Електрики, як і будь-які інші люди, мають в своїй професійній діяльності безліч проблем. Проте, є ряд просто класичних і вічних:
- Відсутність розуміння замовником суті електрики (подавай дешеве, але якісне, купуй дешевше, але не таке, яке відповідає вимогам).
- Відсутність проєкту і просторової уяви в замовника (ти робиш, а потім, коли вже все готове, переробляй так, як подобається замовнику бо вже бачить результат, ще добре, що лише один раз).
Сьогодні мав нагоду побачити чудесну картину, коли в монтажній коробці (якщо отвір набитий проводами можна так назвати) було орієнтовно 10 скруток, перемичок і з’єднань. Кулібіни накрутили на проміжку в 30 см 4 чи 5 огризків в один провід.
Я, правда, нічого проти скрутки не маю, проте це вже була вершина, невже не можна було все зробити одним проводом, а не штопати обрубками? Можна було, проте це все робилося вже і зараз, і лише щоб засвітилось світло. З часом там назбиралась ціла купа таких моментів і вийшов їжак, котрий схожий на той що є на фото (на жаль, я не зробив жодного фото, зовсім вилетіло з голови 
[показать] )
А висновок можна зробити один.
Сьогодні хочу розповісти про кілька поширених помилок людей при користуванні електрикою в побуті. Отже.
- Не враховуємо потужності електричних споживачів (побутові прилади) і дозволеної потужності від обленерго. Переважно потужність приладів і номінал вхідного автоматичного вимикача зовсім різні, при чому автомат набагато менше може витримати. Тому потрібно включати все не одночасно, а в міру потреби.
- Не враховуємо січення (переріз) проводів в помешканні і навантаження яке приєднуємо до них. Як наслідок - перегорання проводки. Горить вона в найслабших місцях (скрутки в коробках, приєднання в розетках).
- Широко використовуємо різні помножувачі, трійники, продовжувачі. Тут вже маємо симбіоз попередніх пунктів. Велике навантаження включаємо на мале січення проводу, а ще маємо слабкий контакт - все це веде до нагрівання і загоряння, тож будьте особливо уважними в процесі експлуатації.
Електричні мережі, котрими ми користуємось кожного дня, потребують захисту, серйозного і якісного. Цей захист повинен бути як зовнішній, так і внутрішній. Отже, розповім я про кілька пристроїв, котрі створені саме для цього.
-
Плавкі вставки, запобіжники, "пробки" - це один з найпростіших пристроїв для захисту мережі. Використовується з появи електрики і зустрічається до сьогодні. Є одноразові і багаторазові - це симбіоз корпусу звичних "пробок" і автоматичних вимикачів. Пори свою простоту, вони є одними з найнадійніших захисних пристроїв. В високих напругах і великих навантаженнях плавкі вставки, запобіжники є найпоширенішими і найкращими зі сторони ціна - якість..
- Автоматичні вимикачі.
Напевно кожна людина за час свого життя бачила на власні очі, принаймні, одне коротке замикання (КЗ) в електричні мережі. Це той випадок, коли буває вибух, коли може бути відкрите полум’я, коли є різкий запах (дуже токсичний, до речі), коли є їдучий дим. Через такі випадки, якщо їх вчасно не ліквідувати, трапляються трагічні випадки, коли люди втрачають своє майно, а то й життя.
Отже, що таке коротке замикання? Коротке замикання - це з’єднання двох точок електричної мережі з різними потенціалами ("+" і " -", фаза і нуль, фаза і фаза).
Які фактори впливають на коротке замикання?
Напевно кожен знає, що таке розгалужуюча чи монтажна коробка в кожній кімнаті (буває, що їх нема і всі з’єднання роблять безпосередньо в розетках чи вимикачах). Відкривши які, можна побачити з’єднані проводи.
Коробка із з’єднаннями виглядає якось так як на фото зверху. Є різні варіації, зовнішні, внутрішні, квадратні, круглі, прямокутні, тощо. Але всіх їх об’єднує одна риса - там є провода, котрі необхідно зкомутувати - з’єднати між собою.
Найбільш поширений метод і найдешевший, це просто зкрутити між собою провода і потім їх заізолювати ізолентою.
Сьогодні хочу додати трошки гарного настрою цікавими світлинами електричної тематики.
Великі простори, багато сонця - великий потенціал для розвитку нетрадиційних джерел електроенергії. Ще б все будувалось так як треба і не прокручувались різні комерційні схеми. А загалом історія сонячних електростанцій в Криму має давню історію, котра продовжує свою хронологію.
Впевнений, що кожен з вас чув таку фразу як "захисне заземлення". Але не кожен розуміє суть цієї фрази. Особливо люди починають блудити, коли на сцену виходить термін "занулення".
Давайте одразу зроблю уточнення. Захисне заземлення - це з’єднання з землею (позначають PE) через заземлюючий пристрій (контур) металевих частин різних електричних пристроїв, котрі можуть опинитися під напругою. А занулення - це така ж дія, але тут металеві частини пристроїв з’єднують з захисним нульовим провідником - його позначають N.
Захисне заземлення, як каже електрична література, зменшує напругу дотику між корпусом і землею до мінімальних значень, а занулення усуває можливість ураження струмом при дотику до корпусу приладів, на котрих пробило фазу на той же корпус.
