Військо I-ї Французької імперії мало свій кодекс честі. На відміну від європейських сусідів там цінували життя, навіть заклятих ворогів
/ у росіянців кодекс інший — сьогодні знову розстріляли
9 беззбройних чоловік, які здалися їм у полон /
Фото: Istorium
На картині Шарля Тевенена зображена капітуляція австрійського гарнізону Ульма на чолі із генералом Макком у 1805 році. Наполеон I Бонапарт наказав відпустити Макка і всіх австрійських офіцерів під чесне слово не воювати проти Франції доти, доки не буде проведено їхній обмін на відповідних полонених французьких офіцерів.
Йшлося про обмін символічний. Якщо до полону потрапляв французький офіцер, то його відпускали; при цьому одному з умовно-полонених австрійських офіцерів того самого звання видавали документ, за яким вояк звільнявся від свого чесного слова і міг знову взяти участь у бойових діях. Малося на увазі також, що чесне слово діє тільки під час цієї конкретної війни. Після укладення мирної угоди (не перемир'я, а саме сталого миру — прим. ред.) відбувалося загальне повернення полонених, і, якщо згодом починалася нова війна, всі знову могли взяти у ній участь.
Коли ви досягнете кінця свого життя, єдине, що має значення —
це любов, яку ви віддали та отримали.
Під час подорожі в інший світ єдине, що ви можете взяти з собою — це любов.
Єдине цінне, що ви залишите в цьому світі, — це любов. Більше нічого робити.
Я знав людей, які легко перенесли багато труднощів у своєму житті і були щасливі,
але ще не зустрічав людину, яка б витримала життя без любові.
Ось чому любов — це найбільший дар у житті.
Вона надає життю сенс. Вона робить життя варте того, щоб жити.
Адам Дж. Джексон, «10 секретов любви»
13 октября отмечается День Битломании.
61 год назад 13 октября 1963 года состоялось первое выступление группы «The Beatles», на популярном шоу «Воскресный вечер», в лондонском зале «Палладиум». Величайшем в мире месте проведения эстрадных шоу 60-х годов. Которое посмотрело около 15-ти миллионов британских телезрителей.
«Мы были просто парнями, которые пытались делать музыку, зарабатывать на жизнь и просто получать от этого удовольствие. Но что-то произошло, и мы стали олицетворением свободы».
Пол Маккартни
На этой Земле бесприютной,
болтающейся в небесах,
где ветер гуляет беспутный
и тени стоят на часах;
Да, Одессу нужно видеть. И слышать. И не спорьте.
Она дышит свободой. И эта свобода, пьянит как эликсир,
один глоток которого заставляет мыслить, творить, мечтать.
А ее люди? Они же улыбаются!
Да, порой, грустят и злятся, иногда скрипят зубами и сжимают кулаки.
Но, улыбаются – что бы, ни сотрясало мир вокруг!
И, встречая эти улыбки, рушатся горы с плеч и камни с сердца.
Становится ясно, что все мы вместе – плечом к плечу,
что все пройдет и развеется, как летняя гроза.
Но всегда будет сиять улыбкой Бога такая мудрая
и вечно юная, неповторимая Одесса.
Сумчанин Евгений Мурза – едва ли не единственный украинский исследователь истории, который побывал в краеведческом музее Суджи после того, как на эти территории Курской области зашли ВСУ. В музее он и блогер Феликс Редька записывали программу для Ютуб-канала «Комик + историк»
Пришельцы-«черкасы» и девушка в лаптях.
О чем молчит музей в Судже, рассказывает исследователь истории Евгений Мурза / Коллаж: glavcom.ua
В музее, говорит Евгений, все осталось так, как было в начале августа-2024: экспонаты хронологически правильно расположены на полках, ни один предмет не разбит, даже в витринах, разбитых взрывной волной, экспонаты, как заметно, остались на месте. С приближением фронта к Судже здешние музейщики готовились эвакуировать не экспонаты, а внутреннюю документацию заведения – в нескольких комнатах на полу оставлены полупустые картонные коробки с бумажными отчетами.
«Меня попросили ничего не трогать, не переставлять местами – Вооруженные силы заботятся, чтобы все здесь было сохранено. Эта благородная политика контрастирует с варварским поведением российских военных на оккупированных украинских землях, когда они обворовывали и уничтожали наши музеи», – свидетельствует Мурза. Конечно, он ничего не взял из музея, но… кое-что оставил, так сказать, дополнил экспозицию.
Антіна Мухарського я якось не слухала. Ну не моє це. Але коли я почула пісню про "их тут нет", зачепило за живе. Полк Дніпро, Піски... Тільки від цих назв серце стискалося. А цих іхтутнетівців я з 14-го бачу. Бачу і ненавиджу! І моя ненависть до них зростає з кожним днем.
Полку "Дніпро -1" присвячується.
Автор пісні, продюсер та автор сценарію - Антін Мухарський
Орест Лютий - РОСІЯН В ДОНБАСЕ НЕТ
https://youtu.be/aQQizk0vR0A?feature=shared
Напередодні Дня Захисників та Захисниць України співак та композитор Павло Табаков (Tabakov) представив новий сингл «Та, що біжить по лезу». Переможець популярних телепроектів «Шанс» і «Голос країни» присвятив пісню українським жінкам-воїнам, які поруч із чоловіками боронять Україну
– Де б я не виступав – у військових частинах, лікарнях, бізнес-компаніях, для рятувальників чи вчителів, – всюди зустрічаю дівчат і жінок, які викликають захоплення, – розповів Tabakov. – Дехто з них уже став справжніми легендами. Моя нова пісня – про кожну із таких українок. І про снайперку, яка, перебуваючи на реабілітації після ампутації кінцівок, шукає можливість повернутися до побратимів на фронт. І про 23-річну дівчину, яка вже 3-й рік не просто воює, а керує підрозділом дронщиків. І про юну госпітальєрку, яка покинула престижну роботу на Волл-стріт та вступ у Гарвард – й стала на захист нашої землі. І про дівчат-натхненниць, які у реабілітаційних центрах на власному прикладі допомагають хлопцям знаходити сенси у житті після ампутацій.