Читайте всі, досить гарно, цікаво і ілюстровано:)))

Ріпка має гарний тег - ЛЬВІВ - тисніть і читайте:)

Може комусь буде цікаво

Сьогодні, 8 серпня, у Львові в Палаці cпорту «Україна» відкрилася виставка-шоу цифрових технологій Samsung Digital Road Show 2005. Як зазначили організатори виставки, «це унікальне за своїми масштабами та кількістю представленої продукції шоу, у рамках якого з новинками цифрових рішень від Samsung матиме нагоду ознайомитись широке коло відвідувачів. Триватиме Samsung Digital Road Show до 10 серпня.далі

Вот, сделал баннер. Я не дизайнер, и баннер у меня получился кривой, посему, обьявляется конкурс на лучший баннер, уверен, у других получится лучше, чем у меня.
Во вложении фотошоповский исходник.
А тут подробнее о правилах изготовления баннера: http://wiki.liveinternet.ru/ServisDnevnikovLiveInt...annerSvoegoSoobshhestva?v=18rg

Вшануймо хвилиною мовчання загиблих на Скнилівському летовищі...

Справжня Галичанка – це зазвичай еталон вроди, вона завжди тримає поставу, рухається плавно, хода її поважна і сповнена власної гідності. Говорить вона повільно, чітко артикулюючи кожен звук, її мова завжди вишукана і літературна. Будуючи речення, послуговуватиметься конструкціями на зразок „що довше, то краще”, і ніколи не казатиме „приймати участь”, а лишень „брати” і вона переконуватиме вас, що так – правильніше. І так воно, напевне, справді природніше на цьому шматочку якогось напівпримарного світу, який так різко відрізняється від тієї України, що її ми бачимо по телевізору, а також спостерігаємо з вікна потяга, що рухається на Схід, і вже після кількох днів відсутності починаємо сумніватись: а чи існує він насправді, цей шматочок землі, де час визначають за дзиґарями, а не за годинниками...

p.s/правда плагіат, але честний

Тобі

Як небеса хилилися намистом
Блакитних днів за гуркотом громів
У чцьому місті стрілись ненавмисно
Шалена я, спортивна ти і Львів.

Вже вересень відбив свої поклони,
Хтось рибу щастя виловив з ріки,
А нас з тобтою залишилось троє
Я, ти і Львів на відстані руки.

Котились дні - арахіс в шоколаді
І березень підсніжником зігрів.
Повір,не вийде наша дружба з ладу,
Допоки ми з тобтою любим Львів....

Як просто відбувається життя,
Тікає потяг з мокрого вокзалу....
У ньому ти і присмак забуття,
А біля мене Львів і запах кави.....

[225x180]
У Львові може розгорнутися ще один скандал, пов'язаний зі зникненням музейних цінностей. Звірка у фондах Національного музею виявила, що звідти зникли 5 стародруків XVII сторіччя.
Директор Національного музею Тетяна Лупій переконана, що у фондах музею зниклих творів не знайдуть, а тому вже зараз ініціює розслідування. На її думку, зникнення раритетів стало можливим через недбалість працівників музею.

Тетяна Лупій, директор Національного музею:
- Я видавала на заборону вступу до цього фондосховища працівників інших установ, науковців тому, що ми проводили звірку наявності фондів, потім музей готувався до ремонтних робіт. Проте завідувач відділу рукописів та стародруків регулярно порушувала ці накази і допускала до фондів сторонніх осіб.

Натомість хранитель фондів Неоніла Вергун – версію директора заперечує. Упродовж минулого року фондосховище декілька разів затопляло дощем, через це всі книги, рукописи та документи довелося виносити з приміщення та відновлювати, чимало з них іще чекають на реставрацію. Щоб довести все до пуття, потрібно щонайменше рік.

Неоніла Вергун, відділ рукописів і стародруків:
- Після численних затоплень у нас усі рукописи та стародруки були впереміш і ми зараз розтавляємо їх. І при попередній звірці ми виявили недостачу тих речей. Але що вони зникли - не можна стверджувати. Поки не буде завершена загальна звірка наявності всіх експонатів.

На думку адміністрації музею, зниклі книги доволі цінні, і вже могли поповнити збірку якогось колекціонера. У музеї підрахували, що вартість кожної книги сягає 100 тисяч доларів. Проте працівники фонду з цим не погоджуються - зниклі твори можуть бути цінними для науки, кажуть вони, а колекціонерів ними зацікавити важко.