Ось таке чудо інженерної думки я зустрів в Києві на Подолі. Це просто витвір мистецтва, арт-об’єкт (модне слово тепер). І таке допускається в історичному центрі столиці України. Ще донедавна Київенерго був під керівництвом власників зі США. Вони боролись, боролись з нашою ментальністю і вирішили таки позбутися зайвого геморою і продали свої українські дітища.
В записі "ХТО ПРИНОСИТЬ НАМ ЕЛЕКТРИКУ?", відвідувачка сайту, Вікторія Хомин, зацікавилась темою про перепади напруги. Сьогодні вирішив, що трошки розповім про це.
Отже, всі ми знаємо, що буває таке, що раптово в розетках напруга стрибає до захмарних значень, 380 В, при цьому виходять з ладу наші побудові прилади і обладнання. А буває так, що жарівки в наших люстрах ледь жевріють, а напруга може впасти і нижче позначки 200 В. Тож, чому так буває і як з цим боротись?
Понижена напруга.
Це явище не постійне (правда є виняток, про нього далі). Виникає воно в наслідок завантаження мережі багатьма споживачами. Всім відомо, що люди ліниві створіння і щодня видумовують різне обладнання для полегшення свого існування. Тож і навантаження на електричну мережу також збільшується, ми постійно включаємо все новіші прилади і гаджети, а вони вже впливають на якісь електроенергії.
Нехай Ви живете в селі, Ваш будиночок знаходиться в самому його кінці, а трансформатор, до якого Ви приєднані - на початку (замінюєте село містом, будинок квартирою, тощо, нема різниці, де насправді ви мешкаєте, ситуація аналогічна всюди). В загальну лінію включено надцять будинків і коли всі господарі включать все своє обладнання, Ви отримаєте в своєму будинку понижену напругу, тож ми бачимо, як лампочка ледь жевріє. Проте, іноді вона може засяяти яскравіше, іноді слабше - це все наслідки включень і виключень обладнання у Ваших сусідів.
Як я вже писав раніше, в пості "ХТО ПРИНОСИТЬ НАМ ЕЛЕКТРИКУ?", від виробника електроенергії, вона транспортується лініями електропередач і перетворюється з одного типу в інший з допомогою унікальних пристроїв - трансформаторів. Адже щоб зменшити втрати в лініях, електроенергія передається на великих напругах, а в наших помешканнях ми маємо 220 В або 380 В (якщо мова про Україну, наприклад в США, в квартирах маємо 110 В).
Що ж трапляється з електрикою, котра перетворилась на трансформаторних підстанціях (це такі будиночки, котрі гудять [показать] , часто розміщені в подвір’ях висотних будинків або в спеціальних приміщеннях, або на стовпах, в будках, тощо, дивіться фото).
У попередньому записі я розповідав вам як ми добуваємо електрику для наших потреб. Але ж виникає запитання, а що далі? Ну виготовили ми певну кількість електроенергії, проте її ж не поскладаєш в шафу (хоча акумулювати енергію і зберегти її можна але це окремий процес, що потребує окремої статті). І щоб не викидати назад в повітря виготовлену важкою працею електрику, вчені придумали цілі системи транспортування і передачі електроенергії.
Так на світ з’явились лінії електропередач (ЛЕП). Вони бувають різних конструкцій, виготовлені з різних матеріалів. Якщо просто, то лінії складаються опор, на які з допомогою різних кріплень підвішують провода, якими і транспортується електроенергія. Щоб електрика не шкодила людям, між опорами і проводами є ізолятори, котрі і забезпечують захист. Звісно, що це не все, існують різні допоміжні та і основні елементи системи, як то грозозахисти, різні конструктиви, розрядники, тощо. Але мені здається, що всі ці моменти будуть більше цікаві професіоналам, з детальними описами і параметрами.
Кожен з нас щодня користується електрикою. І я впевнений, що без неї люди не уявлять свого комфортного існування. Правда треба ще добре подумати чи насправді нам потрібен такий комфорт. Але наразі ми говоримо, про електрику і звідки вона береться.
Щоб засвітилась жарівка в улюбленій лампі, ми натискаємо на вимикач (хоча правильніше сказати на вмикач) і отримуємо світло. А як це світло там опинилось? Процес не такий вже і простий і має кілька варіантів.
Це правда не електричні проводи, а телефонні, проте по них таки бігає струм і є напруга. Тож певний дотик до електрики це фото таки має. І уявіть собі, наскільки складною може бути праця в людей, що обслуговують ці лінії. З іншого ж боку, сніг зробив легшим доступ до ліній, а це дозволить швидше провести обслуговування і діагностику.
Запрошую читати різні життєві модернізації ("лайфхаки") на сторінці цього блога в Фейсбуці - fb.me/electric.org.ua. Там зібрано величезну колекцію "електричних" фото і картинок в фотоархіві, а на сторінках є багато цікавого, веселого і справді корисного. Також там публікуються анонси нових постів з блога.
А ви кажете, що лампочка - це просто. Воно не таке вже і просте, показує цікавий світ і дарує світло [показать] .
Щит, так виглядає, досить старенький, а лічильники вже там багатотарифні. І ще одна деталь, ви бачите як там все акуратно? А бачили щитки в багатоквартирних будинках?:) Так отож. А що бракує нам бути акуратними? Нічого. Просто звикли, а навіщо старатися, ітак піде. От воно ітак і йде десятками років, а потім як горить, що огого.
