрахувався чи що?) переважно у голову. 40 очок із 40-ка можливих. Потім довідався, що патронів забракло з простої причини - мій попередник перебрав. А час також фіксували. Отже на якісь "цукерки" не сподівався. Пожартував лише: "Коли чекати виклику на співбесіду?" "А шо - давай", - сказав майор. "Я вже старий" - відказую і ловлю себе на тому, що насправді мені все це до душі і відчуття сенсовності "гри" сильніше ніж від реальної роботи. Хтозна, може я таки прогавив свій поворот на "лайфостраді" і поїхав чужим шляхом :) ?
    [300x418]
    А потім мені притьмом треба було до Києва, бо випуск готувати, і шеф СБ виділив машину - їздити під такою ксивою -  суцільне задоволення - туди ми їхали хвилин 40-45. Назад мене домчали за 25, ще й вибачалися що повільно ;)
    А за кілька годин приїхала решта команди, привезла грамоту за 1-ше місце "Звєрям" (в грамоті було скромно - команді 1+1-Інтер - що досі викликає здивування, мовляв, ну ви й даєте, зробили команду з одвічними конкурентами). А крім того - тут я аж припух - мені особисто теж - за 2-ге місце в кіллергаузі - грамоту і пляшку горілки "конттерористичної" з патроном усередині (хто не роздивився - на фотці позначений червоною стрілочкою, соррі за якість фото зроблено диким способом
    Читать далее...
    комментарии: 1 понравилось! вверх^ к полной версии
    Поразил.... 03-07-2006 02:59

    Это цитата сообщения Xall Оригинальное сообщение

    Король сказал, что двери его сокровищницы открыты передо мной! -
    буркнул рыцарь.
    - Они и открыты, - миролюбиво откликнулся кладовщик. - Прямо перед твоим носом.
    - Тогда дай мне войти.
    Кладовщик не сошел с порога.
    Рыцарь нахмурился:
    - Ты не выполнишь приказ короля?
    Кладовщик покачал головой:
    - Если ты войдешь, двери сокровищницы будут открыты не перед, а за тобой. Вот это - уже серьезное нарушение приказа.
    Читать далее...
    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
    Заставит любого улыбнуться))) 21-06-2006 12:06

    Это цитата сообщения Curuculla Оригинальное сообщение

    У одной женщины было 3 дочери.. Они подросли, и отдала мать их замуж практически одновременно. Девушки улетели в свадебные путешествия, но перед этим мать взяла с них обещание, что они расскажут ей о своем первом сексуальном опыте. Через 2 дня получает она первую телеграмму, на ней всего одно слово: Nescafe! Женщина озадачена. Идет на кухню, берет банку кофе и читает: Хорош до последней капли! Мать счастлива. Через несколько дней получает она сообщение от второй своей дочери: Rothmanns. Ну мама уже знает, что делать - бежит в магазин и покупает пачку сигарет. На ней написано: Extra Long. King Size. Мама смущена, но тем не менее счастлива! Третья дочь не подает признаков жизни 2 недели. Наконец приходит открытка и от нее. На ней дрожащей рукой нацарапано: South African Airlines. Мама хватает газету, в рекламном разделе находит: Южно-африканские авиалинии. 7 дней в неделю, 10 раз в день. По всем направлениям )

