«СВЯТКОВИЙ ТИЖДЕНЬ У ЛЬВОВІ. 27 квітня – 4 травня»
19 квітня – 4 травня: Проект «Дерево життя», розфарбовування дітьми писанок, декорування дерев перед входом у міську раду великодніми писанками (Площа Ринок, внутрішнє подвір’я Ратуші).
20 квітня: «Етнодиско» за участю Олега Скрипки та гурту «Мандри» (палац спорту «Україна», 20:00).
24 квітня: Єдиний Великодній святковий концерт духовної музики. Вперше у Львові зазвучать «Чотири духовні пісні» Джузеппе Верді (Філармонія, 19:00).
26-30 квітня: Виготовлення найбільшої в Україні писанки, до 3,5 метрів у висоту (Північна сторона пл. Ринок, 15:00-22:00).
27 квітня: Виступи фольклорних колективів «Великдень на площі Ринок»: концерт на святковій сцені місцевих та гостьових колективів (15.00-22.00).
27-28 квітня: Фестини «Велика гаївка» у Музеї народної архітектури і побуту («Шевченківський гай»)
28 квітня:Фестиваль «Обливаний понеділок». Концерт духового оркестру «Галицькі сурми», виступи фольклорних колективів, забави з дітьми та дорослими, виступ гурту «Карпатіана» з Великої Британії (пл. Ринок, 15.00-22.00).
28 квітня: «Обливаний понеділок» – гаївки та забави у «Шевченківському гаю».
29 квітня: Старт автопробігу «Шляхами бравого солдата Швейка» за участі Б. Бенюка, народного артиста України, генерального консула Польщі Вєслава Осуховського та почесного консула Австрії Ярослава Наконечного (пл. Ринок, 11:00).
29 квітня: Святковий концерт «І воскрес в третій день...». Перлини західно-європейської музики у виконанні «Віртуозів Львова», хору «Гомін» та чотирьох солістів (Пл. Ринок, 20.00-22.00).
30 квітня: Виступ біг-бенду Львівської національної музичної академії та проекту «Ukraine. Julian Thomas & friends» (Англія) в супроводі муніципального симфонічного оркестру «Леополіс». (Площа Ринок, 19:00-22:00).
1 травня: «День батяра». Концерт батярських колективів міста, конкурси, частунки для гостей, відзначення річниці впровадження гасових ліхтарів у Львові (Площа Ринок, 14:00-22:00).
1-4 травня: «АРТ-Depo» - мистецькі виставки, відеоінсталяції, перформанси, електронна музика (Трамвайне депо на вул. Гвардійській).
1-4 травня: Джазовий фестиваль «Флюгери Львова»: сучасний джаз у виконанні вітчизняних та зарубіжних музикантів (Внутрішнє подвір'я Ратуші, площа Ринок, 10:00-23:00).
1-4 травня: Ярмарок-фестини «Львів-столиця ремесел», презентація традиційних народних ремесел та виробів народних майстрів («Музей ідей», вул. Валова, 11.00-18.00).
2 травня: Свято Шоколаду. Конкурси на шоколадну тему, ярмарок-продаж найрізноманітніших видів шоколаду та святковий концерт (Площа Ринок, 14.00-22.00).
2-4 травня: Святкові концерти до Дня міста (Монумент Слави на вул. Стрийській).
3 травня: Святковий парад до дня міста (12:00, площа Міцкевича – Проспект Свободи – Площа Ринок). Урочисте підняття прапору міста (Площа Ринок).
3 травня: Лицарський турнір та циркові виступи (Площа Ринок, 14:00-18:00).
3 травня: «МедіаДепо» представляє «KVITNU» у Львові – концерт сучасної електронної української музики (Площа Ринок, 20.00-22.00).
3 травня: другий львівський фестиваль короткометражних фільмів «Місто.Небо.Кіно» (Плоша Ринок, 22:00).
4 травня: Екуменічний молебень до Дня міста (Площа перед Львівською оперою, 13:00).
4 травня: Відкриття нового фонтану (Площа перед Львівською оперою, 14.00).
4 травня: Всеукраїнський фестиваль графіті «ЄВРО 2012» (Площа перед входом до Парку культури, 10:00-17:00).