Фонд стародруків та рукописів Львівського національного музею посідає одне з перших місць у світі за вартістю унікальних книг і документів, які у ньому зберігаються, проте умови їх зберігання є жахливими. І навіть якщо зниклі твори знайдуть із часом, їх може знищити волога та байдужість людей.

5 канал

Купила книжку Винничука "Легенди Львова".Дуже давно про неї мріяла, і вона таки варта була того. Але ось що мене цікавить, у ній написаний список книжечок, знову ж таки легенди, які мають вийти найближчим часом.Ніхто не знає, якась з них ,може, вже побачила світ?

во що я знайла, може когось зацікавить, може хтось захоче подивитись Читать далее...

львівська аптека...
[показать]

часи і простори...

[показать]

[показать]
Перечитуючи ще і ще раз все, що писала преса з приводу відкриття у Львові цвинтаря "орлят", я відклала вбік один матеріал, щоб повернутись до нього окремо. Автор статті стверджував, що образа честі й гідності українців написами на меморіалі є "сумнівною", позаяк сам меморіал будувався не для того, аби принизити наших полеглих, а для того, щоб вшанувати пам’ять польських солдат.

І, розвиваючи цю думку, додавав: те, що некрополь зачіпає почуття націоналістів, не означає, що він ображає загиблих українських героїв.

Власне, між першим і другим твердженням є певне протиріччя: адже спочатку мовиться про те, що образа є сумнівною, а потім – що чиїсь почуття таки зачепили.

Щоправда, якщо не вважати націоналістів за людей, то текст можна залишити у тому вигляді, який є. Що ж стосується мертвих, то дарма автор вважає, ніби знає їхні почуття – принижені вони чи, даруйте за такий гіркий цинізм, стрибають у домовинах від радості, бо поруч із ними з’явився напис про польського солдата, який поліг за батьківщину...

Личаківський цвинтар. Історія тамтешніх польських військових поховань взагалі бере початок майже 90 років тому назад – якщо рахувати від війни 1918-го.

Але настільки заглиблюватись ми не будемо – зазначимо лише, що приблизно із часів незалежності "цвинтар орлят" потроху-помалу (і, звісно ж, без жодних санкцій від львівської міськради) відбудовують самі поляки.

На рівень перемовин з офіційною львівською владою процес вийшов вже за головування у мерії Василя Куйбіди. А у 2001 році взагалі мало не сталася та сама визначна подія, яку ми маємо нагоду "святкувати" зараз – в Україну прибув Александр Квасневський – прибув в тому числі й з метою відкрити "цвинтар орлят".

Проте далі Києва він так і не поїхав – занадто гучним вийшов скандал у "галицькій столиці", де мали відкривати пам’ятний знак на честь полеглих поляків. Тоді на дворі стояв травень – той самий буремний травень, коли теперішнього президента Ющенка Кучма вигнав з посади прем’єра, і це, як прийнято вважати у сучасній політичній міфології, було початком формування української опозиції.

Однак Польщу не засмутив подібний зрив планів. У вересні 2003-го компроміс між польською та українською стороною полягав вже у тому, що з напису "Невідомим польським солдатам, героїчно полеглим за Польщу в 1918-1920 роках", який мали викарбувати на Личакові, приберуть слово "героїчно"...

Історія між тим тривала й далі, і минулого року, як про це розповідає Юрій Шухевич (син Романа Шухевича – головнокомандуючого УПА), народився такий варіант напису: "Польським воякам, що полягли в боротьбі за вітчизну".

Ось так це відповідало б правді… Але в решті решт, як бачите, погодилися на перший варіант – і все під тиском, бо й Ющенко їздив, і Зінченко, і інші… Тепер маємо напис, що поляки загинули за батьківщину.

Але ми їхній вітчизні не загрожували. Ми на своїй були землі! Українці взяли владу у Львові 1 листопада 1918 року, а 3 листопада поляки почали повстання проти тої української влади, і ось тепер виходить, що вони загинули за батьківщину… Це просто ганебно, це тільки бидло могло погодитися на такий напис!".

І не Кучма, антигерой касетного, збройно-"кольчужного" і ще купи скандалів, відкриватиме під ручку з Квасневським "цвинтар орлят". Це зробить Віктор Андрійович.

І на завершення ще пару слів – про останні конвульсії Верховної Ради, яка спочатку прийняла постанову, якою рекомендувала львівській міськраді відмінити своє рішення по "орлятах", а потім, схаменувшись, сама собі дала по руках.

У четвер із відповідною пропозицією виступив керівник фракції БЮТ Олег Білорус. Він закликав колег вирішити цю "делікатну дипломатичну ситуацію" (тобто не перешкоджати львів’янам робити їхнє діло), аби благополучно уникнути "нічим не спровокованого міжнародного конфлікту".