    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
    Зброя 03-06-2006 01:57


    Завтра їдемо невеличкою компанією постріляти. Нагода трапилася несподівано. Нагода має назву 6 червня. Точно пам'ятаю, що цей день має якийсь стосунок до журналістики. Професійне свято, тобто... Але вбийте мене - не загадаю як точно називається. Та й не так важливо, зрештою. Важливо інше: вже пару днів поспіль усі можливі відомства (від міністерства оборони і до якогось інфернального в контексті можливої пандемії - Товариства чи то Асоціації птахівників) намагаються поцілувати журналістську касту у дупу з розгону взасос. Треба віддати колегам по другій найдревнішій професії належне: більшість із них чудово розуміють ціну такої показної "любові" до тих, кого або ж побоюються або зневажають. Але й від шансу щось трішки "нацарювати" на шару відмовитися важко. Не суджу - сам такий :)
    Одначе елементарні пиятички з міністриками і заступничками та шефцями департаментиків для мене річ ясна - жоден афродизіяк. Інша справа гебісти, чи то пак вибачте, сбу-шники. Ці запропонували поїхати на полігон "Альфа" (не певен, що він так іменується в офіційних внутрішніх документах, але "легендарна" "Альфа" там вочевидь тренується) і постріляти бойовими. І жодних деталей - суцільна інтрига. Адже так не хочеться вірити, що все обійдеться елементарним "макаровим" чи навіть модернізованим "калашем"! Хочеться відчути себе джеймсбондрембом з притаманним розмаїтим арсеналом включно.
    Мені подобається зброя. Не як іграшка, а радше як жінка. Істота яку можна підкорити, але ніколи не можна розслаблятися і нехтувати правилами - бо загинеш як ксьондзові качата. Люблю холодну зброю. Її - найбільше. За холод ;) ... Ні це не непоправний романтизм. Просто з нею у мене легше виникає психологічний контакт. Ніколи не забуду як вже рочків зо штири тому вибирав собі ножа. Довго милувався. Було чим. Під склом красувалися різні: малопридатні до вжитку, але які ж пишні "іспанці", претензійні логотиповані "швейцарці", по-голівудськи попсові "америкоси", а надто ті - з чорного сплаву. Мій SCHMEISER такий непоказний на вигляд притягнув погляд вигнутим по руці, але без "надриву" руків'ям, "упором" - не повноцінним, але за бажання (треба тільки бути ментальним ментом) можна домахатися. Але момент істини настав, коли наважився попросити гевала за прилавком дістати його мені. Щойно ніж ліг у руку як щось защеміло і солодко обірвалося усередині. Це була фізична насолода. Спражня.
    Що ж до стрілецької зброї - вона має свої принади. Не казатиму про вишукані форми і оздоблення мисливських рушниць - якби зайці знали з яких шедеврів по них гатять наші "соколині ока", то напевно приходили б цілим натовпом і влаштовували б тендер - кому випаде честь потрапити на мушку колекційного бюксфлінта.
    Мені однак не дуже до душі пістолети. Властиво не револьвери, а ці сучасні, що їх у кожному третьосортному детективі обзивають "магнумами". Натомість страшенно подобається "калаш" у класичному виконанні. А з древніших - ППШ (чи ППС) - з отим (ненадійним як твердили ветерани-фронтовики) дисковим магазином - є у ньому щось від космічно-футуристичного бластера - як я собі уявляв ці бластери у дитинстві.
    [200x232]Але найбільше у вогнепальній зброї мені до душі церемонія застосування. Це справді церемонія. Не плутайте з дурнуватою стрільбою безкінечними боєприпасами з бойовичків. Коли вже взяв її до рук - підсвідомо починаєш прикидати всі нюанси і можливі рухи, позиції, м'язи підлаштовуються під необхідні зусилля. І головне щось міняється у самому тобі. Нехай доморощені психіатри волають про комплекси неповноцінності, але мені до вподоби ця "інша" повноцінність людини із зброєю. Ідіота зброя виявляє так само швидко, як і адекватного перця. І нарешті - у завтрашній кумпанії будуть дівчєта. В т.ч. симпатичні. А жінка зі зброєю мене просто заводить :) - подвійна загроза! Це напевно якийсь мазохізм...