4 травня: Прем’єра вистави «Вишневий сад» (Площа перед Львівською оперою, 21.00-22.30).
4 травня: Гала-концерт класичної музики (Площа Ринок, 20:00-22:00).
П.С. детальніше на http://www.city-adm.lviv.ua/content/view/1143/332
У Львові вирішили провести Фестиваль вуличних музикантів 2-4 травня.
Хто що знає про цей захід? Хто організатор, чи треба реєструватися і коли, і як бути із житлом? Ми (я, мій хлопець та його друг) хочемо приїхати та взяти участь у фестивалі.
Усім кагалом
Автор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
З 1349 по 1939 рік єврейський кагал Львова був бізнес-інкубатором. В жодній іншій країні Європи не було зафіксовано аналогічних за своєю толерантністю щодо євреїв правових актів
Статья: Наш ответ ГОЭЛРО
Автор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Адрес статьи: http://kontrakty.com.ua/show/rus/article/44/09200810098.html
Прочесть её на украинском можно тут
Сто лет назад рентабельность электроэнергетики во Львове даже при одном потребителе зашкаливала за 100%
Знакомая дала ссылку... утверждает, что сама была свидетельницей этого. По выходным, на Площади Рынок пары танцуют танго!
посмотреть остальные фото можно здесь
привіт Львове
оце найшла таке клюб випускників львівських шкіл
..
просто клацаєм і шукаємо свою школу\випуск
..
може кому пригодиться
Привіт Львів! :) Дуже радий що знайшов цю спілноту)
Не сприймайте як рекламу, хочу поділитися цікавим посиланням: http://politeh-forum.at.ua/ - заходьте, студенти "Львівської Політехніки" і не тільки)
Автор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Джерело: Український дiловий тижневик "Контракти" / № 30 вiд 23-07-2007
Як завдяки грекам середньовічний Львів став міжнародним діловим центром
Дорогі Львів"яни! :)
25 липня відбудеться семінар!!
Всі умови семінару подаю нижче(такст запрошення), а від себе скажу, що пішла би і сама, але на жаль буду відсутня вже у Львові.
ДОбре знаю фірму-організатора і персонал, там точно буде щось корисне і розумне. + буде просто приємна організація! :)
Тому, відвідуйте, кому цікаво :) Повідомте друзів або знайомих, це може бути корисно багатьом :)
Ю велкам! :)
___________________________________________
Шановний підприємцю,
Запрошуємо Вас прийняти участь у навчальному семінарі на тему «Інформаційне суспільство: як працювати з інтернетом і через інтернет», який відбудеться 25 липня 2007 року о 10:00 в приміщенні Центру Підтримки Бізнесу “НюБізнет”: м. Львів, пл. Галицька 7. Організатором проведення семінару є Європейський Центр Ділової Інформації (ЄЦДІ) у м. Львові.
У програмі семінару:
- інформаційні ресурси мережі Інтернет;
- пошук інформації;
- новітні методи комунікації в мережі Інтернет;
- способи підключення до мережі Інтернет;
- інтернет сторінка підприємства;
- продаж товарів/послуг через Інтернет;
- бізнес в мережі Інтернет, вплив Інтернет мережі на бізнес.
Участь у семінарі є безкоштовною. Реєстрація учасників відбувається до 23 липня 2007 року за телефонами: (032) 297 18 55, (0322) 72 75 62 або електронною поштою: os@bsc.lviv.ua, ebic@bsc.lviv.ua.
Контактна особа: Володимир Владика, Олександр Сахарський.
З повагою,
директор ЄЦДІ, О. Сахарський
Європейський Центр Ділової Інформації
Центру Підтримки Бізнесу “НюБізнет” м. Львова
Україна 79008 м. Львів, пл. Галицька 7; тел.: (032) 2971855, тел./факс: (0322) 727562
os@bsc.lviv.ua, www.bsc.lviv.ua/ebic
_______________________________________
Гарного всім літа! :)
до зустрічі в серпні))
па-па.
Квінта.