Парламент, подумав, почухав потилицю і вирішив не робити конфлікту. А відтак зайнявся улюбленою справою – натиснув на кнопки. Результат вже відомий: попередню постанову скасовано. Цікаво, що 22 червня за неї проголосували 239 депутатів. А 23 червня проти були 247 народних обранців. Хтось змінив рішення буквально за одну ніч.

Зате тепер ніщо не перешкоджатиме розвитку добросусідських відносин між Польщею та Україною. Будемо дружити домами. Чи то пак цвинтарями...


АБСУРД...просто дико...полякам хвала на ГАЛИЦЬКІЙ землі, які вбивали наших ж хлопців....АБСУРД

львів і таким буває.
(с) Автор
[показать]
тиць

[показать]
Повна версія (1526х1464, 497к)

Це зображення я колись збирав по кусочках з якогось сайту, де ввівши географічні координати можна було отримати знімок тої місцевості зі супутника, якшо такий було виявлено в базі даних. В принципі там були всі більш-менш великі містечка і міста всієї планети. Точної адреси сайту не памятаю - загубилась, але десь на пентагонівських інфосистемах. Ні в кого не лишилось ссислочки ? Був би дуже вдячний якби хтось мені її нагадав :)
(c) Y. Кlimenko.
VictorT

А ви помітили які в нашому рідному місті тепер модні маршрутки? :) Такі новенькі, чистенькі, яскраво пофарбовані (правда тільки деякі). І дах на голову не тисне, і звікна видно де їдеш, одним словом красота :)
ВІТАЮ З ПРИХОДОМ ЛІТА :)
glvira

А ще мене дуже зацікавив памятник Посмішці і той дворик біля неї, обмальований графітті, де найбільше сподобались тініхлопця і дівчини, намальовані на асфальті жовтою (радше помаранчевою) і блакитною фарбами.
Aterial

Народ, привіт!
Я перепрошую, якщо ця тема вже колись мала місце тут, але зараз нема часу копошитися у всьому написаному вами за рік, тому просто спитаю.
Біля отого монастиря зеленого кольору(перепрошую у львівян, забув назву - не Домініканський часом?), якраз навпорти, розміщується будиночок, між мершим і другим поверхами якого розміщено досить цікаву оповідт в каринках. Зміст зводиться до того, що якись чоловічок, очевидно, потрапивши далеко від рідного дому і від коханої, починає, перепрошую, займатися рукоприкладством. Якийсь птаха, побачиши це, доповідає про все його, я так розумію, суджееній і та намовляє птаха позбавити того чувака усіх його чоловічих достоїнств. Що вона (птаха) з успіхом і виконує за допомогою свого клюва....
Отака трагічна історія. доповніть її будь - ласка своїми інформаційними потоками!
Aterial
Фотка з собором, навпроти якого знаходиться той будинок, знаходиться тут

Маршрути трамваїв на 1928-й рік у Львові
1 Вокзал - Личаків
2 Вокзал - Стрийський парк (по Городоцкій, просп. Свободи, Князя Романа, Ивана Франка на кроло сьогоднішнього 4)
3 Янівський цвинтар - Личаківський цвинтар (по Шевченка, просп. Свободи, Князя Романа, Зелена, Дніпровська, Левицького, Студентська).
4 Коновальца - Високий Замок (як і №2 с переходом на вул.Кривоноса).
5 Вокзал - Габреївка ( сьогодні №6)
6 и 7 Вокзал - Личаков (від вокзалу до кута Руська і Підвальна як тепер 1, тільки в двох напрямках, далі по кільцю Личаківська, Мечнікова, Студентська, Левицького, Дніпровска, Зелёная, І.Франка).
8 Кут Городоцької і Кульпарківської - ст. Личаків (по Городоцькій, просп. Свободи, Личаківській).
9 Стрийский парк - Габреївка (майже як теперішній 4-й, тільки через вул. Князя Романа, просп. Свободи, Шпитальну, Куліша, Під Дубом).
10 Від ринку напівніч.
11 Коновальця - Стрийський парк (спочатку як 4, від просп.Свободи - як 9-й)
Т Вокзал - Східна ярмарка (тільки в дні ярмарок) по вул. Київська, Котляревського, Вітовского и І.Франка. "T" - від слвоа"Targi". Від Городоцької до вул. Франка зупинок не було.
(с)http://www.tr.ru/forum/read.php?f=1&i=30998&t=30828 я лише трошки вкоротив і переклав
E_L_E_C_T_R_I_C

ось
Изгнанница
[показать]