    В колонках играет - Antimatter, The Last Lough
    комментарии: 2 понравилось! вверх^ к полной версии
    Анабіоз 02-06-2006 02:08


    [300x282]Дивуюся собі. Підстав для тривоги безліч. Підстав для суму теж. Підстав для заклопотаності, злості, істерикування, пошуку ворогів і спроб покарати, або хоча б нагидити їм. Всього цього - хоч свиней годуй. Але всередині - дивовижна рівновага. Працює якийсь інстинкт, схожий на той, що "самозбереження". Хоча жодних страхів. Хтозна, можливо, усвідомивши початки неадекватності, всі мої "я" настільки перелякалися, що ДОБРИЙ ФРОЙД розселить їх по різних кутках, що впали в своєрідний анабіоз. Прокидаючись лише від сильних стимулів. Стимули бувають. На щастя - зрідка.

    В колонках играет - Faith and the Muse
    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
    Чарівна сила слова... 31-05-2006 02:10


    [200x448]Ніколи не підколюй навмання! Це пастка, розставлена собі самому. Банальний і неоковирний жарт про залицяння одного популярного чувачка до одного милого і з біса розумного дівчиська: То він вже два роки тебе спокушає?! А ти? Футболиш? А він? Далі своє гне? Нє то таки певно справжня любов! :) - обернувся в результаті надрізом шкірки на власних виразках. Бо миле і з біса розумне відповіло: "Це не любов! Це чарівна сила слова "ні!"
    І байдуже чи то вона сама видряпалася на вершини афористичності, чи десь собі вподобала та й поцупила формулюваннячко. Наступні кілька днів думки про силу "ні!" і просто про силу слова невідступно трюхикали за мною.

    Аж тут dottore підкинула текстик, який і їй в свою чергу підкинули. І хороший був текст. А місце де клубок звично зітхнувши, поліз у горло наводжу повністю:

    "Она не любит мужа, но его дом - все еще ее дом. И она уже сожалеет о случившемся.

    Так что с этой сраной человеческой натурой, в чем подвох? Пока вы легки друг с другом, и смерть одного едва ли надолго огорчит другого, счастливей вашей пары на свете не найдешь. Но, едва ты убедишься, что без этого человека жить не можешь, как он уже и вправду не дает тебе жить. Я шпыняю ее, ловлю на слове - будто воровку на кармане, - картинно дуюсь, деланно бешусь... Ей же внезапно "приедается" секс, в голосе позванивает издевочка, она все чаще поступает назло мне, наперекор мне, и в конце концов наша жизнь становится невыносимой. При этом мы любим, действительно любим друг друга... Но - взаимное презрение, но - эпизодическая и преходящая пока, но всамделишная, - ненависть... Война, вечная мировая война между мужчиной и женщиной, человеком и человеком, глобальная и безысходная война, в которой первыми погибают самые светлые, легкие чувства, где умирает смех, где юмор катается по изрытой обидами и оскорблениями земле с почерневшим от удушья лицом, где уже ничто не твердо и не свято, все знамена повержены, затоптаны в дерьмо и забрызганы выбитыми мозгами, и мир вокруг злораден и зловещ, будто осиновая роща, где на каждом суку - по Иуде с высунутым языком... Лиловая тьма, горчичный туман, чавканье грязи, спермы, крови, и утра ждешь, как удара в спину, и не веришь, и засыпаешь, обессиленный, а под пожелтевшими вонючими простынями бродит, переваливается, дышит ядовитым паром тяжелая, гулкая, молчаливая ртуть - Любовь... Страсть... И сбежал бы, да некуда - из любого горящего окна тебе в лицо захохочет пулемет, и похоть тлеет во тьме, словно незатушенная сигарета, и тьма не объемлет ее..."

