Українська жінка готова захистити свій дім, свою родину
і не злякається навіть двох орків, які господарюють у хаті
Темні і малоосвідчені повірять у будь що, аби довезти у свій барліг награбовані килими, білизну і пралки. Але помста українки — вишукана, проста і безжальна. російська армія вже відзначилась в Україні тисячами злочинів. Проти неї воюють усі — від малого до великого. Чим можуть і як можуть. І якщо парочку орків "розвела" на бісівщині проста українська жінка, яка дає їм поради, як вижити у війні, котру росіяни самі ж розв'язали, то це точно не для того, аби ворог вижив.

Українська жінка готова захистити свій дім, свою родину. Її помста буде безжальною, а смерть ворога — розплатою. Про війну, про злочин і покарання - дивіться це коротке художнє відео. Автор — Віталій Ковач, журналіст і ведучий 5 каналу.

Кристина Кормилицына / Коммерсантъ

Юрий Шевчук дал «Голосу Америки» большое интервью о войне.
Вот несколько важных — и больших — цитат
29 июня «Голос Америки» опубликовал большое интервью с лидером группы ДДТ Юрием Шевчуком. Шевчук открыто высказывается против войны — и он один из немногих людей со всероссийской известностью, кто делает это, оставаясь в россии. После майского концерта в Уфе, на котором музыкант, в частности, произнес эмоциональную речь о Родине, на него составили протокол о «дискредитации» вооруженных сил; после этого у группы отменили большой концерт в москве. Разговор Шевчука с журналистом «Голоса Америки» Данилой Гальперовичем был также посвящен войне. «Медуза» приводит несколько цитат из этого интервью.

О преследованиях 40 лет назад и сейчас
Мы впервые дали концерт в Уфе где-то в мае (а вы знаете, что наш порт приписки — Уфа, родная Башкирия) 1982-го года. Мы тогда сделали первый в городе мощный альтернативный рок-концерт — с аппаратурой, собирали со всей Уфы колонки, в Нефтяном институте, из которого вышли многие олигархи потом, а тогда там в профкоме были наши ребята. Мы дали тогда концерт — и после этого нас «прикрыли». И ровно через 40 лет в той же самой Уфе после этого концерта нам тоже запретили «живую» деятельность. То есть мы в эту воду вошли дважды с перерывом в 40 лет. <…>

За песню «Не стреляй» я тогда получил… Меня вначале вызвали в отдел культуры обкома партии, потом благополучно выгнали из комсомола, а потом уже были беседы в КГБ. Сейчас мне грозит суд, но тогда тоже мне перед носом махали статьей, я помню — 2-3 года тюрьмы и 2-3 года ссылки.

Палац Галаганів у Сокиринцях. ФОТО: Володимир Пилипенко / suspilne.media

Слава Україні! Сьогодні – про зрадників.
На початку війни український парламент посилив відповідальність за зраду – до 15 років тюрми або й довічне ув’язнення. Чи достатнє покарання? Питання риторичне. Здається, саме час згадати минуле – і послухати містичну історію про те, як покарали зрадника наші предки – прокляттям на цілий рід – і як воно врешті збулося

У 2009-му Національний банк України викарбував пам’ятну монету – на честь не видатної події чи людини, а цілого козацького роду – Галаганів. Цей рід – наче уособлення всієї історії України, тільки у форматі шекспірівської трагедії. Він дав Україні незрівнянних героїв і підступних зрадників, став жертвою родового прокляття, від якого загинув – щоб згодом воскреснути у новому і вкрай суперечливому образі. Але про все за чергою.

Перший відомий представник роду Галаганів – без перебільшення національний герой епічного масштабу. Його звали Микита і був він реєстровим козаком у війську Речі Посполитої. Під час походів – аж до Персії – дуже розбагатів, але щойно почалося повстання Хмельницького – став на його бік.

Замечательные и трогательнее иллюстрации Зои Черкасской, созданные на основе воспоминаний о советском детстве, до того популярны в интернете, что, мне казалось, снова о них писать, это как повторять азбучные истины. Думаю, очень-очень многие представители поколения художницы, покинувшей вместе с семьей в начале 1990-х расползавшуюся по швам страну советов, могут сказать, глядя на рисунки Зои, “о, я это помню” или “это точно про меня”. Вне зависимости от того, в какой именно части этой страны прошло их детство.