Странная штука: в русском языке "кофе" мужеского роду, в украинском "кава" - дамского. Впрочем, в большинстве гадюшников наливают "кофе" среднего роду. Увы. Но сегодня я скажу пару слов именно про каву. (как вы поняли, говорим мы все еще о Львове :-))
В этот приезд впервые за последние 5-6 лет я подразочаровался в любимой кофейне "Світ кави", что за Кафедральным собором. Нашу любимую комнатушку справа от стойки на период ремонта занял лоток по продаже кофе наразвес, цена поднялась, а ароматизированные сорта (Ирландский крем, Орех, Дикая вишня) - теперь только в зернах (делают только Шоколад, Ирландский виски и еще что-то)
В компенсацию за это мы открыли для себя заведение Чоколядова кав'ярня "Золотий Дукат", куда зарулили вместе с опять уже Львовской аборигенкой - Мавкой. (подробности и еще фото - под катом)
[показать]Коли в негоду, за стрімких поривів вітру, випаде опинитися біля гробівця непомітних в історії Розалії та Ванди Замойських — матері та доньки, трагічно загиблих 1902 року, — можна почути, як у цьому герметично зачиненому, одному з найбагатших гробівців на Личаківському цвинтарі у Львові дзвенять ланцюги, на яких підвішені труни. Розповідають, віка у трун кришталеві, крізь них можна побачити абсолютно не зачеплених тлінню Розалію та Ванду Замойських, на щоках яких пробивається рум’янець. Щоправда, значно рідше розповідають також інше: як кілька десятків років тому люди в міліцейських кашкетах відчиняли гробницю, й останки Замойських були вивезені на перепоховання.
Із усіх знаних сучасників він чи не найбільше спричинився до промоції міста, в якому провів свої студентські роки, в якому написав твори, які й досі читають у багатьох країнах світу, в якому усіма можливими способами намагався залишитися й надалі.
Йому не вдалося протистояти вибрикам тодішньої системи і Львів залишився без Андруховича. Згодом місто отримало від нього реверанс у вигляді есе «Львів - місто-корабель». Оду вуличкам та кам'яницям львів'яни навперебій приписували собі, допоки він не зізнався у «Малій інтимній урбаністиці», що у Львові на початку 80-х «студенти університету всім своїм виглядом, рівнем спілкування і побутом нагадували радше вихованців якогось імбецильного петеу. А так звана національна інтелігенція демонструвала чудеса вірнопідданства й сервілізму, цілу свою українськість сублімуючи в розгодовані візії та вишивані сорочки...».
Про свою таємницю та теперішнє сприйняття Львова письменник Юрій Андрухович розповів у ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET.
Сонцеликий
життєтворний
дивобризний
розбещений поглядами
але уцнотливлений історією
довгоногий
часом манірно-панянковий
ріднотний
Він ллється
Всотується
Затікає у закапелки
Змінює склад крові на каву
Він до і після
Він посеред , крізь, над, під...
Він понад ...
Львів понад усе.
Лемків Львів народився разом із Лемком ще в 1951 році. Сьогодні його Львів обважнілий від спогадів,
настояний, випещений, досвідчений.
Мешканки Львова – звабливі дівиці.
Чари львів’янок скрізь добре знані.
Як закружляють при музиці в танці –
Мов мерехтіє ясна плетениця.
Тут рожі, лілеї, конвалії ясні,
Що взір проясняють і лиця запалюють.
Хай навіть ти лицар, у лати закутий,
Кіпрська Венера, пані звитяжна,
Амура стріли не дасть оминути,
Серце твоє він протне легковажно.
Затямте, з усеньких усюдів панове:
Амур прислуговує паннам у Львові
Філіпо Каллімах Буонакорсі
Львівська громада поєднувала специфіку різних рас і народів, їхні чесноти і їхні вади, що відображалося на зовнішності, характері і темпераменті львів’янок. Коментарів на адресу львівського жіноцтва маємо вдосталь. Давали їх як місцеві мужі, так і чужинці, яких доля закидала до міста Лева. Дещо в’їдливо на початку XVII ст. писав про представниць багатокультурного міста Йоган Альнпех – бургомістр та автор першого опису Львова (див. Журнал Ї «Genius loci», 2004): «Серед вірменок дівчата є вперті, зі смуглявими обличчями, жінки трохи присадкуваті, на старість ядучі». Про русинок писав, що «дівчата блідолиці і балакучі, жінки зухвалі, на старість пиячки». У подібних, инколи зухвалих зауваженнях, чітко проступає ставлення автора-католика до «схизмацьких» громад тогочасного Львова.