    Кого чіпає - читайте http://www.anekdot.ru/an/an0004/h000421.html



    В колонках играет - Saint Preux, Apres Demain
    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
    ХРОНІКИ СКАМЄЙКЕРА ІІ 02-05-2006 23:00


    [показать]Потепліло швидко як і завжди, коли пізня весна. Спочатку за вікном заверещали шпаки та інша дзьобата фігня, а потім озвався телехвін. На дисплейчику світилося:  "мотошкола". Вже добре знайома тітонька з того боку повідомила, що про мене, непересічного, не забули і радо бачитимуть знову (рік по тому, як записався) в лавах курсантів. Сміючись сам із себе, поїхав таки на  "загальні збори".  Слово тримав  Олег,  головна у школі особа, він  же  інструктор,  він  же  майстер-мотогонщик:  нарешті  поневіряння  по службових  кабінетах  завершилися  згодою  видати йому ліцензію на ведення навчання і тепер все буде чотко!...  Чим далі слухав тим сильніше відчував, що чотко не буде. І сповнені мелодраматизму (того особливого, спортивного) запевнення Олега, що недовчених він на вулицю не випустить, тішили. Не тішила перспектива знову збирати купу довідок та ксерокопій, здавати "внутрішній" іспит, потім ще один - у ДАІ і то без гарантії - 2 помилки в ПДР - і в аут! :(
    Дивився я на юні обличя довкола (перців мого приблизно віку було один чи два :) ) і розумів - чесний шлях - то не на мої нерви. Отже залишається нечесний. Швиденько актуалізував інфу про доброго чоловіка В., який допоміг вже купі знайомих сісти за кермо (переважно чотирилапої техніки) і виходжу на зв'язок: виявляється, що можна і гроші не захмарні (принаймні для мене), але легше здати на легковика і додати туди "А" ніж окремо на мотоцик ("с етім - в мотошколу..."). Домовилися. Най буде ще й "В" - кишеню не тягне. А що за кермо (тягача з напівпричепом :) ) не сідав уже 18 років (God!..) то попросив приятеля. І він бідолаха, тихо сивіючи годину терпів доки я мучив його легкову (педалів не чую і гаплик) недавно куплену на кредит  "ласточку". А що ж з мотоцикльом? - спитаєте ви. Боронь Боже - навіть у думках не було обмежитися купівлею прав. Вирішив, що таки навчуся їздити, перш ніж купувати бодай щось. Сплатив у мотошколі всьо, що належить і ось цей день настав....
    читати далі
    комментарии: 1 понравилось! вверх^ к полной версии
    Улыбнуло. 22-04-2006 02:23