Львів кінця XVIII ст. поринає у вир товариських втіх і забав. Кульмінацією були знамениті львівські контракти, що припадали на січень-лютий.
Колоритні спогади про товариські забави львів’ян залишив їх учасник Ян Дуклян Охотскі. Описуючи з’їзд на львівські контракти він згадував, що «жінки з великого патріотизму безоглядно заводили романи, міняли коханців, уривали собі прихильників, трактували одних як лакеїв, инших – як найманців. Чоловіки їхні навзаєм допускалися невірности без кінця. А коли жінки обдаровували свої коханців, усім, що мали, чоловіки в запалі кидалися в обійми невідомо яких жінок, які їм в тій хвилі подобались».
Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші.
[100x]Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. [100x]Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок. На ратуші почалася пожежа – вежа стала в огні, як величезний смолоскип, баня з тріскотом упала, з нею годинник і ратушеві дзвони. Згоріли також дахи і частина поверхів ратуші, а в них реєстратура, частина архіву і різні старовинні пам'ятки минувшини Львова. В 1851 р. відбудовано ратушу, але вежу полишено без бані, без закінчення, у вигляді величезного комина висотою 65 м. У ратуші серед міських установ міститься також архів Львова з багатою збіркою актів до історії міста. Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення. Ставропігійське братство від імені української громади довгі роки вело процес з містом, щоби українців допущено до ради. Аж в кінці 1745 р. процес закінчився щасливо і до міської ради увійшов перший українець Юрій Коцій.
13 травня у Львівському парку культури ім. Б. Хмельницького відбудеться Перший в Україні фестиваль вареників «Веселий Вареник». Ініціатор фестивалю - молочна компанія "Галичина" - планує зробити цей захід щорічним та перетворити його на смачну візитівку Львова.
У меню фестивалю буде понад десять видів вареників: з картоплею, капустою, сиром, вишнями, маком, грибами, лівером, гречкою і навіть за оригінальним галицьким рецептом - з квасолею та маком. Ці кулінарні шедеври будуть присмачені сметаною «Галичина», шкварками або іншими смаколиками.
У програмі фестивалю: смачні забави, конкурси, розваги з нагородами та призами. Розважатимуть львів’ян та гостей міста зірки львівської естради Олеся Киричук та Павло Табаков. Спеціальний гість свята – запальний гурт «От Вінта».
В рамках фестивалю буде визначено найшвидшого поїдальника та шанувальника вареників. Прекрасні господині зможуть позмагатися у вправності ліплення кулінарних шедеврів та поділитися власними сімейними рецептами. А на справжніх гурманів чекатимуть неперевершені сметанні конкурси.
«Вареник є елементом обрядової культури України починаючи ще з часів Київської Русі,- розповідає головний режисер фестивалю «Веселий Вареник» Роман Метельський.- Жодне більш-менш вагоме свято чи то у родині, чи то у громаді не обходилося без поїдання цієї страви. І для кожного свята існували свої особливі вареники з відповідними начинками. Деякі традиції дійшли й до нашого часу. Яскравою ілюстрацією цього є обов’язкова присутність на столі вареників з капустою на Святий Вечір.
Окрім цього, українські вареники, також як і італійські равіолі, польські галушки або російські пельмені, - відомі в цілому світі. Вони є символами України поряд з українським борщем та горілкою. У Торонто (Канада) навіть споруджено пам’ятник - наколений на виделку вареник.
Можна не вживати горілки, можна не любити хрону, але не існує жодного українця, який би не любив вареники!»
http://www.galychyna.com.ua/news/press_release/index.html
Найстарший вид міста початку XVII ст. Рисував італійський інженер Аврелій Пассароті. Репродукція з книги: Bruin et Hogenberg: Civitates orbis terrarum, Coloniae 1597 — 1618. Т. IV, 49
Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М. Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Так виглядав Високий Замок у половині XVII ст.
Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).