    Это цитата сообщения УлЫбНиСь Оригинальное сообщение

    1. Красивую женщину можно целовать без конца и не разу не попасть в одно и то же место. Януш Макарчик.
    2. Женщина – это человеческое существо, которое одевается, болтает и раздевается. Вольтер.
    3. Для женитьбы нужны двое – одинокая девушка и озабоченная мать. NN.
    4. Даже самые красивые ноги, где-нибудь заканчиваются. Юлиан Тувим.
    5. Он любит ее больше, чем всех других, но ему нужны другие, чтобы в этом удостовериться. Натали Клиффорд Барни.
    6. Не врывайся к жене с криком «Я все знаю!», а то она чего доброго спросит тебя, в каком году была битва при Трафальгаре. «Пшекруй»
    7. Не бегай ни за женщиной, ни за трамваем. Всегда придет следующий.
    Итальянское изречение.
    8. Мужчины, которые относятся к женщинам с наибольшим почтением, редко пользуются у них наибольшим успехом. Джозеф Аддисон.
    9. Из двух зол выбирай более смазливое. Кэролайн Уэллс.
    10. Мир тесен: в конце концов, все мы встретимся в постели. Бриджит Бардо
    11. Всегда говори женщине, что она не такая, как другие, если хочешь получить от нее то же, что от других. Уиндем Льюис.
    12. Бабники редко думают сразу о целой бабе. Ежа Карецкий.
    13. Люди имеют право заниматься любыми сексуальными практиками, которые им нравятся. Впрочем, они должны избегать секса с козлами.
    Элтон Джон.
    14. Быть мужчиной хорошо уже потому, что не нужно целовать чужую трехдневную щетину. NN.
    15. Для женщины первый поцелуй – конец начала, для мужчины – начало конца. Хелен Роуленд.
    16. Секс – самое забавное из всего того, чем я мог заниматься без смеха. Вуди Ален.
    17. Пессимист утверждает, что все женщины шлюхи, а оптимист на это надеется. NN.
    18. Секс, не касается никого, кроме тех троих, которые в нем участвуют. Неизвестный американец.
    19. Нимфоманка: женщина, которая вечером хочет заниматься любовью несмотря на то, что утром сделала прическу. Морин Лимпан.
    20. Я приду к тебе в номер в пять вечера, если я опоздаю, начинай без меня. Таллула Банкхед.
    21. Женщина иногда может заменить мастурбацию. Но, разумеется, это требует большого усилия воображения. Карл Краус.
    22. Мужья, как правило, хороши в постели, когда изменяют своим женам.
    Мэрилин Монро.
    23. Как всякий мужчина, я ношу при себе орудие насилия. Анджей Керн.
    24. Каждый, кто ест три раза в день, должен понимать, почему кулинарных книг продается втрое больше, чем книг о сексе. Л.М. Бойд.
    25. Если секс – такое естественное занятие, откуда столько пособий по сексу? Бетти Мидлер.
    26. Рада барану овца, быком наслаждается телка; для плосконосой козы сладок нечистый козел. Овидий.
    27. В поцелуях двух женщин, есть что-то от боксерского рукопожатия.
    Генри Луис Менкен.
    28. Ларису Ивановну хочу! Мимино.
    29. Целомудрие - самое неестественное из всех сексуальных извращений.
    Олдос Хаксли.
    30. Если у тебя нет женщины, значит у кого-то их две. . Аркадий Давидович
    31. Одно неосторожное движение, и вы – отец. Михаил Жванецкий.
    32. Если бы Господь Бог не хотел, чтобы человек мастурбировал, он сделал бы его руки короче. Джордж Карлин.
    33. Хорошим девушкам рады на небесах, плохим девушкам – где угодно.
    Лозунг Всемирного конгресса проституток.
    34. Все же мне жалко, что я не мужчина, а то бы я в десять раз больше шлялась. Надежда Крупская.
    35. Почему мужчины такие серьезные? У них есть эта клевая длинная штука, которая поднимается и опускается, когда захочет. Если бы я была мужчиной, то постоянно бы смеялась над собой. Йоко Оно.
    36. Раньше женщины кормили грудью младенцев, теперь – кинопродюсеров.
    Жан Кокто.
    37. Девушке некоторый опыт, чтобы целоваться, как начинающая. Джоан Риверз.
    38. Единственное, чему я научилась, снимаясь в порно, - это, делать минет так, чтобы не размазалась губная помада. Трейси Элизабет Лордс.
    39. Каких бы высот ни достигли новейшие технологии, самым венным, простым и приятным методом воспроизводства человечества всегда будет метод тыка. Стас Янковский.
    40. В Библии содержится 6 предостережений, адресованных гомосексуалам, и 362 предостережения гетеросексуалам. Это не значит, что Бог не любит гетеросексуалов. Просто за этими людьми нужно лучше присматривать.
    Генри Миллер.
    41. У меня три эрогенные зоны – мои дети, мужчины и права человека.
    Мария Арбатова.
    42. Ничто не властно над любовью, кроме импотенции. Сэмюэл Батлер.
    43. В моем кругу переспать с женщиной – недостаточный повод для того, чтобы быть ей представленным. Вирджиния Макклауд.
    44. А голые женщины тоже умны? Станислав Ежи Лец
    45. Пустота засасывает. Вот почему мужчину влечет к женщине. Натали Клиффорд Барни
    46. В индустрии развлечений самой удачной идеей было разделение людей на два пола. Янина Ипохорская.
    47. Правительство – это не тот орган, где, как многие думают, можно только языком. Виктор Черномырдин.
    комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии